Олександр Федорович Нізієнко (2 вересня 1894 — 7 квітня 1965) — підполковник Армії УНР.
Олександр Федорович Нізієнко | |||
---|---|---|---|
Народження | 2 вересня 1894 с. Підпилип'є | ||
Смерть | 7 квітня 1965 (70 років) м. Водонга, штат Вікторія, Австралія | ||
Країна | УНР | ||
Приналежність | Армія УНР | ||
Звання | Підполковник | ||
Командування | начальник штабу 7-ї бригади 3-ї Залізної дивізії). | ||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||
Нагороди |
Життєпис
Олександр Нізієнко народився в селі Підпилип'ї Подільської губернії. Закінчив 8-класне Кам'янець-Подільське технічне училище, Сергіївське Одеське артилерійське училище (1914).
На службі РІА
З 1 грудня 1914 р. — підпоручик Осовецької фортечної артилерії. У подальшому служив у 9-й Сибірській стрілецькій артилерійській бригаді. У 1917 р. закінчив два прискорених курси Військової академії Генерального штабу, служив молодшим ад'ютантом штабу 4-го Сибірського корпусу. Під час Першої світової війни був двічі контужений, нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою.
На службі УНР
У 1918 р. був зарахований до кадрів Армії Української Держави. Під час протигетьманського повстання обійняв посаду командира 4-го кінно-гарматного полку, який перейшов на бік військ Директорії.
З 20 січня 1919 р. — начальник штабу подільської губернської комендатури.
З 7 лютого 1919 р. — начальник штабу 20-ї дієвої дивізії Дієвої армії УНР.
З 6 березня 1919 р. —начальник відділу штабу 8-го Катеринославського Коша Дієвої армії УНР, у складі якого у квітні 1919 р був інтернований у Румунії.
З 17 травня 1919 р. — в. о. начальника штабу 8-ї Запорізької дивізії Дієвої армії УНР.
З 9 листопада 1919 р. — штаб-старшина для доручень командувача Дієвої армії УНР. 7 грудня 1919 р. був інтернований польською владою.
З 7 лютого 1920 р. — начальник оперативної частини штабу 4-ї бригади Армії УНР. З 31 березня 1920 р. — начальник штабу 4-ї бригади 2-ї дивізії Армії УНР (згодом — 7-ма стрілецька бригада 3-ї Залізної дивізії). З 25 липня 1920 р. — підполковник.
У 1920—1930-х рр. жив на еміграції в Польщі. Під час Другої світової війни виїхав до Німеччини. Згодом емігрував до Австралії.
Джерела
- ЦДАВОУ: Ф. 1075, Оп. 1, Спр. 67, Стор. 223—226;
- ЦДАВОУ: Ф. 1078, Оп. 2, Спр. 54, Стор. 5;
- Прохода В. Записки непокірливого. — Торонто, 1969. Кн. 1, стор. 375;
- Дороговказ. — Торонто, 1965. — Ч. 24/25.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Fedorovich Niziyenko 2 veresnya 1894 7 kvitnya 1965 pidpolkovnik Armiyi UNR Oleksandr Fedorovich NiziyenkoNarodzhennya2 veresnya 1894 1894 09 02 s Pidpilip yeSmert7 kvitnya 1965 1965 04 07 70 rokiv m Vodonga shtat Viktoriya AvstraliyaKrayina UNRPrinalezhnist Armiya UNRZvannya PidpolkovnikKomanduvannyanachalnik shtabu 7 yi brigadi 3 yi Zaliznoyi diviziyi Vijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaNagorodiHrest Simona Petlyuri Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Niziyenko ZhittyepisOleksandr Niziyenko narodivsya v seli Pidpilip yi Podilskoyi guberniyi Zakinchiv 8 klasne Kam yanec Podilske tehnichne uchilishe Sergiyivske Odeske artilerijske uchilishe 1914 Na sluzhbi RIA Z 1 grudnya 1914 r pidporuchik Osoveckoyi fortechnoyi artileriyi U podalshomu sluzhiv u 9 j Sibirskij strileckij artilerijskij brigadi U 1917 r zakinchiv dva priskorenih kursi Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu sluzhiv molodshim ad yutantom shtabu 4 go Sibirskogo korpusu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv dvichi kontuzhenij nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu Na sluzhbi UNR U 1918 r buv zarahovanij do kadriv Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Pid chas protigetmanskogo povstannya obijnyav posadu komandira 4 go kinno garmatnogo polku yakij perejshov na bik vijsk Direktoriyi Z 20 sichnya 1919 r nachalnik shtabu podilskoyi gubernskoyi komendaturi Z 7 lyutogo 1919 r nachalnik shtabu 20 yi diyevoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 6 bereznya 1919 r nachalnik viddilu shtabu 8 go Katerinoslavskogo Kosha Diyevoyi armiyi UNR u skladi yakogo u kvitni 1919 r buv internovanij u Rumuniyi Z 17 travnya 1919 r v o nachalnika shtabu 8 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 9 listopada 1919 r shtab starshina dlya doruchen komanduvacha Diyevoyi armiyi UNR 7 grudnya 1919 r buv internovanij polskoyu vladoyu Z 7 lyutogo 1920 r nachalnik operativnoyi chastini shtabu 4 yi brigadi Armiyi UNR Z 31 bereznya 1920 r nachalnik shtabu 4 yi brigadi 2 yi diviziyi Armiyi UNR zgodom 7 ma strilecka brigada 3 yi Zaliznoyi diviziyi Z 25 lipnya 1920 r pidpolkovnik U 1920 1930 h rr zhiv na emigraciyi v Polshi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni viyihav do Nimechchini Zgodom emigruvav do Avstraliyi Pomer ta pohovanij u m Vodonzi Avstraliya DzherelaCDAVOU F 1075 Op 1 Spr 67 Stor 223 226 CDAVOU F 1078 Op 2 Spr 54 Stor 5 Prohoda V Zapiski nepokirlivogo Toronto 1969 Kn 1 stor 375 Dorogovkaz Toronto 1965 Ch 24 25 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923