Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Інститут міжнародного права (ІМП) — одна з перших організацій у світі, що визначила принципи міжнародного права, почала його кодифікацію і запропонувала шляхи вирішення міжнародних проблем.
| Institut de Droit International | |
|---|---|
 | |
 | |
| Абревіатура | IDI(фр.), IIL(англ.) |
| Гасло | Justice et paix і Justicia et pace |
| Тип | наукове товариство d |
| Засновано | 8 вересня 1873 Гент |
| Сфера | міжнародне право |
| Галузь | НДДКР[1] |
| Країна |  Бельгія |
| Штаб-квартира | Женева, Гре-Дуасо[2], Женева[2], Женева[2], Брюссель[2], Париж[2], Женева[2], Женева[2], Брюссель[2], Гент[2], Брюссель[2], Левен[2], Гент[2], Гаага[2], Левен[2], Лозанна[2], Брюссель[2], Брюссель[2] і Гент[2] |
| 46°13′14″ пн. ш. 6°08′37″ сх. д. / 46.22072200002777720° пн. ш. 6.143681000028° сх. д. | |
| Партнерство | Міжнародна організація цивільної авіації[3] |
| Вебсайт: idi-iil.org | |
Нагороди  (1904) | |
 Інститут міжнародного права у Вікісховищі | |
Заснування
бельгійський юрист і редактор журналу міжнародного права і порівняльного законодавства, виявив ініціативу створення Інституту міжнародного права. У період після франко-пруської війни (1870-1871), він вступив у листування з деякими іншими привідними юристами, які також почали розглядати шляхи до створення колективної наукової діяльності з метою заохочення міжнародного права. У вересні 1873 року він зібрав 10 відомих юристів для проведення наради в мерії Гент: Тобіас Ассер (Нідерланди), Володимир Безобразов (Російська імперія), К. Блюнчлі (Німецька імперія), Карлос Кальві (Аргентина), Девід Дадлі Філд (США) Еміль де Лавелей (Бельгія), Джеймс Лорімер (Велика Британія), П. С. Манчіні (Королівство Італія), Густав Муан (Швеція), і Аугусто Пірантоні (Королівство Італія). Інститут був створений 8 вересня 1873 року. Свою першу сесію провів у Женеві 1874 р.
Інститут міжнародного права є неофіційним, науково приватним об'єднанням, мета якого полягає в заохоченні прогресивного розвитку міжнародного права: розвиток загальних принципів; співробітництво в кодифікації; сприяння у підтримці миру та дотримання законів і звичаїв ведення війни; надавання судових порад в спірних або сумнівних випадках, а також зробити внесок, за допомогою публікацій, просвіти населення, і будь-яких інших засобів, для успіху принципів справедливості та гуманності, які повинні регулювати міжнародні відносини.
Учасники
Інститут об'єднує достатньо збалансовану кількість представників країн світу. Вступити до інституту може особа, яка продемонструвала наукові досягнення і яка, ймовірно, буде вільною від політичного тиску. Статути і положення інституту встановлюють три категорії учасників: члени, партнери та почесні члени.
Партнери — (максимальна кількість 72) — взяті з кандидатів «які надають послуги міжнародного права, в області теорії і практики» і які були представлені Інституту.
Члени (максимальна кількість 60) — обираються з числа співробітників.
Почесні члени — не обмежені статутом, але яких ретельно відбирають з числа членів або партнерів, або будь-яких інших осіб, які проявили себе в галузі міжнародного права.
Всі учасники мають частку в науковій і проблемно-орієнтованій діяльності Інституту. Тільки члени вирішують адміністративні питання, такі як фінанси, рішення, що стосуються законів і правил, обрання членів та почесних членів, або вибори членів до Бюро та Ради Допоміжні Фонду.
Організація
Законодавчим органом інституту є збори членів та почесних членів на кожній сесії. Виконавча влада: бюро інституту, служба у складі президента Інституту, 3-ох віце-президентів, генерального секретаря і скарбника.
- Президент, як правило, обирається з числа членів, що представляють країни або організація, який пройде на наступній сесії Інституту.
- Перший віце-президент обирається наприкінці цієї сесії і залишаються на цій посаді до кінця наступної сесії.
