Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн Генріх Вільгельм Тішбайн званий Ґете Тішбайн 15 лютого 1751 Гайна монастир 26 червня 1829 Ойтін німецький художни

Йоганн Генріх Вільгельм Тішбейн

Йоганн Генріх Вільгельм Тішбейн

Йоганн Генріх Вільгельм Тішбайн, званий Ґете-Тішбайн (15 лютого 1751, Гайна (монастир) — 26 червня 1829, Ойтін) — німецький художник із гессенської родини художників Тішбайн.

Йоганн Генріх Вільгельм Тішбайн
image
Народження15 лютого 1751(1751-02-15)[1][2][…]
Гайна, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина
Смерть26 червня 1829(1829-06-26)[4][5][…] (78 років)
 Ойтін, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країнаimage Курфюрство Гессен
image Гессен-Кассель
Релігіялютеранство
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник, гравер, графік, рисувальник, ілюстратор
Вчительd[7]
Твориd
Батькоd
Дітиd і d
Брати, сестриd[8]
Родичіd і d
Роботи в колекціїШтедель, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[9], d, Museumslandschaft Hessen Kassel, Меморіал Вікторії, Ермітаж, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Художній інститут Чикаго, Музей фюрера, Стара національна галерея, Берлінська картинна галерея, Гамбурзька картинна галерея, d, d, Німецький національний музей, Державні музеї Берліна, Музей Ґетті і d
image Йоганн Генріх Вільгельм Тішбайн у Вікісховищі

Життєпис

image
Місце народження Тішбайна в Гайні

Син Йоганна Конрада Тішбайна (1712–1778) — теслі монастиря Гайна. З 1765 року вчився у свого дядька Йоганна Генріха Тішбайна Старшого в Касселі, а потім — у свого дядька Йоганна Якоба Тішбайна в Гамбурзі. Оскільки Тішбайн не цікавився суто пейзажним живописом, то він вирішив переїхати до свого двоюрідного брата Йоганна Дітріха Ліллі в Гамбург. Йоганн Ліллі працював торговцем мистецтвом, копіювачем і реставратором та познайомив юного художника з історичним живописом. Завдяки цьому навчанні Тішбайн мав можливість вивчати твори видатних майстрів. У 1771 році молодий Тішбайн відправився в навчальну поїздку до Голландії і, після короткого перебування в Бремені в 1773 році повертається в Гайну. Завдяки сприянню ландграфині Філіппіни Гессен-Касселя Тішбайн потрапив до берлінського двору, де з 1777 року успішно працював портретистом. У 1778 році там був прийнятий до масонської ложі «Zur Eintracht».

image
Автопортрет за мольбертом, 1785 рік

Як і багато його колег-художників, Тішбайн хотів навчатися в Італії. Вперше він зміг навчатися в Римі в 1779 році завдяки стипендії Кассельської академії. Після інтенсивного вивчення античних творів мистецтва Тішбайн змінив стиль з рококо на класицизм. У Римі він писав пейзажі, історичні картини та натюрморти. У 1781 році йому довелося перервати перебування в Римі через матеріальні труднощі. Опісля переїхав до Цюріха, де працював у гуртку фізіогноміста Йоганна Каспара Лаватера та філолога Йоганна Якоба Бодмера. Зокрема, контакт Тішбайна з Лаватером, очевидно, привів до радикальної зміни його стилю живопису. Тішбайн почав звертатися до історичних тем і теорій про цінність фізіогномічних досліджень. У Цюріху він також встановив свої перші контакти з Йоганном Вольфгангом фон Гете.

