Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (грудень 2022) |
Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт(рум. Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfânt «Бульвар Штефана Великого та Святого») знаходиться в центральному секторі міста Кишинева. Розташований між площею Свободи та площею Дімітріє Кантеміра, має довжину 3,8 км і є найважливішою міською магістраллю, головною віссю Кишинева, уздовж якої з часом розташовувалися найважливіші життєві об’єкти, соціальні, політичні, економічні та культурні. , необхідного для виконання його функції як міста проживання області, потім як столиці губернаторства та республіки.
Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт Молдова | |
|---|---|
| Bulevardul Ştefan cel Mare şi Sfânt | |
 | |
| Населений пункт | Кишинів |
| Район | Центр |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Штефан Великий |
| Колишні назви | Міліонна Московська Олександрівська бульвар Короля Карола II вулиця Леніна проспект Леніна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 3,8 кілометра |
| Зовнішні посилання | |
| Мапа | |
 Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт у Вікісховищі | |
Історія
На початку століття XIX там же була Мільйонна вулиця, з 1840-х рр. до 1877 р. називалася Московська вулиця, потім Олександрівська вулиця (1877–1924), буд. Олександр Добрий (1924–1944). У 1931 році бульвар розділили на два: від площі Свободи (південний кінець вулиці) до вулиці Вірменської він зберіг назву «Александру чел Бун», а від вулиці Вірменської до кінця, де знаходився Військовий шпиталь, називався бд. . Король Карол II. У 1944–1952 роках вулиця носила назву на честь Володимира Ілліча Леніна, після чого була переоголошена бульваром і зберігала свою назву до 1990 року.
Проспект Штефан чел Маре у наші дні
Державні установи
Президентський палац (проспект Штефан чел Маре, 154; збудований у 1990 році, архітектор Ю. Туманян);
Будівля Парламенту (проспект Штефан чел Маре, 105; збудовано у 1976 році, архітектори А. Черданцев та Г. Босенко);
Міська Примарія (проспект Штефан чел Маре, 83; побудована в 1902 році, архітектори М. Елладі та А. Бернардацці);
Будинок уряду Республіки Молдова (Площа Національних Зборів, 1; архітектор С. Фрідлін, 1964);
Будівля Міністерства внутрішніх справ (проспект Штефан чел Маре, 75).
Дипломатичні представництва
Посольство Російської Федерації у Республіці Молдова (проспект Штефан чел Маре, 153);
Посольство Угорщини в Республіці Молдова (проспект Штефан чел Маре, 131).
Навчальні заклади
Технічний університет Молдови (проспект Штефан чел Маре, 168);
Медичний університет „Н. Тестиміціану" (проспект Штефан чел Маре, 165). Будівля є пам'яткою архітектури початку XX століття (архітектор Михайло Чекеруль-Куш, 1905). Спочатку було збудовано як військовий лазарет. 1950 року сюди було переведено організований 1945 року Медичний інститут.
Наукові установи
Академія наук Молдови. Розташована на початку вулиці (проспект Штефан чел Маре, 1). Збудована у п'ятдесяті роки архітектором Валентином Медником. Після розпаду СРСР будинок був реконструйований і перефарбований, з нього було збито радянську символіку та встановлено нову емблему АНМ.
Установи зв'язку
Головпоштамт. Ззнаходиться на розі проспекту Штефан чел Маре та вулиці Влайку Пыркєлаб (проспект Штефан чел Маре, 134; архітектор Валентин Медник).
Центральний офіс «MOLDTELECOM» (проспект Штефан чел Маре, 12; збудовано у 1980-ті роки).
Визначні пам'ятки
Готель «Національ»
Одна з будівель сучасної архітектури (проспект Штефан чел Маре, 4; архітектори В. Шалагінов та А. Горбунцов, 1978 рік). Є сімнадцятиповерховою будівлею прямокутної форми. У складі комплексу будівель готелю було збудовано будинок ресторану, округлений з однієї зі сторін і пов'язаний з основним корпусом готелю переходом. Спочатку називалася готелем «Інтурист». Вважалася одним із найпрестижніших готелів Кишинева, в ній був досить високий рівень сервісу.
