Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клео де Мерод (фр. Cléo de Mérode; Клеопатра-Діана де Мерод) — французька балерина періоду Прекрасної епохи. Вважалася іконою краси. Завдяки фотографам Надара та Леопольду-Емілю Ройтлінгеру її фото були неймовірно відомими.
| Клео де Мерод | |
|---|---|
| Cléo de Mérode | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Cléopâtre-Diane de Merode |
| Народилася | 27 вересня 1875[1][2][…] Париж |
| Померла | 17 жовтня 1966[1][2][…] (91 рік) Париж ·деменція |
| Поховання | Кладовище Пер-Лашез |
| Громадянство | Третя французька республіка→Франція |
| Національність | Австрійці |
| Діяльність | балерина, натурщиця, муза |
| Галузь | балет і сценічне мистецтво |
| Знання мов | французька[1] |
| Роки активності | з 1886 |
| Батько | Теодор Крістоманнос |
| Мати | Вісентія Марія Кеселія Катаріна де Мерод |
| Автограф |  |
| IMDb | ID 11766447 |
| |
Життєпис
Ранні роки
Клео де Мерод народилася в Парижі, Франція, 27 вересня 1875 р. Вона була позашлюбною дочкою віденської баронеси Вінсентії Марії Кесілії Катаріни де Мерод (1850—1899). Дядьком Клео був пейзажист Карл фон Мерод. Її тато був австрійським суддею і юристом, на ім'я Теодор Крістоннос. Батьки дівчинки не спілкувалися, тож з батьком вона познайомилася лише в молодості.
У віці восьми років її відправили вчитися балету до сестер Сен-Венсан-де-Поль. В одинадцять років вона дебютувала в Паризькій опері. Клео де Мерод стала відомою своєю красою навіть більше, ніж своїми танцями. Її зображення почало з'являтися на таких речах, як листівки та гральні карти.
У 16 років вона дебютувала зі своєю фірмовою зачіскою, шиньойоном, яка швидко стала популярною. Водночас зачіска, яка закривала її вуха, спричинила поширення чуток про те, що де Клео не має одного або обох вух.
Початок кар'єри
Восени 1895 року з'явилися чутки, що балерина була коханкою короля Леопольда II. Преса їх називала «Клеопольдом». Оскільки у короля було двоє дітей з повією, репутація де Мерод постраждала, і її назвали куртизанкою. Намагаючись залагодити чутки, мати балерини написала листа до редактора Le Figaro, який був опублікований, а потім висміяний через погану орфографію.
Навесні 1896 року розгорівся другий скандал через виставку скульптури «Танцівниця» Олександра Фальг'єра в Салоні французьких художників. Скульптура мала вигляд оголеної дівчини в натуральну величину з білого мармуру. Клео де Мерод стверджувала, що вона позувала лише для голови. Скандал супроводжував її протягом усієї її кар'єри. Того року її також обрали «Королевою краси».
Попри два скандали, Клео де Мерод стала міжнародною зіркою та виступала по всій Європі та в Сполучених Штатах Америки. У 1897 році вона прибула до Нью-Йорка, де на місяць з'являлася у Koster and Bial's. Під час перебування в Нью-Йорку її переслідували репортери та дівчата, які просили у неї автограф. Виступ де Мерод був дуже очікуваним, але розчарував, преса вихваляла її красу, але говорила, що вона не вміє танцювати. Сама ж балерина сказала, що навпаки, вона неймовірно сподобалася американцям.
Клео де Мерод була удостоєна першої премії на виставці Нью-Йоркського камерного клубу як найкрасивіша жінка Парижа. У 1900 році вона викликала сенсацію на Всесвітній виставці своїм фальшивим камбоджійським танцем. Вона також знялася в двох фільмах, один з яких був вручну колоризований. Обидва показали її танці.
У 1906 році повідомлялося, що було продано 50 000 000 фотографій Клео до Мерод, коли одна берлінська фірма виробляла 4 000 000 фотографій на рік. Наступного року, журнал Everybody's Magaziine порівняв її з Дівою Марією.
