Жабозуб алатауський | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Жабозуб алатауський | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Ranodon sibiricus Kessler, 1866 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Жабозуб алатауський (Ranodon sibiricus) — єдиний вид земноводних роду Жабозуб родини Кутозубі тритони. Інші назви «середньоазійська саламандра», «семиреченський жабозуб».
Опис
Завдовжки досягає 21,3 см (тулуб — 9,5 см), іноді зустрічаються особини до 25 см. Має велику сплощену зверху голову, кремезний гнучкий тулуб і сильний хвіст. З боків тулуба присутні 11—13 поперечних борозенок. Хвіст зверху і на кінці наділено плавниковою складкою. У молодих особин він коротше за тулуб, у більш дорослих дорівнює тулубу або довше. Забарвлення оливкове або жовтувате, іноді із дрібною плямистістю.
Спосіб життя
Полюбляє гірські долини у верхів'ях річок. Зона проживання багато в чому пов'язана з поясом хвойного лісу, проте часто зустрічається нижче і вище межі лісу. Для місць проживання характерні різкі коливання температури. Воліє селитися в невеликих річках або струмках на ділянках з плавним плином або з заплавами, в сазах, в западинах, заповнених водою, а також в ключах, пов'язаних з основним руслом річки невеликими струмками. Часто такі струмочки протікають серед великих каменів. Деякі струмочки зверху можуть бути перекриті потужним шаром моху або ґрунту, покритої рослинністю. У таких закритих ділянках жабозуб часто скупчується на зимівлю.
Дорослі особини ведуть прихований спосіб життя, активні переважно у сутінках та вночі, попадаються поодинці або групами (максимальне скупчення — 27 особин під одним каменем). Навесні окремі особини активні в денний час, зустрічаючись у воді. Звичайно дорослі ховаються в укриттях по берегах водойм. Терміни виходу з зимівлі залежать від часу танення снігу і льоду в руслі річки. Ця амфібія досить стійка до низьких температур і навіть заморожування (2-годинне перебування при −12°С).
Максимальна тривалість життя в природі більше 12 років, в неволі понад 20 років.
Розмноження
Статева зрілість настає на 5 рік. Ікрометання розтягнуто з кінця квітня до першої половини вересня. Найулюбленішими місцями для відкладання ікри є невеликі струмки джерельного походження. Навесні і влітку вони частково поповнюються за рахунок снігу й дощів, але влітку деякі з них можуть пересихати. Струмки-нерестовища мають невелику ширину (до 2 м) і глибину (10—50 см), слабку течію. Для них характерні гарна освітленість і різкі добові коливання температури води. Необхідною умовою для відкладання ікри є наявність каменів. У жабозуба існує прихильність до певних місць ікрометання.
Запліднення зовнішнє. Завдовжки сперматофори не більше 40 мм при діаметрі 5-6 мм. Самиці прикріплюють ікряні мішечки до основи сперматофори (іноді збоку). Самці сперматофори не відкладають, а демонструють незвичайну шлюбну поведінку. Знайшовши самицю, самець покусує її за боки, задні кінцівки і хвіст. Коли самиця намагається прикріпити ікряний мішечок до поверхні (наприклад, каменю), самець швидко наближається до неї зі спини, і відбувається дуже швидке спаровування (амплексус), яке триває кілька секунд. Воно може повторюватися. Потім самець передніми кінцівками обхоплює ікряний мішечок і згортається у кільце й саме в цей момент запліднює ікру. Така ж процедура здійснюється і з другим мішечком. Згортання в кільце може повторюватися декілька разів. Самець деякий час знаходиться близько кладки, іноді просовуючи голову між мішечками і м'яко трусить їх, а потім йде з води. Самиця залишає воду відразу після відкладання мішечків та ховається на суходолі.