image
Гете в римській Кампанії, 1787, Штедель, Франкфурт-на-Майн

У 1783 році Тішбайн зміг повернутися до Риму після того, як за посередництва Ґете герцог Ернст II Саксен-Гота-Альтенбурзький надав йому ще одну стипендію у розмірі 100 дукатів на рік. Під час цього другого перебування в Італії, яке тривало до 1799 року, в 1786 році Тішбайн подружився з інкогніто-мандрівником Ґете, який у своїй книзі «Італійська подорож» докладно описав їх спільний час. Незабаром Ґете переїхав до Тішбайна, який жив у начебто спільній квартирі з іншими німецькомовними художниками, зокрема Фрідріхом Бері, Генріхом Маєром, Йоганном Генріхом Ліпсом та Йоганном Георгом Шютцем. (У Casa di Goethe на вулиці Віа дель Корсо № 18 зараз знаходиться музей про його перебування.) У лютому 1787 року Тішбайн подорожував з Ґете до Неаполя, звідки, за рекомендацією Тішбайна, Ґете вирушив на Сицилію в супроводі пейзажиста Крістофа Генріха Кніпа. Після повернення Ґете до Риму в червні Тішбайн повернувся до Неаполя в пошуках замовлень і віддав Ґете свою простору студію на Корсо, в якій той жив майже рік. У 1786–87 роках також була написана знаменита картина Тішбайна «Ґете в Кампанії», яка показує Ґете як мандрівника в Римській Кампаньї і яка стала втіленням туги за Італією. Пізніше картина потрапила до Німеччини і в 1887 році була подарована банківською родиною Ротшильдів художньому інституту Штедель у Франкфурті-на-Майні. Там її можна побачити й сьогодні. Коли наприкінці серпня 1787 року Французька академія в Римі показала виставку сучасних французьких художників, Ґете зазначив: «Через «Горатьє» Давида перевага схилилася до французів. Це спонукало Тішбайна створити свого Гектора, який запрошує Паріса в присутності Гелени, у натуральну величину».

image
Портрет Ернестини Тішбайн, близько 1810, Німецький національний музей

З осені 1789 по 1799 рік, коли французькі війська вторглися в Неаполь, Тішбайн був директором тамтешньої художньої академії (Accademia di Belle Arti), яка існує і сьогодні. Зв'язок із Ґете, який з тих пір повернувся до Веймара, охолов. Хоча Ґете допоміг Тішбайну отримати стипендію від герцога Ернста II Готського, художник не надіслав жодної картини спонсору протягом трьох років. Ґете гірко скаржився на це в листі до Гердера.

Після повернення до Німеччини в 1799 році Тішбайн заснував Академію рисунку для жінок у Геттінгені, де з 1799 по 1801 рік також працював племінник Тішбайна Вільгельм Унгер. Одружившись у 1801 році, митець оселився в Гамбурзі та розробив концепцію продовження своєї викладацької роботи в школі рисування. Молоді художники, такі як Філіп Отто Рунге та Фрідріх Овербек, зв'язалися з ним, але коли сенат Гамбурга відмовився фінансово підтримати заплановану художню школу, у 1808 році Тішбайн прийняв пропозицію Петра I, принца-регента герцогства Ольденбурзького, стати придворним художником і директор галереї. Петро І також придбав колекцію картин Тішбайна для власної колекції.

image
Дім Тішбейна в Ойтіні

Опісля Тішбайн оселився в Ойтіні, де перебував до своєї смерті в 1829 році. В замку Ойтіні майбутній Великий князь мав свою літню резиденцію, і Тішбайн навчав синів герцога малювати. У музеї замку досі зберігається багато його робіт. Завдяки заступництву Петра I двір в Ойтіні отримав репутацію «Веймара Півночі» , оскільки, крім Тішбайна, тут також працювали Фрідріх Ґотліб Клопшток і Франц Антон фон Вебер, а також й інші студенти, які бажали підготуватися до вступу в академію. Серед них Фердинанд Флор, Ніколас Лескоу, Карл Андреас Гус і Якоб Генслер.

З 1817 року відносини з Ґете пожвавлюються. У 1821 році співпраця між художником і поетом, про яку вже мріяли в Італії, нарешті відбулася, коли Тішбайн надіслав Ґете акварельні ескізи своїх ідилічних картин, які супроводжував віршами та описами картин.

Могилу Тішбайна можна знайти в Ойтіні на кладовищі на Plöner Straße. Меморіальна дошка над його колишнім будинком на Штольбергштрассе 8–10 вшановує пам'ять художника. Деякі з його великоформатних картин виставлені в замку та в Остгольштейнському музеї Ойтін. Від його співпраці з виробником печей Eutin Niemann збереглися численні печі, в яких Тішбайн розробляв плитки переважно з античними мотивами. 43 з них знаходяться в замку Ойтін.

Менш відома літературна творчість Тішбейна, його автобіографія «З мого життя » (написана з 1810 р.) і його листи, які високо цінував Ґете. Ця частина його творчості вшанована в дослідженні письменника Фрідріха Ернста Петерса, Йоганна Генріха Вільгельма Тішбейна (1751–1829).

Сім'я

image
Портрет Йоганна Генріха Вільгельма Тішбайна, 1824 рік, робота його племінника Вільгельма Унгера

У 1806 році Тішбейн одружився з Анною Мартою Кеттінг (1775–1832), яка походила з Гайни, і мав з нею п'ять дочок і сина. Дочка Сусанна пізніше вийшла заміж за ольденбурзького придворного архітектора Генріха Штрака, свого троюрідного брата. Син Петер Фрідріх Людвіг Тішбейн був лісником і природознавцем.