Органна зала
Концертний зал (проспект Штефан чел Маре, 81; побудований за проектом інженера Михайла Чекеруль-Куша, 1911). Спочатку в цій будівлі розташовувався Міський банк (пізніше Держбанк СРСР). З ініціативи Першого секретаря Компартії МРСР Івана Бодюла будівля була реконструйована, 1978 року в ній відкрився концертний зал на 555 місць. У залі встановлено єдиний у Молдові орган виробництва чехословацької фірми «Рігер Клос». Наразі у будівлі проходять концерти камерної, органної та симфонічної музики, музичні фестивалі та художні виставки.
Будівля Міської управи (ратуша)
Будівлю збудовано в 1902 році архітекторами М. Елладі та А. Бернардацці, на честь Бернардацці на стіні будівлі висить меморіальна дошка. В даний час в цьому будинку розташувалися Примарія Кишинева, а також кілька магазинів. Будівля двоповерхова, збудована у формі літери «Г». Вхід розташований із кута будівлі. Над входом розташована вежа з годинником, виконана в стилі венеціанської готики.
Пам'ятка архітектури XIX ст. Була збудована архітектором Л. Заушкевичем у 1840 році на честь перемоги у Російсько-турецьких війнах.
Кафедральний собор
Кафедральний собор (Собор Різдва Христового) був побудований з ініціативи Митрополита Бенулеску-Бодоні в 1836 архітектором Авраамом Мельниковим, також була побудована і дзвіниця. Собор споруджений у стилі російського класицизму. Будинок центричний, з чотирма портиками по шість колон на фасадах будівлі. Храм увінчує великий купол на круглому барабані, який прорізаний вісьмома великими світловими вікнами. У 1962 році за розпорядженням адміністрації міста було підірвано дзвіницю. Будівлю храму було перетворено на Виставковий зал Міністерства культури МРСР. 1989 року знову передано церкві. У 1997 році дзвіницю було відновлено.
Пам'ятники
Пам'ятник Стефану Великому (на розі вулиці Бенулеску-Бодоні та проспекту Штефан чел Маре) – символ столиці Молдови (1928 рік, скульптор Олександр Племедяле).
Монумент визволителям від фашистської окупації (знаходиться в центрі площі на розі бульвару Негруці та проспекту Штефан чел Маре, навпроти Академії наук Республіки Молдова).
Пам'ятник «На згадку про жертви радянської окупації та тоталітарного комуністичного режиму» (встановлений у самому центрі Кишинева, навпроти Тріумфальної арки).
Театри
Національний театр опери та балету Республіки Молдова
Будівлю вирішено у сучасному архітектурному стилі (проспект Штефан чел Маре, 152; архітектори Н. Курінної, А. Горшков, скульптори В. Новіков, Н. Сажина, Б. Дубровін, Г. Дубровіна, 1980 рік). У театрі, крім оперних та балетних вистав, регулярно проводяться різноманітні концерти та фестивалі.
Будівля театру була збудована в 1954 році (проспект Штефан чел Маре, 79; архітектори С. Галаджева, В. Смирнов та В. Александров). Це єдина будівля, збудована в радянський період у Кишиневі, внесена до Реєстру пам'яток історії та культури національного значення (за пропозицією Академії Наук Республіки Молдова). Спочатку в ньому працювали оперний та драматичний театри, об'єднані в одну трупу. Театр носив ім'я А. С. Пушкіна. З 1957 року музична частина трупи утворила Молдавський театр опери та балету і працювала в старій будівлі театру до будівництва нового у 1980 році. З 1994 року отримав ім'я класика румунської літератури Міхая Емінеску.
Кінотеатр "Патрія"
На місці нинішнього кінотеатру «Патрія» (проспект Штефан чел Маре, 103) у XIX столітті стояв Англійський клуб, будинок якого згорів у 1886 році. Після пожежі міська влада вирішила звести на місці клубу будинок для дворян. Будівлю проектував архітектор Генріх Лонський (Австрія). У 1888 році відкрилася будівля Благородних зборів. Воно було збудовано у класичному стилі з елементами бароко. У 1897 році саме в цьому будинку відбувся перший у Бессарабії показ фільму.
Будівля Благородних зборів, як і багато будинків у Кишиневі, була знищена під час Другої світової війни. Після війни неподалік зруйнованої будівлі відкрився дерев'яний кінотеатр, на його місці зараз розташовуються кілька кафе. 1952 року відкривається новий кінотеатр «Патрія».
