Острів Каролайн або атол Каролайн, також відомий як острів Тисячоліття (англ. Caroline Island, англ. Millennium Island), найсхідніший із коралових атолів, які становлять південні Острови Лайн.
Острів Каролайн | |
---|---|
Знімок острова Каролайн, зроблений NASA з орбіти Землі; північ у верхньому правому куті. Два найбільші моту Нейк (згори) та Південний (внизу) і мають близько 500 в ширину. | |
Географія | |
Координати: 9°56′13″ пд. ш. 150°12′41″ зх. д. / 9.9369806° пд. ш. 150.2115000° зх. д. | |
Акваторія | Тихий океан |
Площа | 24 км² |
Найвища точка | 6 м |
Країна | |
Кірибаті | |
Населення | 0 |
Відкрито | 1606 |
Острів Каролайн Острів Каролайн (Кірибаті) | |
Каролайн у Вікісховищі |
Атол зараз є заповідником. В 2014 уряд Кірибаті встановив 12-мильну зону обмеження вилову навколо кожного з південних островів Лайн.
Атол став відомим через те, що після змін до Міжнародної лінії зміни дат 1995 року, став найсхіднішою ділянкою суходолу на Землі і однією з перших, де настало 1 січня 2000 року.
Географія і клімат
Атол Каролайн розташований на південно-східному кінці островів Лайн, які простягаються на 1 500 км. Він складається із 39 окремих острівців (моту) загальною площею 3,76 км², які оточують вузьку лагуну у формі дуги, яка має 8,7 км в довжину і 1,2 км в ширину (загальна її площа 6,3 км2). Загальна площа атолу, включно з суходолом, береговими рифами і лагуною, становить 24 км², а протяжність 13х2,5 км. Моту підіймаються над водою не більше ніж на 6 м і, як і у всіх атолах, мають спільне геологічне походження і складаються з піску і вапняку, розташованих поверх коралових рифів.
Згідно з розташуванням Міжнародної лінії зміни дат, є найсхіднішою ділянкою суходолу на Землі.
Основу суходолу острова Каролайн становлять три найбільші моту: моту Нейк (1,04 км²) на півночі; моту Довгий (0,76 км²) на північному сході; моту Південний (1,07 км²). Решта острівців, більшість із яких отримали назви впродовж екологічного дослідження Енжели й Кемерона Кеплерів 1988 року, відносять до чотирьох груп: моту Південний Нейк, моту Центральний Ліворд, моту Південний Ліворд і моту Віндворд (див. . Архів оригіналу за грудень 23, 2010. Процитовано січень 28, 2017.). Впродовж століття спостережень кілька дрібних моту внаслідок сильних штормів з'являлися, деякі цілком зникли, а берегова лінія найбільших моту зазнавала значних змін.
Лагуна в центрі атола є мілководною – щонайбільше 5-7 метрів у глибину. Береговий риф віддалений від берега в середньому на 500 м (за деякими джерелами — на кілометр) і робить висадку на острів небезпечною, окрім, хіба що, піку припливу. На острові немає природних бухт, гаваней, чи глибоких проток до центральної лагуни. Вода, що потрапляє до лагуни під час припливу мілкими каналами, весь час залишається оточеною рифом. Більшість висадок на острів провадяться через невелику прогалину в рифі біля північно-західного берегу Південного моту (її можна побачити на супутниковому фото вище).
На острові Каролайн немає постійних джерел прісної води, але на моту Нейк та Південному є водоносний горизонт і були побудовані колодязі для постачання водою тимчасових поселень. Ґрунти на острові відносно бідні, складені переважно кораловим гравієм та піском. Відчутна частка органіки присутня тільки на стійких, заліснених ділянках в середині островів. Поклади гуано, де вони присутні, роблять ґрунти багатими на азот. Однак навіть на найдавніших і найбільш зазеленених ділянках атолу ґрунти мають лише кілька сантиметрів у товщину.
Як і на решті островів Кірибаті, на острові Каролайн панує тропічний морський клімат, спекотний і вологий. Метеорологічні дані є нерегулярними, але загалом температура впродовж року коливається в межах 28-32С. Острів знаходиться в зоні нестійких опадів, але за оцінками щорічно отримує в середньому 1500 мм опадів. Висота припливів становить близько півметра. Пасати, переважно північно-східні, піддають навітряний бік острова значному впливу хвиль.
