Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріарх Анфім VI ( грец. Πατριάρχης Άνθιμος Στ´; у миру Іоаннідіс (грец. Ἰωαννίδης), також Куталіанос (грец. Κουταλιανός); 1782, острів Куталіс у Мармуровому морі, Османська імперія — 7 грудня 1877) — патріарх Константинопольський, який займав престол тричі: 4 грудня 1845 — 18 жовтня 1848, 1853–1855, 1871–1873.
| Антим VI Константинопольский | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1782[1] Екінлік, Мармара, Баликесір, Туреччина |
| Помер | 7 грудня 1877 |
| Країна |  Османська імперія |
| Діяльність | православний священник |
| Членство | d |
| Посада | Константинопольський патріархат |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія та діяльність
Прийняв постриг на Афоні; служив протосинкеллом Деркійської митрополії, потім очолював митрополії: Серр (з листопада 1829 р.), Пруси (з червня 1833 р.) та Ефеса (з квітня 1837 р.).
У своє перше патріаршество (успадкував Мелетію III), в 1847 зробив канонізацію Патріарха Фотія I; в 1848 році, ініціював видання в травні «Окружного послання єдиної святої кафолічної та апостольської церкви до всіх православних християн», яке було підписано ним самим (складено колишнім Патріархом Костантієм I Мудрим), Єрофеєм Александрійським, Мефодієм Антіохійським, Кирилом Єрусалимським, а також членами їх синодів, — у відповідь на енцикліку папи Пія IX від 6 січня 1848 р. Параграф 4-й Окружного послання говорив: «З єресей, що поширилися, якими бог знає долями, здебільшого всесвіту, був колись аріанізм, а тепер — папізм. Але й цей останній (подібно до першого, що вже зовсім зник), хоча донині ще в силі, не переможе до кінця, а мине і скинеться і великий голос небесний виголосить про нього: скинутий (Апок. 12,10)!»
На початку 1847 року патріарху і Синоду було дано султанське розпорядження здійснити реформу, згідно з хатті-шерифом, церковного управління: у квітні було вироблено 15 глав, згідно з якими миряни входили до Синоду нарівні з ієрархами Церкви; до його складу було включено великий логофет Микола Аристархіс, самоський князь Стефан Вогородис (грец. Στέφανος Βογορίδης ; Алеко-паша або Стойко Богоров) і бий Іоанн Псіхаріс. Але вже в жовтні 1848 року рада з 18 єпископів опротестувало практику участі мирян у церковному управлінні і вона припинилася.
Зрікся престолу 18 жовтня 1848 року і жив у Константинополі та на Афоні; йому успадкував , який вдруге піднявся на престол 19 жовтня того ж року.
У 1895 році в Києві було опубліковано приватний лист архімандрита Феофана (Говорова) до архієпископа Інокентія (Борисова) від 9 березня 1857, до того зберігалося в особистому архіві митрополита Макарія (Булгакова); лист був написаний з Константинополя, де архімандрит Феофан складався при посольській церкві, і містив неофіційну доповідь про поточне становище церковних та інших справ у Оттоманській імперії, зокрема повідомляючи таке: «… До того ще — давно вже ходить чутка про зміну патріарха. — Шукає колишній Анфім. Редкліфф із візиром готові сприяти йому. Члени синоду може бути й не проти змінити патріарха — доброго, але боязкого, як то кажуть і недалекого. Тільки передбачивши, що, завівши промову про зміну його, вони повинні будуть прийняти Анфима — нелюбимого і хабарником, що ославився, — поклали всіма силами стояти за справжнього патріарха.»
Після усунення 8 липня 1860 року патріарха Кирила VII вибори вперше проходили за новим регламентом, що передбачав висування кандидатів виборчими зборами, до якого входили і миряни. 20 вересня того ж року набрав найбільше (35) голосів при обранні кандидатів на патріарший престол; також отримав більшість голосів на другому засіданні виборчих зборів, що залишили 3 кандидатів. Але в результаті архієреями був обраний лідер митрополитів-геронтів — Кизичний митрополит Йоаким II.
Зайнявши 5 вересня 1871 року, після вимушеної відставки Григорія VI патріарший престол втретє, будучи на той час вельми шанованим старцем.
Протистояв спробам болгарських єпископів-розкольників отримати визнання з боку оттоманської Порти (неуспішно: в 1872 році Антим (Чаликов) отримав від турецького уряду берат, що надавав йому права, проголошені султанським фірманом 1870 року), а також з боку помісних православ. У серпні — вересні 1872 року головував на Соборі в Константинополі, який засудив болгар як схизматиків за «філетизм» (привнесення племінного початку).
Нездатність патріарха припинити діяльність Болгарського екзархату (у тому числі і в самому Константинополі, де була резиденція болгарського екзарха) викликала невдоволення крайньої грецької партії, що змусило Патріарха у загальних зборах Синоду та Ради 20 вересня 1873 заявити про свою відставку. 30 вересня того ж року приніс формальне, під прелогом старості, зречення і пішов на спокій.
Коментарі
- Видано в російському перекладі: «Окружное посланіе единой, святой соборной и апостольской церкви ко всѣмъ православнымъ христіанамъ». СПб., 1859.