Парки
Парк Штефан чел Маре
Парк знаходиться у самому центрі міста. Був розбитий ще 1818 року з ініціативи дружини губернатора Бессарабії Олексія Бахметєва. Спочатку у відсутності назви і називався просто «Міський сад», хоча городяни неофіційно називали парк Александровским[45]. У шістдесятих роках XIX століття був обнесений чавунною огорожею. У 1885 році в центрі парку на гранітній колоні встановлено бронзове погруддя великого російського поета Олександра Пушкіна (скульптор Олександр Опекушин). Саме біля цього парку стояв зруйнований румунами пам'ятник імператору Олександру I, а пізніше на його місці було поставлено пам'ятник Стефану Великому. У радянські часи парк носив назву «Парк імені А. С. Пушкіна», після розпаду СРСР отримав ім'я «Парк Штефан чел Маре». У парку чотири фонтани, до одного з них, центрального, сходяться променями всі його алеї. Площа парку – сім гектарів.
Сквер Кафедрального Собору
Розташований навпроти Будинку уряду Республіки Молдова, за Тріумфальною аркою. У центрі скверу знаходиться Кафедральний собор. Був закладений у 1836 році. Площа скверу — 9 гектарів. Сквер має вісім входів, від яких прямі доріжки сходяться до Кафедрального Собору.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2022 Bulvar Shtefan chel Mare shi Sfint rum Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfant Bulvar Shtefana Velikogo ta Svyatogo znahoditsya v centralnomu sektori mista Kishineva Roztashovanij mizh plosheyu Svobodi ta plosheyu Dimitriye Kantemira maye dovzhinu 3 8 km i ye najvazhlivishoyu miskoyu magistrallyu golovnoyu vissyu Kishineva uzdovzh yakoyi z chasom roztashovuvalisya najvazhlivishi zhittyevi ob yekti socialni politichni ekonomichni ta kulturni neobhidnogo dlya vikonannya jogo funkciyi yak mista prozhivannya oblasti potim yak stolici gubernatorstva ta respubliki Bulvar Shtefan chel Mare shi Sfint MoldovaBulevardul Stefan cel Mare si SfantNaselenij punktKishinivRajonCentrIstorichni vidomostiNazva na chestShtefan VelikijKolishni nazviMilionna Moskovska Oleksandrivska bulvar Korolya Karola II vulicya Lenina prospekt LeninaZagalni vidomostiProtyazhnist3 8 kilometraZovnishni posilannyaMapa Bulvar Shtefan chel Mare shi Sfint u VikishovishiIstoriyaNa pochatku stolittya XIX tam zhe bula Miljonna vulicya z 1840 h rr do 1877 r nazivalasya Moskovska vulicya potim Oleksandrivska vulicya 1877 1924 bud Oleksandr Dobrij 1924 1944 U 1931 roci bulvar rozdilili na dva vid ploshi Svobodi pivdennij kinec vulici do vulici Virmenskoyi vin zberig nazvu Aleksandru chel Bun a vid vulici Virmenskoyi do kincya de znahodivsya Vijskovij shpital nazivavsya bd Korol Karol II U 1944 1952 rokah vulicya nosila nazvu na chest Volodimira Illicha Lenina pislya chogo bula pereogoloshena bulvarom i zberigala svoyu nazvu do 1990 roku Prospekt Shtefan chel Mare u nashi dniDerzhavni ustanovi Prezidentskij palac Prezidentskij palac prospekt Shtefan chel Mare 154 zbudovanij u 1990 roci arhitektor Yu Tumanyan Budivlya Parlamentu prospekt Shtefan chel Mare 105 zbudovano u 1976 roci arhitektori A Cherdancev ta G Bosenko Miska Primariya prospekt Shtefan chel Mare 83 pobudovana v 1902 roci arhitektori M Elladi ta A Bernardacci Budinok uryadu Respubliki Moldova Plosha Nacionalnih Zboriv 1 arhitektor S Fridlin 1964 Budivlya Ministerstva vnutrishnih sprav prospekt Shtefan chel Mare 75 Diplomatichni predstavnictva Posolstvo Rosijskoyi Federaciyi u Respublici Moldova prospekt Shtefan chel Mare 153 Posolstvo Ugorshini v Respublici Moldova prospekt Shtefan chel Mare 131 Tablichka z