Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золотодобувна шахта в Злотому Стоці — закрита золотодобувна шахта у місті Злотий Сток (Польща), наразі музей гірництва.
 | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Злоти Сток |
| 50°26′ пн. ш. 16°52′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 16.867° сх. д.Координати: 50°26′ пн. ш. 16°52′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 16.867° сх. д. | |
| Технологічні характеристики | |
| Тип | Музеї гірничої справи |
| Запаси | |
| Сайт | kopalniazlota.pl |
 Золотодобувна шахта в Злотому Стоці у Вікісховищі | |
  Золотодобувна шахта в Злотому Стоці  Золотодобувна шахта в Злотому Стоці | |
Історія розвитку гірництва в Злотому Стоці
У 1933 р. в Злотому Стоці (стара назва Райхенштайн, з німецької — «багатий камінь») урочисто святкували тисячоліття місцевого гірництва. Проте дата початку гірничих робіт не була достатньо підтверджена документально й базувалася на знахідках гірничих споруд, що мали ознаки кінця першого тисячоліття.
Найдавніші письмові джерела, які стосуються Злотого Стоку, пов'язані з закладеним у 1210 р. монастирем цистерціанців («білих монахів») у Камінці Зомбковіцькім, а перший спогад про гірничі роботи з'являється тільки у 1273 р. Це був привілей Генріха Пробуса, виданий монастиреві на гірничі пошуки. Місіонерське завдання «білих монахів» було спрямоване на гірничо-господарську колонізацію центральної і Східної Європи.
З XIV ст. починаються періоди стрімких злетів і падінь місцевого золотовидобутку, що пов'язано з різним вмістом золота в рудних тілах (найбагатші включали близько 14 г/т). Хоча щорічний середній видобуток золота за XIV—XVI ст. становив близько 140 кг (приблизно 10 % від загального європейського), були окремі періоди, коли отримували в декілька разів більше, що прославило ці рудники по всій Європі.
Ґеорґіус Аґрікола писав у середині XVI ст.:
„Золото знаходять у кількох місцевостях... Проте більше за інших процвітає золотий рудник у Райхенштайні”.
У місті карбувалися золоті монети номіналом 10 дукатів, які мали широкий міжнародний обіг.
Сьогодні важко відтворити детально історію тих часів, оскільки під час пожежі в 1428 р. (період Гуситських війн) були знищені гірничі й металургійні знаряддя, а також усі документи за попередні роки. Нове пожвавлення Злотостоцького гірництва й металургії розпочалося тільки близько 1475 р.
Імовірно, що гірничі роботи швидко розвивалися, бо вже в 1483 р. князь надає Злотому Стоку право гірничого міста, а в 1491 р. — герб і прапор.
Найдавніші гірничі роботи проводилися на трьох найбільш висунутих на північ гребнях Злотих Гір, а саме: Ханяк, Христової і Солтисів. У XV ст. роботи були сконцентровані на покладі Золотий Осел (гора Ханяк), а в XVI ст. — на покладі Небосходження (гора Христова). На схилах гір проводили видобувні й вентиляційні стволи та шурфи. Їх проходили в місцях, де знаходилися виходи старих штолень.
Вищезгадані гори були розділені між собою долинами. Біля підніжжя гори Ханяк знаходиться долина Клоцька, яка практично постійно була позбавлена води, тому видобута руда з цього району перевозилася старим гірничим трактом аж до долини Злотий Яр, де невеличка річка становила джерело енергії для гірничих пристроїв (водяних коліс, корит, ударних дробарок, мийних машин), які переробляли видобуток з усіх покладів.
З письмових джерел та старих гірничих планів виходить, що в XV і в першій половині XVI ст. видобувні роботи вели у великому обсязі (діяло близько 190 гірничих виробок), причому річний видобуток сягав приблизно 140 кг, що становило понад 8 % продукції всієї Європи. У місті карбували золоті монети номіналом 10 дукатів, що ходили в Центральній Європі.
Організація робіт базувалася на індивідуальних концесіях на окремі ділянки покладу, власники яких часто об'єднувалися у виробничі товариства. Перелік ділянок у 1455 р. нараховує 86 назв. Схожа ситуація існувала і в регіональній металургії. На плані рудника знаходяться численні позначки невеликих відвалів шлаків як позначки малих печей, які плавили золото з руди різних гірничих товариств XV—XVI ст.