Острів Каролайн - один із найвіддаленіших островів на Землі. Він знаходиться за 230 км від найближчої суші — острова Флінта, за 1500 км від найближчого постійного людського поселення (на острові Кіритіматі), за 4200 км від столиці Кірибаті Тарави та за 5100 км від найближчого континентального суходолу — Північної Америки.
Флора і фауна
Попри більше ніж три століття нерегулярного людського втручання, Острів Каролайн вважається одним із небагатьох майже незайманих тропічних островів і одним із найменш порушених людиною атолів Тихого океану. Через цей його первісний стан, його було визнано частиною Світової спадщини та програми Людина і біосфера. Екологічні дослідження острівної флори і фауни провадилися з перервами у другій половині двадцятого століття: до острова у 1965 році навідувалися учасники програми Біологічного дослідження Тихого океану, у 1974 - експедиції до островів Лайн, у 1988 та 1991 - програми ООН з навколишнього середовища.
Острів Каролайн густо вкритий рослинністю і більшість моту мають три кільця рослинності: зовнішня зона трав, здебільшого представлена Heliotropium anomalum; внутрішня зона чагарників(здебільшого Heliotropium foertherianum); центральна заліснена зона з переважанням заростей дерев Pisonia grandis. На острові у значній кількості, здебільшого на більших моту, росте також завезена людьми кокосова пальма. Ця модель рослинності поширюється на більші моту. На менших відсутня внутрішня заліснена зона, а найменші вкриті лише травою. Серед інших поширених видів Suriana maritima and моринду лимонолисту.
На деяких ділянках лагуни щільність гігантських молюсків досягає сорока особин на квадратний метр. Найпоширенішими видами є Tridacna maxima та Tridacna gigas.
Лагуна є місцем зростання мальків для багатьох видів риб, включно з такими важливими і значно виснаженими видами як чорнопера рифова акула (Carcharhinus melanopterus) та загрожена горбоголовий губан (Cheilinus undulatus).
Острів Каролайн є важливим місцем розмноження для багатьох видів морських птахів, з яких найчисленніші - темний крячок (Onychoprion fuscata), який нараховує близько 500 000 особин (колонія цих птахів переважає на східних моту) та великий фрегат (Fregata minor), який нараховує понад 10000 тисяч особин. На острові Каролайн та його сусідові острові Флінта проживають одні з найбільших популяцій кокосового краба (Birgus latro). Серед інших місцевих видів - тридакна, численна в центральній лагуні, рак-самітник та численні види ящірок.
На пляжах острову Каролайн влаштовує кладки загрожена зелена черепаха (Chelonia mydas), однак є повідомлення про випадки браконьєрства з боку недавніх поселенців. Також класифікується як вразливий таїтянський кульон (Numenius tahitiensis), перелітний птах з Аляски.
На острів Каролайн людьми було інтродуковано близько 20 видів, серед яких лоза Ipomoea violacea, яка почала стрімко розростатися. Домашні коти та собаки, привезені сюди з поселенцями, витіснили популяцію морських птахів із моту Ана-Ана.
Галерея
- Лагуна з боку Південного моту
- Лагуна атолу Каролайн
- Рон та Анна Фалконер, котрі жили на острові у 1988-1992 роках (на честь Анни названий моту Ана-Ана)
- Мілководдя лагуни
- Моту Бразерса
- Захід сонця над моту Фішбол
- Канал між моту Довгим та Нейк
- Древнє полінезійське марае (священне місце)
- Дерева кордії на моту Північний Арундел
- Дерева пізонії
- Моту Акулячий
- Зарості сцеволи на моту Віндворд
Примітки
- Edward R. Lovell, Taratau Kirata & Tooti Tekinaiti (September 2002). (PDF). Centre IRD de Nouméa. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 15 травня 2015.
- Warne, Kennedy (September 2014). . National Geographic. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 15 травня 2015.
- . Oceandots.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 11 червня 2006.
- Kepler, Angela K.; Cameron B. Kepler (February 1994). (PDF). Atoll Research Bulletin. 397—398. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- Bryan, E.H. (1942). American Polynesia and the Hawaiian Chain. Honolulu: Tongg Publishing Company.
- . Atlapedia Online. Архів оригіналу за 21 жовтня 2006. Процитовано 12 липня 2006.
- More Isolated Islands. Island Directory Tables. . Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 12 червня 2006.
- Islands by Human Impact Index. U.N. Earthwatch Island Directory Tables. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 5 липня 2006.
