Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валентина Сергіївна Бархатова (1924, Мальта, Росія — 9 травня 1944, Балаклава) — радянська танкістка, учасниця Другої світової війни. У роки війни — механікиня-водійка, кулеметниця-радистка танків Т-34 і «Валентайн» 101-ї танкової бригади, старша сержантка.
| Бархатова Валентина Сергіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1924 Мальта[d], Іркутська область |
| Померла | 9 травня 1944 Балаклава, Балаклавський район |
| Поховання | Сімферополь |
| Країна |  СРСР |
| Знання мов | російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | старший сержант |
| Нагороди |     |
| |
Біографія
Народилася в 1924 році на станції Іркутської губернії (нині Іркутської області). На початку 1930-х родина Бархатових перебралася в Омську область — в село Новоуральськ. По смерті батька стала допомагати матері по дому. Закінчила середню школу в селі Іртиш (нині Черлакський район), де вступила в комсомол, була піонервожатою. У 1937 році за відмінне навчання і зразкову дисципліну була відзначена поїздкою до Криму, в піонерський табір «Артек».
Мріяла вступити в Московський авіаційний інститут і стати льотчицею, але війна змінила ці плани. Оскільки більшість чоловіків-механізаторів пішла на фронт, в числі інших дівчат, що залишилися в тилу, Валентина вступила на курси трактористів. Після закінчення курсів направлена механізаторкою в Ново-Уральський радгосп.
В кінці листопада 1941 Пленум РК ВЛКСМ обрав Валентину Бархатову секретаркою райкому. За її ініціативи були організовані короткотермінові курси трактористок для дівчат.
Старші брати Михайло і Костянтин вже були на фронті. Валентина Бархатова неодноразово писала заяви з проханням взяти її на військову службу і відправити в діючу армію. Лише влітку 1942 року її прохання було задоволено молотовської РВК Омської області. Закінчивши прискорені курси за спеціальністю механіка-водія танка, направлена на фронт. У селі Іртиш залишилися мати Феодосія Трифонівна, яка працювала листоношею, і молодший брат Павлик, яким вона регулярно писала оптимістичні листи (зберігаються в музії с. Іртиш).
Бойове хрещення В. С. Бархатова отримала на підступах до Сталінграда. За два знищених танки, кілька знищених знарядь, дзотів нагороджена медаллю «За відвагу». Була важко поранена в ногу. Після лікування в госпіталі змушена опановувати нову спеціальність — снайперки-радистки танка.
У листопаді 1943 року за бої за Турецький вал (Перекопський вал) радистка роти управління 101-ї танкової бригади В. С. Бархатова нагороджена орденом Червоної Зірки. У грудні 1943 року удостоєна ордена Слави III ступеня. Воювала на танках Т-34 і «Валентайн». У квітні-травні 1944 року брала участь в Кримській наступальній операції зі звільнення Криму і Севастополя.
7 травня разом з іншими армійськими частинами 101-ї танкової бригади 19-го танкового корпусу, в складі якої воювала радіотелеграфістка танка командування роти управління старша сержантка В. С. Бархатова, кинулася на штурм Севастополя.
В ніч з 8 на 9 травня 1944 року 101-а танкова бригада була висунута на північно-західну околицю Балаклави для атаки. Рано вранці 9 травня в сутінках танки з десантом на борту висувалися на вихідні позиції для атаки, дотримуючись світломаскування. Проте, пересування радянських танків було помічено противником, і колона зазнала авіанальоту. Одна з фугасних авіабомб потрапила точно під Т-34 командира бригади підполковника М. Ф. Хромченко. Вибух розірвав командирський танк на частини, разом з Михайлом Хромченко в Т-34 загинули механік-водій Василь Бубенчиков, заряджаючий Микола Федоров і кулеметниця-радистка Валентина Бархатова. Посмертно нагороджена орденом Вітчизняної війни II степеня (24 травня 1944).
Із нагороджувального листа:
 | В період бойових дій зі звільнення Криму, працюючи радистом на танку командира роти, проявила відвагу і мужність. Кілька разів ходила в атаку і відбивала контратаки противника під Севастополем… Придушила одну точку противника. Незважачи на складні умови роботи по рації точно і в строк передавала накази і бойові накази командира бригади бойовим частинам і підрозділам, чим сприяла успішному управлінню боєм. |  |
У числі інших загиблих солдатів і офіцерів бригади, похована в Піонерському парку (нині сквер Перемоги) міста Сімферополя.
