Салангана австралійська Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царс

Салангана австралійська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Серпокрильцеві (Apodidae)
Рід:	Бура салангана (Aerodramus)
Вид:	Салангана австралійська

Біноміальна назва

Aerodramus terraereginae
(Ramsay, 1875)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Cypselus terrae-reginae
Collocalia terraereginae
Aerodramus terraereginus

Посилання

Вікісховище:	Aerodramus terraereginae
Віківиди:	Aerodramus terraereginae
EOL:	1065118
ITIS:	693128
МСОП:	22686534
NCBI:	46487

Саланга́на австралійська (Aerodramus terraereginae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Ендемік Австралії. Раніше вважалися конспецифічними зі світлогузими саланганами.

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см, довжина крила становить 107-118,2 мм, вага 10,5-12,5 г. Верхня частина тіла темно0сірувато-коричнева, нижня частина тіла рівномірно сірувата. Пера на лобі і обличчі бліді. Надхвістя блідо-сірувате, іноді більш темне. Хвіст дещо роздвоєний. Представники підвиду A. t. chillagoensis є меншими і блідішими, ніж представники номінативного підвиду, їх середня вага становить 9,39 г.

В польоті птахи видають пронизливі голосові сигнали. Також вони використовують низькі металеві клацаючі звуки для ехолокації в печерах.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

A. t. terraereginae (Ramsay, EP, 1875) — північно-східне узбережжя Квінсленда (від річки Клоді на півострові Кейп-Йорк до хребта Юнґелла поблизу Маккая). прибережні острівці ^[en], ^[en] і ^[en];
A. t. chillagoensis Pecotich, 1982 — внутрішні райони на сході Квінсленда (на захід від Великого Вододільного хребта, в районі ^[en].

Поширення і екологія

Світлогузі салангани мешкають на північному сході Австралії, в саванах і тропічних лісах, серед скель, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами і павуками, яких ловлять в польоті. Пташи шукають їжу в радіусі 30 км від свої колонії під час своїх вильотів на полювання, які зазвичай тривають близько 30 хвилин.

Сезон розмноження у світлогузих саланган триває з липня по березень. Ці птахи гніздяться в печерах, іноді серед скель. Вони формують гніздові колонії, які можуть нараховувати до кількох сотень птахів. Гнізда світлогузих саланган звисають зі стель або стін печер на висоті від 2 до 20 м над землею. Вони мають форму напівчаші, робляться з напівстверділої слини, змішаної з травою, гілками казуарин, гілочками і пір'ям. В кладці одне яйце. Інкубаційний період триває 26-27 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 46-51 день після вилуплення. За сезон може вилупитися два виводки.

Примітки

BirdLife International (2016). Aerodramus terraereginae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.

Джерела

Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
Pizzey, Graham & Knight, Frank (1997) The Graham Pizzey & Frank Knight Field Guide to the Birds of Australia, HarperCollins, London, UK.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Aerodramus terraereginae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.