- Scott, Derek A. (ed) (1993). A Directory of Wetlands in Oceania. Slimbridge, UK: International Waterfowl and Wetlands Research Bureau. ISBN .
- Teataata, Aobure (1998). . Protected Areas and World Heritage Programme Profiles. Архів оригіналу за 10 лютого 2008.
- Katie L. Barott та ін. (3 June 2010). (PDF). PLoS ONE. 5 (6). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2016. Процитовано 22 січня 2017.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|last1=
()
Джерела
- Bennett, Frederick Debell (1970). Narrative of a Whaling Voyage Round the Globe From the Year 1833–1836. New York: Da Capo Press. ISBN .
- Bryan, E. H. (1942). American Polynesia and the Hawaiian Chain. Honolulu: Tongg Publishing Company. (Text of "Caroline Island" chapter online at: Caroline Island (Millennium Island), Line Islands, Republic of Kiribati. Jane's Oceania Home Page. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 28 січня 2017.)
- Falconer, Ron (2004). Together Alone. Australia: Bantam Books. ISBN .
- Kepler, A. K.; Kepler, C. B. (February 1994). (PDF). Atoll Research Bulletin. 397—398. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2009.
- Scott, D. A. (1993). A Directory of Wetlands in Oceania. Slimbridge, UK: International Waterfowl and Wetlands Research Bureau. ISBN . (Text of "Caroline Island" profile online at: . Protected Areas and World Heritage Programme Profiles. Архів оригіналу за 10 лютого 2008.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv Karolajn abo atol Karolajn takozh vidomij yak ostriv Tisyacholittya angl Caroline Island angl Millennium Island najshidnishij iz koralovih atoliv yaki stanovlyat pivdenni Ostrovi Lajn Ostriv KarolajnZnimok ostrova Karolajn zroblenij NASA z orbiti Zemli pivnich u verhnomu pravomu kuti Dva najbilshi motu Nejk zgori ta Pivdennij vnizu i mayut blizko 500 v shirinu GeografiyaKoordinati 9 56 13 pd sh 150 12 41 zh d 9 9369806 pd sh 150 2115000 zh d 9 9369806 150 2115000AkvatoriyaTihij okeanPlosha24 km Najvisha tochka6 mKrayina KiribatiNaselennya0Vidkrito1606Ostriv KarolajnOstriv Karolajn Kiribati Karolajn u Vikishovishi Atol zaraz ye zapovidnikom V 2014 uryad Kiribati vstanoviv 12 milnu zonu obmezhennya vilovu navkolo kozhnogo z pivdennih ostroviv Lajn Atol stav vidomim cherez te sho pislya zmin do Mizhnarodnoyi liniyi zmini dat 1995 roku stav najshidnishoyu dilyankoyu suhodolu na Zemli i odniyeyu z pershih de nastalo 1 sichnya 2000 roku Geografiya i klimatAtol Karolajn roztashovanij na pivdenno shidnomu kinci ostroviv Lajn yaki prostyagayutsya na 1 500 km Vin skladayetsya iz 39 okremih ostrivciv motu zagalnoyu plosheyu 3 76 km yaki otochuyut vuzku lagunu u formi dugi yaka maye 8 7 km v dovzhinu i 1 2 km v shirinu zagalna yiyi plosha 6 3 km2 Zagalna plosha atolu vklyuchno z suhodolom beregovimi rifami i lagunoyu stanovit 24 km a protyazhnist 13h2 5 km Motu pidijmayutsya nad vodoyu ne bilshe nizh na 6 m i yak i u vsih atolah mayut spilne geologichne pohodzhennya i skladayutsya z pisku i vapnyaku roztashovanih poverh koralovih rifiv Zgidno z roztashuvannyam Mizhnarodnoyi liniyi zmini dat ye najshidnishoyu dilyankoyu suhodolu na Zemli Osnovu suhodolu ostrova Karolajn stanovlyat tri najbilshi motu motu Nejk 1 04 km na pivnochi motu Dovgij 0 76 km na pivnichnomu shodi motu Pivdennij 1 07 km Reshta ostrivciv bilshist iz yakih otrimali nazvi vprodovzh ekologichnogo doslidzhennya Enzheli j Kemerona Kepleriv 1988 roku vidnosyat do chotiroh grup motu Pivdennij Nejk motu Centralnij Livord motu Pivdennij Livord i motu Vindvord div Arhiv originalu za gruden 23 2010 Procitovano sichen 28 2017 Vprodovzh stolittya sposterezhen kilka dribnih motu vnaslidok silnih shtormiv z yavlyalisya deyaki cilkom znikli