Луб'я́нка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.
село Луб'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Громада | Білокуракинська селищна громада |
Облікова картка | Луб'янка |
Основні дані | |
Засноване | 1686 |
Населення | 494 |
Площа | 2,417 км² |
Густота населення | 204,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92243 |
Телефонний код | +380 6462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′54″ пн. ш. 38°46′16″ сх. д. / 49.48167° пн. ш. 38.77111° сх. д.Координати: 49°28′54″ пн. ш. 38°46′16″ сх. д. / 49.48167° пн. ш. 38.77111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 69 м |
Водойми | р. Біла |
Відстань до районного центру | 6 км |
Найближча залізнична станція | Чумбур |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92242, Луганська область, Білокуракинський район, село Олексіївка |
Карта | |
Луб'янка | |
Луб'янка | |
Мапа | |
Луб'янка у Вікісховищі |
Площа села 668,3 га. Селом тече річка Біла, права притока Айдару (басейн Сіверського Дінця).
Назва
За переказами, у селі на кручі був збудований княжий вітряк, покритий зверху і оббитий із боків лубом. Він простояв до 1967 року. Тож на відміну від водяного млина, цю прозивали «луб'яною».
Історія
На території села знайдені могильники кочових народів VII—X століть. Курганні поховання та кам'яні баби свідчать про привабливість високого крутих крейдяних пагорбів у вигині річки Біла (притока Айдару) для кочових народів того часу.
Село було засноване вихідцями з Лівобережної України в 1686 році. На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін займався освоєнням цих земель в 1730-1760-х роках, розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії.
1804 року на хуторі по правому березі річки Біла налічувалось 36 дворів.
З 1917 — у складі УНР. З 1920 — стабільний комуністичний режим. У 1921 року село стало центром сільської ради. 1927 року 27 найбіднішими селянськими родинами організований перший в районі спільний обробіток землі СОЗ «Радянське село». Того ж року держава дала йому в кредит 2 трактори, молотарку, косарку, снопов'язалку і 3 пароконні (ходи). 1930 року організовано 3 колгоспи: «імені Чубаря» (голова Третяк Давид Петрович), «П'ятикутна зірка» (голова Гнатенко Сергій Григорович), «Свобода» (голова Жадан Гордій Якович). 1932 року вони були об'єднані в один колгосп «Москва—Донбас».
Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі комуністи замучили голодом 98 осіб — переважно дітей та старих людей.
1934 року на базі колгоспу «Москва—Донбас» (голова Жадан Григорій Федорович) виокремили колгосп «імені VII з'їзду рад» (голова Жадан Василь Якович). 1937 року введена в експлуатацію залізниця Москва — Донбас.
У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з 9 липня 1942 по 19 січня 1943 року. За час німецької окупації селян відправляли на вантаження піску в Олексіївському кар'єрі, на роботи до Третього рейху. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 19 січня 1943 року бійці 172 стрілецької дивізії і 115 танкової бригади зайняли село. 175 односельців загинули в роки війни, 138 з них занесено до Книги пам'яті України.
1943 року колгоспи поновили роботу, весняно-польові роботи проходили у важких умовах ручної праці. У 1950 році господарства села об'єднали в один колгосп імені Тимірязєва (голова Жадан Василь Якович). 11 серпня 1954 року указом Президії Верховної Ради УРСР Лубенська сільська рада увійшла до складу Олексіївської сільської ради.
Населення
Населення становить 337 особи, 186 дворів.
1885 року на колишньому державному хуторі Білокуракинської волості Старобільського повіту мешкало 1102 особи, було 150 дворових господарства. У 1914 році в селі проживало 1950 осіб.
Вулиці
У селі існують вулиці: Залізнична, Зарічна, Підгірна, Радянська, Трет'яка Миколи, Шкільна, провулок Жовтневий.
Економіка
До війни в селі працював молокозавод районного підпорядкування (директор Опаренко Василь Якович), куди колгоспи району здавали на переробку молоко. У 1957 році молокозавод був переведений до Білокуракиного, поблизу залізничної станції.