istoriyeyu imen bulvar Shtefan chel Mare ta Sfant u Kishinevi Oskilki doshka bula vstanovlena nezakonno misceva vlada nevdovzi yiyi znyala Navchalni zakladi Tehnichnij universitet Moldovi Tehnichnij universitet Moldovi prospekt Shtefan chel Mare 168 Medichnij universitet N Testimicianu prospekt Shtefan chel Mare 165 Budivlya ye pam yatkoyu arhitekturi pochatku XX stolittya arhitektor Mihajlo Chekerul Kush 1905 Spochatku bulo zbudovano yak vijskovij lazaret 1950 roku syudi bulo perevedeno organizovanij 1945 roku Medichnij institut Naukovi ustanovi Akademiya nauk Moldovi Roztashovana na pochatku vulici prospekt Shtefan chel Mare 1 Zbudovana u p yatdesyati roki arhitektorom Valentinom Mednikom Pislya rozpadu SRSR budinok buv rekonstrujovanij i perefarbovanij z nogo bulo zbito radyansku simvoliku ta vstanovleno novu emblemu ANM Ustanovi zv yazku Golovposhtamt Zznahoditsya na rozi prospektu Shtefan chel Mare ta vulici Vlajku Pyrkyelab prospekt Shtefan chel Mare 134 arhitektor Valentin Mednik Centralnij ofis MOLDTELECOM prospekt Shtefan chel Mare 12 zbudovano u 1980 ti roki Viznachni pam yatki Gotel Nacional Gotel Nacional Odna z budivel suchasnoyi arhitekturi prospekt Shtefan chel Mare 4 arhitektori V Shalaginov ta A Gorbuncov 1978 rik Ye simnadcyatipoverhovoyu budivleyu pryamokutnoyi formi U skladi kompleksu budivel gotelyu bulo zbudovano budinok restoranu okruglenij z odniyeyi zi storin i pov yazanij z osnovnim korpusom gotelyu perehodom Spochatku nazivalasya gotelem Inturist Vvazhalasya odnim iz najprestizhnishih goteliv Kishineva v nij buv dosit visokij riven servisu Organna zala Organna zala Koncertnij zal prospekt Shtefan chel Mare 81 pobudovanij za proektom inzhenera Mihajla Chekerul Kusha 1911 Spochatku v cij budivli roztashovuvavsya Miskij bank piznishe Derzhbank SRSR Z iniciativi Pershogo sekretarya Kompartiyi MRSR Ivana Bodyula budivlya bula rekonstrujovana 1978 roku v nij vidkrivsya koncertnij zal na 555 misc U zali vstanovleno yedinij u Moldovi organ virobnictva chehoslovackoyi firmi Riger Klos Narazi u budivli prohodyat koncerti kamernoyi organnoyi ta simfonichnoyi muziki muzichni festivali ta hudozhni vistavki Budivlya Miskoyi upravi Budivlya Miskoyi upravi ratusha Budivlyu zbudovano v 1902 roci arhitektorami M Elladi ta A Bernardacci na chest Bernardacci na stini budivli visit memorialna doshka V danij chas v comu budinku roztashuvalisya Primariya Kishineva a takozh kilka magaziniv Budivlya dvopoverhova zbudovana u formi literi G Vhid roztashovanij iz kuta budivli Nad vhodom roztashovana vezha z godinnikom vikonana v stili venecianskoyi gotiki Triumfalna arka Pam yatka arhitekturi XIX st Bula zbudovana arhitektorom L Zaushkevichem u 1840 roci na chest peremogi u Rosijsko tureckih vijnah Kafedralnij sobor Kafedralnij sobor Kafedralnij sobor Sobor Rizdva Hristovogo buv pobudovanij z iniciativi Mitropolita Benulesku Bodoni v 1836 arhitektorom Avraamom Melnikovim takozh bula pobudovana i dzvinicya Sobor sporudzhenij u stili rosijskogo klasicizmu Budinok centrichnij z chotirma portikami po shist kolon na fasadah budivli Hram uvinchuye velikij kupol na kruglomu barabani yakij prorizanij vismoma velikimi svitlovimi viknami U 1962 roci za rozporyadzhennyam administraciyi mista bulo pidirvano dzvinicyu Budivlyu hramu bulo peretvoreno na Vistavkovij zal Ministerstva kulturi MRSR 1989 roku znovu peredano cerkvi U 1997 roci dzvinicyu bulo vidnovleno Pam yatniki Pam yatnik Stefanu Velikomu Pam yatnik Stefanu Velikomu na rozi vulici Benulesku Bodoni ta