Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кримськотатарська музика — музика кримськотатарського народу. Має тривалу історію розвитку, бере початок від часів Кримського ханства.
Фольклор
Музичний фольклор кримських татар є самобутньою гілкою культури тюркомовних народів і включає низку пісенних жанрів, жанри народної та класичної інструментальної музики, а також музика релігійного напрямку.
Пісні кримських татар представлені низкою жанрів, з яких одні більш характерні степовим регіонам, інші — гірським та південнобережжю. Вони виконуються одноголосно, проте в разі виконання великим гуртом в унісон або з інструментальним супроводом проступають риси гетерофонії. Діапазон мелодій раннього походження не перевищує октави, пізнішого — досягає 1,5 октави. Характерним є інструментальний вступ, витриманий в характері пісні. Ладова основа пісень — діатонічна. Пісні степового регіону більш аскетичні за своїм характером тоді як гірського і південнобережного — більш емоційні і орнаментовані.
Своєрідними пісенними жанрами кримськотатарської музики є:
- Йир — пісні степового краю аскетичного характеру
- Тюркю — пісні гірських і південнобережних районів, відрізняються різноманіттям і складністю фактури, нерідко також складною орнаментикою і ритмікою.
- Дестан — епічна оповідь, побудована на чергуванні розмовного тексту і музичних фрагментів. Його виконують ашиклар (ашуги).
- Такмак — коротка, швидка пісня, приповідку речитативного характеру.
- Бейіт — різновид речитативу жителів степових районів Криму (ногай бейітлері) сатиричного чи гумористичного характеру.
- Чин — пісня імпровізаційного характеру типу частівок. Має коротку мелодію (на 8 тактів), невеликий діапазон, темп помірний чи повільний. Виконуються під час своєрідних індивідуальних чи групових пісенних змагань між юнаками й дівчатами.
- Мане — розвинута лірична пісня, що була поширена в прибережних і гірських районах Криму. Виконується хором і одночасно танцюється як хоран.
- Макам — вокально-інструментальна п'єса імпровізаційного характеру з ознаками сюїти, поширена в прибережних і гірських районах Криму.
Народна інструментальна музика кримських татар представлені такими жанрами:
- Той мерасімі авалари — інструментальні п'єси, що виконуються під час весілля, найпоширенішою є циклічна форма «Таксім» (Прелюдія) — «Пешраф» (Інтермецо), де таксім виконується скрипкою соло у вільній манері, проте з точно відшліфованою мелодією, інші інструменти підтримують її на тоніці, а контрастна до неї пешраф виконується, всім складом ансамблю в середньому чи швидкому темпі;
- Долулар — застольні інструментальні мелодії, що виконуються на весіллі всім складом ансамблю;
- Агир авалар — повільні танці;
- Кайтармалар (хайтарми) — швидкі танці;
- Чешит оюн авалари — різні танцювальні мелодії (хороводні, пастуші награвання тощо;
- Кьонушма ве еглендже авалари — розважальні мелодії
Традиційними музичними інструментами кримських татар є
- духові: зурна, тулуп-зурна (волинка або дуда), кавал або хавал (свисткова дудка);
- струнні: сантр (рід цимбалів), саз (щипковий), кеманче (смичковий);
- ударні: давул (вел. барабан), чубук давул (вел. барабан), даре — дойра, думбелек (парні литаври).
Релігійна музика кримських татар представлена виключно пісенними жанрами, що мають назву іляхи — пісні плакальниць, жерців-аскетів, місіонерів та паломників, що прославляли верховне божество. За характером виконання іляхи поділяються на 2 види: хорові (в унісон) — іляхи тевхіди й сольні — іляхи вакуфи. Іляхи тевхіди (в перекладі з арабської — божественне єднання або злиття з богом) виконуються групою людей, основна частина яких підспівує рефрен чи супроводжує спів вигуками «гьу хай», цим зумовлено його чіткий, одномірний ритм. Іляхи вакуфяї (з араб. — божественне стояння чи зупинка на шляху до бога) виконуються соло, оскільки їх інтонаційна орнаментика складніша, а метроритміка вільна.
Професійна музична культура
Інтеграція кримськотатарської музики до європейської культури починається з 1920-х. Основоположником кримськотатарської професійної композиторської школи вважається А. Рефатов (1920—1938) — автор першої кримськотатарської опери — «Чора Батир», а також збірки кримськотатарських народних пісень. Його життя було обірвано виконавцями сталінських репресій. Послідовниками Рефатова у радянський період стали І. Бахшиш (1912—2000) та Е. Налбандов (1926—1999), які були депортовані з Криму й продовжували творчу роботі в Таджикистані.