a beregova liniya najbilshih motu zaznavala znachnih zmin Laguna v centri atola ye milkovodnoyu shonajbilshe 5 7 metriv u glibinu Beregovij rif viddalenij vid berega v serednomu na 500 m za deyakimi dzherelami na kilometr i robit visadku na ostriv nebezpechnoyu okrim hiba sho piku priplivu Na ostrovi nemaye prirodnih buht gavanej chi glibokih protok do centralnoyi laguni Voda sho potraplyaye do laguni pid chas priplivu milkimi kanalami ves chas zalishayetsya otochenoyu rifom Bilshist visadok na ostriv provadyatsya cherez neveliku progalinu v rifi bilya pivnichno zahidnogo beregu Pivdennogo motu yiyi mozhna pobachiti na suputnikovomu foto vishe Na ostrovi Karolajn nemaye postijnih dzherel prisnoyi vodi ale na motu Nejk ta Pivdennomu ye vodonosnij gorizont i buli pobudovani kolodyazi dlya postachannya vodoyu timchasovih poselen Grunti na ostrovi vidnosno bidni skladeni perevazhno koralovim graviyem ta piskom Vidchutna chastka organiki prisutnya tilki na stijkih zalisnenih dilyankah v seredini ostroviv Pokladi guano de voni prisutni roblyat grunti bagatimi na azot Odnak navit na najdavnishih i najbilsh zazelenenih dilyankah atolu grunti mayut lishe kilka santimetriv u tovshinu Yak i na reshti ostroviv Kiribati na ostrovi Karolajn panuye tropichnij morskij klimat spekotnij i vologij Meteorologichni dani ye neregulyarnimi ale zagalom temperatura vprodovzh roku kolivayetsya v mezhah 28 32S Ostriv znahoditsya v zoni nestijkih opadiv ale za ocinkami shorichno otrimuye v serednomu 1500 mm opadiv Visota pripliviv stanovit blizko pivmetra Pasati perevazhno pivnichno shidni piddayut navitryanij bik ostrova znachnomu vplivu hvil Ostriv Karolajn odin iz najviddalenishih ostroviv na Zemli Vin znahoditsya za 230 km vid najblizhchoyi sushi ostrova Flinta za 1500 km vid najblizhchogo postijnogo lyudskogo poselennya na ostrovi Kiritimati za 4200 km vid stolici Kiribati Taravi ta za 5100 km vid najblizhchogo kontinentalnogo suhodolu Pivnichnoyi Ameriki Flora i faunaHocha dosi nevidomo chi ye kokosovij krab zagrozhenim vidom na ostrovi Karolajn zhive znachna populyaciya cih chlenistonogih Popri bilshe nizh tri stolittya neregulyarnogo lyudskogo vtruchannya Ostriv Karolajn vvazhayetsya odnim iz nebagatoh majzhe nezajmanih tropichnih ostroviv i odnim iz najmensh porushenih lyudinoyu atoliv Tihogo okeanu Cherez cej jogo pervisnij stan jogo bulo viznano chastinoyu Svitovoyi spadshini ta programi Lyudina i biosfera Ekologichni doslidzhennya ostrivnoyi flori i fauni provadilisya z perervami u drugij polovini dvadcyatogo stolittya do ostrova u 1965 roci naviduvalisya uchasniki programi Biologichnogo doslidzhennya Tihogo okeanu u 1974 ekspediciyi do ostroviv Lajn u 1988 ta 1991 programi OON z navkolishnogo seredovisha Ostriv Karolajn gusto vkritij roslinnistyu i bilshist motu mayut tri kilcya roslinnosti zovnishnya zona trav zdebilshogo predstavlena Heliotropium anomalum vnutrishnya zona chagarnikiv zdebilshogo Heliotropium foertherianum centralna zalisnena zona z perevazhannyam zarostej derev Pisonia grandis Na ostrovi u znachnij kilkosti zdebilshogo na bilshih motu roste takozh zavezena lyudmi kokosova palma Cya model roslinnosti poshiryuyetsya na bilshi motu Na menshih vidsutnya vnutrishnya zalisnena zona a najmenshi vkriti lishe travoyu Sered inshih poshirenih vidiv Suriana maritima and morindu limonolistu Na deyakih dilyankah laguni shilnist gigantskih molyuskiv dosyagaye soroka osobin na kvadratnij metr Najposhirenishimi vidami ye Tridacna maxima ta Tridacna gigas Laguna ye miscem zrostannya malkiv dlya bagatoh vidiv rib vklyuchno z takimi vazhlivimi i znachno visnazhenimi vidami yak chornopera rifova akula Carcharhinus melanopterus ta zagrozhena gorbogolovij