Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́ктор Микола́йович Макси́менко (нар. 11 січня 1964, Іванівка, Чернігівська область, СРСР — пом. 29 січня 2007, Київ, Україна) — радянський військовик та український громадський діяч, ветеран війни в Афганістані, голова Спілки ветеранів Афганістану Подільського району Києва, кавалер ордена Червоної Зірки та ордена «За мужність» III ст.
| Максименко Віктор Миколайович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сержант | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 11 січня 1964 Чернігівська область, Українська РСР,  СРСР | ||||||||
| Смерть | 29 січня 2007 (43 роки) Київ,  Україна | ||||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||||
| Alma Mater | філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | ||||||||
| Ступінь | Кандидат філософ. наук | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби | 1983–1984 | ||||||||
| Приналежність | СРСР | ||||||||
| Формування | |||||||||
| Війни / битви | Війна в Афганістані | ||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Життєпис
Віктор Максименко народився в Іванівці, що на Чернігівщині. У віці 10 років втратив батька та разом з матір'ю і ще трьома дітьми переїхав жити до міста Щорс. У 14-річному віці здійснив безрезультатну спробу вступити до Херсонського морехідного училища, після чого повернувся додому та розпочав навчання у професійно-технічному училищі за спеціальністю «столяр-тесляр».
Закінчивши ПТУ, Віктор вступив до Київського інженерно-будівельного інституту, де окрім навчання почав серйозно займатися спортивним скелелазінням у секції альпінізму. Максименко став переможцем чемпіонату України, а згодом і чемпіонату СРСР серед молоді, отримав звання кандидата в майстри спорту.
У 1983 році Віктора Максименка було призвано до лав Радянської армії та направлено для проходження служби до Демократичної Республіки Афганістан. Через три місяці його було призначено командиром взводу. Під час виконання завдання на , у позицію на даху, де знаходився Віктор та ще декілька бійців його підрозділу, влучив мінометний снаряд, випущений через необачність власним же мінометником. Наслідки вибуху виявилися для Максименка трагічними — він пережив близько восьми хвилин клінічної смерті, дев'яносто днів напівсвідомого існування та більш як двадцять операцій. Врятувати зір хлопцю так і не вдалося. Окрім того, в нього була майже повністю відсутня лобова кістка, а у мізках лишилися дрібні уламки снаряда.
Попри повну втрату зору та складні ушкодження, Віктор Максименко твердо вирішив жити далі повноцінним життям і протягом 45 днів опанував абетку Брайля, аби мати змогу читати літературу. Його рішення подавати документи на факультет філософії Київського державного університету імені Тараса Шевченка викликало в оточення меншою мірою здивування, а більше нерозуміння. В університеті документи Віктора спочатку навіть відмовлялися приймати, не вірячи у те, що сліпий зможе навчатися на рівні зі звичайними студентами. Проте, всупереч усім сумнівам, Максименко закінчив університет з відзнакою та влаштувався викладачем на кафедру філософії у Київському національному університеті будівництва та архітектури. Втім, і на цьому він не зупинився — за доволі короткий термін Максименку вдалося захистити в Інституті філософії НАН України кандидатську дисертацію за темою «Утопія в системі соціального знання» та отримати посаду доцента.
Окрім науки, Віктор Максименко активно займався громадською діяльністю. З 1994 по 2007 рік очолював Спілку ветеранів Афганістану Подільського району міста Києва.
Однак наслідки важкої травми давали про себе знати. Віктор не міг більше розрізняти запахи, напади пост-травматичної епілепсії раз-пораз призводили до тимчасового паралічу кінцівок та глибокого шокового стану, подолати який вдавалося лише у реанімації. 29 січня 2007 року Віктор Максименко помер. Його було поховано на Берковецькому цвинтарі у Києві.
У травні 2013 року рішенням Київської міської ради N 320/9377 ім'я Віктора Максименка було присвоєно гімназії № 34 «Либідь», що розташована у Подільському районі Києва. Крім того, на фасаді навчального закладу було встановлено меморіальну дошку на честь ветерана-афганця.
Відзнаки та нагороди
- Військові відзнаки
- Орден Червоної Зірки
- Орден «За мужність» III ст. (2 грудня 1998) — за сумлінну працю і активну громадську діяльність, особистий внесок у вирішення проблем інвалідів
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»
- Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»
- Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
- Спортивні досягнення
- Кандидат в майстри спорту зі спортивного скелелазіння
- Науковий ступінь
Примітки
- Рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року N 320/9377 «Про присвоєння імені воїна-афганця, людини-легенди Віктора Максименка гімназії N 34 „Либідь“ Подільського району». «Ліга.Закон». Процитовано 4 січня 2015.
- Указ Президента України від 2 грудня 1998 року № 1324/98 «Про відзначення нагородами України»
Посилання
- Смертельное эхо войны (архив) (рос.) . Сайт Української Спілки ветеранів Афганістану. Процитовано 4 січня 2015.