Завершення кар'єри
У 1923 році Клео де Мерод без успіху подала до суду на творців фільму «Алея павичів» (1922), стверджуючи, що фільм зашкодив її репутації. Вона вимагала компенсації в розмірі 100 000 франків.
Під час Першої світової війни вона розважала танцями поранених солдатів. Вона продовжувала танцювати до кінця сорока років. У 1924 році вона завершила свою кар'єру. На прохання театрального режисера Анрі Варни вона знову з'явилася на сцені в Алькасарі в червні 1934 року в La revue 1900 разом з танцюристом .
У 1950 році балерина подала до суду на Симон де Бовуар за наклеп, вимагаючи відшкодування збитків у розмірі 5 мільйонів франків. У своїй книзі де Бовуар описала її як повію, яка походила з селян і викорстала аристократичне звучання сценічного імені для самореклами. Клео де Мерод виграла судовий процес, і уривок було вилучено з книги. Однак де Мерод отримала лише один франк відшкодування збитків, оскільки суддя встановив, що Клео дозволила поширити чутки протягом своєї кар'єри заради їхньої рекламної цінності.
У 1955 році вона опублікувала свою автобіографічну книгу «Le Ballet de ma vie» («Танець мого життя»).
У 1964 році де Мерод була сфотографована . Її фото опублікували в журналі Vogua 15 лютого 1964 року.Потім вона викладала балет, перш ніж піти на пенсію в 1965 році у віці 90 років. Її хобі було виготовлення фігурок танцюристів, пастухів і пастушок, які вона потім продавала.
Де Мерод ніколи не була заміжня і не мала дітей. У своїй автобіографії «La ballet de ma vie» Клео де Мерод стверджувала, що у своєму житті була пов'язана лише з двома чоловіками. Вона була заручена з французьким аристократом майже десять років, перш ніж він помер від черевного тифу 1904 році. Також вона була супутницею іспанського скульптора і дипломата з 1906 по 1919 рік. Клео була близьким другом музиканта Ренайльда Хана, з яким вона познайомилася, коли їй було сімнадцять. Вона жила з матір'ю до її смерті в 1899 році.
Мерод померла 17 жовтня 1966 року у своїй паризькій квартирі на Рю де Теран, 15, і була похована на кладовищі Пер-Лашез у відділі 90. Статуя Луїса де Періна прикрашає надгробну плиту.
Дивитися також
Література
- Cléo de Mérode, Le Ballet de ma vie, Paris, Pierre Horay, 1955, 277 p., ill.
- Christian Corvisier, Cléo de Mérode et la photographie, la première icône moderne, Paris, éditions du Patrimoine, 2007, 127 p., 150 ill.
- Cleo de Merode and the rise of modern celebrity culture, Choice Reviews Online Año:2013 vol.:50 iss:10 pág.:50 -50-5484
- The Last Symbolist Poet.(Art), Time, Hughes, Robert Año:1976 vol.:107 iss:10 pág.:74
- Acts of Containment: Marianne Moore, Joseph Cornell, and the Poetics of Enclosure, Journal of Modern Literature; Philadelphia, Falcetta, Jennie-Rebecca Año:2006 vol.:29 iss:4 pág.:124 -144