Упродовж 1957—1963 року біля залізничної станцій Луб'янка 17 дистанція Південної залізниці (Валуйки) організувала 2 кар'єри з видобутку каменю і випалювання вапна. 25 робітників працювало на 2 печах з випалювання вапна. Весь будівельний матеріал відправляли залізницею.
1950 року два господарства села об'єднали в один колгосп «імені Тимірязєва» (голова Жадан Василь Якович). Колгосп об'єднав на той час 356 дворів і 491 осіб працездатного населення. За ним держава закріпила 5338 га земельних угідь (2982 га власне рілля). У 1958 році колгосп «імені Тимірязєва» приєднали до колгоспу «імені Леніна» в Олексіївці. Він об'єднав 663 двори, 889 працездатних чоловік та 10 323 га землі (з них 5605 га ріллі). Головою став Костянтин Пилипович Ільченко. У 1963 році колгосп перейменували на «Шлях Леніна». Через 3 роки, у 1966 році колгосп «імені Тимірязєва» знов стає самостійним. Провідною галуззю колгоспу було тваринництво, ВРХ (червона степова порода).
Керівники колгоспу:
- 1950—1955 — Жадан Василь Якович.
- 1958—1963 — Ільченко Костянтин Пилипович.
- 1963—1966 — Носуля Іван Васильович.
- 1966—1968 — Каркавенко Олексій Іванович.
- 1968—1978 — Зубарєв Юрій Захарович.
- 1978—1984 — Заїка Марія Марківна.
- 1985—1998 — Світличний Микола Пилипович.
У селі створено кілька фермерських господарств, відкрито 3 приватні магазини.
Транспорт
Розташоване за 6 км від райцентру, у селі розташовується зупинна платформа на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова, найближча станція Чумбур за 3 км. З районним центром зв'язує асфальтований автошлях.
Культура
На початку 1960-х років селяни збудували власними силами клуб з місцевого каменю й обклали цеглою. Завідувачкою клуба була Павелко Антоніна Максимівна. Село славилося своїми талантами — хоровий і танцювальний сільські колективи виступали на обласній сцені.
У 1986—1988 роках колгосп збудував для молодих спеціалістів та працівників господарства 20 будинків.
День села відмічають в першу неділю жовтня.
Школа
У 1895 році поблизу церкви була збудована церковнопарафіяльна школа. 1914 року відкрита 7 річна однокласна земська школа.
З 1961 року в школі було запроваджене восьмирічне навчання. 1 вересня 1988 року була відкрита нова школа, збудована силами Білокуракинського ПМК під керівництвом Гапочки Миколи Михайловича. З 1988 року поряд зі школою функціонувала шкільна оранжерея, яка з 1997 року переобладнана в шкільну газову котельню. З 1989 року в школі було запроваджене дев'ятирічне навчання. Функціонують 6 навчальних кабінетів, спортзал, актовий зал, їдальня, майстерня, комп'ютерний клас. Станом на 2013 рік в Луб'янській загальноосвітній школі навчається 42 учнів в 11 класах, кількість персоналу становить 12 чоловік, директор Світлична Галина Василівна.
Пам'ятники
У 1976—1977 роках у центрі села, на місці сучасної школи, власним коштом односельці звели пам'ятник-монумент воїнам Великої Вітчизняної війни 175 прізвищами тих, що загинули в роки війни. У фундамент вмонтована капсула із землею з Мамаєвого кургану, що її привіз директор школи Жадан Никифор Якович. 1985 року пам'ятник було перенесено на високу кручу (85 м), де до того часу стояв вітряк.
Церква
Кам'яна церква була збудована у 1892 році на кошти прихожан за проектом архітектора В. Х. Немкіна. Перше богослужіння відбулося на свято Івана Хрестителя. Зруйнована.
Визначні особистості
- Бунчужний Євдоким Микитович — свинар колгоспу колгоспу «імені VII з'їзду рад», учасник Всесоюзної виставки досягнень народного господарства.
