Цирубін Дмитро Малахович

Дмитро Малахович Цирубин (біл. Дзмітрый Малахавіч Цырубін; 15 травня 1916, Титівка, (нині Климовицького району Могильовської області, Білорусь) — 6 березня 1996, Миколаїв) — командир танкового батальйону 15-ї гвардійської танкової Речицької бригади, полковник. Герой Радянського Союзу (24.03.1945).

Цирубін Дмитро Малахович
Народження	15 травня 1916(1916-05-15) Титівка^[d], Q46011518?, Климовицький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть	6 березня 1996(1996-03-06) (79 років) Миколаїв, Україна
Країна	СРСР
Роки служби	1937—1956
Партія	КПРС
Звання	полковник
Війни / битви	радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Дмитро Малахович Цирубін народився 15 травня 1916 року в селі Титівка (нині Климовицького району Могильовської області) Білорусі в селянській родині. Білорус. Закінчив 8 класів, радпартшколу. Працював рахівником у радгоспі.

У РСЧА з 1937 року. Член ВКП(б) із 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років, походу радянських військ на Бессарабію в 1940 році. У 1941 році закінчив Одеське Військово-політичне училище.

На фронтах Німецько-радянської війни з 1941 року. У 1944 році закінчив Вищі офіцерські бронетанкові курси. Командир танкового батальйону 15-ї гвардійської танкової бригади (1-й гвардійський танковий корпус, 65-та армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії майор Д. М. Цирубін, із передовими підрозділами бригади, форсував 5 вересня 1944 року ріку Нарев. У боях за розширення і утримання плацдарму в районі населеного пункту Карневек, розташованого північніше польського міста Сероцьк, Цирубін Д. М. вміло організував атаку опорного пункту противника, завдавши йому значних втрат у живій силі та техніці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками та проявлені при цьому мужність та героїзм гвардії майору Цирубіну Дмитру Малаховичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу в армії. У 1951 році закінчив Вищу офіцерську школу самохідної артилерії. У 1956 році пішов у відставку в званні полковника.

Жив у місті Миколаєві, що на Україні. Помер 6 березня 1996 року.

Нагороди та звання

• Звання Герой Радянського Союзу (Указ Президії верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року):
  • орден Леніна № 32431,
  • медаль «Золота Зірка» № 5500;
• орден Червоного Прапора № 111759 (наказ Військової ради 1-го Білоруського фронту № 032/н від 20 липня 1944 року);
• орден Червоного Прапора № 205592. (наказ Військової ради 2-го Білоруського фронту № 025/н від 30 березня 1945 року);
• орден Вітчизняної війни I ступеня (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 березня 1985 року);
• Медаль «За відвагу» (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 1 травня 1940 року);
• медаль «За бойові заслуги» (№ 3183628);
• медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.. " (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 травня 1945 року);
• інші медалі СРСР.

Див. також

• 1-й гвардійський танковий корпус

Література

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — .

Посилання

Цирубін Дмитро Малахович. // Сайт «Герои страны» (рос.).