Синьохвіст білобровий Самець білобрового синьохвоста Тайвань Самиця білобрового синьохвоста en штат Аруначал Прадеш Інді

Синьохвіст білобровий

Самець білобрового синьохвоста (Тайвань)

Самиця білобрового синьохвоста (^[en], штат Аруначал-Прадеш, Індія)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Синьохвіст (Tarsiger)
Вид:	Синьохвіст білобровий

Біноміальна назва

Tarsiger indicus
(Vieillot, 1817)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Sylvia indica
Ianthia indica
Luscinia indica
Luscinia indicus
Erithacus indicus

Посилання

Вікісховище:	Tarsiger indicus
Віківиди:	Tarsiger indicus
ITIS:	563330
МСОП:	22709743
NCBI:	869930

Синьохві́ст білобровий (Tarsiger indicus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях, горах Китаю і Тайваню.

Опис

Довжина птаха становить 13-15 см, вага 16 г. У самців верхня частина тіла темно-синя, нижня частина тіла іржасто-оранжева. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувато-охриста. Над очима довгі, тонкі білі "брови". Хвіст відносно довгий. Дзьоб і лапи темні.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

T. i. indicus (Vieillot, 1817) — центральні і східні Гімалаї (Уттаракханд, Непал, Сіккім, Бутан, Північно-Східна Індія, південно-західний Тибет);
T. i. yunnanensis Rothschild, 1922 — центр і південний захід Китаю (південь Ганьсу, Сичуань, Юньнань), північ М'янми і В'єтнама);
T. i. formosanus Hartert, EJO, 1910 — гори Тайваня.

Деякі дослідники пропонують виділити підвид T. i. formosanus у окремий вид Tarsiger formosanus, враховуючи відмінності в генетиці, морфології і вокалізації.

Поширення і екологія

Білоброві синьохвости мешкають в Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Китаї, В'єтнамі і на Тайвані. Вони живуть в густому чагарниковому підліску гірських хвойних лісів, у високогірних чагарникових заростях, зокрема в заростях рододендронів, серед скель. Гніздяться на висоті від 3000 до 4200 м над рівнем моря. Під час негніздового періоду мігрують в долини. Живляться комахами, яких шукають на землі. Гніздяться з квітня по липень. Гніздо чашоподібне, розміщується в заглибині в землі. В кладці 3-4 білих яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). Tarsiger indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 листопада 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 листопада 2022.
Wei, C.; Sangster, G.; Olsson, U.; Rasmussen, P.C.; Svensson, L.; Yao, C.-T.; Carey, G.J.; Leader, P.J.; Zhang, R.; Chen, G.; Song, G.; Lei, F.; Wilcove, D.S.; Alström, P.; Liu, Y. (2022). Cryptic species in a colorful genus: Integrative taxonomy of the bush robins (Aves, Muscicapidae, Tarsiger) suggests two overlooked species. Molecular Phylogenetics and Evolution. 175: 107580. doi:10.1016/j.ympev.2022.107580. Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Tarsiger indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 листопада 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 листопада 2022.

[4] Wei, C.; Sangster, G.; Olsson, U.; Rasmussen, P.C.; Svensson, L.; Yao, C.-T.; Carey, G.J.; Leader, P.J.; Zhang, R.; Chen, G.; Song, G.; Lei, F.; Wilcove, D.S.; Alström, P.; Liu, Y. (2022). Cryptic species in a colorful genus: Integrative taxonomy of the bush robins (Aves, Muscicapidae, Tarsiger) suggests two overlooked species. Molecular Phylogenetics and Evolution. 175: 107580. doi:10.1016/j.ympev.2022.107580. Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.