Цікаві місця
На північно-західній околиці села на місці кар'єру з знаходиться цікава геологічна пам'ятка природи місцевого значення Кисилівські оголення.
Див. також
Примітки
- За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- (рос.) Экономические примечания на Старобельский уезд, 1804 / Сост. С. А. Сычева. – Х., 2008. – 168 с.
- Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
- (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону» [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- Луб'янська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681—1917. Альбом-каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007.
- Природно-заповідний фонд Луганської області [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] / О. А. Арапов, Т .В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
- Погода в селі Луб'янка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- Луб'янка [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lub ya nka selo v Ukrayini u Bilokurakinskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti selo Lub yanka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Svativskij rajon Gromada Bilokurakinska selishna gromada Oblikova kartka Lub yanka Osnovni dani Zasnovane 1686 Naselennya 494 Plosha 2 417 km Gustota naselennya 204 39 osib km Poshtovij indeks 92243 Telefonnij kod 380 6462 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 28 54 pn sh 38 46 16 sh d 49 48167 pn sh 38 77111 sh d 49 48167 38 77111 Koordinati 49 28 54 pn sh 38 46 16 sh d 49 48167 pn sh 38 77111 sh d 49 48167 38 77111 Serednya visota nad rivnem morya 69 m Vodojmi r Bila Vidstan do rajonnogo centru 6 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Chumbur Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 92242 Luganska oblast Bilokurakinskij rajon selo Oleksiyivka Karta Lub yanka Lub yanka Mapa Lub yanka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lub yanka Plosha sela 668 3 ga Selom teche richka Bila prava pritoka Ajdaru basejn Siverskogo Dincya NazvaZa perekazami u seli na kruchi buv zbudovanij knyazhij vitryak pokritij zverhu i obbitij iz bokiv lubom Vin prostoyav do 1967 roku Tozh na vidminu vid vodyanogo mlina cyu prozivali lub yanoyu IstoriyaNa teritoriyi sela znajdeni mogilniki kochovih narodiv VII X stolit Kurganni pohovannya ta kam yani babi svidchat pro privablivist visokogo krutih krejdyanih pagorbiv u vigini richki Bila pritoka Ajdaru dlya kochovih narodiv togo chasu Selo bulo zasnovane vihidcyami z Livoberezhnoyi Ukrayini v 1686 roci Na pochatku XVIII stolittya pislya azovskih pohodiv Petra I ci zemli buli viddani knyazyu Borisu Kurakinu Jogo sin Oleksandr Kurakin zajmavsya osvoyennyam cih zemel v 1730 1760 h rokah rozvodiv na cih zemlyah ovec ta veliku rogatu hudobu davav pritulok kripakam utikacham z Ukrayini ta Rosiyi 1804 roku na hutori po pravomu berezi richki Bila nalichuvalos 36 dvoriv Z 1917 u skladi UNR Z 1920 stabilnij komunistichnij rezhim U 1921 roku selo stalo centrom silskoyi radi 1927 roku 27 najbidnishimi selyanskimi rodinami organizovanij pershij v rajoni spilnij obrobitok zemli SOZ Radyanske selo Togo zh roku derzhava dala jomu v kredit 2 traktori molotarku kosarku snopov yazalku i 3 parokonni hodi 1930 roku organizovano 3 kolgospi imeni Chubarya golova Tretyak David Petrovich P yatikutna zirka golova Gnatenko Sergij Grigorovich Svoboda golova Zhadan Gordij Yakovich 1932 roku voni buli ob yednani v odin kolgosp Moskva Donbas Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv za arhivnimi danimi v seli komunisti zamuchili golodom 98 osib perevazhno ditej ta starih lyudej 1934 roku na bazi kolgospu Moskva Donbas golova Zhadan Grigorij Fedorovich viokremili kolgosp imeni VII z yizdu rad golova Zhadan Vasil Yakovich 1937 roku vvedena v ekspluataciyu zaliznicya Moskva Donbas U roki nimecko radyanskoyi vijni selo bulo okupovane nimecko italijskimi vijskami z 9 lipnya 1942 po 19 sichnya 1943 roku Za chas nimeckoyi okupaciyi selyan vidpravlyali na vantazhennya pisku v Oleksiyivskomu kar yeri na roboti do Tretogo rejhu Pid chas Ostrogozko Rossoshanskoyi nastupalnoyi operaciyi chastinam Pivdenno Zahidnogo frontu Chervonoyi armiyi bula postavlena zadacha vijti 18 sichnya 1943 roku na liniyu Shahove Nagolna Dem yanivka Gricayivka Gajdukivka 19 sichnya 1943 roku bijci 172 strileckoyi diviziyi i 115 tankovoyi brigadi zajnyali selo 175 odnoselciv zaginuli v roki vijni 138 z nih zaneseno do Knigi pam yati Ukrayini 1943 roku kolgospi ponovili robotu vesnyano polovi roboti prohodili u vazhkih umovah ruchnoyi praci U 1950 roci gospodarstva sela ob yednali v odin kolgosp imeni Timiryazyeva golova Zhadan Vasil Yakovich 11 serpnya 1954 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Lubenska silska rada uvijshla do skladu Oleksiyivskoyi silskoyi radi NaselennyaNaselennya stanovit 337 osobi 186 dvoriv 1885 roku na kolishnomu derzhavnomu hutori Bilokurakinskoyi volosti Starobilskogo povitu meshkalo 1102 osobi bulo 150 dvorovih gospodarstva U 1914 roci v seli prozhivalo 1950 osib VuliciU seli isnuyut vulici Zaliznichna Zarichna Pidgirna Radyanska Tret yaka Mikoli Shkilna provulok Zhovtnevij EkonomikaDo vijni v seli pracyuvav molokozavod rajonnogo pidporyadkuvannya direktor Oparenko Vasil Yakovich kudi kolgospi rajonu zdavali na pererobku moloko U 1957 roci molokozavod buv perevedenij do Bilokurakinogo poblizu zaliznichnoyi stanciyi Uprodovzh 1957 1963 roku bilya zaliznichnoyi stancij Lub yanka 17 distanciya Pivdennoyi zaliznici Valujki organizuvala 2 kar yeri z vidobutku kamenyu i vipalyuvannya vapna 25 robitnikiv pracyuvalo na 2 pechah z vipalyuvannya vapna Ves budivelnij material vidpravlyali zalizniceyu 1950 roku dva gospodarstva sela ob yednali v odin kolgosp imeni Timiryazyeva golova Zhadan Vasil Yakovich Kolgosp ob yednav na toj chas 356 dvoriv i 491 osib pracezdatnogo naselennya Za nim derzhava zakripila 5338 ga zemelnih ugid 2982 ga vlasne rillya U 1958 roci kolgosp imeni Timiryazyeva priyednali do kolgospu imeni Lenina v Oleksiyivci Vin ob yednav 663 dvori 889 pracezdatnih cholovik ta 10 323 ga zemli z nih 5605 ga rilli Golovoyu stav Kostyantin Pilipovich Ilchenko U 1963 roci kolgosp perejmenuvali na Shlyah Lenina Cherez 3 roki u 1966 roci kolgosp imeni Timiryazyeva znov staye samostijnim Providnoyu galuzzyu kolgospu bulo tvarinnictvo VRH chervona stepova poroda Kerivniki kolgospu 1950 1955 Zhadan Vasil Yakovich 1958 1963 Ilchenko Kostyantin Pilipovich 1963 1966 Nosulya Ivan Vasilovich 1966 1968 Karkavenko Oleksij Ivanovich 1968 1978 Zubaryev Yurij Zaharovich 1978 1984 Zayika Mariya Markivna 1985 1998 Svitlichnij Mikola Pilipovich U seli stvoreno kilka fermerskih gospodarstv vidkrito 3 privatni magazini TransportRoztashovane za 6 km vid rajcentru u seli roztashovuyetsya zupinna platforma na liniyi Valujki Kindrashivska Nova najblizhcha stanciya Chumbur za 3 km