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Suplemento 1965 - 1966. — P. 380–381. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kleo de Merod fr Cleo de Merode Kleopatra Diana de Merod francuzka balerina periodu Prekrasnoyi epohi Vvazhalasya ikonoyu krasi Zavdyaki fotografam Nadara ta Leopoldu Emilyu Rojtlingeru yiyi foto buli nejmovirno vidomimi Kleo de MerodCleo de MerodeIm ya pri narodzhennifr Cleopatre Diane de MerodeNarodilasya27 veresnya 1875 1875 09 27 1 2 ParizhPomerla17 zhovtnya 1966 1966 10 17 1 2 91 rik Parizh demenciyaPohovannyaKladovishe Per LashezGromadyanstvoTretya francuzka respublika FranciyaNacionalnistAvstrijciDiyalnistbalerina naturshicya muzaGaluzbalet i scenichne mistectvoZnannya movfrancuzka 1 Roki aktivnostiz 1886BatkoTeodor KristomannosMatiVisentiya Mariya Keseliya Katarina de MerodAvtografIMDbID 11766447 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Kleo de Merod narodilasya v Parizhi Franciya 27 veresnya 1875 r Vona bula pozashlyubnoyu dochkoyu videnskoyi baronesi Vinsentiyi Mariyi Kesiliyi Katarini de Merod 1850 1899 Dyadkom Kleo buv pejzazhist Karl fon Merod Yiyi tato buv avstrijskim suddeyu i yuristom na im ya Teodor Kristonnos Batki divchinki ne spilkuvalisya tozh z batkom vona poznajomilasya lishe v molodosti U vici vosmi rokiv yiyi vidpravili vchitisya baletu do sester Sen Vensan de Pol V odinadcyat rokiv vona debyutuvala v Parizkij operi Kleo de Merod stala vidomoyu svoyeyu krasoyu navit bilshe nizh svoyimi tancyami Yiyi zobrazhennya pochalo z yavlyatisya na takih rechah yak listivki ta gralni karti Kleo de Merod z zachiskoyu Shinojon U 16 rokiv vona debyutuvala zi svoyeyu firmovoyu zachiskoyu shinojonom yaka shvidko stala populyarnoyu Vodnochas zachiska yaka zakrivala yiyi vuha sprichinila poshirennya chutok pro te sho de Kleo ne maye odnogo abo oboh vuh Pochatok kar yeri Voseni 1895 roku z yavilisya chutki sho balerina bula kohankoyu korolya Leopolda II Presa yih nazivala Kleopoldom Oskilki u korolya bulo dvoye ditej z poviyeyu reputaciya de Merod postrazhdala i yiyi nazvali kurtizankoyu Namagayuchis zalagoditi chutki mati balerini napisala lista do redaktora Le Figaro yakij buv opublikovanij a potim vismiyanij cherez poganu orfografiyu Navesni 1896 roku rozgorivsya drugij skandal cherez vistavku skulpturi Tancivnicya Oleksandra Falg yera v Saloni francuzkih hudozhnikiv Skulptura mala viglyad ogolenoyi divchini v naturalnu velichinu z bilogo marmuru Kleo de Merod stverdzhuvala sho vona pozuvala lishe dlya golovi Skandal suprovodzhuvav yiyi protyagom usiyeyi yiyi kar yeri Togo roku yiyi takozh obrali Korolevoyu krasi Popri dva skandali Kleo de Merod stala mizhnarodnoyu zirkoyu ta vistupala po vsij Yevropi ta v Spoluchenih Shtatah Ameriki U 1897 roci vona pribula do Nyu Jorka de na misyac z yavlyalasya u Koster and Bial s Pid chas perebuvannya v Nyu Jorku yiyi peresliduvali reporteri ta divchata yaki prosili u neyi avtograf Vistup de Merod buv duzhe ochikuvanim ale rozcharuvav presa vihvalyala yiyi krasu ale govorila sho vona ne vmiye tancyuvati Sama zh balerina skazala sho navpaki vona nejmovirno spodobalasya amerikancyam Tancivnicya Kleo de Merod bula udostoyena pershoyi premiyi na vistavci Nyu Jorkskogo kamernogo klubu yak najkrasivisha zhinka Parizha U 1900 roci vona viklikala sensaciyu na Vsesvitnij vistavci svoyim falshivim kambodzhijskim tancem Vona takozh znyalasya v dvoh filmah odin z yakih buv vruchnu kolorizovanij Obidva pokazali yiyi tanci U 1906 roci povidomlyalosya sho bulo prodano 50 000 000 fotografij Kleo do Merod koli odna berlinska firma