Виставки (вибірка)

Твори

Картини (вибірка)

  • Гете в Кампанії, полотно, олія, 1787, 164 × 206 см, Штедель, Франкфурт-на-Майні.
  • Гете біля вікна римської квартири на Корзо, акварель, крейда та перо поверх олівця/паперу, 1787, 41,5 × 26,6 см, Музей Ґете, Франкфурт-на-Майні.
  • Сила людини (образ розуму), полотно, олія, 1821, Державний музей мистецтва та історії культури Ольденбурга.
  • Брут знаходить імена своїх синів у списку змовників і засуджує їх до страти, після 1783 р., полотно, олія, 156 × 206 см, Kunsthaus Zurich.
  • Портрет Елізи фон дер Рекке, олія на полотні, близько 1775 р., 60,5 × 48 см, Städtische Galerie Dresden, (інв. № 1980/k45).
  • Генерал Беннігсен зі своїм штабом, 1816, Гамбурзька картинна галерея
  • Портрет дочки Ернестіни, полотно, олія, близько 1810 р., 41,0 см × 33,0 см, Німецький національний музей (інв. № Gm2136).

Рисунки

  • Проклята друга подушка, малюнок тушшю, 1787, 19,7 × 26,9 см, Weimarer Klassik Foundation

Картинки

  • image
    Крістіан Ґотлоб Гайне (1772)
  • image
    Сімейна сцена (1778)
  • image
    Ґете дивиться зі спільної квартири на Віа дель Корсо (1787)
  • image
    Гектор закликає Паріса до війни (1787)
  • image
    Леді Шарлотта Бері, уроджена Кемпбелл (1789)
  • image
    Луцій Юній Брут знаходить імена своїх синів у списку змовників і засуджує їх до страти (1800)
  • image
    Одіссей і Пенелопа (1802)
  • image
    Корнелія Вільгельміне Амсінк (1805)
  • image
    Паріс з яблуком (1815)
  • image
    Донька неаполітанського рибалки (бл. 1817)
  • image
    Амазонки (бл. 1820)
  • image
    Des Mannes Stärke (1821)
  • image
    Державний канцелр Гарденберґ (до 1829)
  • image
    Автопортрет

Література

  • Lesley Fulton. “Johann Heinrich Wilhelm Tischbein’s Album of Prints in the British Museum”. Print Quarterly, Band: 40, June 2023, S. 150–169 (https://printquarterly.co.uk/contents-of-volume-40-2023/)
  • Elfriede Heinemeyer: Tischbein, Johann, Heinrich Wilhelm. In: Hans Friedl u. a. (Hrsg.): [de]. Hrsg. im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft. Isensee, Oldenburg 1992, , S. 755 f. (online).
  • [de], Johann Heinrich Wilhelm Tischbein: Homer nach Antiken gezeichnet. Heinrich Dieterich, Göttingen 1801 (Digitalisat).
  • Léa Kuhn: Gemalte Kunstgeschichte. Bildgenealogien in der Malerei um 1800. Wilhelm Fink, Paderborn 2020, .
  • Klaus Langenfeld: Wilhelm Tischbein, Goethe-Maler in Rom und herzoglich oldenburgischer Hofmaler. Isensee Verlag, Oldenburg 2008, .
  • [de]: Das Bildnis in Hamburg, II. Bd., Druckerei A.-G., Hamburg 1898, S. 42 ff. (Digitalisat).
    • [de]: Goethe und Tischbein in Rom. Insel Verlag, Frankfurt a. Main/Leipzig 1994, ([de] 1251).
  • Christoph Andreas Nilson: Über deutsche Kunst: oder biographisch-technische Nachrichten von den ..., Jenisch und Stage'schen Verlagsbuchhandlung, Augsburg und Leipzig 1833, S. 118 ff. (Digitalisat).
  • [de] (Hrsg.): Vaterländisches Museum. 1810–1811, Bd. 1, Verlag Perthes, Hamburg 1810, S. 230–242, Gemählde von Wilhelm Tischbein, „Hektors Abschied von Andromache“, „Kassandra“ und „Lasset die Kindlein zu mir kommen“ (Digitalisat, Universitätsbibliothek Bielefeld).
  • Wolfdieter Schiecke: Wilhelm Tischbein und die Eutiner Öfen, Eine Bestandsaufnahme. Eutin 2021, .
  • Karin Schrader. Tischbein, Johann Heinrich Wilhelm. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, Bitte Band und Seitenzahlen korrekt angeben!, Band 26, S. 303 f. (Digitalisat).
  • Tilman Schreiber: Johann Heinrich Wilhelm Tischbein – Allegorie mit bogenprüfendem Amor, in: Von Dürer bis Kandinsky. 100 Meisterzeichnungen der Anhaltinischen Gemäldegalerie Dessau, hrsg. von Ruben Rebmann, Dresden: Sandstein Verlag 2023, S. 124 ().
  • Ders.: Johann Heinrich Wilhelm Tischbein – Gruppe aus Pferden und Hirschen, in: ebd., S. 134.
  • Ulrich Schulte-Wülwer: Johann Heinrich Wilhelm Tischbein und seine Schüler in Eutin, in: [de], Bd. 81, 2012, S. 39–71. ISSN 0078-1037
  • Christoph Martin Wieland (Hrsg.): Der Neue Teutsche Merkur, II. Band, Gebrüder Gädicke, Weimar 1800, 9. Stück. September 1800, S. 61 ff. (Digitalisat).