З XVI ст. головну роль на руднику відіграє підприємство Фуггерів, яке скуповує продукцію власників концесій, а пізніше й більшу частину гірничих ділянок. Як приклад грабіжницького господарювання Фуггерів, можна згадати трагедію в стволі «Золотий Осел», яка сталася у 1565 р. внаслідок економії на засобах кріплення й безпеки виробок. Головний видобувний ствол глибиною 72 м був повністю знищений обвалом бокових порід. У кам'яному мішку залишилося 59 гірників. Відбудову ствола власники вважали недоречною, і завал залишився нерозібраним, а загиблих шахтарів ніколи не знайшли. Ця трагедія стала початком злої смуги для підприємства Фуггерів у Злотому Стоці і призвела до їх виходу з концесії.
У XVII ст. експорт колоніального золота з Америки й Азії став причиною застою й регресу європейських шахт золота, продуктивність яких на той час суттєво знизилася, а гірничо-геологічні умови ускладнилися. Тридцятирічна війна (1618—1648 рр.) привела до занепаду гірництва в Злотому Стоці, новий підйом якого у XVII ст. був пов'язаний з видобутком багатих арсенових руд.
Значний розвиток пошукових і гірничих робіт починається в 1701 р., коли алхімік Г. Шарффенберг винайшов способи промислового виготовлення арсену. З того часу обсяги гірничих робіт постійно зростали. Поряд з основним видобутком арсенових руд у 1801—1850 рр. на руднику методом емульгації арсенових шлаків отримують золото, з 1848 р. його отримують методом хлорування. На початку XX ст. підприємство модернізується (будується транспортна штольня «Гертруда» довжиною 1,5 км, інші виробки). Під час Другої світової війни рудник не був знищений. Після передачі польському уряду він за короткий час досяг передвоєнного рівня видобутку арсену і золота (як побічного продукту) й експлуатувався до 1961 р. З 1997 р. рудник відкрито для туристів як гірничий музей.
Геологічні й технологічні особливості розробки родовища
Район Злотого Стоку належить до найскладніших у Польщі з погляду геологічної будови, що пов’язано з тривалим процесом формування Злотих Гір. Мінерали представлені порушеними гнейсами, доломітовими вапняками, сланцями з вкрапленими мармурами. Експлуатувалися і поліметалічні руди, багаті на золото та арсен, які являють собою льолінгіт (FeAs2) та арсенопірит (FeAsS), супроводжуючись оксидами різних металів (заліза, свинцю, цинку, міді). Поклади руд мали форму великих нерегулярних стоячих жил, або лінз. Вони виникли внаслідок дії високотемпературних гідротермічних розчинів у зоні контактів доломітових мармурів. Розміри окремих рудних тіл були в межах 150-180 м, товщина доходила до 25 м (одна з лінз мала потужність 50 м). Нахил рудних тіл становив 55-80°. Поклади мали численні диз’юнктивні порушення.
Початково золотоносні руди видобували в неглибоких шурфах на поверхні гори, які розміщували на виходах покладів. Далі руду подрібнювали, відокремлювали пусту породу й плавили в печах поблизу виробок. У процесах плавлення золота супутній йому арсен випаровувався й отруював довкілля, у зв’язку з чим місцеві мешканці залишали свої поселення на період плавки, що тривав кілька днів. Уже в XIII ст. в Злотому Стоці плавили як свої, так і Золоторийські руди.
З XIV ст. видобуток проводили тільки підземним способом, оскільки неглибокі виходи багатих руд було вичерпано. Надалі видобували тільки руди, які містили велику кількість арсену (більше 30%), з яких безпосередньо виплавляли золото. Видобуток здійснювали за т.з. типовою гірничою моделлю, комбінацією штолень і стволів, що забезпечувало натуральну вентиляцію й гравітаційний водовідлив. Гірничі роботи проводили низхідним способом (зверху на щоразу нижчі рівні), залишаючи після вибраних лінз та рудних гнізд просторі камери. Закладку виробленого простору зазвичай не здійснювали, ціликів залишали недостатньо. Це приводило до проблем підтримання гірничих виробок, що викликало обрушення порід та численні трагічні випадки. Проведення виробок здійснювали за допомогою кайла, а також гірничих молотків: клин одного з них встановлювали в тріщину гірських порід, а другим завдавали руйнувального удару. У середньовіччі таким способом проходили більшість виробок (недаремно схрещені молотки стали світовим символом гірництва). Для створення тріщинуватості порід постійно використовували вогневий метод: розпалювання вогню у вибоях виробок, який розпікав гірський масив, з подальшим його охолодженням водою. Це, завдяки різкому перепаду температур, руйнувало породи й створювало можливість молоткового відбою.
Слід зауважити, що вогняні роботи приводили до звільнення отруйного арсену, причому гірники, приймаючи отруйний газ за звичайний дим, не застосовували жодних заходів безпеки.
Смертність гірників з цієї причини була дуже високою, але протягом століть власники рудників не забороняли вогневий спосіб руйнування порід. Натомість вони поширювали чутки, що гинуть лише ті, хто привласнює знайдене золото.
