Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богданівка — село в Україні, центр Богданівської сільської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області. Розташоване над річкою Великою Тернівкою.
| село Богданівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Павлоградський район |
| Рада | Богданівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12120010010068638 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1777 |
| Населення | 5016 |
| Поштовий індекс | 51464 |
| Телефонний код | +380 5632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′00″ пн. ш. 36°06′37″ сх. д. / 48.50000° пн. ш. 36.11028° сх. д.Координати: 48°30′00″ пн. ш. 36°06′37″ сх. д. / 48.50000° пн. ш. 36.11028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 72 м |
| Відстань до районного центру | 23 км |
| Найближча залізнична станція | Богуславський |
| Відстань до залізничної станції | 13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Богданівка, вул. Українська, 35-а |
| Сільський голова | Грищенко Олексій Григорович |
| Карта | |
  Богданівка | |
 Богданівка | |
| Мапа | |
| | |
Дворів 1954, населення 3074 особи. У поселенні мешкають шахтарі, котрі працюють на шахтах Західно-донбаського вугільного басейну. Діють середня і неповна середня школи. Є клуб та дитячий садок.
Назва
Першими поселенцями села були вихідці з Курської і Орловської губерній. Вважалися вони державними селянами, тому що отримували польові наділи за службу, на південному кордоні. Родючі землі нового краю призджі селяни називали землями, Богомданними, звідси і відбувається назва села — Богданівка.
Географія
Село Богданівка розташоване на лівому березі річки Велика Тернівка, яка через 3 км впадає в річку Самара, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Нова Дача, на протилежному березі — місто Тернівка. До села примикає лісовий масив (сосна).
Село розташоване за 23 км на схід від районного центру та за 13 км від залізничної станції Богуславський на лінії Покровськ — Павлоград I.
Історія
Станом на 1886 рік у селі Богуславської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 4695 осіб, налічувалось 745 дворів, існували православна церква, школа, 3 лавки.
Після реформи 1861 року, різко виявилося класове розшарування в селі. Малоземельні хлібороби почали орендувати поля у поміщиків. За це вони повинні були віддавати їм частину урожаю або відпрацьовувати. Заможні селяни в своїх господарствах вже використали найману працю. А вже в період проведення аграрної реформи Столипіна найзаможніші господарі почали скуповувати землю у бідних селян, виділяли їх в «відруби», а потім і самі вирушали туди. Таким чином утворювалися хутори.
Так, в 1912 році селянин Пуц П. Ф., який служив управляючим в господарстві поміщика Коха (с. Кохівка), викупив наділ в десяти кілометрах на південному заході від Богданівки, а потім і сам туди переселився, створивши хутір Пуцинський. Так само виникли хутори Осадчий, Чупахино, Солнцево. Це — так звані Богданівські хутори.
Культура в Богданівці була на низькому рівні. Спостерігалася суцільна неписьменність населення, на все село був один вчитель. Першим вчителем в Богданівці працював Гудзенко Андрій Якович. Населення зовсім не отримувало медичної допомоги. Декілька сіл — Богданівку, Богуслав, Тернівку, Кохівку — обслуговувала одна лікарка і одна медсестра.
На початку Першої світової війни погіршав стан селян: все доросле чоловіче населення пішло на фронт. Селянські сім'ї залишилися без годувальників. Господарства розорялися, почався голод. Все це викликало велику незадоволеність у людей. Вони хвилювалися, вимагали хліба. Жінки, що залишилися удома, і люди похилого віку не могли впоратися з господарством, воно приходило в занепад. У Богданівці спалахнуло повстання (1916 р.). Учасниками цього стихійного повстання були жінки-солдатки, підлітки і літні люди.
Перше повстання селян
У селі був суспільний фонд (запас) хліба, який повинен був видаватися тим хто голодує. Але земське начальство стало вирішувати питання так, щоб віддати цей суспільний хліб на фронт, для армії. Селяни запротестували. Жінки збунтувалися, оточили волость і стали вимагати, щоб хліб не віддавали на фронт. Але начальство не погоджувалося. Тоді селяни, озброївшись сокирами, вилами і всім, що попадалося під руки, зламали двері. Земський начальник Гапанов викликав загін жандармів, щоб розігнати «бунт», але жінки двох жандармів стягнули з коней, обеззброївши їх, і жандарми нічого не змогли зробити. Земський начальник викликав ще дві роти солдатів, проте, останні відмовилися стріляти в жінок і людей похилого віку. Начальство вимушене було піти на поступки і задовольнити всі вимоги селян. Так закінчилося повстання жінок-солдаток і людей похилого віку. Керівниками його були жінки — Богомазова Марія і Виходцева Марія.
