Білий Ліс рос Белый Лес колишній хутір у Потіївській волості Радомисльського повіту Київської губернії та Будилівській с

Білий Ліс (рос. Белый Лес) — колишній хутір у Потіївській волості Радомисльського повіту Київської губернії та Будилівській сільській раді Потіївського району Малинської, Коростенської і Волинської округ.

хутір Білий Ліс
Країна	Російська імперія УНР УРСР СРСР
Область	Київська губернія Волинська губернія Малинська округа Коростенська округа Волинська округа
Район/міськрада	Радомисльський повіт Потіївський район
Громада	Потіївська волость Будилівська сільська рада


Основні дані
Населення	17 (1900)
Зняте з обліку	до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білий Ліс.

Населення

У 1900 році в хуторі проживало 17 осіб, з них 7 чоловіків та 10 жінок; дворів — 3.

Історія

В кінці 19 століття — селянський хутір Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, м. Радомисль, де розміщувалася найближча поштово-телеграфна станція — 34 версти, до найближчої поштової земської станції, в Облітках — 19 верст, найближчої залізничної станції, Житомир — 55 верст. Землі — 24 десятини, належить селянам. Мешканці займалися, в основному, рільництвом, застосовувалося багатопілля.

У 1923 році хутір включено до складу новоствореної Будилівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Потіївського району Малинської округи. За іншими даними, хутір числиться на обліку в Будилівській сільській раді у вересні 1924 року.

Знятий з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року.

Примітки

(PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1182. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 28 січня 2022.
. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 137, 202. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 28 січня 2022.

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Список-1] (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1182. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 28 січня 2022.

[Довідник-2] . Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 137, 202. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 28 січня 2022.