Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінець віри (англ. The End of Faith: Religion, Terror, and the Future of Reason) — перша книга американського публіциста Сема Гарріса, вийшла в 2004 році і отримала нагороду PEN / Martha Albrand Award 2005. Після чого його есе з'явилися в численних публікаціях та інтернет-форумах.
| Автор | Сем Гарріс |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The End of Faith: Religion, Terror, and the Future of Reason |
| Країна | США |
| Мова | англійська |
| Тема | релігія |
| Жанр | есе |
| Місце | США |
| Видавництво | W. W. Norton |
| Видано | 2004 |
| Наступний твір | d |
Сем Гарріс почав писати «Кінець віри» в часи, за його словами, «колективного горя і здивування», після нападів 11 вересня 2001 року. Книга містить всебічну критику всіх стилів релігійної віри за те, що вони, на думку автора, не прагнуть сумісності, породжуючи конфлікти цивілізацій і перешкоджаючи створенню здорового світового співтовариства.
У жовтні 2005 року книга «Кінець віри» увійшла до списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс» під номером чотири, і залишалася в списку протягом 33 тижнів.
Короткий зміст
«Кінець віри» починається літературним описом останнього дня з життя терориста-смертника. Сем Гарріс підкреслює повноту і швидкість «спасіння», яке забезпечує собі терорист-смертник. «Мучеництво — єдиний спосіб для мусульманина уникнути суворого розгляду, який чекає на нього в День Суду, і пройти прямо на небо. Замість того, щоб століттями гнити в землі, очікуючи допиту, який будуть вести гнівні янголи, мученик миттєво підноситься в сад Аллаха…»
У вступній главі Гарріс закликає припинити ставитися з повагою і терпимістю до боротьби релігійних систем, які він характеризує як «ті, що однаковою мірою не спираються на докази». Хоча він фокусується на тій небезпеці, яку являють собою релігійні екстремістські групи, оснащені сучасною зброєю масового ураження, Гарріс рівною мірою критикує і релігійну стриманість за те, що вона створює «контекст, в рамках якого неможливо ефективно протистояти релігійному насильству».
Далі Гарріс продовжує досліджувати природу віри, ставлячи під сумнів можливість свободи віри і вказуючи, що «віра — це потенційне джерело дії». Він стверджує, що вірування, для того щоб бути корисними, повинні бути логічно зв'язними і адекватно відображати реальний світ. Оскільки релігійна віра не в змозі підтримати свої положення емпіричними доказами, Гарріс розглядає релігію як свого роду психічне захворювання, яке, за його словами, «дозволяє у всіх інших відносинах нормальним людям пожинати плоди божевілля і при цьому вважатися святими».
Потім Гарріс коротко оглядає історію християнства за багато століть, включаючи інквізицію та історичне переслідування відьом та євреїв. Він стверджує, що, далеке від того, щоб бути відхиленням, катування єретиків було просто логічним вираженням християнської доктрини — того, що за його словами, було ясно виправдано людьми на зразок Святого Августина. Йдучи ще далі, Гарріс розглядає Голокост як істотне відображення натхнення традиційного християнського антисемітизму. «Свідомо чи ні», пише він, «нацисти були агентами релігії».
Одним із суперечливих аспектів «Кінця віри» є безкомпромісна оцінка і критика ісламу, який Гарріс описує як «культ смерті». Він простежує зв'язок між вченням ісламу та терористичними злочинами на кшталт 9/11, що він ілюструє п'ятьма сторінками цитат з Корану із закликами до насильства. Він також представляє деякі дані соціологічного центру Pew Research, показуючи, що істотний відсоток мусульман у всьому світі виправдали б терор смертників як законну тактику. Нападаючи на те, що він називає «лівацька нерозумність», Гарріс критикує Ноама Чомскі за його точку зору, що демонструє нелогічну готовність покласти всю провину за такі відносини на американську зовнішню політику.
Однак Гарріс також критикує право-християнські кола в США, за їхній вплив на такі області, як політика щодо наркотиків, досліджень стовбурових клітин і запобігання СНІДу в світі, що розвивається. У тому, що він бачить як стійкий дрейф до теократії, Гарріс гостро критикує провідних представників як законодавчої, так і судової влади за їхню неприкриту відмову відокремлювати церкву від держави в різних областях. «Ми не тільки все ще харчуємося відходами стародавнього світу», пише він, «ми ще й пишаємося цим».