У 1918 році в Богданівці більшовик Черногоров Степан організував першу партійну організацію. У березні ж 1918 року до села увійшли , а після — вступили денікінці. Але восени 1919 років в Богданівку знову повернулася радянська влада.
Богданівський район
У березні 1923 року скликається сесія райвиконкому сіл Богданівки, Тернівки, Богуслава, Коховки. На цій сесії був вибраний виконавський районний комітет з центром в с. Богданівка. Богданівський район проіснував з 1923 року по 1925 рік. Потім його об'єднали з Павлоградським районом. Богданівці брали активну участь в боротьбі з німецькими окупантами. У партизанських загонах прапорщика Будінського і Кучеренка, що діяли на Павлоградщині, знаходилися і богданівци. Наприклад, Калінін Д., Міхайлов Р., Лазуркин І., загиблі на фронтах громадянської війни, а також Вихідців П., Богомазів З, Волокитін С.В період колективізації класова боротьба між селянами ще більше загострилась.
Друге повстання селян
У квітні 1930 року на території сучасних Петропавлівського, Павлоградського, Близнюківського, Покровського районів, до Ясинуватої включно, розгорнулось широкомасштабне повстання селян та робітників. В Павлоградському повіті його керівниками були К.С Глібов, М. І. Пуц та Воробйов. Повстанці вийшли зі слободи Осадчої, та хуторів Вербський і Путятин. Вранці 5 квітня 1930 року загони повстанців, прямуючи на Павлоград, прийшли в села Богданівку та Тернівку. В кожному селі селяни знищували активістів колгоспного руху: так, в Осадчому було вбито 30 чоловік, у Тернівці три чоловіка. В Богданівці Глібов організував мітинг, на якому виступив та пояснив всім селянам, що вони виступають за Ради без комуністів.
Прямо на мітингу було повішені комуністичні активісти Суворкін, Беспалий, Григорій Стащиков, Ілля Лєжнєв. Місцеві партійні активісти брати Григорій та Василь Чеснокови видерлися на дзвіницю церкви та почали бити в дзвони та кричати, що в селі повстали селяни, за це їх скинули з дзвіниці. Потім колони повсталих рушили на Павлоград. Дорога з Богданівки на Богуслав і Павлоград пролягала правіше від сучасної. Богданівського лісу тоді ще не було, по всій долині Самари були розкидані піщані горби-дюни. Саме за ними і влаштували засідку регулярні частини ГПУ.
Для придушення повстання саме в Павлоградському повіті використали прикомандировані військові частини ГПУ з Харкова та Дніпропетровська. Ще були залучені комуністична й комсомольська ячейка комуністичної партії, що розташовувалась в місті Павлоград. Як згадує один з родичів секретаря Павлоградського Політбюро: «У всіх більшовиків Павлограда вдома та при собі особисто завжди була зброя, яку в разі чого вони могли застосовувати. В ті дні, 5 квітня 1930 року, вся комячейка склала особливий загін, і разом з відділом ГПУ влаштувала засідку на повстанські колони.» Як свідчить один з богданівців, тоді він семирічним хлопцем разом з батьками садив картоплю, город їх був на околиці села, коло піщаних дюн. Війська почали вести кулеметний вогонь по колонам, що рухались дорогою, у повсталих зі зброї були тільки нагани та шаблі, навіть не було ні одного кулемета. Як згадували свідки, «Над долиною ще три дні стояв дрібний білий пух, поки його рознесло вітром. Повсталих було так багато, і кіннотникам не вистачало сідел, тому замість них вони використовували подушки…» Всього загін Глібова налічував близько 800 чоловік, а в тих колонах людей, що рухались з Богданівки до Богуслава було, за оцінками старожилів, до 3000 чоловік.
Після розстрілу селян, війська ГПУ та комуністи влаштували «зачистки» по Богданівці та Тернівці. Знищували всіх, хто навіть підозрювався у приналежності до повстанців. Людей знаходили й вбивали по горищах й погребах. Як пригадують павлоградці — школярі, які їздили у 50-ті роки до Богданівки прибирати кукурудзу, «Богданівські діди так боялися міліції, що уникали зустрічі навіть з міліцейською машиною, тікали в кукурудзу».
