Глоксініа англ HMS Gloxinia K22 військовий корабель корвет типу Флавер Королівського військово морського флоту Великої Б

«Глоксініа» (англ. HMS Gloxinia (K22) — військовий корабель, корвет типу «Флавер» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Глоксініа» (K22)
HMS Gloxinia (K22)

Корвет «Глоксініа». 1943
Служба
Тип/клас	корвет типу «Флавер»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	єдиний корабель флоту на ім'я «Глоксініа»
Корабельня	Harland and Wolff, Белфаст
Замовлено	19 вересня 1939
Закладено	21 березня 1940
Спущено на воду	2 липня 1940
Введено в експлуатацію	22 серпня 1940
На службі	1940–1945
Статус	1947 році списаний на брухт
Нагороди	6 бойових відзнак
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику * Битва на Середземному морі Мальтійські конвої Операція «Люстре» Бій біля мису Спартівенто Операція «Іксес» Операція «Демон»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	925 тонн (стандартна)
Довжина	62,48 м
Ширина	10,06 м
Висота	3,51 м
Технічні дані
Рухова установка	1 × парова машина Scotch
Гвинти	1
Потужність	2 750 к.с. (2 050 кВт)
Швидкість	16 вузлів (29,6 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год)
Екіпаж	85 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	1 × 102-мм гармата BL 4-inch Mk IX
Торпедно-мінне озброєння	2 бомбомети 2 бомбоскидачі Mk.II 40 глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 2 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»

Корвет «Глоксініа» був закладений 21 березня 1940 року на верфі компанії Harland and Wolff у Белфасті. 2 липня 1940 року він був спущений на воду, а 22 серпня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, на Середземному морі, супроводжував десятки конвоїв, підтримував висадку морських десантів. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений шістьма бойовими відзнаками.

Історія

1940

Після введення до строю та завершення ходових випробувань і тренувань «Глоксініа» перейшов до , звідкіля 7 вересня прибув до Ліверпуля до складу тамтешніх сил ескорту, який діяв у Західних підходах. У середині вересня супроводжував та OB 218. 25 вересня був атакований німецьким підводним човном U-14, тим часом U-137 капітан-лейтенанта Герберта Вольфарта затопив танкер SS Stratford та пошкодив SS Ashantian. Здійснював порятунок вцілілих у катастрофі, врятував 54 чоловіки. Протягом жовтня залучався до супроводу конвоїв OB 226, OB 233, SL 49 та HX 81.

16 листопада вийшов разом з однотипними корветами «Піоні», «Салвіа» і «Гайоцинт» до 10-ї групи корветів, що базувалися на Середземному морі в Александрії. 23 листопада кораблі прибули до Гібралтару, де відразу підключилися до виконання першого бойового завдання.

Докладніше: Бій біля мису Спартівенто

У листопаді 1940 року корвет «Глоксініа» залучався до проведення операції «Коллар». Операція Collar була спланована командуванням британських ВМС, як комплексна операція з проведення конвою з необхідним вантажем для військ, що дислокувалися на Мальті, у Греції та на Криті. Одночасно за задумом флотського керівництва здійснювався перехід кількох кораблів до нових баз і перекидання військ морем. Для реалізації всіх завдань наявні військово-морські сили було поділено на 3 оперативні групи: оперативна група «B», оперативна група «F» та оперативна група «D».

25 листопада конвой «Коллар» пройшов через Гібралтарську протоку й увійшов до Середземного моря. Військові транспортні судна Clan Forbes і Clan Fraser прямували з вантажем на Мальту, водночас транспорт New Zealand Star продовжував свій шлях до бухти Суда у супроводі есмінців: «Дункан», «Готспар», «Велокс», «Відет», «Реслер» і корветів: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт». З есмінців тільки «Велокс» і «Реслер» прикривали судна в Сицилійській протоці.

Далеке прикриття конвою в східній частині Середземного моря забезпечувала оперативна група «С» Середземноморського флоту: авіаносець «Ігл», лінкори «Малайя» і «Барем».

Вихід британського флоту з Александрії привернув увагу італійців і в 12:00 26 листопада потужні сили італійського флоту під командуванням адмірала І.Кампіоні висунулися в район мису Спартівенто, Сардинія (на відстані близько 350 миль) з наміром перехопити мальтійський конвой та раптовим ударом завдати поразки противникові.

27 листопада відбулася битва, яка згодом стала відома як бій біля мису Спартівенто, а з італійського боку — бій біля мису Теулада. Незважаючи на деяку перевагу в силах на початок битви, італійці не наважилися скористатися своєю перевагою та розгромити противника. У цілому морський бій тривав лише 54 хвилини, і обидва флоти, не скориставшись результатами швидкоплинного вогневого контакту між бойовими кораблями, відступили з поля битви.

1942

18 жовтня екіпаж збив з 20-мм зенітної установки німецький винищувач Me 109 поблизу туніського Сфакса.

Див. також

Посилання

. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 7 липня 2019. (англ.)
. на naval-history.net. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 7 липня 2019. (англ.)

Література

Preston, Antony; Raven, Alan (1982). Flower Class Corvettes. London: Arms and Armour Press. ISBN .
Gardiner, Robert (toim.): Conway's All the World's Fighting Ships 1922—1946. Lontoo, Englanti: Conway Maritime Press, 1987. .

Примітки

Виноски

На честь рослин родини геснерієвих — .
6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1940-1944), за бій біля мису Спартівенто (1940), за мальтійські конвої (1941), за Лівійську кампанію (1941-1942), за бої в Середземному морі (1943), за бої в протоці Ла-Манш (1945).
лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Арк Роял», крейсери «Діспатч» і «Шеффілд» і 8 есмінців: «Енкаунтер», «Фолкнор», «Форестер», «Фьюрі», «Джеґуар», «Дункан», «Кельвін», «Вішарт»
2 легкі крейсери: «Манчестер» і «Саутгемптон», есмінець: «Готспар», 4 корвети: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт», транспорти: Clan Forbes, Clan Fraser і New Zealand Star
лінкор «Раміліз», крейсери: «Бервік», «Ковентрі» і «Ньюкасл» (останній вийшов з Мальти), 5 есмінців «Дефендер», «Даймонд», «Галант», «Ґрейгаунд» і «Геревард»

Джерела

. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 7 липня 2019.

[1] На честь рослин родини геснерієвих — .

[2] 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1940-1944), за бій біля мису Спартівенто (1940), за мальтійські конвої (1941), за Лівійську кампанію (1941-1942), за бої в Середземному морі (1943), за бої в протоці Ла-Манш (1945).

[4] лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Арк Роял», крейсери «Діспатч» і «Шеффілд» і 8 есмінців: «Енкаунтер», «Фолкнор», «Форестер», «Фьюрі», «Джеґуар», «Дункан», «Кельвін», «Вішарт»

[5] 2 легкі крейсери: «Манчестер» і «Саутгемптон», есмінець: «Готспар», 4 корвети: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт», транспорти: Clan Forbes, Clan Fraser і New Zealand Star

[6] лінкор «Раміліз», крейсери: «Бервік», «Ковентрі» і «Ньюкасл» (останній вийшов з Мальти), 5 есмінців «Дефендер», «Даймонд», «Галант», «Ґрейгаунд» і «Геревард»

[naval-history.net-3] . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 7 липня 2019.