Михаїл Петров Арнау́дов (5 жовтня 1878, Русе — 18 лютого 1978, Софія) — болгарський учений, фольклорист, історик літератури. Академік Болгарської академії наук. Іноземний член НТШ від 24.06.1924.
Михаїл Арнаудов | |
---|---|
Михаил Арнаудов | |
Ім'я при народженні | болг. Михаил Петров Арнаудов |
Народився | 5 жовтня 1878[1] Русе, Князівство Болгарія |
Помер | 18 лютого 1978[1] (99 років) Софія, Народна Республіка Болгарія |
Поховання | d |
Країна | Болгарія |
Діяльність | етнолог, філолог |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського (1898) і Карлів університет |
Науковий ступінь | професор, d і Honoris causa |
Знання мов | німецька і болгарська[2] |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Членство | Болгарська академія наук, НАН України, Національний археологічний інститут і музей, d і Наукове товариство імені Шевченка |
Посада | d |
Нагороди | |
|
Сім'я
Отець — Петр Сибинов Арнаудов, торговець. Мати — Друмка Панова. Брати — Димитр (працював у міській громаді Русе, був її головним секретарем), Ілля (оперний режисер, один з перших болгарських музичних режисерів, перший постановник у Болгарії опер Рихарда Вагнера). Дружина — Стефанка. Діти — Асен (економіст), Златка (піаністка), Петр (музичний педагог).
Освіта
Закінчив державну чоловічу гімназію «Князь Борис» у Русе, Вище училище у Софії (майбутній Софійський університет; 1898), де вивчав слов'янську філологію, учень професора Івана Шишманова. Спеціалізувався в університетах Лейпцига і Берлина (1898—1900) і Праги (1903—1904), у яких отримав ступінь доктора в області філософії, слов'янської філології та індології (тема дисертації: «Болгарські народні приказки»).
Науково--педагогічна діяльність
Був вчителем гімназій у Видине, з 1901 — у Софії. З 1907 — заступник директора Народної академії у Софії. З 1908 — ординарний доцент, з 1914 — екстраординарний професор, з 1919 — ординарний професор порівняльної літературної історії, у 1921—1922 — декан історико-філологічного факультету, у 1935—1936 — ректор Софійського університету. У 1926 — директор Народного театру. У 1923—1927 і 1931—1933 — голова Спілки болгарських письменників. Був президентом Болгарської академії наук, членом літературної академії «Петьофи» (Угорщина), доктором honoris causa університетів Гейдельберга (1936) і Мюнстера (1943). Входив у склад масонської ложі «Светлина».
Автор численних монографій, присвячених видаваним діячам болгарської культури — Паісію Хилендарському, Неофіту Бозвелі, Василу Априлову, Івану Селиминському, Георги Раковському, Любену Каравелову. Дослідив творчість класиків болгарської літератури — Івана Вазова, Пейо Яворова, Кирила Христова, Йордана Йовкова, Димчо Дебелянова. Займався вивченням народної поезії, один з засновників сучасної болгарської етнографії. Прибічник культурно--історичного методу у літературознавстві. У 1925—1943 — редактор журналу «Болгарська думка». Випустив бібліографічне видання «Болгарські письменники» (тт. 1-6, 1929—1930; 2003—2004).
Політична діяльність та репресії
З 1 червня по 2 вересня 1944 — міністр народної просвіти в уряді Івана Багрянова. Після перевороту 9 вересня 1944 заарештований. За участь у діяльності уряду був засуджений так званим Народним судом у 1945 к 15 рокам позбавлення свободи. У в'язниці займався перекладами з французького мови і підготовкою видання творів Івана Вазова. Звільнений з ув'язнення у 1947. Був виключений з Болгарської академії наук (відновлений у 1961).
Пам'ять про Арнаудова
Ім'ям академіка Арнаудова названа середня школа у Софії. У Русе проходять «Арнаудовські читання».
Праці
- Болгарські народні свята. (1918).
- Кралі Марко у народній поезії. (1918).
- Вивчення болгарських обрядів та легенд(1920—1924).
- Вступ до літературознавства. Завдання. Історія. Сучасний стан.(1920).
- Психологія літературної творчості. (1931).
- Нариси болгарського фольклору. (1934).
- Творці Болгарського відродження. (1940).
- Основи літературної науки, 2-е видання. (1942).
- Іван Вазов, 2-е вид. (1944).
- З життя і поезії Івана Вазова. (1958).
- Яворов. Особа, творчість, доля. (1961).
- Психологія літературної творчості, 2-е вид. (1965; рос. пер., 1968).
- Поети та герої Болгарського відродження. (1965).
- Г. С Раковський (1967).
- Веркович і Веда Словена. (1968).
