Мечеть Селіма (алб. Xhamia e Selimijës) або церква Святого Миколи Kisha e Shën Kollit — будівля в місті Лежа на півночі Албанії. Це колишня церква, перероблена османами в мечеть . Її руїни були закриті дахом і переобладнані в меморіал албанського національного героя Скандербега (1405—1468) .
Церква святого Миколи | |
---|---|
41°46′57″ пн. ш. 19°38′35″ сх. д. / 41.78250000002777398° пн. ш. 19.64305556002777919° сх. д.Координати: 41°46′57″ пн. ш. 19°38′35″ сх. д. / 41.78250000002777398° пн. ш. 19.64305556002777919° сх. д. | |
Країна | Албанія |
Розташування | Лежа |
Тип | мечеть і руїни |
Церква святого Миколи Церква святого Миколи (Албанія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
У 1459 на місці попередньої будівлі XIV століття була побудована церква Святого Миколи — головний собор міста Лежа . Вона знаходиться біля підніжжя замкового пагорба неподалік від Дрина . Її розміри становили приблизно 18 на 8 метрів. Однонефна готична споруда мала апсиду на сході, по три невеликих вікна в північній і південній стінах, а на західному фасаді — двері і одне кругле вікно .
У 1468 в церкві Святого Миколи був похований вождь албанського повстання проти осман Скандербег . У 1478 році після завоювання Лежи султаном Мехмедом II могила була сплюндрована османськими солдатами, а кістки з неї були використані в якості талісманів . За султана Селіма I (1512—1520) церква була перебудована в мечеть. На честь султана вона отримала назву мечеть Селіма. У XVII столітті до зруйнованої будівлі здійснювали паломництво албанці, щоб вшанувати пам'ять Скандербега
У кінці XVIII століття, за султана Селіма III, мечеть була відреставрована . У мечеті був міхраб, а на південному заході — високий мінарет, побудований у XVIII столітті .
У 1966 проводилося археологічне дослідження мечеті, завдяки чому було встановлено, що раніше це була церква Святого Миколи . Будівля використовувалася як мечеть до 1968 року. Після того, як лідер Народної Соціалістичної Республіки Албанія Енвер Ходжа проголосив у 1967 році «першу у світі атеїстичну державу», вона була закрита.
У 1978 в мечеті була виявлена могила Скандербега.
У 1979 регіон постраждав від сильного землетрусу. При цьому упав мінарет і була серйозно пошкоджена мечеть. Під час реставрації всі османські доповнення видалили, щоб по можливості відновити зовнішній вигляд часів Скандербега . Руїни були перетворені в меморіал національного героя . Руїни церкви Святого Миколи були визнані національним культурним пам'ятником.
У 1981 новий меморіал Скандербега відкритий. Конструкція з дахом захищає старі стіни, всередині яких встановлено бюст роботи Одісе Паскалі і меморіальна плита з реплікою меча і шолома Скандербега (оригінали знаходяться у Відні). На стіні висять таблички, що нагадують про бої Скандербега і герби князівств Лежської ліги .
Навколо руїн мечеті знаходяться ще одні руїни античних часів.
Примітки
- Zani i Naltë.
- Guntram Koch: DuMont-Kunst-Reiseführer Albanien. DuMont, Köln 1989, , S. 143 f.
- Machiel Kiel: Ottoman architecture in Albania (1385—1912). In: Research Centre for Islamic History, Art and Culture (Hrsg.): Islamic art series. Band 5. Istanbul 1990, , Selimiye Mosque, S. 193.
- Oliver Jens Schmitt: Skanderbeg — der neue Alexander auf dem Balkan. Pustet, Regensburg 2009, , S. 290.
- Feride Papleka (Hrsg.): Grabgedenkstatte Georg Kastrioti — Skanderbegs. 8 Nëntori, Tirana 1987.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 22 травня 2019.