З писемних джерел відома одна з найбільших проблем місцевого гірництва та металургії: постійна нестача деревини, яку спалювали у великій кількості при руйнуванні порід і витопленні золота, а також використовували для кріплення гірничих виробок. Визначною подією технічного розвитку стало перше у світі використання на рудниках Злотого Стоку в 1612 р. вибухових робіт із застосуванням чорного пороху. Цей досвід, було поширено у 1627 р. на словацькі рудники Банської Штявниці, започаткував нову технологічну епоху проведення гірничих виробок.
Зі старих часів залишилися сотні видобувних ям, вирв, зруйнованих шурфів, штолень і камер; численні відвали пустої породи й шлаків. Вважають, що повний обсяг видобутого й витопленого в Злотому Стоці золота становить понад 16 т, а арсену – понад 125 т. Загальна довжина гірничих виробок, що розмістилися на 21 горизонті, перевищує 200 км (без урахування стволів та шурфів). Масштабність гірничих робіт різних часів та історичне значення рудника створили умови для музеєфікації цієї пам’ятки гірництва, відновлення старих виробок і технологій.
Підземні туристичні об’єкти
Гірництво Злотого Стоку мало велике значення не тільки завдяки масштабним обсягам видобутку, але й як значний центр технічної думки. Тут були розроблені нові способи експлуатації й збагачення відносно бідних золотих руд, розкрито секрети металургії такої сировини. У 1612 р. на руднику був вперше застосований чорний порох для вибухових робіт. У XVIII ст. тут створені засади металургії арсенових руд і їх продуктів, на які опирався розвиток цієї галузі в усій Європі.
Ідея створення музею в Злотому Стоці була висунута професором Т. Дзєконським ще в 1964 р., але тільки після 30-ти років запустіння й забуття, завдяки старанням влади міста й приватних інвесторів, в 1995 р. було створено підземний музей гірництва та металургії золота (сучасна назва «Золотий рудник»). Протягом шести років діяльності туристичного підприємства вдалося провести інвентаризацію доступних ділянок гірничих виробок давнього рудника, а потім забезпечити дві туристичні траси в штольнях «Чорна верхня» та «Гертруда». Сьогодні доступні для відвідування ділянки ще трьох штолень: «Княжа», «Чорна нижня» та «Емануель».
Штольня “Чорна верхня” складає значну частину підземної туристичної траси, дає доступ до виробок, які походять з XVI та XVII століть. Перший приклад гірничих робіт тих часів можна побачити вже біля місця закладення штольні, де над просторим новим входом знаходиться низьке й вузьке вікно стародавньої штольні XVI ст. За входом розташована висока камера, яка утворилася внаслідок обвалу перекриття, що відокремлювало рівні старих і нових виробок. У дальній частині від штольні відходить кілька бічних виробок XVI ст., низьких і вузьких, зі слідами середньовічних прохідницьких робіт, а також просторіших з добре вимощеною підошвою – XVIII-XIX ст. У штольні є сліпий ствол, який поєднує її з нижчими горизонтами. Одна із сполучених виробок веде до камери з водоспадом. Природна вода в ньому витікає з дна камери XVI ст., яка розташована на 10 м вище. Будівництво штольні «Гертруда» закінчено в 1921 р. Дещо пізніше споруджено квершлаг довжиною 500 м, який поєднує її з приствольним двором ствола «Небосходження». Штольня «Гертруда» була головною транспортною артерією, яка з’єднувала всі гірничі поля на відмітці 360 м. Загальна довжина виробки становить 1500 м (зараз доступна на ділянці близько 1000 м). На відмітці 500 м у штольні та в прилеглих камерах колишніх складів вибухових матеріалів створено підземну туристичну трасу. Штольня «Княжа» є найстарішою доступною виробкою рудника. Її спорудження розпочато в 1501 р., а в 1573 р. вона мала близько 420 м довжини. Після відновлення робіт у XVIII ст. штольню збільшено ще на 50 м. Незважаючи на багатовікову експлуатацію (вона виконувала водовідливну функцію до XX ст.), ця штольня не втратила свого давнього вигляду. У перерізі виробка має характерну для періоду XVI ст. форму вузької, витягнутої трапеції. На її контурі можна побачити сліди роботи кайла і молотків (характерні борозни в породі), а також плями закопчування від гірничих каганців. Нині ця штольня доступна на довжині 192 м. На кінці цієї ділянки знаходиться обрушена зона, яка виникла поблизу сліпого ствола.