guban Cheilinus undulatus Ostriv Karolajn ye vazhlivim miscem rozmnozhennya dlya bagatoh vidiv morskih ptahiv z yakih najchislennishi temnij kryachok Onychoprion fuscata yakij narahovuye blizko 500 000 osobin koloniya cih ptahiv perevazhaye na shidnih motu ta velikij fregat Fregata minor yakij narahovuye ponad 10000 tisyach osobin Na ostrovi Karolajn ta jogo susidovi ostrovi Flinta prozhivayut odni z najbilshih populyacij kokosovogo kraba Birgus latro Sered inshih miscevih vidiv tridakna chislenna v centralnij laguni rak samitnik ta chislenni vidi yashirok Na plyazhah ostrovu Karolajn vlashtovuye kladki zagrozhena zelena cherepaha Chelonia mydas odnak ye povidomlennya pro vipadki brakonyerstva z boku nedavnih poselenciv Takozh klasifikuyetsya yak vrazlivij tayityanskij kulon Numenius tahitiensis perelitnij ptah z Alyaski Na ostriv Karolajn lyudmi bulo introdukovano blizko 20 vidiv sered yakih loza Ipomoea violacea yaka pochala strimko rozrostatisya Domashni koti ta sobaki privezeni syudi z poselencyami vitisnili populyaciyu morskih ptahiv iz motu Ana Ana GalereyaLaguna z boku Pivdennogo motu Laguna atolu Karolajn Ron ta Anna Falkoner kotri zhili na ostrovi u 1988 1992 rokah na chest Anni nazvanij motu Ana Ana Milkovoddya laguni Motu Brazersa Zahid soncya nad motu Fishbol Kanal mizh motu Dovgim ta Nejk Drevnye polinezijske marae svyashenne misce Dereva kordiyi na motu Pivnichnij Arundel Dereva pizoniyi Motu Akulyachij Zarosti scevoli na motu VindvordPrimitkiEdward R Lovell Taratau Kirata amp Tooti Tekinaiti September 2002 PDF Centre IRD de Noumea Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 15 travnya 2015 Warne Kennedy September 2014 National Geographic Arhiv originalu za 21 serpnya 2017 Procitovano 15 travnya 2015 Oceandots com Arhiv originalu za 23 grudnya 2010 Procitovano 11 chervnya 2006 Kepler Angela K Cameron B Kepler February 1994 PDF Atoll Research Bulletin 397 398 Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Bryan E H 1942 American Polynesia and the Hawaiian Chain Honolulu Tongg Publishing Company Atlapedia Online Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2006 Procitovano 12 lipnya 2006 More Isolated Islands Island Directory Tables Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 12 chervnya 2006 Islands by Human Impact Index U N Earthwatch Island Directory Tables Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2006 Scott Derek A ed 1993 A Directory of Wetlands in Oceania Slimbridge UK International Waterfowl and Wetlands Research Bureau ISBN 0 9505731 2 4 Teataata Aobure 1998 Protected Areas and World Heritage Programme Profiles Arhiv originalu za 10 lyutogo 2008 Katie L Barott ta in 3 June 2010 PDF PLoS ONE 5 6 Arhiv originalu PDF za 14 zhovtnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u last1 dovidka DzherelaBennett Frederick Debell 1970 Narrative of a Whaling Voyage Round the Globe From the Year 1833 1836 New York Da Capo Press ISBN 90 6072 037 7 Bryan E H 1942 American Polynesia and the Hawaiian Chain Honolulu Tongg Publishing Company Text of Caroline Island chapter online at Caroline Island Millennium Island Line Islands Republic of Kiribati Jane s Oceania Home Page Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 28 sichnya 2017 Falconer Ron 2004 Together Alone Australia Bantam Books ISBN 1 86325 428 5 Kepler A K Kepler C B February 1994 PDF Atoll Research Bulletin 397 398 Arhiv originalu PDF za 18 veresnya 2009 Scott D A 1993 A Directory of Wetlands in Oceania Slimbridge UK International Waterfowl and Wetlands Research Bureau ISBN 0 9505731 2 4 Text of Caroline Island profile online at Protected Areas and World Heritage Programme Profiles Arhiv originalu za 10 lyutogo 2008