Примітки
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Орест Заяць. Арнаудов Михайло [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія: електронна версія
Послання
- Орест Заяць. Арнаудов Михайло [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія: електронна версія (дата звернення: 17.06.2021)
- Біографія [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihayil Petrov Arnau dov 5 zhovtnya 1878 Ruse 18 lyutogo 1978 Sofiya bolgarskij uchenij folklorist istorik literaturi Akademik Bolgarskoyi akademiyi nauk Inozemnij chlen NTSh vid 24 06 1924 Mihayil ArnaudovMihail ArnaudovIm ya pri narodzhennibolg Mihail Petrov ArnaudovNarodivsya5 zhovtnya 1878 1878 10 05 1 Ruse Knyazivstvo BolgariyaPomer18 lyutogo 1978 1978 02 18 1 99 rokiv Sofiya Narodna Respublika BolgariyaPohovannyadKrayina BolgariyaDiyalnistetnolog filologAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta Ohridskogo 1898 i Karliv universitetNaukovij stupinprofesor d i Honoris causaZnannya movnimecka i bolgarska 2 ZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoChlenstvoBolgarska akademiya nauk NAN Ukrayini Nacionalnij arheologichnij institut i muzej d i Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaPosadadNagorodi Mediafajli u VikishovishiSim yaOtec Petr Sibinov Arnaudov torgovec Mati Drumka Panova Brati Dimitr pracyuvav u miskij gromadi Ruse buv yiyi golovnim sekretarem Illya opernij rezhiser odin z pershih bolgarskih muzichnih rezhiseriv pershij postanovnik u Bolgariyi oper Riharda Vagnera Druzhina Stefanka Diti Asen ekonomist Zlatka pianistka Petr muzichnij pedagog OsvitaZakinchiv derzhavnu cholovichu gimnaziyu Knyaz Boris u Ruse Vishe uchilishe u Sofiyi majbutnij Sofijskij universitet 1898 de vivchav slov yansku filologiyu uchen profesora Ivana Shishmanova Specializuvavsya v universitetah Lejpciga i Berlina 1898 1900 i Pragi 1903 1904 u yakih otrimav stupin doktora v oblasti filosofiyi slov yanskoyi filologiyi ta indologiyi tema disertaciyi Bolgarski narodni prikazki Naukovo pedagogichna diyalnistBuv vchitelem gimnazij u Vidine z 1901 u Sofiyi Z 1907 zastupnik direktora Narodnoyi akademiyi u Sofiyi Z 1908 ordinarnij docent z 1914 ekstraordinarnij profesor z 1919 ordinarnij profesor porivnyalnoyi literaturnoyi istoriyi u 1921 1922 dekan istoriko filologichnogo fakultetu u 1935 1936 rektor Sofijskogo universitetu U 1926 direktor Narodnogo teatru U 1923 1927 i 1931 1933 golova Spilki bolgarskih pismennikiv Buv prezidentom Bolgarskoyi akademiyi nauk chlenom literaturnoyi akademiyi Petofi Ugorshina doktorom honoris causa universitetiv Gejdelberga 1936 i Myunstera 1943 Vhodiv u sklad masonskoyi lozhi Svetlina Avtor chislennih monografij prisvyachenih vidavanim diyacham bolgarskoyi kulturi Paisiyu Hilendarskomu Neofitu Bozveli Vasilu Aprilovu Ivanu Seliminskomu Georgi Rakovskomu Lyubenu Karavelovu Doslidiv tvorchist klasikiv bolgarskoyi literaturi Ivana Vazova Pejo Yavorova Kirila Hristova Jordana Jovkova Dimcho Debelyanova Zajmavsya vivchennyam narodnoyi poeziyi odin z zasnovnikiv suchasnoyi bolgarskoyi etnografiyi Pribichnik kulturno istorichnogo metodu u literaturoznavstvi U 1925 1943 redaktor zhurnalu Bolgarska dumka Vipustiv bibliografichne vidannya Bolgarski pismenniki tt 1 6 1929 1930 2003 2004 Politichna diyalnist ta represiyiZ 1 chervnya po 2 veresnya 1944 ministr narodnoyi prosviti v uryadi Ivana Bagryanova Pislya perevorotu 9 veresnya 1944 zaareshtovanij Za uchast u diyalnosti uryadu buv zasudzhenij tak zvanim Narodnim sudom u 1945 k 15 rokam pozbavlennya svobodi U v yaznici zajmavsya perekladami z francuzkogo movi i pidgotovkoyu vidannya tvoriv Ivana Vazova Zvilnenij z uv yaznennya u 1947 Buv viklyuchenij z Bolgarskoyi akademiyi nauk vidnovlenij u 1961 Pam yat pro ArnaudovaIm yam akademika Arnaudova nazvana serednya shkola u Sofiyi U Ruse prohodyat Arnaudovski chitannya PraciBolgarski narodni svyata 1918 Krali Marko u narodnij poeziyi 1918 Vivchennya bolgarskih obryadiv ta legend 1920 1924 Vstup do literaturoznavstva Zavdannya Istoriya Suchasnij stan 1920 Psihologiya literaturnoyi tvorchosti 1931 Narisi bolgarskogo folkloru 1934 Tvorci Bolgarskogo vidrodzhennya 1940 Osnovi literaturnoyi nauki 2 e vidannya 1942 Ivan Vazov 2 e vid 1944 Z zhittya i poeziyi Ivana Vazova 1958 Yavorov Osoba tvorchist dolya 1961 Psihologiya literaturnoyi tvorchosti 2 e vid 1965 ros per 1968 Poeti ta geroyi Bolgarskogo vidrodzhennya 1965 G S Rakovskij 1967 Verkovich i Veda Slovena 1968 PrimitkiProleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Orest Zayac Arnaudov Mihajlo 9 travnya 2021 u Wayback Machine Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Enciklopediya elektronna versiyaPoslannyaOrest Zayac Arnaudov Mihajlo 9 travnya 2021 u Wayback Machine Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Enciklopediya elektronna versiya data zvernennya 17 06 2021 Biografiya 28 bereznya 2019 u Wayback Machine