У 1990-х роках з поваленням СРСР кримські татари повертаються на історичну батьківщину, що сприяє поступовому відродженню національної культури. У 1992 році до Кримської філармонії повернувся ансамбль кримськотатарської музики «Хайтарма», що протягом тривалого часу залишався єдиним творчим колективом, що зберігав на професійному рівні самобутню культуру кримських татар. До Криму приїхали працювати такі композитори як М. Халітова (автор кількох симфонічних творів), А. Караманов (автор офіційного гімну АР Крим). Цікаві зразки сучасних інтерпретацій кримськотатарської і українського музичного фольклору представлені у творчості сучасного композитора Р. Рамазанова. У джазовому напрямку самобутній стиль розвиває Енвер Ізмайлов, у популярній музиці — Джамала.
Література
- Олєсницкий А. Песни крымских турок: Текст, ..дер. и музыка /Под ред. Вл. Гордлевского. — М., 1910;
- Шерфединов Я. Песни и танцы крымских татар. — Симферополь; М., 1931;
- Його ж. Звучит кайтарма — Янърай къайтарма. — Ташкент, 1979;
- Квитка К. Избр. труды. В 2 т. — М., 1971. — Т. 1;
- Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944): Био-библиогр. словарь / Гл. ред. и сост. Д. Урсу. — Симферополь, 1І99;
- Антология крымской народной музыки / Упор. Алиев Ф. — Симферополь, 2001;
- Керимова С. Страницы истории крымско-татарвірго довоєнного тевгра и драматургии. — Симферополь, 2002;
- її ж. Становлення і розвиток кримсько-татарського театру кінця Х0С — початку XX століття: Автореф. дис. …канд мис-ва. — К., 2004;
- Къырымтатар халкъ. йырлары [Кримськотатарські народні пісні] / И. Бахшыш. — Симферополь, 2004;
- Підлипська А. Народна хореографічна культура кримських татар: Автореф. дис. …канд. мист-ва. — К., 2005;
- Пасхалов В. Музикальная структуру крымских песен // Песни Крыма / Собраны и записаны А. Кончевским. — М., 1929;
- Налбандов 3. Бахт йылдызы: Хор зсерлери — Звезда счастья: Хоровые произведения. — Ташкент, 1985;
- Вєлиджанов М. Къырымтатар халкъ йырларшнынъ сёзлери акъкъында //Къырымтатар халкъ йырлары / Ил. Бахшыш, 3. Налбандов. — Акьмесджит, \ШЬ\
- Веліджанов М. Про слова кримськотатарських народних пісень // Кримськотатарські народні пісні / Іл. Бакшиш, Е. Налбандов. — Сімферополь, 1996];
- Гойдай М. Фольклор кримських татар // Під одним небом: Фольклор етносів України / Упоряд. Л. Вахніна. — К., 1996;
- Гуменюк В. «Лісова пісня» в постановці кримськотатарських митців // СІЧ. — 2005. — № 3;
- Ковальська В. "Український театр в Криму на зламі XIX—XX ст. // Українознавство. — 2005. — № 4;
- Туменюк О. Особливості поетики кримськотатарської народної епічної оповіді «Чораабатир» // Ученме записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. — 2005. — Т. 18 (57). — № 3: Филология;
- ЇЇ ж. Жіноча любовна пісня в кримськотатарській фольклорній ліриці // НТЕ. — 2007. — № 2;
- ЇЇ ж. Чистих вод прозорий плин [Кримськотатарська народна пісня] // Крим. діалог. — 2006. — № 37 (4 лис-топ.).