Далі Гарріс окреслює контури того, що він називає «наукою добра і зла» — раціональний підхід до етики, який, на його думку, повинен бути заснований на питаннях людського щастя і страждання. Він говорить про необхідність підтримання «моральних співтовариств», в яких відсутній поділ за релігійними моральними якостями на «врятованого» і «проклятого». Але Гарріс критичний і до позиції морального релятивізму, і також того, що він називає «помилковим вибором пацифізму». Він розглядає суперечливі питання супутніх збитків і обмежених законом тортур під час війни. Він приходить до висновку, що супутній збиток більш проблематичний з етичної точки зору, ніж обмежені законом тортури. «Якщо ми не бажаємо застосовувати обмежені законом тортури, ми повинні відмовитися від ведення сучасних війн», — підсумовує Гарріс.
Нарешті, Гарріс звертається до духовності, де черпає натхнення з практики східних релігій, стверджуючи при цьому, що стосовно духовності західного типу «ми, здається, стоїмо на плечах карликів». Він обговорює природу свідомості і те, як наше почуття власного «я» може розчинитися при використанні техніки медитації. Гарріс цитує східних містиків, таких як Падмасамбхава, але при цьому не використовує жодних надприродних елементів в своїх міркуваннях: «містика — раціональне підприємство», говорить він, «релігія — ні». Він стверджує, що досвід цього світу може бути підданий «радикальній трансформації», але ми повинні обговорювати цю можливість в «раціональних термінах».
 | Єдині янголи, яких ми не повинні закликати, — із нашої кращої половини: розум, чесність і любов. Єдині демони, яких ми повинні боятися, — ті, що стежать у кожній людській думці: неосвіченість, жадібність, і віра, яка є, звичайно, шедевром диявола. |  |
Див. також
Примітки
- The PEN/Martha Albrand Award for First Nonfiction (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 23 січня 2014.
- (англ.). TIME. 14 грудня 2007. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 15 грудня 2013.
Посилання
- The End of Faith (англ.) [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinec viri angl The End of Faith Religion Terror and the Future of Reason persha kniga amerikanskogo publicista Sema Garrisa vijshla v 2004 roci i otrimala nagorodu PEN Martha Albrand Award 2005 Pislya chogo jogo ese z yavilisya v chislennih publikaciyah ta internet forumah Kinec viri AvtorSem GarrisNazva movoyu originaluThe End of Faith Religion Terror and the Future of ReasonKrayinaSShAMovaanglijskaTemareligiyaZhanreseMisceSShAVidavnictvoW W NortonVidano2004Nastupnij tvird Sem Garris pochav pisati Kinec viri v chasi za jogo slovami kolektivnogo gorya i zdivuvannya pislya napadiv 11 veresnya 2001 roku Kniga mistit vsebichnu kritiku vsih stiliv religijnoyi viri za te sho voni na dumku avtora ne pragnut sumisnosti porodzhuyuchi konflikti civilizacij i pereshkodzhayuchi stvorennyu zdorovogo svitovogo spivtovaristva U zhovtni 2005 roku kniga Kinec viri uvijshla do spisku bestseleriv Nyu Jork Tajms pid nomerom chotiri i zalishalasya v spisku protyagom 33 tizhniv Korotkij zmist Kinec viri pochinayetsya literaturnim opisom ostannogo dnya z zhittya terorista smertnika Sem Garris pidkreslyuye povnotu i shvidkist spasinnya yake zabezpechuye sobi terorist smertnik Muchenictvo yedinij sposib dlya musulmanina uniknuti suvorogo rozglyadu yakij chekaye na nogo v Den Sudu i projti pryamo na nebo Zamist togo shob stolittyami gniti v zemli ochikuyuchi dopitu yakij budut vesti gnivni yangoli muchenik mittyevo pidnositsya v sad Allaha U vstupnij glavi Garris zaklikaye pripiniti stavitisya z povagoyu i terpimistyu do borotbi religijnih sistem yaki vin harakterizuye yak ti sho odnakovoyu miroyu ne spirayutsya na dokazi Hocha vin fokusuyetsya na tij nebezpeci yaku yavlyayut soboyu religijni ekstremistski grupi osnasheni suchasnoyu zbroyeyu masovogo urazhennya Garris rivnoyu miroyu kritikuye i religijnu strimanist za te sho vona stvoryuye kontekst v ramkah yakogo nemozhlivo efektivno protistoyati religijnomu nasilstvu Dali Garris prodovzhuye doslidzhuvati prirodu viri stavlyachi pid sumniv mozhlivist svobodi viri i vkazuyuchi sho vira ce potencijne dzherelo diyi Vin stverdzhuye sho viruvannya dlya togo shob buti korisnimi povinni buti logichno zv yaznimi i