- Другий і третій віце-президенти обираються на початку кожної сесії, залишаючись на цій посаді до початку наступної сесії.
- Генерального секретаря і скарбника, обирають протягом трьох сесій. Як головний виконавчий орган інституту, генеральний секретар керує повсякденною роботою Інституту, бере на себе опіку над його архівами і стежить за публікацією їх щорічників.
Фінанси
Протягом багатьох років Інститут фінансується за рахунок внесків його учасників. З початку нового століття, він поступово створив фонд від подарунків, нагород і заповіданого майна, в першу чергу Нобелівської премії миру 1904 засобів і дотацій з Фонду Карнегі за .
Щоб управляти благодійним фондом, був створений у 1947 році, згідно зі швейцарським законодавством, допоміжний фонд зі штаб-квартирою в Лозанні. Кошти, отримані від Фонду, що перебувають у віданні скарбника, використовувалися для відшкодування витрат членів та асоційованих членів, для покриття дорожніх витрат, понесених в роботі сесій, для покриття організаційних витрат на сесіях, та платити за видання Щорічника.
Діяльність
Увага в діяльності Інститут приділяє об'єктивному вивченню існуючих норм міжнародного права, а також розвитку міжнародного права таким чином, щоб відповідало до принципів справедливості та людяності. Оскільки інститут приватне об'єднання, у нього немає мандата на пряме втручання в актуальні міжнародні суперечки. Інститут не може, таким чином, брати участь у врегулюванні міжнародних суперечок, і не може засуджувати уряди на позиції, які вони приймають в конкретних випадках. Єдиним винятком з цього правила стало прийняття резолюції, в 1877 році, що стосуються застосування норм міжнародного права під час війни між Російською імперією і Османською імперією.
Інститут розробив і схвалив конкретні пропозиції щодо поступового створення такого міжнародного співтовариства, яке поважає права і справедливості. У період з 1873 по 1969 рік, мирного вирішення міжнародних суперечок. Серед цих резолюцій був договір про арбітраж; з правилами поведінки в погоджувальній процедурі, про створення, склад і процедуру Міжнародного Суду. З питання прав людини, Інститут прийняв 11 резолюцій. В області міжнародного приватного права, з 1873 по 1969, Інститут прийняв 64 резолюції, що стосуються цивільних, кримінальних та комерційних питань.
Хоча резолюції Інституту не мають офіційної влади, вони, тим не менше вплинули на їх дії, а також на міжнародні конференції і на громадську думку в цілому. Наприклад, в деяких міжнародних договорах 1880-х років втілені рекомендації Інституту що до Суецькому каналу із підводного тунелю, міжнародний арбітражний процес включив деякі з його пропозицій; на Гаазьких мирних конференціях 1899 і 1907 використовували свої дослідження в області законів і звичаїв війни, особливо з кодифікації сухопутної війни, підготовлених на сесії 1880 р. в Оксфорді. Також до Інституту прислухаються Ліга Націй і Організація Об'єднаних Націй.
Література
- О. О. Мережко. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Примітки
- Архів преси XX століття — 1908.
- https://www.idi-iil.org/en/histoire/precedents-secretaires-generaux/
- https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
Посилання
- Інститут міжнародного права [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- http://www.idi-iil.org/ [ 10 серпня 2015 у Wayback Machine.] Institut de droit international Website des Instituts (franz., engl.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Institut mizhnarodnogo prava IMP odna z pershih organizacij u sviti sho viznachila principi mizhnarodnogo prava pochala jogo kodifikaciyu i zaproponuvala shlyahi virishennya mizhnarodnih problem Institut de Droit InternationalAbreviaturaIDI fr IIL angl GasloJustice et paix i Justicia et paceTipnaukove tovaristvo dZasnovano8 veresnya 1873 GentSferamizhnarodne pravoGaluzNDDKR 1 Krayina BelgiyaShtab kvartiraZheneva Gre Duaso 2 Zheneva 2 Zheneva 2 Bryussel 2 Parizh 2 Zheneva 2 Zheneva 2 Bryussel 2 Gent 2 Bryussel 2 Leven 2 Gent 2 Gaaga 2 Leven 2 Lozanna 2 Bryussel 2 Bryussel 2 i Gent 2 46 13 14 pn sh 6 08 37 sh d 46 22072200002777720 pn sh 6 143681000028 sh d 46 22072200002777720 6 143681000028PartnerstvoMizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi 3 Vebsajt idi iil orgNagorodi 1904 Institut mizhnarodnogo prava u VikishovishiZasnuvannyabelgijskij yurist i redaktor zhurnalu mizhnarodnogo prava i porivnyalnogo zakonodavstva viyaviv iniciativu stvorennya Institutu mizhnarodnogo prava U period pislya franko pruskoyi vijni 1870 1871 vin vstupiv u listuvannya z deyakimi inshimi prividnimi yuristami yaki takozh pochali rozglyadati shlyahi do stvorennya kolektivnoyi naukovoyi diyalnosti z metoyu zaohochennya mizhnarodnogo prava U veresni 1873 roku vin zibrav 10 vidomih yuristiv dlya provedennya naradi v meriyi Gent Tobias Asser Niderlandi Volodimir Bezobrazov Rosijska imperiya K Blyunchli Nimecka imperiya Karlos Kalvi Argentina Devid Dadli Fild SShA Emil de Lavelej Belgiya Dzhejms Lorimer Velika Britaniya P S Manchini Korolivstvo Italiya Gustav Muan Shveciya i Augusto Pirantoni Korolivstvo Italiya Institut buv stvorenij 8 veresnya 1873 roku Svoyu pershu sesiyu proviv u Zhenevi 1874 r Institut mizhnarodnogo prava ye neoficijnim naukovo privatnim ob yednannyam meta yakogo polyagaye v zaohochenni progresivnogo rozvitku mizhnarodnogo prava rozvitok zagalnih principiv spivrobitnictvo v kodifikaciyi spriyannya u pidtrimci miru ta dotrimannya zakoniv i zvichayiv vedennya vijni nadavannya sudovih porad v spirnih abo sumnivnih vipadkah a takozh zrobiti vnesok za dopomogoyu publikacij prosviti naselennya i bud yakih inshih zasobiv dlya uspihu principiv spravedlivosti ta gumannosti yaki povinni regulyuvati mizhnarodni vidnosini UchasnikiInstitut ob yednuye dostatno zbalansovanu kilkist predstavnikiv krayin svitu Vstupiti do institutu mozhe osoba yaka prodemonstruvala naukovi dosyagnennya i yaka jmovirno bude vilnoyu vid politichnogo tisku Statuti i polozhennya institutu vstanovlyuyut tri kategoriyi uchasnikiv chleni partneri ta pochesni chleni Partneri maksimalna kilkist 72 vzyati z kandidativ yaki nadayut poslugi mizhnarodnogo prava v oblasti teoriyi i praktiki i yaki buli predstavleni Institutu Chleni maksimalna kilkist 60 obirayutsya z chisla spivrobitnikiv Pochesni chleni ne obmezheni statutom ale yakih retelno vidbirayut z chisla chleniv abo partneriv abo bud yakih inshih osib yaki proyavili sebe v galuzi mizhnarodnogo prava Vsi uchasniki mayut chastku v naukovij i problemno oriyentovanij diyalnosti Institutu Tilki chleni virishuyut administrativni pitannya taki yak finansi rishennya sho stosuyutsya zakoniv i pravil obrannya chleniv ta pochesnih chleniv abo vibori chleniv do Byuro ta Radi Dopomizhni Fondu OrganizaciyaZakonodavchim organom institutu ye zbori chleniv ta pochesnih chleniv na kozhnij sesiyi Vikonavcha vlada byuro institutu sluzhba u skladi prezidenta Institutu 3 oh