Джерела
- О. Гуменюк, Г. Мамбетова. Кримськотатарська музика // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 603-606
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krimskotatarska muzika muzika krimskotatarskogo narodu Maye trivalu istoriyu rozvitku bere pochatok vid chasiv Krimskogo hanstva FolklorMuzichnij folklor krimskih tatar ye samobutnoyu gilkoyu kulturi tyurkomovnih narodiv i vklyuchaye nizku pisennih zhanriv zhanri narodnoyi ta klasichnoyi instrumentalnoyi muziki a takozh muzika religijnogo napryamku Pisni krimskih tatar predstavleni nizkoyu zhanriv z yakih odni bilsh harakterni stepovim regionam inshi girskim ta pivdennoberezhzhyu Voni vikonuyutsya odnogolosno prote v razi vikonannya velikim gurtom v unison abo z instrumentalnim suprovodom prostupayut risi geterofoniyi Diapazon melodij rannogo pohodzhennya ne perevishuye oktavi piznishogo dosyagaye 1 5 oktavi Harakternim ye instrumentalnij vstup vitrimanij v harakteri pisni Ladova osnova pisen diatonichna Pisni stepovogo regionu bilsh asketichni za svoyim harakterom todi yak girskogo i pivdennoberezhnogo bilsh emocijni i ornamentovani Svoyeridnimi pisennimi zhanrami krimskotatarskoyi muziki ye Jir pisni stepovogo krayu asketichnogo harakteru Tyurkyu pisni girskih i pivdennoberezhnih rajoniv vidriznyayutsya riznomanittyam i skladnistyu fakturi neridko takozh skladnoyu ornamentikoyu i ritmikoyu Destan epichna opovid pobudovana na cherguvanni rozmovnogo tekstu i muzichnih fragmentiv Jogo vikonuyut ashiklar ashugi Takmak korotka shvidka pisnya pripovidku rechitativnogo harakteru Bejit riznovid rechitativu zhiteliv stepovih rajoniv Krimu nogaj bejitleri satirichnogo chi gumoristichnogo harakteru Chin pisnya improvizacijnogo harakteru tipu chastivok Maye korotku melodiyu na 8 taktiv nevelikij diapazon temp pomirnij chi povilnij Vikonuyutsya pid chas svoyeridnih individualnih chi grupovih pisennih zmagan mizh yunakami j divchatami Mane rozvinuta lirichna pisnya sho bula poshirena v priberezhnih i girskih rajonah Krimu Vikonuyetsya horom i odnochasno tancyuyetsya yak horan Makam vokalno instrumentalna p yesa improvizacijnogo harakteru z oznakami syuyiti poshirena v priberezhnih i girskih rajonah Krimu Narodna instrumentalna muzika krimskih tatar predstavleni takimi zhanrami Toj merasimi avalari instrumentalni p yesi sho vikonuyutsya pid chas vesillya najposhirenishoyu ye ciklichna forma Taksim Prelyudiya Peshraf Intermeco de taksim vikonuyetsya skripkoyu solo u vilnij maneri prote z tochno vidshlifovanoyu melodiyeyu inshi instrumenti pidtrimuyut yiyi na tonici a kontrastna do neyi peshraf vikonuyetsya vsim skladom ansamblyu v serednomu chi shvidkomu tempi Dolular zastolni instrumentalni melodiyi sho vikonuyutsya na vesilli vsim skladom ansamblyu Agir avalar povilni tanci Kajtarmalar hajtarmi shvidki tanci Cheshit oyun avalari rizni tancyuvalni melodiyi horovodni pastushi nagravannya tosho Konushma ve eglendzhe avalari rozvazhalni melodiyi Tradicijnimi muzichnimi instrumentami krimskih tatar ye duhovi zurna tulup zurna volinka abo duda kaval abo haval svistkova dudka strunni santr rid cimbaliv saz shipkovij kemanche smichkovij udarni davul vel baraban chubuk davul vel baraban dare dojra dumbelek parni litavri Religijna muzika krimskih tatar predstavlena viklyuchno pisennimi zhanrami sho mayut nazvu ilyahi pisni plakalnic zherciv asketiv misioneriv ta palomnikiv sho proslavlyali verhovne bozhestvo Za harakterom vikonannya ilyahi podilyayutsya na 2 vidi horovi v unison ilyahi tevhidi j solni ilyahi vakufi Ilyahi tevhidi v perekladi z arabskoyi bozhestvenne yednannya abo zlittya z bogom vikonuyutsya