Z rajonnim centrom zv yazuye asfaltovanij avtoshlyah KulturaNa pochatku 1960 h rokiv selyani zbuduvali vlasnimi silami klub z miscevogo kamenyu j obklali cegloyu Zaviduvachkoyu kluba bula Pavelko Antonina Maksimivna Selo slavilosya svoyimi talantami horovij i tancyuvalnij silski kolektivi vistupali na oblasnij sceni U 1986 1988 rokah kolgosp zbuduvav dlya molodih specialistiv ta pracivnikiv gospodarstva 20 budinkiv Den sela vidmichayut v pershu nedilyu zhovtnya Shkola U 1895 roci poblizu cerkvi bula zbudovana cerkovnoparafiyalna shkola 1914 roku vidkrita 7 richna odnoklasna zemska shkola Z 1961 roku v shkoli bulo zaprovadzhene vosmirichne navchannya 1 veresnya 1988 roku bula vidkrita nova shkola zbudovana silami Bilokurakinskogo PMK pid kerivnictvom Gapochki Mikoli Mihajlovicha Z 1988 roku poryad zi shkoloyu funkcionuvala shkilna oranzhereya yaka z 1997 roku pereobladnana v shkilnu gazovu kotelnyu Z 1989 roku v shkoli bulo zaprovadzhene dev yatirichne navchannya Funkcionuyut 6 navchalnih kabinetiv sportzal aktovij zal yidalnya majsternya komp yuternij klas Stanom na 2013 rik v Lub yanskij zagalnoosvitnij shkoli navchayetsya 42 uchniv v 11 klasah kilkist personalu stanovit 12 cholovik direktor Svitlichna Galina Vasilivna Pam yatnikiU 1976 1977 rokah u centri sela na misci suchasnoyi shkoli vlasnim koshtom odnoselci zveli pam yatnik monument voyinam Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 175 prizvishami tih sho zaginuli v roki vijni U fundament vmontovana kapsula iz zemleyu z Mamayevogo kurganu sho yiyi priviz direktor shkoli Zhadan Nikifor Yakovich 1985 roku pam yatnik bulo pereneseno na visoku kruchu 85 m de do togo chasu stoyav vitryak CerkvaKam yana cerkva bula zbudovana u 1892 roci na koshti prihozhan za proektom arhitektora V H Nemkina Pershe bogosluzhinnya vidbulosya na svyato Ivana Hrestitelya Zrujnovana Viznachni osobistostiBunchuzhnij Yevdokim Mikitovich svinar kolgospu kolgospu imeni VII z yizdu rad uchasnik Vsesoyuznoyi vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva Cikavi miscyaNa pivnichno zahidnij okolici sela na misci kar yeru z znahoditsya cikava geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kisilivski ogolennya Div takozhIstoriya Bilokurakinshini Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitkiZa Vseukrayinskim perepisom 2001 roku Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 ros Ekonomicheskie primechaniya na Starobelskij uezd 1804 Sost S A Sycheva H 2008 168 s Mihajlichenko V V Borzenko M O Zhigalceva V L Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Luganska oblast 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Lugansk Yantar 2008 921 s ros Filonenko S I Filonenko A S Ostrogozhsko rossoshanskaya operaciya Stalingrad na Verhnem Donu 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref Lub yanska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast Pravoslavnye hramy i monastyri Harkovskoj gubernii 1681 1917 Albom katalog H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2007 ISBN 978 966 8246 73 9 Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti 26 grudnya 2014 u Wayback Machine O A Arapov T V Sova V B Fyeryenc O Yu Ivanchenko Dovidnik 2 e vid dop perer Lugansk VAT LOD 168 s LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 PosilannyaPogoda v seli Lub yanka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Lub yanka 7 bereznya 2016 u Wayback Machine na Vikimapiyi