adekvatno vidobrazhati realnij svit Oskilki religijna vira ne v zmozi pidtrimati svoyi polozhennya empirichnimi dokazami Garris rozglyadaye religiyu yak svogo rodu psihichne zahvoryuvannya yake za jogo slovami dozvolyaye u vsih inshih vidnosinah normalnim lyudyam pozhinati plodi bozhevillya i pri comu vvazhatisya svyatimi Potim Garris korotko oglyadaye istoriyu hristiyanstva za bagato stolit vklyuchayuchi inkviziciyu ta istorichne peresliduvannya vidom ta yevreyiv Vin stverdzhuye sho daleke vid togo shob buti vidhilennyam katuvannya yeretikiv bulo prosto logichnim virazhennyam hristiyanskoyi doktrini togo sho za jogo slovami bulo yasno vipravdano lyudmi na zrazok Svyatogo Avgustina Jduchi she dali Garris rozglyadaye Golokost yak istotne vidobrazhennya nathnennya tradicijnogo hristiyanskogo antisemitizmu Svidomo chi ni pishe vin nacisti buli agentami religiyi Odnim iz superechlivih aspektiv Kincya viri ye bezkompromisna ocinka i kritika islamu yakij Garris opisuye yak kult smerti Vin prostezhuye zv yazok mizh vchennyam islamu ta teroristichnimi zlochinami na kshtalt 9 11 sho vin ilyustruye p yatma storinkami citat z Koranu iz zaklikami do nasilstva Vin takozh predstavlyaye deyaki dani sociologichnogo centru Pew Research pokazuyuchi sho istotnij vidsotok musulman u vsomu sviti vipravdali b teror smertnikiv yak zakonnu taktiku Napadayuchi na te sho vin nazivaye livacka nerozumnist Garris kritikuye Noama Chomski za jogo tochku zoru sho demonstruye nelogichnu gotovnist poklasti vsyu provinu za taki vidnosini na amerikansku zovnishnyu politiku Odnak Garris takozh kritikuye pravo hristiyanski kola v SShA za yihnij vpliv na taki oblasti yak politika shodo narkotikiv doslidzhen stovburovih klitin i zapobigannya SNIDu v sviti sho rozvivayetsya U tomu sho vin bachit yak stijkij drejf do teokratiyi Garris gostro kritikuye providnih predstavnikiv yak zakonodavchoyi tak i sudovoyi vladi za yihnyu neprikritu vidmovu vidokremlyuvati cerkvu vid derzhavi v riznih oblastyah Mi ne tilki vse she harchuyemosya vidhodami starodavnogo svitu pishe vin mi she j pishayemosya cim Dali Garris okreslyuye konturi togo sho vin nazivaye naukoyu dobra i zla racionalnij pidhid do etiki yakij na jogo dumku povinen buti zasnovanij na pitannyah lyudskogo shastya i strazhdannya Vin govorit pro neobhidnist pidtrimannya moralnih spivtovaristv v yakih vidsutnij podil za religijnimi moralnimi yakostyami na vryatovanogo i proklyatogo Ale Garris kritichnij i do poziciyi moralnogo relyativizmu i takozh togo sho vin nazivaye pomilkovim viborom pacifizmu Vin rozglyadaye superechlivi pitannya suputnih zbitkiv i obmezhenih zakonom tortur pid chas vijni Vin prihodit do visnovku sho suputnij zbitok bilsh problematichnij z etichnoyi tochki zoru nizh obmezheni zakonom torturi Yaksho mi ne bazhayemo zastosovuvati obmezheni zakonom torturi mi povinni vidmovitisya vid vedennya suchasnih vijn pidsumovuye Garris Nareshti Garris zvertayetsya do duhovnosti de cherpaye nathnennya z praktiki shidnih religij stverdzhuyuchi pri comu sho stosovno duhovnosti zahidnogo tipu mi zdayetsya stoyimo na plechah karlikiv Vin obgovoryuye prirodu svidomosti i te yak nashe pochuttya vlasnogo ya mozhe rozchinitisya pri vikoristanni tehniki meditaciyi Garris cituye shidnih mistikiv takih yak Padmasambhava ale pri comu ne vikoristovuye zhodnih nadprirodnih elementiv v svoyih mirkuvannyah mistika racionalne pidpriyemstvo govorit vin religiya ni Vin stverdzhuye sho dosvid cogo svitu mozhe buti piddanij radikalnij transformaciyi ale mi povinni obgovoryuvati cyu mozhlivist v racionalnih terminah Yedini yangoli yakih mi ne povinni zaklikati iz nashoyi krashoyi polovini rozum chesnist i lyubov Yedini demoni yakih mi povinni boyatisya ti sho stezhat u kozhnij lyudskij dumci neosvichenist zhadibnist i vira yaka ye zvichajno shedevrom diyavola Div takozhAteyizm Novij ateyizm Bog Knigi Bog ne velikij Yak religiya vse otruyuye Egoyistichnij genPrimitkiThe PEN Martha Albrand Award for First Nonfiction angl Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 23 sichnya 2014 angl TIME 14 grudnya 2007 Arhiv originalu za 24 serpnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2013 PosilannyaThe End of Faith angl 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine