Олекса́ндр Іва́нович Чорноу́с (25 березня 1975) — капітан 3 рангу Збройних сил України, головний спеціаліст-водолазний спеціаліст Центру пошукових та аварійно-рятувальних робіт ВМС ЗСУ.
Чорноус Олександр Іванович | |
---|---|
Капітан 3 рангу | |
Загальна інформація | |
Народження | 25 березня 1975 (49 років) Севастополь |
Alma Mater | Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Формування | |
Нагороди та відзнаки | |
З життєпису
1992-го поступив до Севастопольського військово-морського училища, звідки того ж року призваний на строкову службу. 1997 року закінчив Севастопольський військово-морський інститут, спеціальність «пошуково-рятувальні, водолазні та суднопідйомні роботи». Призначений командиром групи в/ч А1594. Від 1999 року проходив службу на посаді заступника командира загону, з 2000-го начальник водолазної служби тієї ж військової частини. В квітні 2001-го одружився у місті Очаків. Від 2002 року — головний водолазний спеціаліст пошуково-рятувальної служби, Головний штаб ВМС МЗС України.
Починаючи 2003 роком проходив службу на посаді офіцера відділення пошуково-рятувальних робіт, управління бойового забезпечення Головного штабу ВМС України, з березня 2004-го — головний спеціаліст .
2005 року відзначився при розмінуванні донної неконтактної міни часів Другої світової війни в Севастопольській бухті.
З вересня 2006-го — головний водолазний спеціаліст в/ч А4414.
Отримав статус учасника бойових дій за розмінування вибухонебезпечних предметів на території України та за її межами. Брав участь у міжнародних військових навчаннях.
9 серпня 2007 року призначений командиром водолазно-пошукової мінної групи для обстеження та розмінування якірної міни, з чим загін успішно впорався.
Є співавтором патенту «Апарат отримання дихального повітря з води», співавтори Церковна Олена Вікторівна, Друзь Валерій Анатолійович, Красногоров Олександр В'ячеславович
Нагороди
Джерела
- Чорноус Олександр Іванович
- Міністр оборони України Анатолій Гриценко нагородив групу офіцерів, які знешкодили німецьку якірну міну часів Другої світової війни у Стрілецькій бухті Севастополя
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Iva novich Chornou s 25 bereznya 1975 19750325 kapitan 3 rangu Zbrojnih sil Ukrayini golovnij specialist vodolaznij specialist Centru poshukovih ta avarijno ryatuvalnih robit VMS ZSU Chornous Oleksandr Ivanovich Kapitan 3 ranguZagalna informaciyaNarodzhennya25 bereznya 1975 1975 03 25 49 rokiv SevastopolAlma MaterAkademiya vijskovo morskih sil imeni P S NahimovaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaFormuvannya 73 MCSONagorodi ta vidznakiVidznaka Doblest i chest Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 15 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal Za sumlinnu sluzhbu II st Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal Za sumlinnu sluzhbu III st Ministerstvo oboroni Ukrayini Nagrudnij znak Znak poshani Ministerstvo oboroni Ukrayini Nagrudnij znak Za vidvagu v nadzvichajnij situaciyi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chornous Z zhittyepisu1992 go postupiv do Sevastopolskogo vijskovo morskogo uchilisha zvidki togo zh roku prizvanij na strokovu sluzhbu 1997 roku zakinchiv Sevastopolskij vijskovo morskij institut specialnist poshukovo ryatuvalni vodolazni ta sudnopidjomni roboti Priznachenij komandirom grupi v ch A1594 Vid 1999 roku prohodiv sluzhbu na posadi zastupnika komandira zagonu z 2000 go nachalnik vodolaznoyi sluzhbi tiyeyi zh vijskovoyi chastini V kvitni 2001 go odruzhivsya u misti Ochakiv Vid 2002 roku golovnij vodolaznij specialist poshukovo ryatuvalnoyi sluzhbi Golovnij shtab VMS MZS Ukrayini Pochinayuchi 2003 rokom prohodiv sluzhbu na posadi oficera viddilennya poshukovo ryatuvalnih robit upravlinnya bojovogo zabezpechennya Golovnogo shtabu VMS Ukrayini z bereznya 2004 go golovnij specialist 2005 roku vidznachivsya pri rozminuvanni donnoyi nekontaktnoyi mini chasiv Drugoyi svitovoyi vijni v Sevastopolskij buhti Z veresnya 2006 go golovnij vodolaznij specialist v ch A4414 Otrimav status uchasnika bojovih dij za rozminuvannya vibuhonebezpechnih predmetiv na teritoriyi Ukrayini ta za yiyi mezhami Brav uchast u mizhnarodnih vijskovih navchannyah 9 serpnya 2007 roku priznachenij komandirom vodolazno poshukovoyi minnoyi grupi dlya obstezhennya ta rozminuvannya yakirnoyi mini z chim zagin uspishno vporavsya Ye spivavtorom patentu Aparat otrimannya dihalnogo povitrya z vodi spivavtori Cerkovna Olena Viktorivna Druz Valerij Anatolijovich Krasnogorov Oleksandr V yacheslavovichNagorodiMedal Zahisniku Vitchizni Medal 15 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Medal Za sumlinnu sluzhbu II stupenya Medal Za sumlinnu sluzhbu III stupenya Vidznaka Doblest i chest Nagrudnij znak Za vidvagu v nadzvichajnij situaciyi Nagrudnij znak Za rozminuvannya DzherelaChornous Oleksandr Ivanovich Ministr oboroni Ukrayini Anatolij Gricenko nagorodiv grupu oficeriv yaki zneshkodili nimecku yakirnu minu chasiv Drugoyi svitovoyi vijni u Strileckij buhti Sevastopolya Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi