Таро Окамото (*岡本太郎, 26 лютого 1911 —7 січня 1996) — японський художник- сюрреаліст і авангардист, скульптор, письменник.
Таро Окамото | |
---|---|
яп. 岡本太郎 | |
Народився | 26 лютого 1911 с. Такацу, біля Кавасакі |
Помер | 7 січня 1996 Токіо ·хвороба Паркінсона |
Поховання | Тама[d] |
Країна | Японія Японська імперія |
Національність | японець |
Місце проживання | d |
Діяльність | малярство |
Alma mater | Паризький університет, d, d і d |
Знання мов | японська[1][2] |
Учасник | Японсько-китайська війна |
Напрямок | ніхонґа |
Magnum opus | d, d і Q11473107? |
Батько | Іппей Окамото |
Мати | Каноко Окамото |
Родичі | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Син Окамото Іппея, художника-карикатуриста, і поетеси і письменниці Каноко. Народився у 1911 році в селі Такацу, неподалік від міста Кавасакі. У 1929 році поступив до Токійської художньої школи Бідзюцу Гакко (сучасний Токійський університет мистецтв), проте перериває навчання через півроку і їде разом з батьками до Парижу. 1931 року поступає до університету Сорбонна, де вивчає філософію.
1932 року знайомиться з авангардним мистецтвом Пабло Пікассо, яке справляє надзвичайно сильний вплив на Окамото, що стає переконаним послідовником цього напрямку мистецтва. Зав'язує дружні стосунки з художниками-авангардистами Андре Бретоном, Куртом Зелігманом, Василем Кандинський, Гердою Таро. В подальшому Окамото взяв прізвище останньої в якості власного прізвища, ставши Таро Окамото. 1938 року бере участь в Міжнародної виставки з сюрреалізму. 1939 року закінчує університет з вченим ступенем з етнології.
1940 року після нападу Німеччини на Францію повертається на батьківщину. 1942 року Окамото мобілізовано до імператорської армії армію, у складі якої бере участь у військових діях в Китаї. У 1943 році повертається до Японії. У 1944 році знову бере участь у бойових діях у Китаї, де потрапляє у полон. 1946 року після поразки Японської імперії його інтерновано до табору для військовополонених.
1952 року виставляється у Міжнародному салоні в Парижі. 1953 року бере участь у II бієннале в Сан-Паулу (Бразилія). 1957 року є учасником XXVII Венеціанського бієннале, а 1955 року — в Третій міжнародній японській художній виставці. 1957 року Таро Окамото бере участь в XI Міланському триєналле. 1959 року за виконану настінний живопис в приміщенні Токійських міських зборів нагороджено Великою Міжнародною премією живопису і архітектури.
1961 року за книгу Таро Окамото «Забута Японія» присуджується Премія культури видавничого дому Майніті.
1970 року створює 60-метрову скульптуру «Вежа сонця», що стає символом Всесвітньої виставки в Осаці. У центрі Символічної зони ЕКСПО встановлено також його «Вежа матері» і «Вежа юності». «Вежа сонця» показує минуле (нижню частину), теперішню (середню частину), і майбутнє (обличчя) людства.
1984 — французький уряд надає художнику звання Офіцера ордена Почесного легіону. 1989 року стає Великим офіцером ордену Почесного легіону.
1993 року митцю присвоюється звання почесного громадянина міста Кавасакі. 1996 року помирає в Токіо. Після смерті художника були відкриті два його музеї — в Токіо, в приміщенні його художнього ательє, і в Кавасакі.
Творчість
За своїм стилем схожий на Пабло Пікассо. Головною темою мистецтва Окамото стало суперництво людини з природою і перемога людини в цій боротьбі. Його роботи виставлялися в СРСР, США, Франції, Мексиці та інших країнах. У мистецьких колах світу творчість його розцінюється як одне з оригінальних явищ мистецтва XX століття. Відомим є розпис станції Токійського метро Сібуя під назвою «Завтрашній міф».