Нагороди та звання
Радянські державні нагороди :
- орден Вітчизняної війни II ступеня (24 травня 1944, посмертно)
- орден Червоної Зірки (10 листопада 1943)
- орден Слави III ступеня (1943)
- медалі, в тому числі:
- медаль «За відвагу» (1942)
Сім'я, особисте життя
Мати — Феодосія Трифонівна, працювала в роки війни листоношею в селі Іртиш Черлакського району Омської області. Двоє старших братів Михайло і Костянтин пішли на фронт. Разом з матір'ю в селі залишився молодший брат Павло.
Була веселою, товариською, «душею компанії», оточена безліччю друзів. У школі — активістка-комсомолка, організаторка громадських заходів, піонервожата, спортсменка. Дома — перша помічниця мамі. Збереглися її оптимістичні листи з фронту мамі і молодшому брату Павлику, які залишилися в селі Іртиш.
Пам'ять
У числі інших загиблих солдатів і офіцерів бригади, похована в Піонерському парку (нині сквер Перемоги) Сімферополя. У 1949 році останки були перенесені на військове кладовище. Однак в 2003 році в зв'язку з будівництвом Олександро-Невського собору в сквері Перемоги були виявлені останки радянських воїнів, яких, як з'ясувалося, не перенесли в 1949 році. Їх перепоховали на території собору.
На честь В. С. Бархатової названі вулиці в Первомайському районі Омська, в Сімферополі, селі Широке (з 1975 року) і в селі Іртиш Черлакського району Омської області, де вона закінчила школу і звідки пішла доброволицею на фронт.
Меморіальні дошки встановлені на одному з будинків вулиці В. Бархатової в Омську і на іртишській середній школі. У роки СРСР її ім'я носила піонерська дружина школи № 106, розташована на вулиці В. Бархатової. Станом на 2013 рік, в школі працюють пошуковий загін «Юні патріоти Росії» і музей «Пам'ять» (керівник — Л. Г. Сморщенко), в якому представлені фотографії і листи з фронту В. С. Бархатової. Центральне місце експозиції займає гіпсовий бюст роботи скульптора А. А. Цимбала.
Також зберігся невеликий будинок з садом, де жила сім'я Бархатових в селі Іртиш. Він стоїть на вулиці її імені.
Примітки
- Бережной и др., 1988.
- Евгений Назаренко (21 марта 2013). . Газета – Омск. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
- Наталья Кудрявцева. . Историко-географические очерки о Байдарской и Варнаутской долинах. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
- Андрей Лубянов. Летящий над Севастополем. Часть первая. Предыстория. Газета «Флаг Родины» № 72-75 за 2008 год.
- Наталья Пупкова (9 апреля 2014). . Крымская правда. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
- Алёна Попова (13.04.2013). . Крымская газета. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014.
Література
- В.С. Бархатова (1924—1944) // Их именами назвали улицы Омска: историческая литература / сост.: Ю. П. Бережной, И. А. Городов, З. И. Кириллова. — Омск : Омское книжное издательство, 1988. — 232 с. — .
- Вібе П. П., Міхєєв А. П., Пугачова Н. М. Омський історико-краєзнавчий словник. — М. Отечество, 1994. — 320 с.
Посилання
- Евгений Назаренко (21 марта 2013). . Газета – Омск. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
- Mapro. // Интернет-газета «Танки Онлайн». — 2011. — № 20. — С. 24-25.
