Нова течія (латис. Jaunā strāva) в історії Латвії ― масовий лівий соціально-політичний рух, що існував під час Першого латвійського національного пробудження (провідну роль у якому відігравали молоді латвійці починаючи від 1850-х до 1880-х років), вищою точкою розвитку якого була Революція 1905 року. Учасників руху називали «новотечійцями» (латис. jaunstrāvnieki).
Історія
Зародження Нової течії зазвичай датується 1886 роком, коли газета руху Dienas Lapa («Щоденний листок») була заснована Петерісом Бісеніксом, який завідував Ризьким союзом робітників. Петеріс Стучка, який згодом очолив латвійських більшовиків, став редактором Dienas Lapa в 1888 році. З 1891 по 1896 рік редакторами газети були Бісенікс і Райніс. Райніс, який став одним з видатних латиських літературних діячів, також став одним з головних новотечійців. У 1896-97 роках газета звертається до соціалізму (Стучка знову стає редактором в цей час). Міністерство внутрішніх справ в 1897 році закриває газету, після чого та займає більш помірковані позиції під редакцією філософа і публіциста Петеріса Заліте між 1899 і 1903 роками. Незважаючи на свою поміркованість при Заліте, газета знову не проходить цензуру. Вона відкривається повторно в 1905 році як газета соціал-демократичного спрямування до свого остаточного закриття.
Оцінки
Історик Арведс Швабе описує Нову течію як «першу організацію, пов'язану з політичним пробудженням латиського робітничого класу, яка займалася пропагандою соціалістичних ідей».
Урбанізація призвела до зростання пролетаріату, який був благодатним ґрунтом для ідей західноєвропейського соціалізму, що збіглося зі втратою популярності молодих латвійців, чиї ідеї були близькими до національного романтизму за своїм духом. У цей час зростала відчуженість між буржуа і бідними, а провідні націоналісти тієї епохи були заарештовані і заслані. У 1893 році Райніс контрабандою привіз німецьку марксистську літературу до Латвії в багажі: це були роботи Карла Маркса, Фрідріха Енгельса і Карла Каутського. Цей «багаж з небезпечним вмістом», як її назвав історик Улдіс Германіс, послужив насінням для створення Латвійської соціал-демократичної партії.
Примітки
- Arveds Švābe. Latvijas vēsture 1800-1914. — Uppsala: Daugava, 1958.
- Arveds Švābe. Latvju enciklopēdija. — Stockholm: Trīs Zvaigznes, 1952–1953.
- Daina Bleiere, Ilgvars Butulis, Inesis Feldmanis, Aivars Stranga, Antonijs Zunda: Latvijas vēsture: 20. gadsimts.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nova techiya latis Jauna strava v istoriyi Latviyi masovij livij socialno politichnij ruh sho isnuvav pid chas Pershogo latvijskogo nacionalnogo probudzhennya providnu rol u yakomu vidigravali molodi latvijci pochinayuchi vid 1850 h do 1880 h rokiv vishoyu tochkoyu rozvitku yakogo bula Revolyuciya 1905 roku Uchasnikiv ruhu nazivali novotechijcyami latis jaunstravnieki IstoriyaZarodzhennya Novoyi techiyi zazvichaj datuyetsya 1886 rokom koli gazeta ruhu Dienas Lapa Shodennij listok bula zasnovana Peterisom Biseniksom yakij zaviduvav Rizkim soyuzom robitnikiv Peteris Stuchka yakij zgodom ocholiv latvijskih bilshovikiv stav redaktorom Dienas Lapa v 1888 roci Z 1891 po 1896 rik redaktorami gazeti buli Biseniks i Rajnis Rajnis yakij stav odnim z vidatnih latiskih literaturnih diyachiv takozh stav odnim z golovnih novotechijciv U 1896 97 rokah gazeta zvertayetsya do socializmu Stuchka znovu staye redaktorom v cej chas Ministerstvo vnutrishnih sprav v 1897 roci zakrivaye gazetu pislya chogo ta zajmaye bilsh pomirkovani poziciyi pid redakciyeyu filosofa i publicista Peterisa Zalite mizh 1899 i 1903 rokami Nezvazhayuchi na svoyu pomirkovanist pri Zalite gazeta znovu ne prohodit cenzuru Vona vidkrivayetsya povtorno v 1905 roci yak gazeta social demokratichnogo spryamuvannya do svogo ostatochnogo zakrittya OcinkiIstorik Arveds Shvabe opisuye Novu techiyu yak pershu organizaciyu pov yazanu z politichnim probudzhennyam latiskogo robitnichogo klasu yaka zajmalasya propagandoyu socialistichnih idej Urbanizaciya prizvela do zrostannya proletariatu yakij buv blagodatnim gruntom dlya idej zahidnoyevropejskogo socializmu sho zbiglosya zi vtratoyu populyarnosti molodih latvijciv chiyi ideyi buli blizkimi do nacionalnogo romantizmu za svoyim duhom U cej chas zrostala vidchuzhenist mizh burzhua i bidnimi a providni nacionalisti tiyeyi epohi buli zaareshtovani i zaslani U 1893 roci Rajnis kontrabandoyu priviz nimecku marksistsku literaturu do Latviyi v bagazhi ce buli roboti Karla Marksa Fridriha Engelsa i Karla Kautskogo Cej bagazh z nebezpechnim vmistom yak yiyi nazvav istorik Uldis Germanis posluzhiv nasinnyam dlya stvorennya Latvijskoyi social demokratichnoyi partiyi PrimitkiArveds Svabe Latvijas vesture 1800 1914 Uppsala Daugava 1958 Arveds Svabe Latvju enciklopedija Stockholm Tris Zvaigznes 1952 1953 Daina Bleiere Ilgvars Butulis Inesis Feldmanis Aivars Stranga Antonijs Zunda Latvijas vesture 20 gadsimts