Джерела
- Japanese Modern Art. Painting from 1910 to 1970, Edition Stemmle, Zürich — New York
- Okamoto Taro — The 100th anniversary of his birth, The National Museum of Modern Art, 2001.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таро Окамото |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taro Okamoto 岡本太郎 26 lyutogo 1911 7 sichnya 1996 yaponskij hudozhnik syurrealist i avangardist skulptor pismennik Taro Okamotoyap 岡本太郎Narodivsya26 lyutogo 1911 19110226 s Takacu bilya KavasakiPomer7 sichnya 1996 Tokio hvoroba ParkinsonaPohovannyaTama d Krayina Yaponiya Yaponska imperiyaNacionalnistyaponecMisce prozhivannyadDiyalnistmalyarstvoAlma materParizkij universitet d d i dZnannya movyaponska 1 2 UchasnikYaponsko kitajska vijnaNapryamoknihongaMagnum opusd d i Q11473107 BatkoIppej OkamotoMatiKanoko OkamotoRodichidNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin Okamoto Ippeya hudozhnika karikaturista i poetesi i pismennici Kanoko Narodivsya u 1911 roci v seli Takacu nepodalik vid mista Kavasaki U 1929 roci postupiv do Tokijskoyi hudozhnoyi shkoli Bidzyucu Gakko suchasnij Tokijskij universitet mistectv prote pererivaye navchannya cherez pivroku i yide razom z batkami do Parizhu 1931 roku postupaye do universitetu Sorbonna de vivchaye filosofiyu 1932 roku znajomitsya z avangardnim mistectvom Pablo Pikasso yake spravlyaye nadzvichajno silnij vpliv na Okamoto sho staye perekonanim poslidovnikom cogo napryamku mistectva Zav yazuye druzhni stosunki z hudozhnikami avangardistami Andre Bretonom Kurtom Zeligmanom Vasilem Kandinskij Gerdoyu Taro V podalshomu Okamoto vzyav prizvishe ostannoyi v yakosti vlasnogo prizvisha stavshi Taro Okamoto 1938 roku bere uchast v Mizhnarodnoyi vistavki z syurrealizmu 1939 roku zakinchuye universitet z vchenim stupenem z etnologiyi 1940 roku pislya napadu Nimechchini na Franciyu povertayetsya na batkivshinu 1942 roku Okamoto mobilizovano do imperatorskoyi armiyi armiyu u skladi yakoyi bere uchast u vijskovih diyah v Kitayi U 1943 roci povertayetsya do Yaponiyi U 1944 roci znovu bere uchast u bojovih diyah u Kitayi de potraplyaye u polon 1946 roku pislya porazki Yaponskoyi imperiyi jogo internovano do taboru dlya vijskovopolonenih 1952 roku vistavlyayetsya u Mizhnarodnomu saloni v Parizhi 1953 roku bere uchast u II biyennale v San Paulu Braziliya 1957 roku ye uchasnikom XXVII Venecianskogo biyennale a 1955 roku v Tretij mizhnarodnij yaponskij hudozhnij vistavci 1957 roku Taro Okamoto bere uchast v XI Milanskomu triyenalle 1959 roku za vikonanu nastinnij zhivopis v primishenni Tokijskih miskih zboriv nagorodzheno Velikoyu Mizhnarodnoyu premiyeyu zhivopisu i arhitekturi 1961 roku za knigu Taro Okamoto Zabuta Yaponiya prisudzhuyetsya Premiya kulturi vidavnichogo domu Majniti 1970 roku stvoryuye 60 metrovu skulpturu Vezha soncya sho staye simvolom Vsesvitnoyi vistavki v Osaci U centri Simvolichnoyi zoni EKSPO vstanovleno takozh jogo Vezha materi i Vezha yunosti Vezha soncya pokazuye minule nizhnyu chastinu teperishnyu serednyu chastinu i majbutnye oblichchya lyudstva 1984 francuzkij uryad nadaye hudozhniku zvannya Oficera ordena Pochesnogo legionu 1989 roku staye Velikim oficerom ordenu Pochesnogo legionu 1993 roku mitcyu prisvoyuyetsya zvannya pochesnogo gromadyanina mista Kavasaki 1996 roku pomiraye v Tokio Pislya smerti hudozhnika buli vidkriti dva jogo muzeyi v Tokio v primishenni jogo hudozhnogo atelye i v Kavasaki TvorchistZa svoyim stilem shozhij na Pablo Pikasso Golovnoyu temoyu mistectva Okamoto stalo supernictvo lyudini z prirodoyu i peremoga lyudini v cij borotbi Jogo roboti vistavlyalisya v SRSR SShA Franciyi Meksici ta inshih krayinah U misteckih kolah svitu tvorchist jogo rozcinyuyetsya yak odne z originalnih yavish mistectva XX stolittya Vidomim ye rozpis stanciyi Tokijskogo metro Sibuya pid nazvoyu Zavtrashnij mif DzherelaJapanese Modern Art Painting from 1910 to 1970 Edition Stemmle Zurich New York ISBN 3 908161 86 X Okamoto Taro The 100th anniversary of his birth The National Museum of Modern Art 2001 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Taro Okamoto Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863