- Оконешникова Елена (2012). История села Иртыш в названиях улиц (PDF). Областной детско-юношеский центр туризма и краеведения. Процитовано 6 липня 2014.[недоступне посилання з Май 2018]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentina Sergiyivna Barhatova 1924 Malta Rosiya 9 travnya 1944 Balaklava radyanska tankistka uchasnicya Drugoyi svitovoyi vijni U roki vijni mehanikinya vodijka kulemetnicya radistka tankiv T 34 i Valentajn 101 yi tankovoyi brigadi starsha serzhantka Barhatova Valentina SergiyivnaNarodilasya1924 Malta d Irkutska oblastPomerla9 travnya 1944 1944 05 09 Balaklava Balaklavskij rajonPohovannyaSimferopolKrayina SRSRZnannya movrosijskaUchasniknimecko radyanska vijnaVijskove zvannyastarshij serzhantNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v 1924 roci na stanciyi Irkutskoyi guberniyi nini Irkutskoyi oblasti Na pochatku 1930 h rodina Barhatovih perebralasya v Omsku oblast v selo Novouralsk Po smerti batka stala dopomagati materi po domu Zakinchila serednyu shkolu v seli Irtish nini Cherlakskij rajon de vstupila v komsomol bula pionervozhatoyu U 1937 roci za vidminne navchannya i zrazkovu disciplinu bula vidznachena poyizdkoyu do Krimu v pionerskij tabir Artek Mriyala vstupiti v Moskovskij aviacijnij institut i stati lotchiceyu ale vijna zminila ci plani Oskilki bilshist cholovikiv mehanizatoriv pishla na front v chisli inshih divchat sho zalishilisya v tilu Valentina vstupila na kursi traktoristiv Pislya zakinchennya kursiv napravlena mehanizatorkoyu v Novo Uralskij radgosp V kinci listopada 1941 Plenum RK VLKSM obrav Valentinu Barhatovu sekretarkoyu rajkomu Za yiyi iniciativi buli organizovani korotkoterminovi kursi traktoristok dlya divchat Starshi brati Mihajlo i Kostyantin vzhe buli na fronti Valentina Barhatova neodnorazovo pisala zayavi z prohannyam vzyati yiyi na vijskovu sluzhbu i vidpraviti v diyuchu armiyu Lishe vlitku 1942 roku yiyi prohannya bulo zadovoleno molotovskoyi RVK Omskoyi oblasti Zakinchivshi priskoreni kursi za specialnistyu mehanika vodiya tanka napravlena na front U seli Irtish zalishilisya mati Feodosiya Trifonivna yaka pracyuvala listonosheyu i molodshij brat Pavlik yakim vona regulyarno pisala optimistichni listi zberigayutsya v muziyi s Irtish Bojove hreshennya V S Barhatova otrimala na pidstupah do Stalingrada Za dva znishenih tanki kilka znishenih znaryad dzotiv nagorodzhena medallyu Za vidvagu Bula vazhko poranena v nogu Pislya likuvannya v gospitali zmushena opanovuvati novu specialnist snajperki radistki tanka U listopadi 1943 roku za boyi za Tureckij val Perekopskij val radistka roti upravlinnya 101 yi tankovoyi brigadi V S Barhatova nagorodzhena ordenom Chervonoyi Zirki U grudni 1943 roku udostoyena ordena Slavi III stupenya Voyuvala na tankah T 34 i Valentajn U kvitni travni 1944 roku brala uchast v Krimskij nastupalnij operaciyi zi zvilnennya Krimu i Sevastopolya 7 travnya razom z inshimi armijskimi chastinami 101 yi tankovoyi brigadi 19 go tankovogo korpusu v skladi yakoyi voyuvala radiotelegrafistka tanka komanduvannya roti upravlinnya starsha serzhantka V S Barhatova kinulasya na shturm Sevastopolya V nich z 8 na 9 travnya 1944 roku 101 a tankova brigada bula visunuta na pivnichno zahidnu okolicyu Balaklavi dlya ataki Rano vranci 9 travnya v sutinkah tanki z desantom na bortu visuvalisya na vihidni poziciyi dlya ataki dotrimuyuchis svitlomaskuvannya Prote peresuvannya radyanskih tankiv bulo pomicheno protivnikom i kolona zaznala avianalotu Odna z fugasnih aviabomb potrapila tochno pid T 34 komandira brigadi pidpolkovnika M F Hromchenko Vibuh rozirvav komandirskij tank na chastini razom z Mihajlom Hromchenko v T 34 zaginuli mehanik vodij Vasil Bubenchikov zaryadzhayuchij Mikola Fedorov i kulemetnicya radistka Valentina Barhatova Posmertno nagorodzhena ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stepenya 24 