Посилання

  • Бібліографія. Йоганн Генріх Вільгельм Тішбайн // Німецька національна бібліотека
  • Роботи про Йоганн Генріх Вільгельм Тішбайн // Цифрова бібліотека Німеччини
  • Suche nach „Johann Heinrich Wilhelm Tischbein“ im Online-Katalog der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz (Achtung: Die Datenbasis hat sich geändert; bitte Ergebnis überprüfen und SBB=1 setzen)
  • Werke von Johann Heinrich Wilhelm Tischbein bei Zeno.org
  • Goethe in der Campagna auf Postkarten
  • Biografie Gemäldegalerie Alte Meister Kassel
  • Biografie Ostholstein-Museum
  • Hartmut Döhl: „Der Traum von den Helden Homers“ von Johann Heinrich Wilhelm Tischbein, Vorstellung eines am 2. September 2007 gehaltenen Vortrages im Kunstgeschichtlichen Seminar der Universität Göttingen, zuletzt abgerufen am 8. Mai 2017.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Johann Heinrich Wilhelm Tischbein
    d:Track:Q17299517
  3. Wilhelm (genannt Goethe-Tischbein) Tischbein — 2006.
    d:Track:Q683543d:Track:Q2256716
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  6. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  7. http://altemeister.museum-kassel.de/30207/34141/0/147/0/0/0/beteiligte.html
  8. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  9. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/359471
  10. Auch: Wilhelm Tischbein; beim Sterbeeintrag (1829): Heinrich Wilhelm Tischbein
  11. Kirchenbuch Eutin: Sterbe- und Begräbniseintrag Nr. 97/1829 (begr.: 30. Juni 1829 ebd.). Alle gegenteiligen Literaturangaben (26. Februar 1829, 26. Juli 1829) sind falsch.
  12. Goethe, , Eintrag vom 3. November 1786, Korrespondenz vom 5. Juli 1787 m. Anmerkungen v. Einem (Beck-Ausgabe 1981/2017), S. 615, 666, 672
  13. Goethe, Italienische Reise, Brief vom 5. Juli 1787
  14. Goethe, Italienische Reise, Bericht vom August 1787
  15. Goethe an Johann Gottfried Herder, 2. März 1789. Er schilt Tischbein „faul, unzuverlässig, falsch“.
  16. Artikel zum 750jährigen Stadtjubiläum im
  17. Goethe: Tischbeins Idyllen, Vgl. auch: , Beck-Ausgabe der 1981/2017, Anmerkung zum Ersten Romaufenthalt, November 1786, S. 614–615. Vgl. ferner: Idyllenzimmer [ 2022-07-14 у Wayback Machine.] im Eutiner Schloss
  18. Lübecker Nachrichten, 18./19. April 2021, Seite 16
  19. Christina Randig: Patriotische Ansichten eines früheren Conseiller de la Cour Impériale in Hamburg nach der Befreiung von den Franzosen. Gerhard Anton von Halem und Tischbeins Gemälde „General Graf von Bennigsen mit seinem Stab vor Hamburg“, in: , Nr. 97, 2011, S. 39–56 (Digitalisat)
  20. Online-Objektkatalog Germanisches Nationalmuseum: Bildnis der Tochter Ernestine