Штольня «Чорна нижня» була збудована в кінці XIX – на початку XX ст. Є припущення, що вона пройдена по раніше створеній виробці малого перерізу. Зараз це відносно простора виробка склепінчастої форми з розмірами 2,5х2,5 м, з боковими ходами (один з яких спрямовано в бік каменоломні) і системою сполучених виробок у кінцевій частині. Через сліпий ствол, який іде вгору, вона поєднується зі штольнею «Чорна верхня», що розташована на 27 м вище. У наші часи відвідувачам доступні 380 м штольні. Далі йде зона обвалів.
Проведення штольні «Емануель» розпочато в 1506 р. У середині XVI ст. вона сягала довжини 800 м, доходячи до приствольного двору ствола «Золотий Осел». Після відновлення гірничих робіт у XVIII ст. цю штольню подовжено на 440 м. Зараз виробка прохідна на відстані 840 м. Далі, приблизно до колишнього ствола «Реден» (близько 200 м), заповнена закладкою. Ділянка штольні з XVI ст. має змінний переріз і дуже крута. Частина з XVIII ст. розташована горизонтально. На доступній для відвідувачів ділянці можна побачити кілька бокових виробок, закладених породою, а також три стволи з XVI ст. (один з них без порушень). На деяких ділянках штольні застосоване кріплення з кам’яної кладки. У виробці є кілька обрушених відтинків (переважно біля стволів), рівень води на деяких з них сягає висоти 1,2 м.
Таким чином, у доступних для огляду гірничих виробках Злотостоцьких покладів можна спостерігати приклади гірничих робіт з XVI по XX ст. Недоліком туристичного маршруту є відсутність сполучення між існуючими туристичними трасами. Для того, щоб ліквідувати цю незручність, зараз проводять роботи з поєднання цих трас із залученням нових ділянок давніх виробок. Заплановано розчистити завали й закріпити недоступну частину штольні «Чорна нижня» з поєднанням із «Чорною верхньою». У планах також відновлення ствола, який з’єднає «Княжу» штольню із «Гертрудою». Після реалізації цих завдань виникне туристична траса із загальною довжиною 3,5 км, причому закінчення траси буде знаходитися усього за 15 м від її початку.
З геомеханічної точки зору, найбільшу стійкість має масив, що вміщує штольню «Гертруда». Низька міцність вмісних порід на деяких ділянках траси вимагає забезпечення стійкості за допомогою підсиленого кріплення та потребує моніторингових досліджень стану виробок. Загрозою для існуючої підземної траси може бути вплив невідомих давніх виробок, які не позначені на жодному плані гірничих робіт. Це передбачає тісну співпрацю музею з гірничими інженерами-геомеханіками. З іншого боку, гірничі виробки, технологічні засоби, давня техніка й види застосованого кріплення мають характер навчальних експонатів і можуть ефективно використовуватися викладачами гірничих спеціальностей у навчальному процесі.
Див. також
Література
- Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с.
Посилання
- Музей у золотодобувній шахті в Злотому Стоці (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotodobuvna shahta v Zlotomu Stoci zakrita zolotodobuvna shahta u misti Zlotij Stok Polsha narazi muzej girnictva Zolotodobuvna shahta v Zlotomu StociKrayina Respublika PolshaRoztashuvannyaZloti Stok50 26 pn sh 16 52 sh d 50 433 pn sh 16 867 sh d 50 433 16 867 Koordinati 50 26 pn sh 16 52 sh d 50 433 pn sh 16 867 sh d 50 433 16 867Tehnologichni harakteristikiTipMuzeyi girnichoyi spraviZapasiSajtkopalniazlota pl Zolotodobuvna shahta v Zlotomu Stoci u VikishovishiZolotodobuvna shahta v Zlotomu Stoci Zolotodobuvna shahta v Zlotomu StociVhid do shahtiIstoriya rozvitku girnictva v Zlotomu StociU 1933 r v Zlotomu Stoci stara nazva Rajhenshtajn z nimeckoyi bagatij kamin urochisto svyatkuvali tisyacholittya miscevogo girnictva Prote data pochatku girnichih robit ne bula dostatno pidtverdzhena dokumentalno j bazuvalasya na znahidkah girnichih sporud sho mali oznaki kincya pershogo tisyacholittya Najdavnishi