Піти по-англійськи

«Піти по-англійськи» — фразеологізм, що означає піти непомітно, не попрощавшись, в значенні, що негативно оцінюється, вчинити неввічливо, нехтуючи громадськими правилами поведінки. Стереотип потрапив з французької мови (фр. filer à l'anglaise, partir à l'anglaise). Аналогічний вираз (англ. take French leave) існує в англійській мові, але з протилежним значенням щодо національної приналежності — французів. Вираз «піти, не попрощавшись», що негативно чи іронічно оцінює поведінку представників різних націй, які часто ворогували протягом історії, має місце в багатьох культурах, у тому числі не тільки в англо-французькому розумінні, а й у локальних варіантах.

Походження

У грудневій статті 1825 філадельфійського видання National Gazette and Literary Register йдеться про те, що сенатор від штату Міссурі Мартін Палмер взяв «французьку відпустку» (French leave, поїхав без попередження) і «поїхав до Техасу» (іншими словами, зник без вістки)

Походження стереотипного висловлювання щодо сусіднього народу, з яким протягом століть існували конфронтаційні відносини, має місце у різних культурах. Наприклад, назва презервативу, венеричних захворювань (сифіліс — «італійська», «неаполітанська», «французька», «англійська», «іспанська», «польська» хвороба) і т. д. Поява звороту «піти, не попрощавшись» в англійській мові часто пов'язують з часами Семирічної війни (1756—1763), у зв'язку з тим, що французькі солдати нібито були схильні залишати поле бою, свої підрозділи. У зв'язку з цим пізніше виникло сленгове поняття French leave — прогул, у військовому жаргоні — самовільна відлучка. Дослідники висувають припущення, що to take French leave — «піти по-французьки» — можливо виникло на основі французького звичаю середини XVIII століття залишати світські заходи (бали, обіди і т. д.), не попрощавшись з господарями будинку, організаторами. У країнах англійської культури під висловлюваннями типу «французька відлучка, канікули» розумівся також стереотип про легковажну, непостійну поведінку французів.

Аналогічна, але протилежна за спрямованістю оцінка поведінки сусідів поширилася і у Франції, де вираз «піти не попрощавшись» навпаки закріпився щодо представників англійської нації. Воно означало піти непомітно, без попередження, що несло негативну оцінку: вчинити не відповідно до прийнятих правил поведінки. Появу французького висловлювання багато хто відносить до 1890 року, а 1898 року енциклопедичний словник французької Nouveau Larousse illustré вже виводив його з англійської традиції, коли гості йшли з балу особисто не попрощавшись з господарями . Деякі дослідники пояснюють, що подібний вираз став застосовуватися ще в 1500-х роках щодо недобросовісних боржників відомих як les Anglais.

Ще за однією версією виникнення ідіоми пов'язують з 1830 роками і з лордом Генрі Сеймуром (Henry de Seymour, 1805—1859), відомим у Франції того часу паризьким денді та засновником паризького Жокей-клубу. Здебільшого його популярність ґрунтувалася на екстравагантній поведінці, навіжених витівках. Так, одна з найбільш улюблених його витівок полягала в тому, щоб найнявши фіакр, переодягнувшись і зайнявши місце кучера, влаштувати безлад на вулиці, після чого втекти і сховатися серед роззяв, із задоволенням спостерігаючи за влаштованим стовпотвором на проїжджій частині. Ще одне пояснення відсилає до тлумачення filer à l'anglaise до кримінальної субкультури, де ще в XIX столітті словосполучення означало «піти, як злодій» (від дієслова anglaiser, синонімічного voler — вкрасти, обікрасти).

Крім того, французький фразеологізм має на увазі поширену думку про неуживливий, нетовариський характер англійців . З часом із французького вживання (filer à l'anglaise, partir à l'anglaise) він поширився в Європі, закріпившись у багатьох мовах, у тому числі й в українській. У різних культурах існують не тільки висхідні до франко-англійських взаємини стереотипи, але й локальні висловлювання аналогічного характеру. Так, у франкоканадців це partir eu Sauvage («піти як індіанці/дикуни»), у мальтійців «піти як жителі острова Гоцо», у німців, крім негативно оцінюваної поведінки французів — sich auf französisch empfehlen — і поляків, зафіксовано подібне висловлювання щодо голландців — der Holländer machen («зробити голландця»).

Приклади різними мовами

• Чеська — zmizet po anglicku
• Угорська — angolosan távozni
• Італійська — andarsene all'inglese
• Польська — wyjść po angielsku
• Румунська — ao sterge englezeste
• Португальська — saída à francesa
• Іспанська — despedida a la francesa
• Валлонська — spiter a l'inglesse

Примітки

1. GTT. Процитовано 22 жовтня 2021.
2. Березович, 2008, с. 58—59.
3. Скоробогатова, 2015, с. 68—69.
4. Скоробогатова, 2015, с. 68.
5. Энциклопедия читателя, 1999, с. 757.
6. frenchalliancerale (18 листопада 2020). . af-raleigh (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.

Література

• Березович Е. Л. Славянское языкознание. XIV Междунар. съезд славистов (Охрид, 10—16 сентября 2008 г.). Доклады российской делегации. — М. : Индрик, 2008. — С. 44—68. — .
• Пруст, Марсель. Пленница // В поисках утраченного времени / Пер. с фр. А. Франковского. — М. : Альфа-книга, 2009. — Т. 2. Содом и Гоморра. Пленница. Беглянка. Обретённое время. — С. 415—750. — (Полное собрание в двух томах) — .
• Сахно С. Л. Что называют русским русские и иностранцы // Русская речь. — 1992. — № 2 (8 липня). — С. 106—108. — ISSN 0131—6117.
• Скоробогатова Т. И. Блики истории во французской фразеологии. Словарь-справочник историко-этимологических толкований. — Ростов-на-Дону : Издательство РИПК и ППРО, 2015. — 154 с. — .
• Энциклопедия читателя: Литературные, библейские, классические и исторические аллюзии, реминисценции, темы и сюжеты, мифологические и сказочные герои, литературные маски, персонажи и прототипы, реальные и вымышленные топонимы, краткие биографии и рекомендуемые библиографии / Под ред. Ф. А. Еремеева. — Екатеринбург : Издательство Урал, ун-та, ИД «Сократ», 1999. — Т. 1. А—Д. — 792 с.
• Proust, Marcel. À la recherche du temps perdu. — Editions Humanis, 2014. — (Classiques) — .

Посилання

• Власенко, Евгений. (12 травня 2009). Уйти по-английски в рубрике «Языковой вопрос». BBC News, Русская служба. Архів оригіналу за 16 вересня 2021.