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jogann Genrih Vilgelm Tishbajn zvanij Gete Tishbajn 15 lyutogo 1751 Gajna monastir 26 chervnya 1829 Ojtin nimeckij hudozhnik iz gessenskoyi rodini hudozhnikiv Tishbajn Jogann Genrih Vilgelm TishbajnNarodzhennya15 lyutogo 1751 1751 02 15 1 2 Gajna Valdek Frankenberg Kassel Gessen NimechchinaSmert26 chervnya 1829 1829 06 26 4 5 78 rokiv Ojtin Shlezvig Golshtejn NimechchinaKrayina Kurfyurstvo Gessen Gessen KasselReligiyalyuteranstvoZhanrportretDiyalnisthudozhnik graver grafik risuvalnik ilyustratorVchiteld 7 TvoridBatkodDitid i dBrati sestrid 8 Rodichid i dRoboti v kolekciyiShtedel Nacionalna galereya mistectv Muzej mistectva Metropoliten 9 d Museumslandschaft Hessen Kassel Memorial Viktoriyi Ermitazh Muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Hudozhnij institut Chikago Muzej fyurera Stara nacionalna galereya Berlinska kartinna galereya Gamburzka kartinna galereya d d Nimeckij nacionalnij muzej Derzhavni muzeyi Berlina Muzej Getti i d Jogann Genrih Vilgelm Tishbajn u VikishovishiZhittyepisMisce narodzhennya Tishbajna v Gajni Sin Joganna Konrada Tishbajna 1712 1778 tesli monastirya Gajna Z 1765 roku vchivsya u svogo dyadka Joganna Genriha Tishbajna Starshogo v Kasseli a potim u svogo dyadka Joganna Yakoba Tishbajna v Gamburzi Oskilki Tishbajn ne cikavivsya suto pejzazhnim zhivopisom to vin virishiv pereyihati do svogo dvoyuridnogo brata Joganna Ditriha Lilli v Gamburg Jogann Lilli pracyuvav torgovcem mistectvom kopiyuvachem i restavratorom ta poznajomiv yunogo hudozhnika z istorichnim zhivopisom Zavdyaki comu navchanni Tishbajn mav mozhlivist vivchati tvori vidatnih majstriv U 1771 roci molodij Tishbajn vidpravivsya v navchalnu poyizdku do Gollandiyi i pislya korotkogo perebuvannya v Bremeni v 1773 roci povertayetsya v Gajnu Zavdyaki spriyannyu landgrafini Filippini Gessen Kasselya Tishbajn potrapiv do berlinskogo dvoru de z 1777 roku uspishno pracyuvav portretistom U 1778 roci tam buv prijnyatij do masonskoyi lozhi Zur Eintracht Avtoportret za molbertom 1785 rik Yak i bagato jogo koleg hudozhnikiv Tishbajn hotiv navchatisya v Italiyi Vpershe vin zmig navchatisya v Rimi v 1779 roci zavdyaki stipendiyi Kasselskoyi akademiyi Pislya intensivnogo vivchennya antichnih tvoriv mistectva Tishbajn zminiv stil z rokoko na klasicizm U Rimi vin pisav pejzazhi istorichni kartini ta natyurmorti U 1781 roci jomu dovelosya perervati perebuvannya v Rimi cherez materialni trudnoshi Opislya pereyihav do Cyuriha de pracyuvav u gurtku fiziognomista Joganna Kaspara Lavatera ta filologa Joganna Yakoba Bodmera Zokrema kontakt Tishbajna z Lavaterom ochevidno priviv do radikalnoyi zmini jogo stilyu zhivopisu Tishbajn pochav zvertatisya do istorichnih tem i teorij pro cinnist fiziognomichnih doslidzhen U Cyurihu vin takozh vstanoviv svoyi pershi kontakti z Jogannom Volfgangom fon Gete Gete v rimskij Kampaniyi 1787 Shtedel Frankfurt na Majn U 1783 roci Tishbajn zmig povernutisya do Rimu pislya togo yak za poserednictva Gete gercog Ernst II Saksen Gota Altenburzkij nadav jomu she odnu stipendiyu u rozmiri 100 dukativ na rik Pid chas cogo drugogo perebuvannya v Italiyi yake trivalo do 1799 roku v 1786 roci Tishbajn podruzhivsya z inkognito mandrivnikom Gete yakij u svoyij knizi Italijska podorozh dokladno opisav yih spilnij chas Nezabarom Gete pereyihav do Tishbajna yakij zhiv u nachebto spilnij kvartiri z inshimi nimeckomovnimi hudozhnikami zokrema Fridrihom Beri Genrihom Mayerom