Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оранжерея Версаля фр L Orangerie du Château de Versailles в сучасному вигляді була побудована за проектом архітектора Жю

Оранжерея Версаля

Оранжерея Версаля

Оранжерея Версаля (фр. L′Orangerie du Château de Versailles) в сучасному вигляді була побудована за проектом архітектора Жюля Ардуен-Мансара у 1684–1686 роках. Її звели на місці попередньої Королівської оранжереї, яка була побудована архітектором Луї Лево в 1663 році і через певний час стала замалою для ботанічної колекції короля. Версальська оранжерея є свідченням того, що в грандіозних садах Європи споруджувалися масштабні допоміжні об'єкти, призначені не тільки для захисту ніжних рослин, але й для того, щоб справляти глибоке враження на відвідувачів. Взимку у Версальській оранжереї укривають більше 1200 дерев у діжках. Більшість цих дерев — цитрусові. В період з травня по жовтень їх виставляють в партері перед оранжереєю.

Оранжерея Версаля
image
Країна image Франція
image
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
image Оранжерея Версаля у Вікісховищі

Координати: 48°48′07″ пн. ш. 2°07′05″ сх. д. / 48.802200000027774252° пн. ш. 2.118330000027777604° сх. д. / 48.802200000027774252; 2.118330000027777604

Поява цитрусових

image
Кадки з цитрусовими у Версальському парку.

Солодкі цитрусові (померанець) з'явились в Європі у XV–XVI століттях. Спершу вони були дуже дорогим продуктом харчування. У середньовічних куховарських книгах в точності говорилося скільки часточок цитрини належало подавати високим гостям. Згодом цитрусові увійшли в моду серед знаті і багатих торговців. У XVI столітті солодкі цитрусові поширились Європою і стали предметом торгівлі.

У Франції перша оренжерея була побудована за короля Карла VIII в замку Амбуаз. Вважається, що надходження солодких цитрусових до Європи в XV столітті відбувалося через Португалію завдяки навколосвітнім подорожам мореплавця Васко да Гами. Незважаючи на те, що древнім римлянам були знайомі лимони, а також померанець і цитрони, інші види цитрусових — гіркі апельсини, лимони і солодкі апельсини прийшли до Європи через багато сторіч. Французькі садівники, використовуючи прийоми затримки води і поживних речовин, а також особливі методи прищеплення пагонів, домоглися цілорічного цвітіння цитрусових дерев на величезну радість Людовика XIV. Цитрусові мотиви протягом тривалого часу отримали широке поширення в скульптурах, мозаїках, мереживних партерах, ткацтві, живописі, поезії і піснях, а цитрусові квіти вважалися цінними флористичними прикрасами на весільних церемоніях.

Розташування в парку

Оранжерея Версаля розташовується під партером, відомим як Південний партер. Центральний прохід оранжереї становить 156 метрів в довжину і 21 метр в ширину, а його фасад звернений на південь. Склепінчаста стеля оранжереї досягає висоти 13 метрів і є чудовим зразком споруди зі склепінчастою конструкцією без використання цементного будівельного розчину. З півдня до оранжереї примикає Нижній партер, який зі свого південного боку огороджений від Сен-Сір-л'Еколь. Також за балюстрадою знаходиться Швейцарський басейн.

Опис

Центральний прохід оранжереї обрамлений з двох кінців бічними галереями, які зверху накриті «Сходами ста сходинок». Внутрішнє приміщення освітлюється через великі аркові вікна, які по колу виходять до Нижнього партеру.

В центрі головного проходу оранжереї встановлена ​​статуя Людовика XIV, створена в 1683 році . Ця мармурова статуя була замовлена ​​скульптору Маршалом Франції Ла Фейядом для декорування Площі Перемог в Парижі. Проте у 1686 році статую викупив Жюль Ардуен-Мансар, а Ла Фейяд доручив Дежардену створити іншу статую, цього разу відлиту в бронзі. У підсумку на площі встановили бронзову статую, а мармурову подарували королю. Згодом, бронзова копія була переплавлена ​​на артилерійські гармати революціонерами в 1792 році.

Всередині оранжереї тепер знаходиться басейн, висічений з мармуру Рансе в 1674 році на замовлення Людовика XIV. Цей восьмикутний басейн має 3 метри в ширину і більше 1 метра в глибину. Ймовірно, спершу його використовували для обмивання ніг короля після повернення з полювання. Його було неможливо використовувати для купання, оскільки підігріти такий обсяг води в мармурі неможливо. Довгий час цей басейн знаходився на першому поверсі Версальського палацу, в тій його частині де був Банний Кабінет, а згодом, при Людовику XV, розміщувалися дочки Короля. Від Банного Кабінету не вціліло нічого крім цього басейну. Пізніше, в XIX столітті басейн був проданий, згодом його виявили в одному з житлових будинків комуни Ней, а потім в Рожевому палаці в Ле Везіні. І нарешті, в 1934 році цей басейн для Версаля викупили і розмістили в оранжереї, єдиному місці палацу, здатному вмістити такий монолітний басейн.

За часів монархії в оранжереї взимку переховували 3000 рослин, висаджених у діжки, головним чином цитрусових фруктових дерев. У період з травня по жовтень цитрусові та інші дерева виставляють в Нижньому партері.

image
Панорама оранжереї з партером ([недоступне посилання з липня 2019 динамічний вид]).

Цікаві факти

  • Оранжерея Версаля, крім захисту рослин від холоду, певний час слугувала тимчасовим притулком для аматорського театру Марії-Антуанетти. У стінах оранжереї в 1778 році була влаштована прем'єра театральної вистави, поки її Театр в Тріаноні ще не був побудований.
  • Оранжерея також була свідком жахливих подій. Під час подій Паризької комуни в 1871 році її перетворили на в'язницю. Однак з початком осені знадобилося місце для цитрусових дерев. Безліч ув'язнених стратили щоб ​​звільнити оранжерею.

Див. також

Примітки

Оранжерея Версаля
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Оранжерея Версаля у Вікісховищі?
  1. Ramón-Laca, L. The Introduction of Cultivated Citrus to Europe via Northern Africa and the Iberian Peninsula. — Economic Botany, 2003.
  2. Hyams, Edward (1971). A History of Gardens and Gardening. New York: Praeger Publishers. с. 101.
  3. Scora, Rainer W ((Nov.- Dec.) 1975). On the History and Origin of Citrus. Bulletin of the Torrey Botanical Club. 102 (6): 370—1. JSTOR 2484763.
  4. N. Jacquet, Secrets of Versailles, 2011, стр. 152
  5. N. Jacquet, Secrets of Versailles, 2011, стр. 153
  6. A. Baraton, Walks in the gardens of Versailles, 2010, p. 29

