Стовпець Букачі також Букачі Букачі Стовпець рос дореф Букачи Стовпецъ пол Bukacze колишня колонія слобода у Потіївській

Стовпець-Букачі (також — Букачі, Букачі-Стовпець, рос. дореф. Букачи, Стовпецъ, пол. Bukacze) — колишня колонія (слобода) у Потіївській волості Радомисльського повіту Київської губернії та Потіївській сільській раді Потіївського району Малинської, Коростенської і Волинської округ.

колонія Стовпець-Букачі
Країна	Українська РСР
Область	Житомирська область
Район/міськрада	Радомисльський повіт Потіївський район
Громада	Потіївська волость Потіївська сільська рада


Основні дані
Населення	79 (1900)
Зняте з обліку	до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Водойми	р. Кошарня
Найближча залізнична станція	Житомир


Карта
Стовпець-Букачі
Стовпець-Букачі
Мапа

Населення

У середині 19 століття кількість населення становила 50 осіб, наприкінці 19 століття — 62 особи, з них 30 чоловіків та 32 жінки, дворів — 7, або 12 дворів та 79 мешканців.

Історія

У середині 19 століття — південна частина села Потіївка Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Налкжала, разом із сільцем Дубовик, Станіславові Хронстовському.

Наприкінці 19 століття — власницьке сільце Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 23 версти, до найближчої залізничної станції Житомир — 50 верст, до найближчої поштової (земської) станції в Облітках — 6 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. У поселенні числилося 22 десятини землі, яка належала місцевій селянській спілці. Застосовували трипільну сівозміну.

За Географічним словником Польського Королівства — слобода Потіївської волості Радомисльського повіту; лежала за 22 версти від Радомисля, над річкою Кошарня. Становила південну частину Потіївки, належала до православної парафії у Потіївці.

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Потіївської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи.

Знята з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року.

Примітки

Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 118, 119. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 9 серпня 2023.
(PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1205. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2023.
Bukacze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 270. (пол.)
Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 215, 461. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 серпня 2023.

[Похилевич-1] Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 118, 119. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 9 серпня 2023.

[Список-2] (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1205. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2023.

[SgKP_II-3] Bukacze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 270. (пол.)

[Довідник-4] Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 215, 461. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 серпня 2023.