Мирні часи
З великими труднощами складалося нове життя і у хліборобів. Після революції безземельні селяни отримали наділи землі. На цих наділах утворилися хутори Самарське, Мерцалівка (Чапай), Пуцовський хутір, що нині село Тельмана.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську сільраду Петропавлівського району до складу Павлоградського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5130 осіб, з яких 2458 чоловіків та 2672 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 5002 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 91,13 % |
| українська | 8,73 % |
| грецька | 0,02 % |
| молдовська | 0,02 % |
Економіка
- Шахта «Самарська».
- ТОВ «Екоенергоресурс».
- «Ім. Хмельницького», сільськогосподарське ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа I—III ст.
- Школа I—II ст.
- Музична школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Амбулаторія.
Пам'ятки
У селі є пам'ятник Богданові Хмельницькому, встановлений у 1975 році.
Постаті
- Савенков Олександр Володимирович (1988—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
-
![image]()
Церква Святителя Василя Великого -
![image]()
Свято-Троїцький храм -
![image]()
Пам'ятник Богдану Хмельницькому -
![image]()
Військовий меморіал -
![image]()
Братська могила радянських воїнів
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Богданівка (Павлоградський район) |
- . Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 4 березня 2011.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Література
- Богда́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.630
 | Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bogdanivka Bogdanivka selo v Ukrayini centr Bogdanivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Pavlogradskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Roztashovane nad richkoyu Velikoyu Ternivkoyu selo BogdanivkaZupinka gromadskogo transportu u BogdanivciZupinka gromadskogo transportu u BogdanivciKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Pavlogradskij rajonRada Bogdanivska silska gromadaKod KATOTTG UA12120010010068638Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1777Naselennya 5016Poshtovij indeks 51464Telefonnij kod 380 5632Geografichni daniGeografichni koordinati 48 30 00 pn sh 36 06 37 sh d 48 50000 pn sh 36 11028 sh d 48 50000 36 11028 Koordinati 48 30 00 pn sh 36 06 37 sh d 48 50000 pn sh 36 11028 sh d 48 50000 36 11028Serednya visota nad rivnem morya 72 mVidstan do rajonnogo centru 23 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BoguslavskijVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 kmMisceva vladaAdresa radi s Bogdanivka vul Ukrayinska 35 aSilskij golova Grishenko Oleksij GrigorovichKartaBogdanivkaBogdanivkaMapa Bogdanivka u Vikishovishi Dvoriv 1954 naselennya 3074 osobi U poselenni meshkayut shahtari kotri pracyuyut na shahtah Zahidno donbaskogo vugilnogo basejnu Diyut serednya i nepovna serednya shkoli Ye klub ta dityachij sadok NazvaPershimi poselencyami sela buli vihidci z Kurskoyi i Orlovskoyi gubernij Vvazhalisya voni derzhavnimi selyanami tomu sho otrimuvali polovi nadili za sluzhbu na pivdennomu kordoni Rodyuchi zemli novogo krayu prizdzhi selyani nazivali zemlyami Bogomdannimi zvidsi i vidbuvayetsya nazva sela Bogdanivka GeografiyaSelo Bogdanivka roztashovane na livomu berezi richki Velika Ternivka yaka cherez 3 km vpadaye v richku Samara vishe za techiyeyu na vidstani 4 km roztashovane selo Nova Dacha na protilezhnomu berezi misto Ternivka Do sela primikaye lisovij masiv sosna Selo roztashovane za 23 km na shid vid rajonnogo centru ta za 13 km vid zaliznichnoyi stanciyi Boguslavskij na liniyi Pokrovsk Pavlograd I IstoriyaStanom na 1886 rik u seli Boguslavskoyi volosti Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 4695 osib nalichuvalos 745 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 3 lavki Pislya reformi 1861 roku rizko viyavilosya klasove rozsharuvannya v seli Malozemelni hliborobi pochali orenduvati