Координати: 48°48′08″ пн. ш. 2°07′06″ сх. д. / 48.80222° пн. ш. 2.11833° сх. д. / 48.80222; 2.11833{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oranzhereya Versalya fr L Orangerie du Chateau de Versailles v suchasnomu viglyadi bula pobudovana za proektom arhitektora Zhyulya Arduen Mansara u 1684 1686 rokah Yiyi zveli na misci poperednoyi Korolivskoyi oranzhereyi yaka bula pobudovana arhitektorom Luyi Levo v 1663 roci i cherez pevnij chas stala zamaloyu dlya botanichnoyi kolekciyi korolya Versalska oranzhereya ye svidchennyam togo sho v grandioznih sadah Yevropi sporudzhuvalisya masshtabni dopomizhni ob yekti priznacheni ne tilki dlya zahistu nizhnih roslin ale j dlya togo shob spravlyati gliboke vrazhennya na vidviduvachiv Vzimku u Versalskij oranzhereyi ukrivayut bilshe 1200 derev u dizhkah Bilshist cih derev citrusovi V period z travnya po zhovten yih vistavlyayut v parteri pered oranzhereyeyu Oranzhereya Versalya Krayina Franciya Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Oranzhereya Versalya u Vikishovishi Koordinati 48 48 07 pn sh 2 07 05 sh d 48 802200000027774252 pn sh 2 118330000027777604 sh d 48 802200000027774252 2 118330000027777604Poyava citrusovihKadki z citrusovimi u Versalskomu parku Solodki citrusovi pomeranec z yavilis v Yevropi u XV XVI stolittyah Spershu voni buli duzhe dorogim produktom harchuvannya U serednovichnih kuhovarskih knigah v tochnosti govorilosya skilki chastochok citrini nalezhalo podavati visokim gostyam Zgodom citrusovi uvijshli v modu sered znati i bagatih torgovciv U XVI stolitti solodki citrusovi poshirilis Yevropoyu i stali predmetom torgivli U Franciyi persha orenzhereya bula pobudovana za korolya Karla VIII v zamku Ambuaz Vvazhayetsya sho nadhodzhennya solodkih citrusovih do Yevropi v XV stolitti vidbuvalosya cherez Portugaliyu zavdyaki navkolosvitnim podorozham moreplavcya Vasko da Gami Nezvazhayuchi na te sho drevnim rimlyanam buli znajomi limoni a takozh pomeranec i citroni inshi vidi citrusovih girki apelsini limoni i solodki apelsini prijshli do Yevropi cherez bagato storich Francuzki sadivniki vikoristovuyuchi prijomi zatrimki vodi i pozhivnih rechovin a takozh osoblivi metodi prisheplennya pagoniv domoglisya cilorichnogo cvitinnya citrusovih derev na velicheznu radist Lyudovika XIV Citrusovi motivi protyagom trivalogo chasu otrimali shiroke poshirennya v skulpturah mozayikah merezhivnih parterah tkactvi zhivopisi poeziyi i pisnyah a citrusovi kviti vvazhalisya cinnimi floristichnimi prikrasami na vesilnih ceremoniyah Roztashuvannya v parkuOranzhereya Versalya roztashovuyetsya pid parterom vidomim yak Pivdennij parter Centralnij prohid oranzhereyi stanovit 156 metriv v dovzhinu i 21 metr v shirinu a jogo fasad zvernenij na pivden Sklepinchasta stelya oranzhereyi dosyagaye visoti 13 metriv i ye chudovim zrazkom sporudi zi sklepinchastoyu konstrukciyeyu bez vikoristannya cementnogo budivelnogo rozchinu Z pivdnya do oranzhereyi primikaye Nizhnij parter yakij zi svogo pivdennogo boku ogorodzhenij vid Sen Sir l Ekol Takozh za balyustradoyu znahoditsya Shvejcarskij basejn OpisCentralnij prohid oranzhereyi obramlenij z dvoh kinciv bichnimi galereyami yaki zverhu nakriti Shodami sta shodinok Vnutrishnye primishennya osvitlyuyetsya cherez veliki arkovi vikna yaki po kolu vihodyat do Nizhnogo parteru V centri golovnogo prohodu oranzhereyi vstanovlena statuya Lyudovika XIV stvorena v 1683 roci Cya marmurova statuya bula zamovlena skulptoru Marshalom Franciyi La Fejyadom dlya dekoruvannya Ploshi Peremog v Parizhi Prote u 1686 roci statuyu vikupiv Zhyul Arduen Mansar a La Fejyad doruchiv Dezhardenu stvoriti inshu statuyu cogo razu vidlitu v bronzi U pidsumku na ploshi vstanovili bronzovu statuyu a marmurovu podaruvali korolyu Zgodom bronzova kopiya bula pereplavlena na artilerijski garmati revolyucionerami v 1792 roci Vseredini oranzhereyi teper znahoditsya basejn visichenij z marmuru Ranse v 1674 roci na zamovlennya Lyudovika XIV Cej vosmikutnij basejn maye 3 metri v shirinu i bilshe 1 metra v glibinu Jmovirno spershu jogo vikoristovuvali dlya obmivannya nig korolya pislya povernennya z polyuvannya Jogo bulo nemozhlivo vikoristovuvati dlya kupannya oskilki pidigriti takij obsyag vodi v marmuri nemozhlivo Dovgij chas cej basejn znahodivsya na pershomu poversi Versalskogo palacu v tij jogo chastini de buv Bannij Kabinet a zgodom pri Lyudoviku XV rozmishuvalisya dochki Korolya Vid Bannogo Kabinetu ne vcililo nichogo krim cogo basejnu Piznishe v XIX stolitti basejn buv prodanij zgodom jogo viyavili v odnomu z zhitlovih budinkiv komuni Nej a potim v Rozhevomu palaci v Le Vezini I nareshti v 1934 roci cej basejn dlya Versalya vikupili i rozmistili v oranzhereyi yedinomu misci palacu zdatnomu vmistiti takij monolitnij basejn Za chasiv monarhiyi v oranzhereyi vzimku perehovuvali 3000 roslin visadzhenih u dizhki golovnim chinom citrusovih fruktovih derev U period z travnya po zhovten citrusovi ta inshi dereva vistavlyayut v Nizhnomu parteri Panorama oranzhereyi z parterom nedostupne posilannya z lipnya 2019 dinamichnij vid Cikavi faktiOranzhereya Versalya krim zahistu roslin vid holodu pevnij chas sluguvala timchasovim pritulkom dlya amatorskogo teatru Mariyi Antuanetti U stinah oranzhereyi v 1778 roci bula vlashtovana prem yera teatralnoyi vistavi poki yiyi Teatr v Trianoni she ne buv pobudovanij Oranzhereya takozh bula svidkom zhahlivih podij Pid chas podij Parizkoyi komuni v 1871 roci yiyi peretvorili na v yaznicyu Odnak z pochatkom oseni znadobilosya misce dlya citrusovih derev Bezlich uv yaznenih stratili shob zvilniti oranzhereyu Div takozhSadi i park VersalyaPrimitkiOranzhereya Versalya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Franciya Oranzhereya Versalya u Vikishovishi Ramon Laca L The Introduction of Cultivated Citrus to Europe via Northern Africa and the Iberian Peninsula Economic Botany 2003 Hyams Edward 1971 A History of Gardens and Gardening New York Praeger Publishers s 101 Scora Rainer W Nov Dec 1975 On the History and Origin of Citrus Bulletin of the Torrey Botanical Club 102 6 370 1 JSTOR 2484763 N Jacquet Secrets of Versailles 2011 str 152 N Jacquet Secrets of Versailles 2011 str 153 A Baraton Walks in the gardens of Versailles 2010 p 29 Koordinati 48 48 08 pn sh 2 07 06 sh d 48 80222 pn sh 2 11833 sh d 48 80222 2 11833 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinku

Дата публікації:
Топ