Література
- Feride Papleka (Hrsg.): Grabgedenkstatte Georg Kastrioti — Skanderbegs. 8 Nëntori, Tirana +1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mechet Selima alb Xhamia e Selimijes abo cerkva Svyatogo Mikoli Kisha e Shen Kollit budivlya v misti Lezha na pivnochi Albaniyi Ce kolishnya cerkva pereroblena osmanami v mechet Yiyi ruyini buli zakriti dahom i pereobladnani v memorial albanskogo nacionalnogo geroya Skanderbega 1405 1468 Cerkva svyatogo Mikoli41 46 57 pn sh 19 38 35 sh d 41 78250000002777398 pn sh 19 64305556002777919 sh d 41 78250000002777398 19 64305556002777919 Koordinati 41 46 57 pn sh 19 38 35 sh d 41 78250000002777398 pn sh 19 64305556002777919 sh d 41 78250000002777398 19 64305556002777919Krayina AlbaniyaRoztashuvannyaLezhaTipmechet i ruyiniCerkva svyatogo MikoliCerkva svyatogo Mikoli Albaniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaU 1459 na misci poperednoyi budivli XIV stolittya bula pobudovana cerkva Svyatogo Mikoli golovnij sobor mista Lezha Vona znahoditsya bilya pidnizhzhya zamkovogo pagorba nepodalik vid Drina Yiyi rozmiri stanovili priblizno 18 na 8 metriv Odnonefna gotichna sporuda mala apsidu na shodi po tri nevelikih vikna v pivnichnij i pivdennij stinah a na zahidnomu fasadi dveri i odne krugle vikno U 1468 v cerkvi Svyatogo Mikoli buv pohovanij vozhd albanskogo povstannya proti osman Skanderbeg U 1478 roci pislya zavoyuvannya Lezhi sultanom Mehmedom II mogila bula splyundrovana osmanskimi soldatami a kistki z neyi buli vikoristani v yakosti talismaniv Za sultana Selima I 1512 1520 cerkva bula perebudovana v mechet Na chest sultana vona otrimala nazvu mechet Selima U XVII stolitti do zrujnovanoyi budivli zdijsnyuvali palomnictvo albanci shob vshanuvati pam yat Skanderbega Mechet mizh budinkami mista Lezha na fotografiyi pershoyi chverti XX stolittya U kinci XVIII stolittya za sultana Selima III mechet bula vidrestavrovana U mecheti buv mihrab a na pivdennomu zahodi visokij minaret pobudovanij u XVIII stolitti U 1966 provodilosya arheologichne doslidzhennya mecheti zavdyaki chomu bulo vstanovleno sho ranishe ce bula cerkva Svyatogo Mikoli Budivlya vikoristovuvalasya yak mechet do 1968 roku Pislya togo yak lider Narodnoyi Socialistichnoyi Respubliki Albaniya Enver Hodzha progolosiv u 1967 roci pershu u sviti ateyistichnu derzhavu vona bula zakrita U 1978 v mecheti bula viyavlena mogila Skanderbega U 1979 region postrazhdav vid silnogo zemletrusu Pri comu upav minaret i bula serjozno poshkodzhena mechet Pid chas restavraciyi vsi osmanski dopovnennya vidalili shob po mozhlivosti vidnoviti zovnishnij viglyad chasiv Skanderbega Ruyini buli peretvoreni v memorial nacionalnogo geroya Ruyini cerkvi Svyatogo Mikoli buli viznani nacionalnim kulturnim pam yatnikom Inter yer z byustom Skanderbega i simvolichnoyu mogiloyu U 1981 novij memorial Skanderbega vidkritij Konstrukciya z dahom zahishaye stari stini vseredini yakih vstanovleno byust roboti Odise Paskali i memorialna plita z replikoyu mecha i sholoma Skanderbega originali znahodyatsya u Vidni Na stini visyat tablichki sho nagaduyut pro boyi Skanderbega i gerbi knyazivstv Lezhskoyi ligi Navkolo ruyin mecheti znahodyatsya she odni ruyini antichnih chasiv PrimitkiZani i Nalte Guntram Koch DuMont Kunst Reisefuhrer Albanien DuMont Koln 1989 ISBN 3 7701 2079 5 S 143 f Machiel Kiel Ottoman architecture in Albania 1385 1912 In Research Centre for Islamic History Art and Culture Hrsg Islamic art series Band 5 Istanbul 1990 ISBN 92 9063 330 1 Selimiye Mosque S 193 Oliver Jens Schmitt Skanderbeg der neue Alexander auf dem Balkan Pustet Regensburg 2009 ISBN 978 3 7917 2229 0 S 290 Feride Papleka Hrsg Grabgedenkstatte Georg Kastrioti Skanderbegs 8 Nentori Tirana 1987 Arhiv originalu za 3 chervnya 2015 Procitovano 22 travnya 2019 LiteraturaFeride Papleka Hrsg Grabgedenkstatte Georg Kastrioti Skanderbegs 8 Nentori Tirana 1987