Бахромчата черепаха Штайндахнера | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
, 1906 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Trionyx steindachneri | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Бахромчата черепаха Штайндахнера (Palea steindachneri) — єдиний вид черепах роду Бахромчата черепаха родини Трикігтеві черепахи. Отримала назву на честь австрійського зоолога Франца Штайндахнера. Інша назва «шипошийна м'якотіла черепаха». Лише у 1987 році відокремлено у самостійний рід.
Опис
Завдовжки карапакс досягає 42,6 см. Голова середнього розміру, доволі широка. Ніс дуже витягнутий, особливо у новонароджених черепашенят. Карапакс має овальну форму. На карапаксі у молодої черепахи є безліч дрібних опуклостей, які з віком зникають. У основи шиї знаходиться значна кількість жорстких вусиків або відростків. Звідси й походить назва цієї черепахи.
Забарвлення голова і кінцівок коливається від оливкового до коричневого відтінку. На голові є темні смужки і крапочки, що розташовуються над, під і біля ока. Блідо—жовта смуга починається від ока і йде назад до шиї, стаючи вже ближче до тіла. У кутку щелеп є жовта пляма. Забарвлення голови і шиї з віком пропадає. Відтінок забарвлення карапакса дорослих черепах коричневий, оливково—коричневий, сіро—коричневий. Пластрон жовто—кремовий, сіруватий, звичайно з темними мітками.
Спосіб життя
Полюбляє болота і дренажні канали. Зустрічається на висоті до 1500 м над рівнем моря. На берег вилазять не часто, тільки молодняк іноді наважується виповзати. Харчується рибою, мишами, молюсками, земноводними , цвіркунами, деякими рослинами.
Відкладання яєць відбувається в червні, вилуплення черепашенят відбувається у серпні та вересні. У кладці від 3 до 28 яєць діаметром 22 мм з тендітною шкаралупою. У новонароджених черепашенят круглий карапакс розміром 54—58 мм помаранчево—коричневого забарвлення з темними плямами. На голові присутні темні смужки, а на шиї жовта смуга.
Розповсюдження
Мешкає на півдні Китаю: провінції Гуандун, Гуансі, Юньнань, о. Хайнань. Зустрічається також у В'єтнамі. Було завезено на Гаваї (США) і о. Маврикій.
Джерела
- Ziegler, T. 2002. Die Amphibien und Reptilien eines Tieflandfeuchtwald-Schutzgebietes in Vietnam. Natur und Tier Verlag (Münster), 342 pp.
- Ernst, Carl H.; Lovich, Jeffrey E. 2009. Turtles of the United States and Canada, 2nd edition. Johns Hopkins University Press, 827 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bahromchata cherepaha Shtajndahnera Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad M yakotili cherepahi Trionychoidea Rodina Trikigtevi cherepahi Rid Bahromchata cherepaha Vid Bahromchata cherepaha Shtajndahnera Binomialna nazva 1906 Sinonimi Trionyx steindachneri Posilannya Vikishovishe Palea steindachneri Vikividi Palea steindachneri EOL 791223 ITIS 208695 MSOP 15918 NCBI 161718 Bahromchata cherepaha Shtajndahnera Palea steindachneri yedinij vid cherepah rodu Bahromchata cherepaha rodini Trikigtevi cherepahi Otrimala nazvu na chest avstrijskogo zoologa Franca Shtajndahnera Insha nazva shiposhijna m yakotila cherepaha Lishe u 1987 roci vidokremleno u samostijnij rid OpisZavdovzhki karapaks dosyagaye 42 6 sm Golova serednogo rozmiru dovoli shiroka Nis duzhe vityagnutij osoblivo u novonarodzhenih cherepashenyat Karapaks maye ovalnu formu Na karapaksi u molodoyi cherepahi ye bezlich dribnih opuklostej yaki z vikom znikayut U osnovi shiyi znahoditsya znachna kilkist zhorstkih vusikiv abo vidrostkiv Zvidsi j pohodit nazva ciyeyi cherepahi Zabarvlennya golova i kincivok kolivayetsya vid olivkovogo do korichnevogo vidtinku Na golovi ye temni smuzhki i krapochki sho roztashovuyutsya nad pid i bilya oka Blido zhovta smuga pochinayetsya vid oka i jde nazad do shiyi stayuchi vzhe blizhche do tila U kutku shelep ye zhovta plyama Zabarvlennya golovi i shiyi z vikom propadaye Vidtinok zabarvlennya karapaksa doroslih cherepah korichnevij olivkovo korichnevij siro korichnevij Plastron zhovto kremovij siruvatij zvichajno z temnimi mitkami Sposib zhittyaPolyublyaye bolota i drenazhni kanali Zustrichayetsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya Na bereg vilazyat ne chasto tilki molodnyak inodi navazhuyetsya vipovzati Harchuyetsya riboyu mishami molyuskami zemnovodnimi cvirkunami deyakimi roslinami Vidkladannya yayec vidbuvayetsya v chervni viluplennya cherepashenyat vidbuvayetsya u serpni ta veresni U kladci vid 3 do 28 yayec diametrom 22 mm z tenditnoyu shkaralupoyu U novonarodzhenih cherepashenyat kruglij karapaks rozmirom 54 58 mm pomaranchevo korichnevogo zabarvlennya z temnimi plyamami Na golovi prisutni temni smuzhki a na shiyi zhovta smuga RozpovsyudzhennyaMeshkaye na pivdni Kitayu provinciyi Guandun Guansi Yunnan o Hajnan Zustrichayetsya takozh u V yetnami Bulo zavezeno na Gavayi SShA i o Mavrikij DzherelaZiegler T 2002 Die Amphibien und Reptilien eines Tieflandfeuchtwald Schutzgebietes in Vietnam Natur und Tier Verlag Munster 342 pp Ernst Carl H Lovich Jeffrey E 2009 Turtles of the United States and Canada 2nd edition Johns Hopkins University Press 827 pp