Микола Григорович Маркелов рос Николай Григорьевич Маркелов 15 вересня 1917 Степановка 22 грудня 2004 радянський офіцер

Микола Григорович Маркелов (рос. Николай Григорьевич Маркелов; 15 вересня 1917, Степановка — 22 грудня 2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-японської війни парторг 355-го окремого батальйону 13-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту, старший сержант.

Микола Григорович Маркелов

рос. Николай Григорьевич Маркелов

Народження

15 вересня 1917
Степановка

Смерть

22 грудня 2004 (87 років)
Київ, Україна

Поховання

Країна

Роки служби

1939—1966

Партія

КПРС

Звання

Капітан 1-го рангу

Війни / битви

Радянсько-німецька війна
• Радянсько-японська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркелов.

Біографія

Народився 15 вересня 1917 року в селі Степановці (тепер Ртищевського району Саратовської області). Росіянин. Член ВКП(б) з 1944 року. Закінчив 7 класів і педагогічний робітфак. Був учителем, потім працював на Далекому Сході в Ольгинському районі Приморського краю.

У Військово-Морському флоті з 1939 року. За високі показники в бойовій і політичній підготовці в роки радянсько-німецької війни мав ряд заохочень від командування, був нагороджений нагрудним знаком «Відмінний стрілець». Учасник радянсько-японської війни 1945 року.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7149) Маркелову Миколі Григоровичу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1945 року за відвагу і героїзм, проявлені в боях за звільнення корейського міста і порту Сейсин (Чхончжин).

Після війни продовжував службу на флоті. У 1947 році закінчив військово-політичне училище, в 1953 році — Вищий військово-педагогічний інститут. З 1966 року капітан I рангу М. Г. Маркелов в запасі. Працював у морській школі ДТСААФ. Жив у Києві. Помер 22 грудня 2004 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Література

Румянцев Н. М. Люди легендарного подвига. Саратов, 1968.