Jogannom Genrihom Lipsom ta Jogannom Georgom Shyutcem U Casa di Goethe na vulici Via del Korso 18 zaraz znahoditsya muzej pro jogo perebuvannya U lyutomu 1787 roku Tishbajn podorozhuvav z Gete do Neapolya zvidki za rekomendaciyeyu Tishbajna Gete virushiv na Siciliyu v suprovodi pejzazhista Kristofa Genriha Knipa Pislya povernennya Gete do Rimu v chervni Tishbajn povernuvsya do Neapolya v poshukah zamovlen i viddav Gete svoyu prostoru studiyu na Korso v yakij toj zhiv majzhe rik U 1786 87 rokah takozh bula napisana znamenita kartina Tishbajna Gete v Kampaniyi yaka pokazuye Gete yak mandrivnika v Rimskij Kampanyi i yaka stala vtilennyam tugi za Italiyeyu Piznishe kartina potrapila do Nimechchini i v 1887 roci bula podarovana bankivskoyu rodinoyu Rotshildiv hudozhnomu institutu Shtedel u Frankfurti na Majni Tam yiyi mozhna pobachiti j sogodni Koli naprikinci serpnya 1787 roku Francuzka akademiya v Rimi pokazala vistavku suchasnih francuzkih hudozhnikiv Gete zaznachiv Cherez Goratye Davida perevaga shililasya do francuziv Ce sponukalo Tishbajna stvoriti svogo Gektora yakij zaproshuye Parisa v prisutnosti Geleni u naturalnu velichinu Portret Ernestini Tishbajn blizko 1810 Nimeckij nacionalnij muzej Z oseni 1789 po 1799 rik koli francuzki vijska vtorglisya v Neapol Tishbajn buv direktorom tamteshnoyi hudozhnoyi akademiyi Accademia di Belle Arti yaka isnuye i sogodni Zv yazok iz Gete yakij z tih pir povernuvsya do Vejmara oholov Hocha Gete dopomig Tishbajnu otrimati stipendiyu vid gercoga Ernsta II Gotskogo hudozhnik ne nadislav zhodnoyi kartini sponsoru protyagom troh rokiv Gete girko skarzhivsya na ce v listi do Gerdera Pislya povernennya do Nimechchini v 1799 roci Tishbajn zasnuvav Akademiyu risunku dlya zhinok u Gettingeni de z 1799 po 1801 rik takozh pracyuvav pleminnik Tishbajna Vilgelm Unger Odruzhivshis u 1801 roci mitec oselivsya v Gamburzi ta rozrobiv koncepciyu prodovzhennya svoyeyi vikladackoyi roboti v shkoli risuvannya Molodi hudozhniki taki yak Filip Otto Runge ta Fridrih Overbek zv yazalisya z nim ale koli senat Gamburga vidmovivsya finansovo pidtrimati zaplanovanu hudozhnyu shkolu u 1808 roci Tishbajn prijnyav propoziciyu Petra I princa regenta gercogstva Oldenburzkogo stati pridvornim hudozhnikom i direktor galereyi Petro I takozh pridbav kolekciyu kartin Tishbajna dlya vlasnoyi kolekciyi Dim Tishbejna v Ojtini Opislya Tishbajn oselivsya v Ojtini de perebuvav do svoyeyi smerti v 1829 roci V zamku Ojtini majbutnij Velikij knyaz mav svoyu litnyu rezidenciyu i Tishbajn navchav siniv gercoga malyuvati U muzeyi zamku dosi zberigayetsya bagato jogo robit Zavdyaki zastupnictvu Petra I dvir v Ojtini otrimav reputaciyu Vejmara Pivnochi oskilki krim Tishbajna tut takozh pracyuvali Fridrih Gotlib Klopshtok i Franc Anton fon Veber a takozh j inshi studenti yaki bazhali pidgotuvatisya do vstupu v akademiyu Sered nih Ferdinand Flor Nikolas Leskou Karl Andreas Gus i Yakob Gensler Z 1817 roku vidnosini z Gete pozhvavlyuyutsya U 1821 roci spivpracya mizh hudozhnikom i poetom pro yaku vzhe mriyali v Italiyi nareshti vidbulasya koli Tishbajn nadislav Gete akvarelni eskizi svoyih idilichnih kartin yaki suprovodzhuvav virshami ta opisami kartin Mogilu Tishbajna mozhna znajti v Ojtini na kladovishi na Ploner Strasse Memorialna doshka nad jogo kolishnim budinkom na Shtolbergshtrasse 8 10 vshanovuye pam yat hudozhnika Deyaki z jogo velikoformatnih kartin vistavleni v zamku ta v Ostgolshtejnskomu muzeyi Ojtin Vid jogo spivpraci