Розподіл кладок у струмках нерівномірний. Кладки прикріплюються до нижньої поверхні великих каменів розміром від 10 до 100 см, рідше до великої гальки, стебел рослин або на дно струмка. Кладки найчастіше розташовані поодинці, але можуть бути і у вигляді скупчень (до 14 мішечків).
Кладка складається з двох слизових мішечків, які прикріплені тяжами до загального основи. Ці мішечки завдовжки 28—32 мм і завширшки 8 мм після відкладання сильно розбухають. Їх розмір коливається від 6 до 39 см в довжину. Розмір тяжа залежить від сталості рівня води в струмку (пониження рівня збільшує довжину тяжа, що забезпечує заглибленість мішечка у воду). Кількість ікринок в одній кладці від 18 до 84, здебільшого 38—54. Ікринки не пігментовані, їх діаметр (на пізніх стадіях) дорівнює 18—20 мм. Відмінності у кількості ікринок між мішечками однієї кладки можуть досягати 95 %.
Після завершення ікрометання тварини переміщаються в гірські річки, хоча близько третини їх може деякий час залишатися в нерестовищах. Розвиток ікри при температурі води 8—12°С триває 22—25 діб. Вилуплення личинок може наступати через 5—6 тижнів. Живучість на ранніх стадіях ембріонального розвитку невисока.
Личинки мають довжину 17—20 мм. Кінчики пальців у них наділені чорними кігтиками, які зникають при метаморфозі. Вони зазвичай тримаються групами на ділянках з більш тихим плином, на глибині не більше 10—15 см, де добре прогріваються сонцем. Вони активні вдень, ховаючись серед каменів на дні водойми. Розвиток триває до 6 місяців. Зимують разом з дорослими особинами. Метаморфоз настає лише у 3-річних личинок. Після метаморфоза особини частіше зустрічаються на суші, ховаючись у різних хованках — норах полівок, порожнечах ґрунту, між камінням.
Харчування
Харчується водними і наземними безхребетними. Це переважно різні комахи, дощові хробаки, мокриці, бокоплави, п'явки. Зазвичай особини підстерігають здобич, сидячи у засідці. При полюванні може підводитися над ґрунтом, спираючись на задні кінцівки. Личинки вживають водних безхребетних.
Розповсюдження
Зустрічається тільки в гірській системі Джунгарського Алатау на висоті 1450-3200 м над рівнем моря. Велика частина ареалу припадає на територію Казахстану, але відомий також у прилеглих районах північно—західного Китаю (Сіньцзян). В межах ареалу тварини розподілені мозаїчно. Відомості про поширення виду поза Джунгарського Алатау не підтверджені новими знахідками. Нещодавно викопні рештки близької форми (Ranodon cf. Sibiricus) були знайдені у верхньопліоценових відкладеннях Заілійського Алатау (Кіікбай), Тянь-Шань.
Джерела
- Kuzmin, S., Xiuling, W., Ishchenko, V. & Tuniyev, B. 2004. Ranodon sibiricus. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 22 July 2007.
- Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (2011).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhabozub alatauskij Zhabozub alatauskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Hvostati Caudata Pidryad Cryptobranchoidea Rodina Kutozubi tritoni Rid Zhabozub Vid Zhabozub alatauskij Binomialna nazva Ranodon sibiricus Kessler 1866 Posilannya Vikishovishe Ranodon sibiricus Vikividi Ranodon sibiricus EOL 331230 ITIS 668236 MSOP 19304 NCBI 113097 Zhabozub alatauskij Ranodon sibiricus yedinij vid zemnovodnih rodu Zhabozub rodini Kutozubi tritoni Inshi nazvi serednoazijska salamandra semirechenskij zhabozub OpisZavdovzhki dosyagaye 21 3 sm tulub 9 5 sm inodi zustrichayutsya osobini do 25 sm Maye veliku sploshenu zverhu golovu kremeznij gnuchkij tulub i silnij hvist Z bokiv tuluba prisutni 11 13 poperechnih borozenok Hvist zverhu i na kinci nadileno plavnikovoyu skladkoyu U molodih osobin vin korotshe za tulub u bilsh doroslih dorivnyuye tulubu abo dovshe Zabarvlennya olivkove abo zhovtuvate inodi iz dribnoyu plyamististyu Sposib zhittyaPolyublyaye girski dolini u verhiv yah richok Zona prozhivannya bagato v chomu pov yazana z poyasom hvojnogo lisu prote chasto zustrichayetsya nizhche i vishe mezhi lisu Dlya misc prozhivannya harakterni rizki kolivannya temperaturi Voliye selitisya v nevelikih richkah abo strumkah na dilyankah z plavnim plinom abo z zaplavami v sazah v zapadinah zapovnenih vodoyu a takozh v klyuchah pov yazanih z osnovnim ruslom richki nevelikimi strumkami Chasto taki strumochki protikayut sered velikih kameniv Deyaki strumochki zverhu mozhut buti perekriti potuzhnim sharom mohu abo gruntu pokritoyi roslinnistyu U takih zakritih dilyankah zhabozub chasto skupchuyetsya na zimivlyu Dorosli osobini vedut prihovanij sposib zhittya aktivni perevazhno u sutinkah ta vnochi popadayutsya poodinci abo grupami maksimalne skupchennya 27 osobin pid odnim kamenem Navesni okremi osobini aktivni v dennij chas zustrichayuchis u vodi Zvichajno dorosli hovayutsya v ukrittyah po beregah vodojm Termini vihodu z zimivli zalezhat vid chasu tanennya snigu i lodu v rusli richki Cya amfibiya dosit stijka do nizkih temperatur i navit zamorozhuvannya 2 godinne perebuvannya pri 12 S Maksimalna trivalist zhittya v prirodi bilshe 12 rokiv v nevoli ponad 20 rokiv RozmnozhennyaStateva zrilist nastaye na 5 rik Ikrometannya roztyagnuto z kincya kvitnya do pershoyi polovini veresnya Najulyublenishimi miscyami dlya vidkladannya ikri ye neveliki strumki dzherelnogo pohodzhennya Navesni i vlitku voni chastkovo popovnyuyutsya za rahunok snigu j doshiv ale vlitku deyaki z nih mozhut peresihati Strumki nerestovisha mayut neveliku shirinu do 2 m i glibinu 10 50 sm slabku techiyu Dlya nih harakterni garna osvitlenist i rizki dobovi kolivannya temperaturi vodi Neobhidnoyu umovoyu dlya vidkladannya ikri ye nayavnist kameniv U zhabozuba isnuye prihilnist do pevnih misc ikrometannya Zaplidnennya zovnishnye Zavdovzhki spermatofori ne bilshe 40 mm pri diametri 5 6 mm Samici prikriplyuyut ikryani mishechki do osnovi spermatofori inodi zboku Samci spermatofori ne vidkladayut a demonstruyut nezvichajnu shlyubnu povedinku Znajshovshi samicyu samec pokusuye yiyi za boki zadni kincivki i hvist Koli samicya namagayetsya prikripiti ikryanij mishechok do poverhni napriklad kamenyu samec shvidko nablizhayetsya do neyi zi spini i vidbuvayetsya duzhe shvidke