- Йдеться про Патріарха Кирила VII
- Геронти в даному контексті є найстарішими митрополитами Вселенського трону, які становили після реформи управління патріаха постійний Синод Константинопольської Церкви.
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- [[|Откр]] 12:10
- Окружное послание единой, святой, соборной и апостольской церкви ко всем православным христианам 6 мая 1848 г. оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 19 травня 2009.
- И. И. Соколов. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. Т. I, СПб., 1904, стр. 715.
- «Сужденія преосв. Ѳеофана, бывшаго епископа владимірскаго, о и о состояніи православной церкви на Востокѣ. (Съ предисловіемъ)». Ѳ.И. Титова // «Труды Кіевской духовной Академіи». 1895, май, стр. 33—66.
- Письмо архим. Ѳеофана къ архіеп. Иннокентію // «Труды Кіевской духовной Академіи». 1895, май, стр. 57.
- Дата за: |Ѳ. Стояновъ-Бурмовъ. «Греко-болгарская распря въ шестидесятыхъ годахъ» // «Вѣстникъ Европы». СПб, 1888, № 8, стр. 736.
- Ѳ. Стояновъ-Бурмовъ. «Греко-болгарская распря въ шестидесятыхъ годахъ» // «Вѣстникъ Европы». СПб, 1888, № 8, стр. 741—742.
- И. И. Соколов. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. Т. I, СПб., 1904, стр. 651.
Література
- Нелюбов Б. А. Анфим VI. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2001. — Т. II. — С. 719. — .(рос.)
- И. И. Соколов. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. Т. I, СПб., 1904, стр. 632—651, 281—287.
Посилання
- Ἄνθιμος Στ´ довідка на офіційному сайті всесвітньої Патріархії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Anfim VI grec Patriarxhs An8imos St u miru Ioannidis grec Ἰwannidhs takozh Kutalianos grec Koytalianos 1782 ostriv Kutalis u Marmurovomu mori Osmanska imperiya 7 grudnya 1877 patriarh Konstantinopolskij yakij zajmav prestol trichi 4 grudnya 1845 18 zhovtnya 1848 1853 1855 1871 1873 Antim VI KonstantinopolskijNarodivsya1782 1 Ekinlik Marmara Balikesir TurechchinaPomer7 grudnya 1877 1877 12 07 Krayina Osmanska imperiyaDiyalnistpravoslavnij svyashennikChlenstvodPosadaKonstantinopolskij patriarhatKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiya ta diyalnistPrijnyav postrig na Afoni sluzhiv protosinkellom Derkijskoyi mitropoliyi potim ocholyuvav mitropoliyi Serr z listopada 1829 r Prusi z chervnya 1833 r ta Efesa z kvitnya 1837 r U svoye pershe patriarshestvo uspadkuvav Meletiyu III v 1847 zrobiv kanonizaciyu Patriarha Fotiya I v 1848 roci iniciyuvav vidannya v travni Okruzhnogo poslannya yedinoyi svyatoyi kafolichnoyi ta apostolskoyi cerkvi do vsih pravoslavnih hristiyan yake bulo pidpisano nim samim skladeno kolishnim Patriarhom Kostantiyem I Mudrim Yerofeyem Aleksandrijskim Mefodiyem Antiohijskim Kirilom Yerusalimskim a takozh chlenami yih sinodiv u vidpovid na encikliku papi Piya IX vid 6 sichnya 1848 r Paragraf 4 j Okruzhnogo poslannya govoriv Z yeresej sho poshirilisya yakimi bog znaye dolyami zdebilshogo vsesvitu buv kolis arianizm a teper papizm Ale j cej ostannij podibno do pershogo sho vzhe zovsim znik hocha donini she v sili ne peremozhe do kincya a mine i skinetsya i velikij golos nebesnij vigolosit pro nogo skinutij Apok 12 10 Na pochatku 1847 roku patriarhu i Sinodu bulo dano sultanske rozporyadzhennya zdijsniti reformu zgidno z hatti sherifom cerkovnogo upravlinnya u kvitni bulo virobleno 15 glav zgidno z yakimi miryani vhodili do Sinodu narivni z iyerarhami Cerkvi do jogo skladu bulo vklyucheno velikij logofet Mikola Aristarhis samoskij knyaz Stefan Vogorodis grec Stefanos Bogoridhs Aleko pasha abo Stojko Bogorov i bij Ioann Psiharis Ale vzhe v zhovtni 1848 roku rada z 18 yepiskopiv oprotestuvalo praktiku uchasti miryan u cerkovnomu upravlinni i vona pripinilasya Zriksya prestolu 18 zhovtnya 1848 roku i zhiv u Konstantinopoli ta na Afoni jomu uspadkuvav yakij vdruge pidnyavsya na prestol 19 zhovtnya togo zh roku U 1895 roci v Kiyevi bulo opublikovano privatnij list arhimandrita Feofana Govorova do arhiyepiskopa Inokentiya Borisova vid 9 bereznya 1857 do togo zberigalosya v osobistomu arhivi mitropolita Makariya Bulgakova list buv napisanij z Konstantinopolya de arhimandrit Feofan skladavsya pri posolskij cerkvi i mistiv neoficijnu dopovid pro potochne stanovishe cerkovnih ta inshih sprav u Ottomanskij imperiyi zokrema povidomlyayuchi take Do togo she davno vzhe hodit chutka pro zminu patriarha Shukaye kolishnij Anfim Redkliff iz vizirom gotovi spriyati jomu Chleni sinodu mozhe buti j ne proti zminiti patriarha dobrogo ale boyazkogo yak to kazhut i nedalekogo Tilki peredbachivshi sho zavivshi promovu pro zminu jogo voni povinni budut prijnyati Anfima nelyubimogo i habarnikom sho oslavivsya poklali vsima silami stoyati za spravzhnogo patriarha Pislya usunennya 8 lipnya 1860 roku patriarha Kirila VII vibori vpershe prohodili za novim reglamentom sho peredbachav visuvannya kandidativ viborchimi zborami do yakogo vhodili i miryani 20 veresnya togo zh roku nabrav najbilshe 35 golosiv pri obranni kandidativ na patriarshij prestol takozh otrimav bilshist golosiv na drugomu zasidanni viborchih zboriv sho zalishili 3 kandidativ Ale v rezultati arhiyereyami buv obranij lider mitropolitiv gerontiv Kizichnij mitropolit Joakim II Zajnyavshi 5 veresnya 1871 roku pislya vimushenoyi vidstavki Grigoriya VI patriarshij prestol vtretye buduchi na toj chas velmi shanovanim starcem Protistoyav sprobam bolgarskih yepiskopiv rozkolnikiv otrimati viznannya z boku ottomanskoyi Porti neuspishno v 1872 roci Antim Chalikov otrimav vid tureckogo uryadu berat sho nadavav jomu prava progolosheni sultanskim firmanom 1870 roku a takozh z boku pomisnih pravoslav U serpni veresni 1872 roku golovuvav na Sobori v Konstantinopoli yakij zasudiv bolgar yak shizmatikiv za filetizm privnesennya pleminnogo pochatku Nezdatnist patriarha pripiniti diyalnist Bolgarskogo ekzarhatu u tomu chisli i v samomu Konstantinopoli de bula rezidenciya bolgarskogo ekzarha viklikala nevdovolennya krajnoyi greckoyi partiyi sho zmusilo Patriarha u zagalnih zborah Sinodu ta Radi 20 veresnya 1873 zayaviti pro svoyu vidstavku 30 veresnya togo zh roku prinis formalne pid prelogom starosti zrechennya i pishov na spokij KomentariVidano v rosijskomu perekladi Okruzhnoe poslanie edinoj svyatoj sobornoj i apostolskoj cerkvi ko vsѣm pravoslavnym hristianam SPb 1859 Jdetsya pro Patriarha Kirila VII Geronti v danomu konteksti ye najstarishimi mitropolitami Vselenskogo tronu yaki stanovili pislya reformi upravlinnya patriaha postijnij Sinod Konstantinopolskoyi Cerkvi PrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Otkr 12 10 Okruzhnoe poslanie edinoj svyatoj sobornoj i apostolskoj cerkvi ko vsem pravoslavnym hristianam 6 maya 1848 g originalu za 22 lipnya 2009 Procitovano 19 travnya 2009 I I Sokolov Konstantinopolskaya cerkov v XIX vѣkѣ Opyt istoricheskago izslѣdovaniya T I SPb 1904 str 715 Suzhdeniya preosv Ѳeofana byvshago episkopa vladimirskago o i o sostoyanii pravoslavnoj cerkvi na Vostokѣ S predisloviem Ѳ I Titova Trudy Kievskoj duhovnoj Akademii 1895 maj str 33 66 Pismo arhim Ѳeofana k arhiep Innokentiyu Trudy Kievskoj duhovnoj Akademii 1895 maj str 57 Data za Ѳ Stoyanov Burmov Greko bolgarskaya rasprya v shestidesyatyh godah Vѣstnik Evropy SPb 1888 8 str 736 Ѳ Stoyanov Burmov Greko bolgarskaya rasprya v shestidesyatyh godah Vѣstnik Evropy SPb 1888 8 str 741 742 I I Sokolov Konstantinopolskaya cerkov v XIX vѣkѣ Opyt istoricheskago izslѣdovaniya T I SPb 1904 str 651 LiteraturaNelyubov B A Anfim VI Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2001 T II S 719 ISBN 5 89572 007 2 ros I I Sokolov Konstantinopolskaya cerkov v XIX vѣkѣ Opyt istoricheskago izslѣdovaniya T I SPb 1904 str 632 651 281 287 PosilannyaἌn8imos St dovidka na oficijnomu sajti vsesvitnoyi Patriarhiyi Poperednik Miletij III Konstantinopolskij patriarh 1845 1848 Nastupnik Antim IV Poperednik German IV Konstantinopolskij patriarh 1853 1855 Nastupnik Kirilo VII Poperednik Grigorij VI Konstantinopolskij patriarh 1871 1873 Nastupnik Joakim II