polya u pomishikiv Za ce voni povinni buli viddavati yim chastinu urozhayu abo vidpracovuvati Zamozhni selyani v svoyih gospodarstvah vzhe vikoristali najmanu pracyu A vzhe v period provedennya agrarnoyi reformi Stolipina najzamozhnishi gospodari pochali skupovuvati zemlyu u bidnih selyan vidilyali yih v vidrubi a potim i sami virushali tudi Takim chinom utvoryuvalisya hutori Tak v 1912 roci selyanin Puc P F yakij sluzhiv upravlyayuchim v gospodarstvi pomishika Koha s Kohivka vikupiv nadil v desyati kilometrah na pivdennomu zahodi vid Bogdanivki a potim i sam tudi pereselivsya stvorivshi hutir Pucinskij Tak samo vinikli hutori Osadchij Chupahino Solncevo Ce tak zvani Bogdanivski hutori Kultura v Bogdanivci bula na nizkomu rivni Sposterigalasya sucilna nepismennist naselennya na vse selo buv odin vchitel Pershim vchitelem v Bogdanivci pracyuvav Gudzenko Andrij Yakovich Naselennya zovsim ne otrimuvalo medichnoyi dopomogi Dekilka sil Bogdanivku Boguslav Ternivku Kohivku obslugovuvala odna likarka i odna medsestra Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pogirshav stan selyan vse dorosle choloviche naselennya pishlo na front Selyanski sim yi zalishilisya bez goduvalnikiv Gospodarstva rozoryalisya pochavsya golod Vse ce viklikalo veliku nezadovolenist u lyudej Voni hvilyuvalisya vimagali hliba Zhinki sho zalishilisya udoma i lyudi pohilogo viku ne mogli vporatisya z gospodarstvom vono prihodilo v zanepad U Bogdanivci spalahnulo povstannya 1916 r Uchasnikami cogo stihijnogo povstannya buli zhinki soldatki pidlitki i litni lyudi Pershe povstannya selyan U seli buv suspilnij fond zapas hliba yakij povinen buv vidavatisya tim hto goloduye Ale zemske nachalstvo stalo virishuvati pitannya tak shob viddati cej suspilnij hlib na front dlya armiyi Selyani zaprotestuvali Zhinki zbuntuvalisya otochili volost i stali vimagati shob hlib ne viddavali na front Ale nachalstvo ne pogodzhuvalosya Todi selyani ozbroyivshis sokirami vilami i vsim sho popadalosya pid ruki zlamali dveri Zemskij nachalnik Gapanov viklikav zagin zhandarmiv shob rozignati bunt ale zhinki dvoh zhandarmiv styagnuli z konej obezzbroyivshi yih i zhandarmi nichogo ne zmogli zrobiti Zemskij nachalnik viklikav she dvi roti soldativ prote ostanni vidmovilisya strilyati v zhinok i lyudej pohilogo viku Nachalstvo vimushene bulo piti na postupki i zadovolniti vsi vimogi selyan Tak zakinchilosya povstannya zhinok soldatok i lyudej pohilogo viku Kerivnikami jogo buli zhinki Bogomazova Mariya i Vihodceva Mariya U 1918 roci v Bogdanivci bilshovik Chernogorov Stepan organizuvav pershu partijnu organizaciyu U berezni zh 1918 roku do sela uvijshli a pislya vstupili denikinci Ale voseni 1919 rokiv v Bogdanivku znovu povernulasya radyanska vlada Bogdanivskij rajon U berezni 1923 roku sklikayetsya sesiya rajvikonkomu sil Bogdanivki Ternivki Boguslava Kohovki Na cij sesiyi buv vibranij vikonavskij rajonnij komitet z centrom v s Bogdanivka Bogdanivskij rajon proisnuvav z 1923 roku po 1925 rik Potim jogo ob yednali z Pavlogradskim rajonom Bogdanivci brali aktivnu uchast v borotbi z nimeckimi okupantami U partizanskih zagonah praporshika Budinskogo i Kucherenka sho diyali na Pavlogradshini znahodilisya i bogdanivci Napriklad Kalinin D Mihajlov R Lazurkin I zagibli na frontah gromadyanskoyi vijni a takozh Vihidciv P Bogomaziv Z Volokitin S V period kolektivizaciyi klasova borotba mizh selyanami she bilshe zagostrilas Druge povstannya selyan U kvitni 1930 roku na teritoriyi suchasnih Petropavlivskogo Pavlogradskogo Bliznyukivskogo Pokrovskogo rajoniv do Yasinuvatoyi vklyuchno rozgornulos shirokomasshtabne povstannya selyan ta robitnikiv V Pavlogradskomu poviti jogo kerivnikami buli K S Glibov M I Puc ta Vorobjov Povstanci vijshli zi slobodi Osadchoyi ta hutoriv Verbskij i Putyatin Vranci 5 kvitnya 1930 roku zagoni povstanciv pryamuyuchi na Pavlograd prijshli v sela Bogdanivku ta Ternivku V kozhnomu seli selyani znishuvali aktivistiv kolgospnogo ruhu tak