sparovuvannya ampleksus yake trivaye kilka sekund Vono mozhe povtoryuvatisya Potim samec perednimi kincivkami obhoplyuye ikryanij mishechok i zgortayetsya u kilce j same v cej moment zaplidnyuye ikru Taka zh procedura zdijsnyuyetsya i z drugim mishechkom Zgortannya v kilce mozhe povtoryuvatisya dekilka raziv Samec deyakij chas znahoditsya blizko kladki inodi prosovuyuchi golovu mizh mishechkami i m yako trusit yih a potim jde z vodi Samicya zalishaye vodu vidrazu pislya vidkladannya mishechkiv ta hovayetsya na suhodoli Rozpodil kladok u strumkah nerivnomirnij Kladki prikriplyuyutsya do nizhnoyi poverhni velikih kameniv rozmirom vid 10 do 100 sm ridshe do velikoyi galki stebel roslin abo na dno strumka Kladki najchastishe roztashovani poodinci ale mozhut buti i u viglyadi skupchen do 14 mishechkiv Kladka skladayetsya z dvoh slizovih mishechkiv yaki prikripleni tyazhami do zagalnogo osnovi Ci mishechki zavdovzhki 28 32 mm i zavshirshki 8 mm pislya vidkladannya silno rozbuhayut Yih rozmir kolivayetsya vid 6 do 39 sm v dovzhinu Rozmir tyazha zalezhit vid stalosti rivnya vodi v strumku ponizhennya rivnya zbilshuye dovzhinu tyazha sho zabezpechuye zagliblenist mishechka u vodu Kilkist ikrinok v odnij kladci vid 18 do 84 zdebilshogo 38 54 Ikrinki ne pigmentovani yih diametr na piznih stadiyah dorivnyuye 18 20 mm Vidminnosti u kilkosti ikrinok mizh mishechkami odniyeyi kladki mozhut dosyagati 95 Pislya zavershennya ikrometannya tvarini peremishayutsya v girski richki hocha blizko tretini yih mozhe deyakij chas zalishatisya v nerestovishah Rozvitok ikri pri temperaturi vodi 8 12 S trivaye 22 25 dib Viluplennya lichinok mozhe nastupati cherez 5 6 tizhniv Zhivuchist na rannih stadiyah embrionalnogo rozvitku nevisoka Lichinki mayut dovzhinu 17 20 mm Kinchiki palciv u nih nadileni chornimi kigtikami yaki znikayut pri metamorfozi Voni zazvichaj trimayutsya grupami na dilyankah z bilsh tihim plinom na glibini ne bilshe 10 15 sm de dobre progrivayutsya soncem Voni aktivni vden hovayuchis sered kameniv na dni vodojmi Rozvitok trivaye do 6 misyaciv Zimuyut razom z doroslimi osobinami Metamorfoz nastaye lishe u 3 richnih lichinok Pislya metamorfoza osobini chastishe zustrichayutsya na sushi hovayuchis u riznih hovankah norah polivok porozhnechah gruntu mizh kaminnyam HarchuvannyaHarchuyetsya vodnimi i nazemnimi bezhrebetnimi Ce perevazhno rizni komahi doshovi hrobaki mokrici bokoplavi p yavki Zazvichaj osobini pidsterigayut zdobich sidyachi u zasidci Pri polyuvanni mozhe pidvoditisya nad gruntom spirayuchis na zadni kincivki Lichinki vzhivayut vodnih bezhrebetnih RozpovsyudzhennyaZustrichayetsya tilki v girskij sistemi Dzhungarskogo Alatau na visoti 1450 3200 m nad rivnem morya Velika chastina arealu pripadaye na teritoriyu Kazahstanu ale vidomij takozh u prileglih rajonah pivnichno zahidnogo Kitayu Sinczyan V mezhah arealu tvarini rozpodileni mozayichno Vidomosti pro poshirennya vidu poza Dzhungarskogo Alatau ne pidtverdzheni novimi znahidkami Neshodavno vikopni reshtki blizkoyi formi Ranodon cf Sibiricus buli znajdeni u verhnopliocenovih vidkladennyah Zailijskogo Alatau Kiikbaj Tyan Shan DzherelaKuzmin S Xiuling W Ishchenko V amp Tuniyev B 2004 Ranodon sibiricus 2006 IUCN Red List of Threatened Species Downloaded on 22 July 2007 Bisby F A Roskov Y R Orrell T M Nicolson D Paglinawan L E Bailly N Kirk P M Bourgoin T Baillargeon G Ouvrard D red 2011