pismovi dzherela yaki stosuyutsya Zlotogo Stoku pov yazani z zakladenim u 1210 r monastirem cistercianciv bilih monahiv u Kaminci Zombkovickim a pershij spogad pro girnichi roboti z yavlyayetsya tilki u 1273 r Ce buv privilej Genriha Probusa vidanij monastirevi na girnichi poshuki Misionerske zavdannya bilih monahiv bulo spryamovane na girnicho gospodarsku kolonizaciyu centralnoyi i Shidnoyi Yevropi Z XIV st pochinayutsya periodi strimkih zletiv i padin miscevogo zolotovidobutku sho pov yazano z riznim vmistom zolota v rudnih tilah najbagatshi vklyuchali blizko 14 g t Hocha shorichnij serednij vidobutok zolota za XIV XVI st stanoviv blizko 140 kg priblizno 10 vid zagalnogo yevropejskogo buli okremi periodi koli otrimuvali v dekilka raziv bilshe sho proslavilo ci rudniki po vsij Yevropi Georgius Agrikola pisav u seredini XVI st Zoloto znahodyat u kilkoh miscevostyah Prote bilshe za inshih procvitaye zolotij rudnik u Rajhenshtajni U misti karbuvalisya zoloti moneti nominalom 10 dukativ yaki mali shirokij mizhnarodnij obig Sogodni vazhko vidtvoriti detalno istoriyu tih chasiv oskilki pid chas pozhezhi v 1428 r period Gusitskih vijn buli znisheni girnichi j metalurgijni znaryaddya a takozh usi dokumenti za poperedni roki Nove pozhvavlennya Zlotostockogo girnictva j metalurgiyi rozpochalosya tilki blizko 1475 r Imovirno sho girnichi roboti shvidko rozvivalisya bo vzhe v 1483 r knyaz nadaye Zlotomu Stoku pravo girnichogo mista a v 1491 r gerb i prapor Najdavnishi girnichi roboti provodilisya na troh najbilsh visunutih na pivnich grebnyah Zlotih Gir a same Hanyak Hristovoyi i Soltisiv U XV st roboti buli skoncentrovani na pokladi Zolotij Osel gora Hanyak a v XVI st na pokladi Neboshodzhennya gora Hristova Na shilah gir provodili vidobuvni j ventilyacijni stvoli ta shurfi Yih prohodili v miscyah de znahodilisya vihodi starih shtolen Vishezgadani gori buli rozdileni mizh soboyu dolinami Bilya pidnizhzhya gori Hanyak znahoditsya dolina Klocka yaka praktichno postijno bula pozbavlena vodi tomu vidobuta ruda z cogo rajonu perevozilasya starim girnichim traktom azh do dolini Zlotij Yar de nevelichka richka stanovila dzherelo energiyi dlya girnichih pristroyiv vodyanih kolis korit udarnih drobarok mijnih mashin yaki pereroblyali vidobutok z usih pokladiv Z pismovih dzherel ta starih girnichih planiv vihodit sho v XV i v pershij polovini XVI st vidobuvni roboti veli u velikomu obsyazi diyalo blizko 190 girnichih virobok prichomu richnij vidobutok syagav priblizno 140 kg sho stanovilo ponad 8 produkciyi vsiyeyi Yevropi U misti karbuvali zoloti moneti nominalom 10 dukativ sho hodili v Centralnij Yevropi Organizaciya robit bazuvalasya na individualnih koncesiyah na okremi dilyanki pokladu vlasniki yakih chasto ob yednuvalisya u virobnichi tovaristva Perelik dilyanok u 1455 r narahovuye 86 nazv Shozha situaciya isnuvala i v regionalnij metalurgiyi Na plani rudnika znahodyatsya chislenni poznachki nevelikih vidvaliv shlakiv yak poznachki malih pechej yaki plavili zoloto z rudi riznih girnichih tovaristv XV XVI st Z XVI st golovnu rol na rudniku vidigraye pidpriyemstvo Fuggeriv yake skupovuye produkciyu vlasnikiv koncesij a piznishe j bilshu chastinu girnichih dilyanok Yak priklad grabizhnickogo gospodaryuvannya Fuggeriv mozhna zgadati tragediyu v stvoli Zolotij Osel yaka stalasya u 1565 r vnaslidok ekonomiyi na zasobah kriplennya j bezpeki virobok Golovnij vidobuvnij stvol glibinoyu 72 m buv povnistyu znishenij obvalom bokovih porid U kam yanomu mishku zalishilosya 59 girnikiv Vidbudovu stvola vlasniki vvazhali nedorechnoyu i zaval zalishivsya nerozibranim a zagiblih shahtariv nikoli ne znajshli Cya tragediya stala pochatkom zloyi smugi dlya pidpriyemstva Fuggeriv u Zlotomu Stoci i prizvela do yih vihodu z koncesiyi U XVII st eksport kolonialnogo zolota z Ameriki