v Osadchomu bulo vbito 30 cholovik u Ternivci tri cholovika V Bogdanivci Glibov organizuvav miting na yakomu vistupiv ta poyasniv vsim selyanam sho voni vistupayut za Radi bez komunistiv Pryamo na mitingu bulo povisheni komunistichni aktivisti Suvorkin Bespalij Grigorij Stashikov Illya Lyezhnyev Miscevi partijni aktivisti brati Grigorij ta Vasil Chesnokovi viderlisya na dzvinicyu cerkvi ta pochali biti v dzvoni ta krichati sho v seli povstali selyani za ce yih skinuli z dzvinici Potim koloni povstalih rushili na Pavlograd Doroga z Bogdanivki na Boguslav i Pavlograd prolyagala pravishe vid suchasnoyi Bogdanivskogo lisu todi she ne bulo po vsij dolini Samari buli rozkidani pishani gorbi dyuni Same za nimi i vlashtuvali zasidku regulyarni chastini GPU Dlya pridushennya povstannya same v Pavlogradskomu poviti vikoristali prikomandirovani vijskovi chastini GPU z Harkova ta Dnipropetrovska She buli zalucheni komunistichna j komsomolska yachejka komunistichnoyi partiyi sho roztashovuvalas v misti Pavlograd Yak zgaduye odin z rodichiv sekretarya Pavlogradskogo Politbyuro U vsih bilshovikiv Pavlograda vdoma ta pri sobi osobisto zavzhdi bula zbroya yaku v razi chogo voni mogli zastosovuvati V ti dni 5 kvitnya 1930 roku vsya komyachejka sklala osoblivij zagin i razom z viddilom GPU vlashtuvala zasidku na povstanski koloni Yak svidchit odin z bogdanivciv todi vin semirichnim hlopcem razom z batkami sadiv kartoplyu gorod yih buv na okolici sela kolo pishanih dyun Vijska pochali vesti kulemetnij vogon po kolonam sho ruhalis dorogoyu u povstalih zi zbroyi buli tilki nagani ta shabli navit ne bulo ni odnogo kulemeta Yak zgaduvali svidki Nad dolinoyu she tri dni stoyav dribnij bilij puh poki jogo rozneslo vitrom Povstalih bulo tak bagato i kinnotnikam ne vistachalo sidel tomu zamist nih voni vikoristovuvali podushki Vsogo zagin Glibova nalichuvav blizko 800 cholovik a v tih kolonah lyudej sho ruhalis z Bogdanivki do Boguslava bulo za ocinkami starozhiliv do 3000 cholovik Pislya rozstrilu selyan vijska GPU ta komunisti vlashtuvali zachistki po Bogdanivci ta Ternivci Znishuvali vsih hto navit pidozryuvavsya u prinalezhnosti do povstanciv Lyudej znahodili j vbivali po gorishah j pogrebah Yak prigaduyut pavlogradci shkolyari yaki yizdili u 50 ti roki do Bogdanivki pribirati kukurudzu Bogdanivski didi tak boyalisya miliciyi sho unikali zustrichi navit z milicejskoyu mashinoyu tikali v kukurudzu Mirni chasi Z velikimi trudnoshami skladalosya nove zhittya i u hliborobiv Pislya revolyuciyi bezzemelni selyani otrimali nadili zemli Na cih nadilah utvorilisya hutori Samarske Mercalivka Chapaj Pucovskij hutir sho nini selo Telmana 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Bogdanivsku silradu Petropavlivskogo rajonu do skladu Pavlogradskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 5130 osib z yakih 2458 cholovikiv ta 2672 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 5002 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrosijska 91 13 ukrayinska 8 73 grecka 0 02 moldovska 0 02 EkonomikaShahta Samarska TOV Ekoenergoresurs Im Hmelnickogo silskogospodarske TOV Ob yekti socialnoyi sferiShkola I III st Shkola I II st Muzichna shkola Dityachij sadochok Budinok kulturi Ambulatoriya Pam yatkiU seli ye pam yatnik Bogdanovi Hmelnickomu vstanovlenij u 1975 roci PostatiSavenkov Oleksandr Volodimirovich 1988 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni GalereyaCerkva Svyatitelya Vasilya Velikogo Svyato Troyickij hram Pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu Vijskovij memorial Bratska mogila radyanskih voyinivDiv takozhPavlogradske povstannya 1930 Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bogdanivka Pavlogradskij rajon Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 4 bereznya 2011 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 LiteraturaBogda nivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 630 Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi