Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дьюла Ласло (угор. László Gyula; нар. 14 березня 1910, Рупя, Австро-Угорщина — пом. 17 липня 1998, Орадя, Румунія) — угорський історик, археолог, художник та професор, член Угорської художньої академії.
| Дьюла Ласло | |
|---|---|
| угор. László Gyula | |
 будинку Ласло | |
| Народився | 14 березня 1910[2] Рупя, Брашов, Румунія |
| Помер | 17 червня 1998[1] (88 років) Орадя, Румунія |
| Поховання | Фаркашреті[3][4] |
| Країна |  Угорщина |
| Національність | угорець |
| Діяльність | професор |
| Галузь | історія |
| Відомий завдяки | Теорія «подвійного переселення» угорців за Карпати |
| Alma mater | d (1933) і Будапештський університет (1935) |
| Знання мов | угорська[2] |
| Членство | d |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Народився 1910 року в Рупі, Австро-Угорщина, тепер Румунія. 1932 року закінчив Академію художнього мистевцтва в Будапешті та одночасно вивчав археологію та етнографію в Будапештському університеті. 1937—1940 — співробітник Угорського національного музею, а 1952—1957 року — завідувач відділом середньовічної археології. 1940—1949 — викладач Клузького університету. 1957—1980 — завідувач кафедрою археології Будапештського університету.
Ласло є автором більше, ніж 1000 портретів, археологічних ілюстрацій, 25 книг та 700 статей.
Теорія «подвійного переселення» угорців
Його головна праця — неоднозначна та суперечлива теорія «подвійного переселення» угорців за Карпати на Тисо-Дунайську низовину у V та IX ст. Основним аргументом теорії є те, що аварська культура є схожою, а деколи ідентичною угорській. Тому друге переселення, яке відбулось 895 року, яке підтверджене історичною наукою, мало відбутись після першого переселення. Це задокументовано угорською Ілюстрованою хронікою.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/adattar.html
- https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/nevmutato.html
- . Большая российская энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Laslo Dyula Laslo ugor Laszlo Gyula nar 14 bereznya 1910 Rupya Avstro Ugorshina pom 17 lipnya 1998 Oradya Rumuniya ugorskij istorik arheolog hudozhnik ta profesor chlen Ugorskoyi hudozhnoyi akademiyi Dyula Laslougor Laszlo Gyulabudinku LasloNarodivsya14 bereznya 1910 1910 03 14 2 Rupya Brashov RumuniyaPomer17 chervnya 1998 1998 06 17 1 88 rokiv Oradya RumuniyaPohovannyaFarkashreti 3 4 Krayina UgorshinaNacionalnistugorecDiyalnistprofesorGaluzistoriyaVidomij zavdyakiTeoriya podvijnogo pereselennya ugorciv za KarpatiAlma materd 1933 i Budapeshtskij universitet 1935 Znannya movugorska 2 ChlenstvodNagorodipremiya Secheni 1991 d 1993 d 1993 d 1995 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1910 roku v Rupi Avstro Ugorshina teper Rumuniya 1932 roku zakinchiv Akademiyu hudozhnogo mistevctva v Budapeshti ta odnochasno vivchav arheologiyu ta etnografiyu v Budapeshtskomu universiteti 1937 1940 spivrobitnik Ugorskogo nacionalnogo muzeyu a 1952 1957 roku zaviduvach viddilom serednovichnoyi arheologiyi 1940 1949 vikladach Kluzkogo universitetu 1957 1980 zaviduvach kafedroyu arheologiyi Budapeshtskogo universitetu Laslo ye avtorom bilshe nizh 1000 portretiv arheologichnih ilyustracij 25 knig ta 700 statej Teoriya podvijnogo pereselennya ugorcivJogo golovna pracya neodnoznachna ta superechliva teoriya podvijnogo pereselennya ugorciv za Karpati na Tiso Dunajsku nizovinu u V ta IX st Osnovnim argumentom teoriyi ye te sho avarska kultura ye shozhoyu a dekoli identichnoyu ugorskij Tomu druge pereselennya yake vidbulos 895 roku yake pidtverdzhene istorichnoyu naukoyu malo vidbutis pislya pershogo pereselennya Ce zadokumentovano ugorskoyu Ilyustrovanoyu hronikoyu PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https epa oszk hu 00000 00003 00030 adattar html https epa oszk hu 00000 00003 00030 nevmutato html Bolshaya rossijskaya enciklopediya ros Arhiv originalu za 21 lipnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2017