j Aziyi stav prichinoyu zastoyu j regresu yevropejskih shaht zolota produktivnist yakih na toj chas suttyevo znizilasya a girnicho geologichni umovi uskladnilisya Tridcyatirichna vijna 1618 1648 rr privela do zanepadu girnictva v Zlotomu Stoci novij pidjom yakogo u XVII st buv pov yazanij z vidobutkom bagatih arsenovih rud Znachnij rozvitok poshukovih i girnichih robit pochinayetsya v 1701 r koli alhimik G Sharffenberg vinajshov sposobi promislovogo vigotovlennya arsenu Z togo chasu obsyagi girnichih robit postijno zrostali Poryad z osnovnim vidobutkom arsenovih rud u 1801 1850 rr na rudniku metodom emulgaciyi arsenovih shlakiv otrimuyut zoloto z 1848 r jogo otrimuyut metodom hloruvannya Na pochatku XX st pidpriyemstvo modernizuyetsya buduyetsya transportna shtolnya Gertruda dovzhinoyu 1 5 km inshi virobki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni rudnik ne buv znishenij Pislya peredachi polskomu uryadu vin za korotkij chas dosyag peredvoyennogo rivnya vidobutku arsenu i zolota yak pobichnogo produktu j ekspluatuvavsya do 1961 r Z 1997 r rudnik vidkrito dlya turistiv yak girnichij muzej Geologichni j tehnologichni osoblivosti rozrobki rodovishaRajon Zlotogo Stoku nalezhit do najskladnishih u Polshi z poglyadu geologichnoyi budovi sho pov yazano z trivalim procesom formuvannya Zlotih Gir Minerali predstavleni porushenimi gnejsami dolomitovimi vapnyakami slancyami z vkraplenimi marmurami Ekspluatuvalisya i polimetalichni rudi bagati na zoloto ta arsen yaki yavlyayut soboyu lolingit FeAs2 ta arsenopirit FeAsS suprovodzhuyuchis oksidami riznih metaliv zaliza svincyu cinku midi Pokladi rud mali formu velikih neregulyarnih stoyachih zhil abo linz Voni vinikli vnaslidok diyi visokotemperaturnih gidrotermichnih rozchiniv u zoni kontaktiv dolomitovih marmuriv Rozmiri okremih rudnih til buli v mezhah 150 180 m tovshina dohodila do 25 m odna z linz mala potuzhnist 50 m Nahil rudnih til stanoviv 55 80 Pokladi mali chislenni diz yunktivni porushennya Pochatkovo zolotonosni rudi vidobuvali v neglibokih shurfah na poverhni gori yaki rozmishuvali na vihodah pokladiv Dali rudu podribnyuvali vidokremlyuvali pustu porodu j plavili v pechah poblizu virobok U procesah plavlennya zolota suputnij jomu arsen viparovuvavsya j otruyuvav dovkillya u zv yazku z chim miscevi meshkanci zalishali svoyi poselennya na period plavki sho trivav kilka dniv Uzhe v XIII st v Zlotomu Stoci plavili yak svoyi tak i Zolotorijski rudi Z XIV st vidobutok provodili tilki pidzemnim sposobom oskilki negliboki vihodi bagatih rud bulo vicherpano Nadali vidobuvali tilki rudi yaki mistili veliku kilkist arsenu bilshe 30 z yakih bezposeredno viplavlyali zoloto Vidobutok zdijsnyuvali za t z tipovoyu girnichoyu modellyu kombinaciyeyu shtolen i stvoliv sho zabezpechuvalo naturalnu ventilyaciyu j gravitacijnij vodovidliv Girnichi roboti provodili nizhidnim sposobom zverhu na shorazu nizhchi rivni zalishayuchi pislya vibranih linz ta rudnih gnizd prostori kameri Zakladku viroblenogo prostoru zazvichaj ne zdijsnyuvali cilikiv zalishali nedostatno Ce privodilo do problem pidtrimannya girnichih virobok sho viklikalo obrushennya porid ta chislenni tragichni vipadki Provedennya virobok zdijsnyuvali za dopomogoyu kajla a takozh girnichih molotkiv klin odnogo z nih vstanovlyuvali v trishinu girskih porid a drugim zavdavali rujnuvalnogo udaru U serednovichchi takim sposobom prohodili bilshist virobok nedaremno shresheni molotki stali svitovim simvolom girnictva Dlya stvorennya trishinuvatosti porid postijno vikoristovuvali vognevij metod rozpalyuvannya vognyu u viboyah virobok yakij rozpikav girskij masiv z podalshim jogo oholodzhennyam vodoyu Ce zavdyaki rizkomu perepadu temperatur rujnuvalo porodi j stvoryuvalo mozhlivist molotkovogo vidboyu Slid zauvazhiti sho vognyani roboti privodili do zvilnennya otrujnogo arsenu prichomu girniki prijmayuchi otrujnij gaz za zvichajnij dim ne zastosovuvali zhodnih zahodiv bezpeki Smertnist girnikiv z ciyeyi prichini bula duzhe visokoyu ale protyagom stolit vlasniki rudnikiv ne zaboronyali vognevij sposib rujnuvannya porid Natomist voni poshiryuvali chutki sho ginut lishe ti hto privlasnyuye znajdene zoloto Z pisemnih dzherel vidoma odna z najbilshih problem miscevogo girnictva ta metalurgiyi postijna nestacha derevini yaku spalyuvali u velikij kilkosti pri rujnuvanni porid i vitoplenni zolota a takozh vikoristovuvali dlya kriplennya girnichih virobok Viznachnoyu podiyeyu tehnichnogo rozvitku stalo pershe u sviti vikoristannya na rudnikah Zlotogo Stoku v 1612 r vibuhovih robit iz zastosuvannyam chornogo porohu Cej dosvid bulo poshireno u 1627 r na slovacki rudniki Banskoyi Shtyavnici zapochatkuvav novu tehnologichnu epohu provedennya girnichih virobok Zi starih chasiv zalishilisya sotni vidobuvnih yam virv zrujnovanih shurfiv shtolen i kamer chislenni vidvali pustoyi porodi j shlakiv Vvazhayut sho povnij obsyag vidobutogo j vitoplenogo v Zlotomu Stoci zolota stanovit ponad 16 t a arsenu ponad 125 t Zagalna dovzhina girnichih virobok sho rozmistilisya na 21 gorizonti perevishuye 200 km bez urahuvannya stvoliv ta shurfiv Masshtabnist girnichih robit riznih chasiv ta istorichne znachennya rudnika stvorili umovi dlya muzeyefikaciyi ciyeyi pam yatki girnictva vidnovlennya starih virobok i tehnologij Pidzemni turistichni ob yektiGirnictvo Zlotogo Stoku malo velike znachennya ne tilki zavdyaki masshtabnim obsyagam vidobutku ale j yak znachnij centr tehnichnoyi dumki Tut buli rozrobleni novi sposobi ekspluataciyi j zbagachennya vidnosno bidnih zolotih rud rozkrito sekreti metalurgiyi takoyi sirovini U 1612 r na rudniku buv vpershe zastosovanij chornij poroh dlya vibuhovih robit U XVIII st tut stvoreni zasadi metalurgiyi arsenovih rud i yih produktiv na yaki opiravsya rozvitok ciyeyi galuzi v usij Yevropi Ideya stvorennya muzeyu v Zlotomu Stoci bula visunuta profesorom T Dzyekonskim she v 1964 r ale tilki pislya 30 ti rokiv zapustinnya j zabuttya zavdyaki starannyam vladi mista j privatnih investoriv v 1995 r bulo stvoreno pidzemnij muzej girnictva ta metalurgiyi zolota suchasna nazva Zolotij rudnik Protyagom shesti rokiv diyalnosti turistichnogo pidpriyemstva vdalosya provesti inventarizaciyu dostupnih dilyanok girnichih virobok davnogo rudnika a potim zabezpechiti dvi turistichni trasi v shtolnyah Chorna verhnya ta Gertruda Sogodni dostupni dlya vidviduvannya dilyanki she troh shtolen Knyazha Chorna nizhnya ta Emanuel Shtolnya Chorna verhnya skladaye znachnu chastinu pidzemnoyi turistichnoyi trasi daye dostup do virobok yaki pohodyat z XVI ta XVII stolit Pershij priklad girnichih robit tih chasiv mozhna pobachiti vzhe bilya miscya zakladennya shtolni de nad prostorim novim vhodom znahoditsya nizke j vuzke vikno starodavnoyi shtolni XVI st Za vhodom roztashovana visoka kamera yaka utvorilasya vnaslidok obvalu perekrittya sho vidokremlyuvalo rivni starih i novih virobok U dalnij chastini vid shtolni vidhodit kilka bichnih virobok XVI st nizkih i vuzkih zi slidami serednovichnih prohidnickih robit a takozh prostorishih z dobre vimoshenoyu pidoshvoyu XVIII XIX st U shtolni ye slipij stvol yakij poyednuye yiyi z nizhchimi gorizontami Odna iz spoluchenih virobok vede do kameri z vodospadom Prirodna voda v nomu vitikaye z dna kameri XVI st yaka roztashovana na 10 m vishe Budivnictvo shtolni Gertruda zakincheno v 1921 r Desho piznishe sporudzheno kvershlag dovzhinoyu 500 m yakij poyednuye yiyi z pristvolnim dvorom stvola Neboshodzhennya Shtolnya Gertruda bula golovnoyu transportnoyu arteriyeyu yaka z yednuvala vsi girnichi polya na vidmitci 360 m Zagalna dovzhina virobki stanovit 1500 m zaraz dostupna na dilyanci blizko 