grupoyu lyudej osnovna chastina yakih pidspivuye refren chi suprovodzhuye spiv vigukami gu haj cim zumovleno jogo chitkij odnomirnij ritm Ilyahi vakufyayi z arab bozhestvenne stoyannya chi zupinka na shlyahu do boga vikonuyutsya solo oskilki yih intonacijna ornamentika skladnisha a metroritmika vilna Profesijna muzichna kulturaIntegraciya krimskotatarskoyi muziki do yevropejskoyi kulturi pochinayetsya z 1920 h Osnovopolozhnikom krimskotatarskoyi profesijnoyi kompozitorskoyi shkoli vvazhayetsya A Refatov 1920 1938 avtor pershoyi krimskotatarskoyi operi Chora Batir a takozh zbirki krimskotatarskih narodnih pisen Jogo zhittya bulo obirvano vikonavcyami stalinskih represij Poslidovnikami Refatova u radyanskij period stali I Bahshish 1912 2000 ta E Nalbandov 1926 1999 yaki buli deportovani z Krimu j prodovzhuvali tvorchu roboti v Tadzhikistani U 1990 h rokah z povalennyam SRSR krimski tatari povertayutsya na istorichnu batkivshinu sho spriyaye postupovomu vidrodzhennyu nacionalnoyi kulturi U 1992 roci do Krimskoyi filarmoniyi povernuvsya ansambl krimskotatarskoyi muziki Hajtarma sho protyagom trivalogo chasu zalishavsya yedinim tvorchim kolektivom sho zberigav na profesijnomu rivni samobutnyu kulturu krimskih tatar Do Krimu priyihali pracyuvati taki kompozitori yak M Halitova avtor kilkoh simfonichnih tvoriv A Karamanov avtor oficijnogo gimnu AR Krim Cikavi zrazki suchasnih interpretacij krimskotatarskoyi i ukrayinskogo muzichnogo folkloru predstavleni u tvorchosti suchasnogo kompozitora R Ramazanova U dzhazovomu napryamku samobutnij stil rozvivaye Enver Izmajlov u populyarnij muzici Dzhamala LiteraturaOlyesnickij A Pesni krymskih turok Tekst der i muzyka Pod red Vl Gordlevskogo M 1910 Sherfedinov Ya Pesni i tancy krymskih tatar Simferopol M 1931 Jogo zh Zvuchit kajtarma Yanraj kajtarma Tashkent 1979 Kvitka K Izbr trudy V 2 t M 1971 T 1 Deyateli krymskotatarskoj kultury 1921 1944 Bio bibliogr slovar Gl red i sost D Ursu Simferopol 1I99 Antologiya krymskoj narodnoj muzyki Upor Aliev F Simferopol 2001 Kerimova S Stranicy istorii krymsko tatarvirgo dovoyennogo tevgra i dramaturgii Simferopol 2002 yiyi zh Stanovlennya i rozvitok krimsko tatarskogo teatru kincya H0S pochatku XX stolittya Avtoref dis kand mis va K 2004 Kyrymtatar halk jyrlary Krimskotatarski narodni pisni I Bahshysh Simferopol 2004 Pidlipska A Narodna horeografichna kultura krimskih tatar Avtoref dis kand mist va K 2005 Pashalov V Muzikalnaya strukturu krymskih pesen Pesni Kryma Sobrany i zapisany A Konchevskim M 1929 Nalbandov 3 Baht jyldyzy Hor zserleri Zvezda schastya Horovye proizvedeniya Tashkent 1985 Vyelidzhanov M Kyrymtatar halk jyrlarshnyn syozleri akkynda Kyrymtatar halk jyrlary Il Bahshysh 3 Nalbandov Akmesdzhit Sh Velidzhanov M Pro slova krimskotatarskih narodnih pisen Krimskotatarski narodni pisni Il Bakshish E Nalbandov Simferopol 1996 Gojdaj M Folklor krimskih tatar Pid odnim nebom Folklor etnosiv Ukrayini Uporyad L Vahnina K 1996 Gumenyuk V Lisova pisnya v postanovci krimskotatarskih mitciv SICh 2005 3 Kovalska V Ukrayinskij teatr v Krimu na zlami XIX XX st Ukrayinoznavstvo 2005 4 Tumenyuk O Osoblivosti poetiki krimskotatarskoyi narodnoyi epichnoyi opovidi Choraabatir Uchenme zapiski Tavricheskogo nac un ta im V I Vernadskogo 2005 T 18 57 3 Filologiya YiYi zh Zhinocha lyubovna pisnya v krimskotatarskij folklornij lirici NTE 2007 2 YiYi zh Chistih vod prozorij plin Krimskotatarska narodna pisnya Krim dialog 2006 37 4 lis top DzherelaO Gumenyuk G Mambetova Krimskotatarska muzika Ukrayinska muzichna enciklopediya T 2 In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2008 C 603 606