viroblyala 4 000 000 fotografij na rik Nastupnogo roku zhurnal Everybody s Magaziine porivnyav yiyi z Divoyu Mariyeyu Zavershennya kar yeri U 1923 roci Kleo de Merod bez uspihu podala do sudu na tvorciv filmu Aleya pavichiv 1922 stverdzhuyuchi sho film zashkodiv yiyi reputaciyi Vona vimagala kompensaciyi v rozmiri 100 000 frankiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vona rozvazhala tancyami poranenih soldativ Vona prodovzhuvala tancyuvati do kincya soroka rokiv U 1924 roci vona zavershila svoyu kar yeru Na prohannya teatralnogo rezhisera Anri Varni vona znovu z yavilasya na sceni v Alkasari v chervni 1934 roku v La revue 1900 razom z tancyuristom U 1950 roci balerina podala do sudu na Simon de Bovuar za naklep vimagayuchi vidshkoduvannya zbitkiv u rozmiri 5 miljoniv frankiv U svoyij knizi de Bovuar opisala yiyi yak poviyu yaka pohodila z selyan i vikorstala aristokratichne zvuchannya scenichnogo imeni dlya samoreklami Kleo de Merod vigrala sudovij proces i urivok bulo vilucheno z knigi Odnak de Merod otrimala lishe odin frank vidshkoduvannya zbitkiv oskilki suddya vstanoviv sho Kleo dozvolila poshiriti chutki protyagom svoyeyi kar yeri zaradi yihnoyi reklamnoyi cinnosti U 1955 roci vona opublikuvala svoyu avtobiografichnu knigu Le Ballet de ma vie Tanec mogo zhittya U 1964 roci de Merod bula sfotografovana Yiyi foto opublikuvali v zhurnali Vogua 15 lyutogo 1964 roku Potim vona vikladala balet persh nizh piti na pensiyu v 1965 roci u vici 90 rokiv Yiyi hobi bulo vigotovlennya figurok tancyuristiv pastuhiv i pastushok yaki vona potim prodavala De Merod nikoli ne bula zamizhnya i ne mala ditej U svoyij avtobiografiyi La ballet de ma vie Kleo de Merod stverdzhuvala sho u svoyemu zhitti bula pov yazana lishe z dvoma cholovikami Vona bula zaruchena z francuzkim aristokratom majzhe desyat rokiv persh nizh vin pomer vid cherevnogo tifu 1904 roci Takozh vona bula suputniceyu ispanskogo skulptora i diplomata z 1906 po 1919 rik Kleo bula blizkim drugom muzikanta Renajlda Hana z yakim vona poznajomilasya koli yij bulo simnadcyat Vona zhila z matir yu do yiyi smerti v 1899 roci Merod pomerla 17 zhovtnya 1966 roku u svoyij parizkij kvartiri na Ryu de Teran 15 i bula pohovana na kladovishi Per Lashez u viddili 90 Statuya Luyisa de Perina prikrashaye nadgrobnu plitu Divitisya takozh Zhinki v horeografiyiLiteraturaCleo de Merode Le Ballet de ma vie Paris Pierre Horay 1955 277 p ill Christian Corvisier Cleo de Merode et la photographie la premiere icone moderne Paris editions du Patrimoine 2007 127 p 150 ill Cleo de Merode and the rise of modern celebrity culture Choice Reviews Online Ano 2013 vol 50 iss 10 pag 50 50 5484 The Last Symbolist Poet Art Time Hughes Robert Ano 1976 vol 107 iss 10 pag 74 Acts of Containment Marianne Moore Joseph Cornell and the Poetics of Enclosure Journal of Modern Literature Philadelphia Falcetta Jennie Rebecca Ano 2006 vol 29 iss 4 pag 124 144PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Anguera J E Enciclopedia universal ilustrada europeo americana Editorial Espasa 1905 Vol Suplemento 1965 1966 P 380 381 ISBN 978 84 239 4500 9 d Track Q4889455d Track Q17629741d Track Q610760