vice prezidentiv generalnogo sekretarya i skarbnika Prezident yak pravilo obirayetsya z chisla chleniv sho predstavlyayut krayini abo organizaciya yakij projde na nastupnij sesiyi Institutu Pershij vice prezident obirayetsya naprikinci ciyeyi sesiyi i zalishayutsya na cij posadi do kincya nastupnoyi sesiyi Drugij i tretij vice prezidenti obirayutsya na pochatku kozhnoyi sesiyi zalishayuchis na cij posadi do pochatku nastupnoyi sesiyi Generalnogo sekretarya i skarbnika obirayut protyagom troh sesij Yak golovnij vikonavchij organ institutu generalnij sekretar keruye povsyakdennoyu robotoyu Institutu bere na sebe opiku nad jogo arhivami i stezhit za publikaciyeyu yih shorichnikiv FinansiProtyagom bagatoh rokiv Institut finansuyetsya za rahunok vneskiv jogo uchasnikiv Z pochatku novogo stolittya vin postupovo stvoriv fond vid podarunkiv nagorod i zapovidanogo majna v pershu chergu Nobelivskoyi premiyi miru 1904 zasobiv i dotacij z Fondu Karnegi za Shob upravlyati blagodijnim fondom buv stvorenij u 1947 roci zgidno zi shvejcarskim zakonodavstvom dopomizhnij fond zi shtab kvartiroyu v Lozanni Koshti otrimani vid Fondu sho perebuvayut u vidanni skarbnika vikoristovuvalisya dlya vidshkoduvannya vitrat chleniv ta asocijovanih chleniv dlya pokrittya dorozhnih vitrat ponesenih v roboti sesij dlya pokrittya organizacijnih vitrat na sesiyah ta platiti za vidannya Shorichnika DiyalnistUvaga v diyalnosti Institut pridilyaye ob yektivnomu vivchennyu isnuyuchih norm mizhnarodnogo prava a takozh rozvitku mizhnarodnogo prava takim chinom shob vidpovidalo do principiv spravedlivosti ta lyudyanosti Oskilki institut privatne ob yednannya u nogo nemaye mandata na pryame vtruchannya v aktualni mizhnarodni superechki Institut ne mozhe takim chinom brati uchast u vregulyuvanni mizhnarodnih superechok i ne mozhe zasudzhuvati uryadi na poziciyi yaki voni prijmayut v konkretnih vipadkah Yedinim vinyatkom z cogo pravila stalo prijnyattya rezolyuciyi v 1877 roci sho stosuyutsya zastosuvannya norm mizhnarodnogo prava pid chas vijni mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu Institut rozrobiv i shvaliv konkretni propoziciyi shodo postupovogo stvorennya takogo mizhnarodnogo spivtovaristva yake povazhaye prava i spravedlivosti U period z 1873 po 1969 rik mirnogo virishennya mizhnarodnih superechok Sered cih rezolyucij buv dogovir pro arbitrazh z pravilami povedinki v pogodzhuvalnij proceduri pro stvorennya sklad i proceduru Mizhnarodnogo Sudu Z pitannya prav lyudini Institut prijnyav 11 rezolyucij V oblasti mizhnarodnogo privatnogo prava z 1873 po 1969 Institut prijnyav 64 rezolyuciyi sho stosuyutsya civilnih kriminalnih ta komercijnih pitan Hocha rezolyuciyi Institutu ne mayut oficijnoyi vladi voni tim ne menshe vplinuli na yih diyi a takozh na mizhnarodni konferenciyi i na gromadsku dumku v cilomu Napriklad v deyakih mizhnarodnih dogovorah 1880 h rokiv vtileni rekomendaciyi Institutu sho do Sueckomu kanalu iz pidvodnogo tunelyu mizhnarodnij arbitrazhnij proces vklyuchiv deyaki z jogo propozicij na Gaazkih mirnih konferenciyah 1899 i 1907 vikoristovuvali svoyi doslidzhennya v oblasti zakoniv i zvichayiv vijni osoblivo z kodifikaciyi suhoputnoyi vijni pidgotovlenih na sesiyi 1880 r v Oksfordi Takozh do Institutu prisluhayutsya Liga Nacij i Organizaciya Ob yednanih Nacij LiteraturaO O Merezhko Kodifikaciya ta progresivnij rozvitok mizhnarodnogo prava Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPrimitkiArhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 https www idi iil org en histoire precedents secretaires generaux https www icao int about icao Pages Invited Organizations aspxPosilannyaInstitut mizhnarodnogo prava 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 http www idi iil org 10 serpnya 2015 u Wayback Machine Institut de droit international Website des Instituts franz engl