prospektu Shtefan chel Mare simvol stolici Moldovi 1928 rik skulptor Oleksandr Plemedyale Monument vizvolitelyam vid fashistskoyi okupaciyi znahoditsya v centri ploshi na rozi bulvaru Negruci ta prospektu Shtefan chel Mare navproti Akademiyi nauk Respubliki Moldova Pam yatnik Na zgadku pro zhertvi radyanskoyi okupaciyi ta totalitarnogo komunistichnogo rezhimu vstanovlenij u samomu centri Kishineva navproti Triumfalnoyi arki Teatri Nacionalnij teatr operi ta baletu Respubliki Moldova Budivlyu virisheno u suchasnomu arhitekturnomu stili prospekt Shtefan chel Mare 152 arhitektori N Kurinnoyi A Gorshkov skulptori V Novikov N Sazhina B Dubrovin G Dubrovina 1980 rik U teatri krim opernih ta baletnih vistav regulyarno provodyatsya riznomanitni koncerti ta festivali Nacionalnij Teatr imeni Mihaya Eminesku Nacionalnij teatr imeni Mihaya Eminesku Budivlya teatru bula zbudovana v 1954 roci prospekt Shtefan chel Mare 79 arhitektori S Galadzheva V Smirnov ta V Aleksandrov Ce yedina budivlya zbudovana v radyanskij period u Kishinevi vnesena do Reyestru pam yatok istoriyi ta kulturi nacionalnogo znachennya za propoziciyeyu Akademiyi Nauk Respubliki Moldova Spochatku v nomu pracyuvali opernij ta dramatichnij teatri ob yednani v odnu trupu Teatr nosiv im ya A S Pushkina Z 1957 roku muzichna chastina trupi utvorila Moldavskij teatr operi ta baletu i pracyuvala v starij budivli teatru do budivnictva novogo u 1980 roci Z 1994 roku otrimav im ya klasika rumunskoyi literaturi Mihaya Eminesku Kinoteatr Patriya Kinoteatr Patriya Na misci ninishnogo kinoteatru Patriya prospekt Shtefan chel Mare 103 u XIX stolitti stoyav Anglijskij klub budinok yakogo zgoriv u 1886 roci Pislya pozhezhi miska vlada virishila zvesti na misci klubu budinok dlya dvoryan Budivlyu proektuvav arhitektor Genrih Lonskij Avstriya U 1888 roci vidkrilasya budivlya Blagorodnih zboriv Vono bulo zbudovano u klasichnomu stili z elementami baroko U 1897 roci same v comu budinku vidbuvsya pershij u Bessarabiyi pokaz filmu Budivlya Blagorodnih zboriv yak i bagato budinkiv u Kishinevi bula znishena pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vijni nepodalik zrujnovanoyi budivli vidkrivsya derev yanij kinoteatr na jogo misci zaraz roztashovuyutsya kilka kafe 1952 roku vidkrivayetsya novij kinoteatr Patriya Parki Park Shtefan chel Mare Park Shtefan chel Mare Park znahoditsya u samomu centri mista Buv rozbitij she 1818 roku z iniciativi druzhini gubernatora Bessarabiyi Oleksiya Bahmetyeva Spochatku u vidsutnosti nazvi i nazivavsya prosto Miskij sad hocha gorodyani neoficijno nazivali park Aleksandrovskim 45 U shistdesyatih rokah XIX stolittya buv obnesenij chavunnoyu ogorozheyu U 1885 roci v centri parku na granitnij koloni vstanovleno bronzove pogruddya velikogo rosijskogo poeta Oleksandra Pushkina skulptor Oleksandr Opekushin Same bilya cogo parku stoyav zrujnovanij rumunami pam yatnik imperatoru Oleksandru I a piznishe na jogo misci bulo postavleno pam yatnik Stefanu Velikomu U radyanski chasi park nosiv nazvu Park imeni A S Pushkina pislya rozpadu SRSR otrimav im ya Park Shtefan chel Mare U parku chotiri fontani do odnogo z nih centralnogo shodyatsya promenyami vsi jogo aleyi Plosha parku sim gektariv Skver Kafedralnogo Soboru Skver Kafedralnogo Soboru Roztashovanij navproti Budinku uryadu Respubliki Moldova za Triumfalnoyu arkoyu U centri skveru znahoditsya Kafedralnij sobor Buv zakladenij u 1836 roci Plosha skveru 9 gektariv Skver maye visim vhodiv vid yakih pryami dorizhki shodyatsya do Kafedralnogo Soboru