- (рос.) . «Киевский вестник». Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- (рос.) . «Киевский вестник». Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimenko Vi ktor Mikola jovich Maksi menko nar 11 sichnya 1964 Ivanivka Chernigivska oblast SRSR pom 29 sichnya 2007 Kiyiv Ukrayina radyanskij vijskovik ta ukrayinskij gromadskij diyach veteran vijni v Afganistani golova Spilki veteraniv Afganistanu Podilskogo rajonu Kiyeva kavaler ordena Chervonoyi Zirki ta ordena Za muzhnist III st Maksimenko Viktor Mikolajovich SerzhantZagalna informaciyaNarodzhennya11 sichnya 1964 1964 01 11 Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert29 sichnya 2007 2007 01 29 43 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaBerkovecke kladovisheAlma Materfilosofskij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaStupinKandidat filosof naukVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1983 1984Prinalezhnist SRSRFormuvannyaVijni bitviVijna v AfganistaniNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Yuvilejna medal 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva ZhittyepisViktor Maksimenko narodivsya v Ivanivci sho na Chernigivshini U vici 10 rokiv vtrativ batka ta razom z matir yu i she troma ditmi pereyihav zhiti do mista Shors U 14 richnomu vici zdijsniv bezrezultatnu sprobu vstupiti do Hersonskogo morehidnogo uchilisha pislya chogo povernuvsya dodomu ta rozpochav navchannya u profesijno tehnichnomu uchilishi za specialnistyu stolyar teslyar Zakinchivshi PTU Viktor vstupiv do Kiyivskogo inzhenerno budivelnogo institutu de okrim navchannya pochav serjozno zajmatisya sportivnim skelelazinnyam u sekciyi alpinizmu Maksimenko stav peremozhcem chempionatu Ukrayini a zgodom i chempionatu SRSR sered molodi otrimav zvannya kandidata v majstri sportu U 1983 roci Viktora Maksimenka bulo prizvano do lav Radyanskoyi armiyi ta napravleno dlya prohodzhennya sluzhbi do Demokratichnoyi Respubliki Afganistan Cherez tri misyaci jogo bulo priznacheno komandirom vzvodu Pid chas vikonannya zavdannya na u poziciyu na dahu de znahodivsya Viktor ta she dekilka bijciv jogo pidrozdilu vluchiv minometnij snaryad vipushenij cherez neobachnist vlasnim zhe minometnikom Naslidki vibuhu viyavilisya dlya Maksimenka tragichnimi vin perezhiv blizko vosmi hvilin klinichnoyi smerti dev yanosto dniv napivsvidomogo isnuvannya ta bilsh yak dvadcyat operacij Vryatuvati zir hlopcyu tak i ne vdalosya Okrim togo v nogo bula majzhe povnistyu vidsutnya lobova kistka a u mizkah lishilisya dribni ulamki snaryada Popri povnu vtratu zoru ta skladni ushkodzhennya Viktor Maksimenko tverdo virishiv zhiti dali povnocinnim zhittyam i protyagom 45 dniv opanuvav abetku Brajlya abi mati zmogu chitati literaturu Jogo rishennya podavati dokumenti na fakultet filosofiyi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka viklikalo v otochennya menshoyu miroyu zdivuvannya a bilshe nerozuminnya V universiteti dokumenti Viktora spochatku navit vidmovlyalisya prijmati ne viryachi u te sho slipij zmozhe navchatisya na rivni zi zvichajnimi studentami Prote vsuperech usim sumnivam Maksimenko zakinchiv universitet z vidznakoyu ta vlashtuvavsya vikladachem na kafedru filosofiyi u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti budivnictva ta arhitekturi Vtim i na comu vin ne zupinivsya za dovoli korotkij termin Maksimenku vdalosya zahistiti v Instituti filosofiyi NAN Ukrayini kandidatsku disertaciyu za temoyu Utopiya v sistemi socialnogo znannya ta otrimati posadu docenta Okrim nauki Viktor Maksimenko aktivno zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu Z 1994 po 2007 rik ocholyuvav Spilku veteraniv Afganistanu Podilskogo rajonu mista Kiyeva Odnak naslidki vazhkoyi travmi davali pro sebe znati Viktor ne mig bilshe rozriznyati zapahi napadi post travmatichnoyi epilepsiyi raz poraz prizvodili do timchasovogo paralichu kincivok ta glibokogo shokovogo stanu podolati yakij vdavalosya lishe u reanimaciyi 29 sichnya 2007 roku Viktor Maksimenko pomer Jogo bulo pohovano na Berkoveckomu cvintari u Kiyevi U travni 2013 roku rishennyam Kiyivskoyi miskoyi radi N 320 9377 im ya Viktora Maksimenka bulo prisvoyeno gimnaziyi 34 Libid sho roztashovana u Podilskomu rajoni Kiyeva Krim togo na fasadi navchalnogo zakladu bulo vstanovleno memorialnu doshku na chest veterana afgancya Vidznaki ta nagorodiVijskovi vidznaki Orden Chervonoyi Zirki Orden Za muzhnist III st 2 grudnya 1998 za sumlinnu pracyu i aktivnu gromadsku diyalnist osobistij vnesok u virishennya problem invalidiv Medal Zahisniku Vitchizni Yuvilejna medal 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal V pam yat 1500 richchya Kiyeva Nagrudnij znak Voyinu internacionalistu Medal Voyinu internacionalistu vid vdyachnogo afganskogo narodu Sportivni dosyagnennya Kandidat v majstri sportu zi sportivnogo skelelazinnya Naukovij stupin Kandidat filosofskih naukPrimitkiRishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 travnya 2013 roku N 320 9377 Pro prisvoyennya imeni voyina afgancya lyudini legendi Viktora Maksimenka gimnaziyi N 34 Libid Podilskogo rajonu Liga Zakon Procitovano 4 sichnya 2015 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 grudnya 1998 roku 1324 98 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini PosilannyaSmertelnoe eho vojny arhiv ros Sajt Ukrayinskoyi Spilki veteraniv Afganistanu Procitovano 4 sichnya 2015 ros Kievskij vestnik Arhiv originalu za 4 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 ros Kievskij vestnik Arhiv originalu za 4 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015