Гіпотеза циклічного перенаселення: за певних (особливо сприятливих) умов популяції виявляються в стані перенаселення, тобто їх чисельність виходить за межі, визначувані ємністю середовища; причому такі «прориви» деяких популяцій відбуваються через регулярні проміжки часу. Прикладом можуть служити спалахи чисельності сарани (Chortoicetes terminifera) у сухих Південної Австралії (кожні 30-40 років; перший спалах зареєстровано в 1845 р.). На сході Австралії нашестя сарани ще більш часті — тут людини (особливо [en] овець) створює умови, де поєднання ґрунту і рослинності сприяє розмноженню та росту популяції сарани, що відзначав у 1957 р. Б. П. Уваров.
В Альпах у (Zeiraphera griseana) цикл зростання чисельності популяції (до 10 тисяч раз) спостерігається раз на 10 років (Baltensweiler, 1938). Максимум чисельності шишкарів (Loxia curvirostra) спостерігається у Фінляндії приблизно раз на 3 роки і збігається з урожаєм ялинових шишок, насінням яких цей вид харчується.
Ще одним прикладом можуть служити . Так, поблизу берегів Перу спостерігається на південь, відома під назвою «Ніньйо». При цьому теплі води витісняють з поверхні холодні раз на 7 років, температура води підвищується в середньому на 5 °С, змінюється солоність, відбувається «по ланцюжку» загибель планктону, риб, морських птахів (особливо бакланів), що призводить до циклічних сукцесійних змін.
Див. також
Література
- Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
- Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
- Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
- Кондратюк Е. М., Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
- Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London : Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p.
- McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p.
- Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.
Ресурси Інтернету
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 [ 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев, Наук. Думка, 1984 [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Англо-русский биологический словарь (online версия) [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Англо-русский научный словарь (online версия) [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bodenheimer F.S. Problems of Animal Ecology. — London, 1938. — 486 p.
- Никольский Г. В. Экология рыб. — М., 1963. — 368 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipoteza ciklichnogo perenaselennya za pevnih osoblivo spriyatlivih umov populyaciyi viyavlyayutsya v stani perenaselennya tobto yih chiselnist vihodit za mezhi viznachuvani yemnistyu seredovisha prichomu taki prorivi deyakih populyacij vidbuvayutsya cherez regulyarni promizhki chasu Prikladom mozhut sluzhiti spalahi chiselnosti sarani Chortoicetes terminifera u suhih Pivdennoyi Avstraliyi kozhni 30 40 rokiv pershij spalah zareyestrovano v 1845 r Na shodi Avstraliyi nashestya sarani she bilsh chasti tut lyudini osoblivo en ovec stvoryuye umovi de poyednannya gruntu i roslinnosti spriyaye rozmnozhennyu ta rostu populyaciyi sarani sho vidznachav u 1957 r B P Uvarov V Alpah u Zeiraphera griseana cikl zrostannya chiselnosti populyaciyi do 10 tisyach raz sposterigayetsya raz na 10 rokiv Baltensweiler 1938 Maksimum chiselnosti shishkariv Loxia curvirostra sposterigayetsya u Finlyandiyi priblizno raz na 3 roki i zbigayetsya z urozhayem yalinovih shishok nasinnyam yakih cej vid harchuyetsya She odnim prikladom mozhut sluzhiti Tak poblizu beregiv Peru sposterigayetsya na pivden vidoma pid nazvoyu Ninjo Pri comu tepli vodi vitisnyayut z poverhni holodni raz na 7 rokiv temperatura vodi pidvishuyetsya v serednomu na 5 S zminyuyetsya solonist vidbuvayetsya po lancyuzhku zagibel planktonu rib morskih ptahiv osoblivo baklaniv sho prizvodit do ciklichnih sukcesijnih zmin Div takozhGipoteza rozpodilu riziku Gipoteza samoregulyaciyi populyacij Efekt zalezhnosti vid shilnosti Zakon limituyuchih faktoriv Zakon obmezhenogo rostu DarvinaLiteraturaBiologichnij slovnik Za red K M Sitnika V O Topachevskogo 2 ge vid K Golov red URE 1986 679 s Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev 1989 Osnovnye zakony ekologii M Izdat dom Paganel 2009 171 s Kondratyuk E M Slovnik dovidnik z ekologiyi K Urozhaj 1987 147 s Bennett R J Chorley R J Environmental systems Philosophy analisis and control London Methuen and C Ltd 1978 624 p McIntosh Robert P The Background of Ecology Concept and Theory Cambridge University Press Cambridge London N Y New Rochelle Sydney Melbourne 1985 383 p Watt K E F Principles of Environmental Science McGraw Hill Inc 1973 319 p Resursi InternetuDedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev 1989 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Slovar botanicheskih terminov Pod obsh red I A Dudki Kiev Nauk Dumka 1984 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Anglo russkij biologicheskij slovar online versiya 6 listopada 2016 u Wayback Machine Anglo russkij nauchnyj slovar online versiya 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiBodenheimer F S Problems of Animal Ecology London 1938 486 p Nikolskij G V Ekologiya ryb M 1963 368 s