1000 m Na vidmitci 500 m u shtolni ta v prileglih kamerah kolishnih skladiv vibuhovih materialiv stvoreno pidzemnu turistichnu trasu Shtolnya Knyazha ye najstarishoyu dostupnoyu virobkoyu rudnika Yiyi sporudzhennya rozpochato v 1501 r a v 1573 r vona mala blizko 420 m dovzhini Pislya vidnovlennya robit u XVIII st shtolnyu zbilsheno she na 50 m Nezvazhayuchi na bagatovikovu ekspluataciyu vona vikonuvala vodovidlivnu funkciyu do XX st cya shtolnya ne vtratila svogo davnogo viglyadu U pererizi virobka maye harakternu dlya periodu XVI st formu vuzkoyi vityagnutoyi trapeciyi Na yiyi konturi mozhna pobachiti slidi roboti kajla i molotkiv harakterni borozni v porodi a takozh plyami zakopchuvannya vid girnichih kaganciv Nini cya shtolnya dostupna na dovzhini 192 m Na kinci ciyeyi dilyanki znahoditsya obrushena zona yaka vinikla poblizu slipogo stvola Shtolnya Chorna nizhnya bula zbudovana v kinci XIX na pochatku XX st Ye pripushennya sho vona projdena po ranishe stvorenij virobci malogo pererizu Zaraz ce vidnosno prostora virobka sklepinchastoyi formi z rozmirami 2 5h2 5 m z bokovimi hodami odin z yakih spryamovano v bik kamenolomni i sistemoyu spoluchenih virobok u kincevij chastini Cherez slipij stvol yakij ide vgoru vona poyednuyetsya zi shtolneyu Chorna verhnya sho roztashovana na 27 m vishe U nashi chasi vidviduvacham dostupni 380 m shtolni Dali jde zona obvaliv Provedennya shtolni Emanuel rozpochato v 1506 r U seredini XVI st vona syagala dovzhini 800 m dohodyachi do pristvolnogo dvoru stvola Zolotij Osel Pislya vidnovlennya girnichih robit u XVIII st cyu shtolnyu podovzheno na 440 m Zaraz virobka prohidna na vidstani 840 m Dali priblizno do kolishnogo stvola Reden blizko 200 m zapovnena zakladkoyu Dilyanka shtolni z XVI st maye zminnij pereriz i duzhe kruta Chastina z XVIII st roztashovana gorizontalno Na dostupnij dlya vidviduvachiv dilyanci mozhna pobachiti kilka bokovih virobok zakladenih porodoyu a takozh tri stvoli z XVI st odin z nih bez porushen Na deyakih dilyankah shtolni zastosovane kriplennya z kam yanoyi kladki U virobci ye kilka obrushenih vidtinkiv perevazhno bilya stvoliv riven vodi na deyakih z nih syagaye visoti 1 2 m Takim chinom u dostupnih dlya oglyadu girnichih virobkah Zlotostockih pokladiv mozhna sposterigati prikladi girnichih robit z XVI po XX st Nedolikom turistichnogo marshrutu ye vidsutnist spoluchennya mizh isnuyuchimi turistichnimi trasami Dlya togo shob likviduvati cyu nezruchnist zaraz provodyat roboti z poyednannya cih tras iz zaluchennyam novih dilyanok davnih virobok Zaplanovano rozchistiti zavali j zakripiti nedostupnu chastinu shtolni Chorna nizhnya z poyednannyam iz Chornoyu verhnoyu U planah takozh vidnovlennya stvola yakij z yednaye Knyazhu shtolnyu iz Gertrudoyu Pislya realizaciyi cih zavdan vinikne turistichna trasa iz zagalnoyu dovzhinoyu 3 5 km prichomu zakinchennya trasi bude znahoditisya usogo za 15 m vid yiyi pochatku Z geomehanichnoyi tochki zoru najbilshu stijkist maye masiv sho vmishuye shtolnyu Gertruda Nizka micnist vmisnih porid na deyakih dilyankah trasi vimagaye zabezpechennya stijkosti za dopomogoyu pidsilenogo kriplennya ta potrebuye monitoringovih doslidzhen stanu virobok Zagrozoyu dlya isnuyuchoyi pidzemnoyi trasi mozhe buti vpliv nevidomih davnih virobok yaki ne poznacheni na zhodnomu plani girnichih robit Ce peredbachaye tisnu spivpracyu muzeyu z girnichimi inzhenerami geomehanikami Z inshogo boku girnichi virobki tehnologichni zasobi davnya tehnika j vidi zastosovanogo kriplennya mayut harakter navchalnih eksponativ i mozhut efektivno vikoristovuvatisya vikladachami girnichih specialnostej u navchalnomu procesi Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv PolshiLiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s PosilannyaMuzej u zolotodobuvnij shahti v Zlotomu Stoci ukr