z virobnikom pechej Eutin Niemann zbereglisya chislenni pechi v yakih Tishbajn rozroblyav plitki perevazhno z antichnimi motivami 43 z nih znahodyatsya v zamku Ojtin Mensh vidoma literaturna tvorchist Tishbejna jogo avtobiografiya Z mogo zhittya napisana z 1810 r i jogo listi yaki visoko cinuvav Gete Cya chastina jogo tvorchosti vshanovana v doslidzhenni pismennika Fridriha Ernsta Petersa Joganna Genriha Vilgelma Tishbejna 1751 1829 Sim yaPortret Joganna Genriha Vilgelma Tishbajna 1824 rik robota jogo pleminnika Vilgelma Ungera U 1806 roci Tishbejn odruzhivsya z Annoyu Martoyu Ketting 1775 1832 yaka pohodila z Gajni i mav z neyu p yat dochok i sina Dochka Susanna piznishe vijshla zamizh za oldenburzkogo pridvornogo arhitektora Genriha Shtraka svogo troyuridnogo brata Sin Peter Fridrih Lyudvig Tishbejn buv lisnikom i prirodoznavcem Vistavki vibirka 2019 Gamburzka shkola 19 e Zanovo vidkrite stolittya 12 kvitnya 14 lipnya Gamburzka kartinna galereyaTvoriKartini vibirka Gete v Kampaniyi polotno oliya 1787 164 206 sm Shtedel Frankfurt na Majni Gete bilya vikna rimskoyi kvartiri na Korzo akvarel krejda ta pero poverh olivcya paperu 1787 41 5 26 6 sm Muzej Gete Frankfurt na Majni Sila lyudini obraz rozumu polotno oliya 1821 Derzhavnij muzej mistectva ta istoriyi kulturi Oldenburga Brut znahodit imena svoyih siniv u spisku zmovnikiv i zasudzhuye yih do strati pislya 1783 r polotno oliya 156 206 sm Kunsthaus Zurich Portret Elizi fon der Rekke oliya na polotni blizko 1775 r 60 5 48 sm Stadtische Galerie Dresden inv 1980 k45 General Bennigsen zi svoyim shtabom 1816 Gamburzka kartinna galereya Portret dochki Ernestini polotno oliya blizko 1810 r 41 0 sm 33 0 sm Nimeckij nacionalnij muzej inv Gm2136 Risunki Proklyata druga podushka malyunok tushshyu 1787 19 7 26 9 sm Weimarer Klassik FoundationKartinkiKristian Gotlob Gajne 1772 Simejna scena 1778 Gete divitsya zi spilnoyi kvartiri na Via del Korso 1787 Gektor zaklikaye Parisa do vijni 1787 Ledi Sharlotta Beri urodzhena Kempbell 1789 Lucij Yunij Brut znahodit imena svoyih siniv u spisku zmovnikiv i zasudzhuye yih do strati 1800 Odissej i Penelopa 1802 Korneliya Vilgelmine Amsink 1805 Paris z yablukom 1815 Donka neapolitanskogo ribalki bl 1817 Amazonki bl 1820 Des Mannes Starke 1821 Derzhavnij kancelr Gardenberg do 1829 AvtoportretLiteraturaLesley Fulton Johann Heinrich Wilhelm Tischbein s Album of Prints in the British Museum Print Quarterly Band 40 June 2023 S 150 169 https printquarterly co uk contents of volume 40 2023 Elfriede Heinemeyer Tischbein Johann Heinrich Wilhelm In Hans Friedl u a Hrsg de Hrsg im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft Isensee Oldenburg 1992 ISBN 3 89442 135 5 S 755 f online de Johann Heinrich Wilhelm Tischbein Homer nach Antiken gezeichnet Heinrich Dieterich Gottingen 1801 Digitalisat Lea Kuhn Gemalte Kunstgeschichte Bildgenealogien in der Malerei um 1800 Wilhelm Fink Paderborn 2020 ISBN 978 3 7705 6453 8 Klaus Langenfeld Wilhelm Tischbein Goethe Maler in Rom und herzoglich oldenburgischer Hofmaler Isensee Verlag Oldenburg 2008 ISBN 978 3 89995 548 4 de Das Bildnis in Hamburg II Bd Druckerei A G Hamburg 1898 S 42 ff Digitalisat de Goethe und Tischbein in Rom Insel Verlag Frankfurt a Main Leipzig 1994 ISBN 3 458 19251 4 de 1251 Christoph Andreas Nilson Uber deutsche Kunst oder biographisch technische Nachrichten von den Jenisch und Stage schen Verlagsbuchhandlung Augsburg und Leipzig 1833 S 118 ff Digitalisat de Hrsg Vaterlandisches