travnya 1944 Iz nagorodzhuvalnogo lista V period bojovih dij zi zvilnennya Krimu pracyuyuchi radistom na tanku komandira roti proyavila vidvagu i muzhnist Kilka raziv hodila v ataku i vidbivala kontrataki protivnika pid Sevastopolem Pridushila odnu tochku protivnika Nezvazhachi na skladni umovi roboti po raciyi tochno i v strok peredavala nakazi i bojovi nakazi komandira brigadi bojovim chastinam i pidrozdilam chim spriyala uspishnomu upravlinnyu boyem U chisli inshih zagiblih soldativ i oficeriv brigadi pohovana v Pionerskomu parku nini skver Peremogi mista Simferopolya Nagorodi ta zvannyaRadyanski derzhavni nagorodi orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 24 travnya 1944 posmertno orden Chervonoyi Zirki 10 listopada 1943 orden Slavi III stupenya 1943 medali v tomu chisli medal Za vidvagu 1942 Sim ya osobiste zhittyaMati Feodosiya Trifonivna pracyuvala v roki vijni listonosheyu v seli Irtish Cherlakskogo rajonu Omskoyi oblasti Dvoye starshih brativ Mihajlo i Kostyantin pishli na front Razom z matir yu v seli zalishivsya molodshij brat Pavlo Bula veseloyu tovariskoyu dusheyu kompaniyi otochena bezlichchyu druziv U shkoli aktivistka komsomolka organizatorka gromadskih zahodiv pionervozhata sportsmenka Doma persha pomichnicya mami Zbereglisya yiyi optimistichni listi z frontu mami i molodshomu bratu Pavliku yaki zalishilisya v seli Irtish Pam yatTank pam yatnik vizvolitelyam Simferopolya v skveri Peremogi U chisli inshih zagiblih soldativ i oficeriv brigadi pohovana v Pionerskomu parku nini skver Peremogi Simferopolya U 1949 roci ostanki buli pereneseni na vijskove kladovishe Odnak v 2003 roci v zv yazku z budivnictvom Oleksandro Nevskogo soboru v skveri Peremogi buli viyavleni ostanki radyanskih voyiniv yakih yak z yasuvalosya ne perenesli v 1949 roci Yih perepohovali na teritoriyi soboru Na chest V S Barhatovoyi nazvani vulici v Pervomajskomu rajoni Omska v Simferopoli seli Shiroke z 1975 roku i v seli Irtish Cherlakskogo rajonu Omskoyi oblasti de vona zakinchila shkolu i zvidki pishla dobrovoliceyu na front Memorialni doshki vstanovleni na odnomu z budinkiv vulici V Barhatovoyi v Omsku i na irtishskij serednij shkoli U roki SRSR yiyi im ya nosila pionerska druzhina shkoli 106 roztashovana na vulici V Barhatovoyi Stanom na 2013 rik v shkoli pracyuyut poshukovij zagin Yuni patrioti Rosiyi i muzej Pam yat kerivnik L G Smorshenko v yakomu predstavleni fotografiyi i listi z frontu V S Barhatovoyi Centralne misce ekspoziciyi zajmaye gipsovij byust roboti skulptora A A Cimbala Takozh zberigsya nevelikij budinok z sadom de zhila sim ya Barhatovih v seli Irtish Vin stoyit na vulici yiyi imeni PrimitkiBerezhnoj i dr 1988 Evgenij Nazarenko 21 marta 2013 Gazeta Omsk Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Natalya Kudryavceva Istoriko geograficheskie ocherki o Bajdarskoj i Varnautskoj dolinah Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Andrej Lubyanov Letyashij nad Sevastopolem Chast pervaya Predystoriya Gazeta Flag Rodiny 72 75 za 2008 god Natalya Pupkova 9 aprelya 2014 Krymskaya pravda Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Alyona Popova 13 04 2013 Krymskaya gazeta Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 29 grudnya 2014 LiteraturaV S Barhatova 1924 1944 Ih imenami nazvali ulicy Omska istoricheskaya literatura sost Yu P Berezhnoj I A Gorodov Z I Kirillova Omsk Omskoe knizhnoe izdatelstvo 1988 232 s ISBN 5 85540 041 7 Vibe P P Mihyeyev A P Pugachova N M Omskij istoriko krayeznavchij slovnik M Otechestvo 1994 320 s PosilannyaEvgenij Nazarenko 21 marta 2013 Gazeta Omsk Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Mapro Internet gazeta Tanki Onlajn 2011 20 S 24 25 Okoneshnikova Elena 2012 Istoriya sela Irtysh v nazvaniyah ulic PDF Oblastnoj detsko yunosheskij centr turizma i kraevedeniya Procitovano 6 lipnya 2014 nedostupne posilannya z Maj 2018