Museum 1810 1811 Bd 1 Verlag Perthes Hamburg 1810 S 230 242 Gemahlde von Wilhelm Tischbein Hektors Abschied von Andromache Kassandra und Lasset die Kindlein zu mir kommen Digitalisat Universitatsbibliothek Bielefeld Wolfdieter Schiecke Wilhelm Tischbein und die Eutiner Ofen Eine Bestandsaufnahme Eutin 2021 ISBN 978 3 00 068232 2 Karin Schrader Tischbein Johann Heinrich Wilhelm Neue Deutsche Biographie Berlin Bitte Band und Seitenzahlen korrekt angeben Band 26 S 303 f Digitalisat Tilman Schreiber Johann Heinrich Wilhelm Tischbein Allegorie mit bogenprufendem Amor in Von Durer bis Kandinsky 100 Meisterzeichnungen der Anhaltinischen Gemaldegalerie Dessau hrsg von Ruben Rebmann Dresden Sandstein Verlag 2023 S 124 ISBN 978 3 95498 713 9 Ders Johann Heinrich Wilhelm Tischbein Gruppe aus Pferden und Hirschen in ebd S 134 Ulrich Schulte Wulwer Johann Heinrich Wilhelm Tischbein und seine Schuler in Eutin in de Bd 81 2012 S 39 71 ISSN 0078 1037 Christoph Martin Wieland Hrsg Der Neue Teutsche Merkur II Band Gebruder Gadicke Weimar 1800 9 Stuck September 1800 S 61 ff Digitalisat PosilannyaBibliografiya Jogann Genrih Vilgelm Tishbajn Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Jogann Genrih Vilgelm Tishbajn Cifrova biblioteka Nimechchini Suche nach Johann Heinrich Wilhelm Tischbein im Online Katalog der Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Achtung Die Datenbasis hat sich geandert bitte Ergebnis uberprufen und SBB 1 setzen Werke von Johann Heinrich Wilhelm Tischbein bei Zeno org Goethe in der Campagna auf Postkarten Biografie Gemaldegalerie Alte Meister Kassel Biografie Ostholstein Museum Hartmut Dohl Der Traum von den Helden Homers von Johann Heinrich Wilhelm Tischbein Vorstellung eines am 2 September 2007 gehaltenen Vortrages im Kunstgeschichtlichen Seminar der Universitat Gottingen zuletzt abgerufen am 8 Mai 2017 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Johann Heinrich Wilhelm Tischbein d Track Q17299517 Wilhelm genannt Goethe Tischbein Tischbein 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 http altemeister museum kassel de 30207 34141 0 147 0 0 0 beteiligte html Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2018 d Track Q110250907d Track Q2494649 https www metmuseum org art collection search 359471 Auch Wilhelm Tischbein beim Sterbeeintrag 1829 Heinrich Wilhelm Tischbein Kirchenbuch Eutin Sterbe und Begrabniseintrag Nr 97 1829 begr 30 Juni 1829 ebd Alle gegenteiligen Literaturangaben 26 Februar 1829 26 Juli 1829 sind falsch Goethe Eintrag vom 3 November 1786 Korrespondenz vom 5 Juli 1787 m Anmerkungen v Einem Beck Ausgabe 1981 2017 S 615 666 672 Goethe Italienische Reise Brief vom 5 Juli 1787 Goethe Italienische Reise Bericht vom August 1787 Goethe an Johann Gottfried Herder 2 Marz 1789 Er schilt Tischbein faul unzuverlassig falsch Artikel zum 750jahrigen Stadtjubilaum im Goethe Tischbeins Idyllen Vgl auch Beck Ausgabe der 1981 2017 Anmerkung zum Ersten Romaufenthalt November 1786 S 614 615 Vgl ferner Idyllenzimmer 2022 07 14 u Wayback Machine im Eutiner Schloss Lubecker Nachrichten 18 19 April 2021 Seite 16 Christina Randig Patriotische Ansichten eines fruheren Conseiller de la Cour Imperiale in Hamburg nach der Befreiung von den Franzosen Gerhard Anton von Halem und Tischbeins Gemalde General Graf von Bennigsen mit seinem Stab vor Hamburg in Nr 97 2011 S 39 56 Digitalisat Online Objektkatalog Germanisches Nationalmuseum Bildnis der Tochter Ernestine

Дата публікації:
Топ