Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Курдиба́нівка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Переволоцькій сільраді.
| село Курдибанівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Курдибанівка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1710 |
| Населення | 23 |
| Територія | 0.642 км² |
| Густота населення | 35.83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48420 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Катойконіми | курдибанівці |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′32″ пн. ш. 25°17′43″ сх. д. / 49.15889° пн. ш. 25.29528° сх. д.Координати: 49°09′32″ пн. ш. 25°17′43″ сх. д. / 49.15889° пн. ш. 25.29528° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Непіп Марія Данилівна |
| Карта | |
  Курдибанівка | |
 Курдибанівка | |
| Мапа | |
| | |
Назва села
Назва утворилась від прізвища поляка-поміщика Курдвановського, власника земель довкола сусіднього села — колись міста — Петликівці (з 1807 р. Старі Петликівці), на землях якого й виникла Курдибанівка. У писемних джерелах XVIII — XIX ст. назву села згадано у написанні Курдванувка (пол. Kurdwanówka).
Після скасування кріпацтва в 1848 році, під час українського національного піднесення в краю, було зроблено своєрідний переклад тієї назви. Корінь kurdwan було замінено на відповідне діалектне слово курдибан. Таким чином утворився український варіант назви села — Курдибанівка.
Географія
Село розташоване у верхів'ї безіменного потічка (довжиною близько 7 км) у басейні річки Стрипа за 13 км на північний захід від райцентру, на пограниччі з Монастириським та Підгаєцьким районами. Курдибанівка — невеличке село серед піль, віддалене від шляхів сполучення. Річки, лісу нема, корисних копалин не виявлено. Єдине природне багатство — чорнозем.
Історія
Поселення Курдванувка (пол. Kurdwanówka) було засноване під кінець XVII століття, а письмово вперше згадується в 1710 році.
Зростання магнатського землеволодіння на західно-українських землях з кінця XVII ст. призвело до занепаду дрібних господарств. Фактором їх обезземелення також ставав природний приріст населення, збільшення чисельності і розгалуження родин. Присадибна ділянка, з плином часу розподілена і перерозподілена поміж нащадками, вже не могла їх усіх утримати.
Внаслідок чого немало родин руської (української) шляхти з Бойківщини перебиралися на малозаселене Поді́лля. Їхній шлях на схід пролягав і через Бучаччину, яка на той час була вже досить щільно заселена і найбільш вигідні місця — коло річок, лісів, шляхів сполучення і т. ін., були зайняті.
Проте, на користь утворення Курдибанівки були свої причини:
- В цьому був зацікавлений землевласник. Адже тоді, щоб дістатися з панського двору в Петликівцях до полів, розташованих у верхів'ї вищезгаданого потічка (оптимальним шляхом — через Білявинці, Осівці), треба було подолати до 7 км, із них більше половини польовою дорогою, яка у дощову погоду ставала непридатною.
За таких умов вчасно обробити ту землю, зібрати урожай і доставити його на місце зберігання було досить складно. Тому потрібні були трудівники, які б серед тих піль і жили.
- Переселенню у володіння пана Курдвановського конкретних людей могли сприяти шляхтичі одного з ним прізвища, які на той час проживали в м. Стрий. Можливо, що його предки походили з тих країв і він віддав перевагу землякам.
- Новопоселенці тоді на певний термін (від 10 до 30 років) звільнялися від повинностей і податків, а пан для початку міг навіть надати своєрідний кредит у вигляді посівного зерна, рогатої худоби, тощо. Сприятливою умовою для них було також те, що не треба було далеко добиратись до поля.
За таких обставин була заснована Kurdwanówka, а першими її поселенцями була невеличка група осіб незаможної, української шляхти, що прибула з Бойківщини.
Єдність походження, спільна доля, близькість світогляду поселенців та відсутність корінних жителів на новому місці давали можливість жити скромно, але затишно, спокійно.
Згідно вищенаведеної карти Ф. фон Міга (1779—1782 р.р.), тобто, через близько 100 років після заснування, Kurdwanówka складалась із окремих «дворищ»: господарського (відрізняється більшою будівлею — ймовірно панська комора) та 17-ти індивідуальних, що розташувались на одній вулиці уздовж правого берега у верхів'ї струмка («дворища» позначені зеленим кольором, будівлі — червоним). На відміну від навколишніх, давніших сіл (Бобулинці, Осівці, Білявинці, Петликівці, Переволока, Олеша), церкви в Курдибанівці тоді ще не було.
Представники колись привілейованої соціальної верстви, що мала свій герб — «Сас» (походження русько — волоське), у нових умовах та шляхта за матеріальним становищем не завжди відрізнялася від місцевих селян і вела однаковий з ними спосіб життя. Проте, у неї збереглася певна етнокультурна своєрідність, яка проявлялася в одязі, мові, манері поведінки, у родинних традиціях та громадському житті.
В 1909 році «Товариство руської шляхти в Галичині» розіслало відомим громадським діячам запитальники. Про Бучацький повіт відповів Володислав Носковський із с. Сороки.
Витяг із запитальника (діалект збережено):
<<1. Чи є у Вашім повіті які шляхетські села? Скілько їх? Як звуться? Число душ шляхти в кожнім селі?
1). Кійданів — од 1500 шляхти, а 500 хлопів;
2). Доброполе — од 800 шляхти руської, 800 польської;
3). Курдибанівка — од кількасот русинів, дрібка поляків.
Бачусь я троха шляхти в Олеші й Слобідці Долішній.>>
Власники (дідичі) села:
| Період | Ім'я | Прізвище | Прим. |
|---|---|---|---|
| Остання чверть XVII ст. | Олександр | Курдвановський | |
| Початок XVIII ст. | Маурицій | Голуховський | |
| Кінець XVIII ст. | - | Бєльські | |
| Перша половина XIX ст. | - | Руссоцькі | |
| З 1870-х і до 1939 р. | Ванда Ераст Феліціян | Коритовські | графи |
Діяли товариство «Просвіта», кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.
Релігія
Більшість мешканців були греко-католиками. Нечисленна громада неспроможна самостійно утримувати священика, тому церква завжди була в прилученні до якоїсь парохії, як дочірня.
| Рік | Парохія | Парох | К-ть вірних |
|---|---|---|---|
| 1841 | с. Переволока | - | - |
| 1893 | с. Старі Петликівці | о. Костянтин Манастирський | 407 |
| 1895 | -"- | -"- | 400 |
| 1900 | -"- | о. Роман Рудницький | 416 |
| 1901 | -"- | -"- | 406 |
| 1909 | -"- | -"- | 426 |
| 1927 | -"- | о. Володимир Гук | 465 |
Церква Різдва Пресвятої Діви Марії, збудована і благословлена:
1860 р. — дерев'яна;
1912 р. — мурована;
Частка мешканців, в основному поляки, були католиками. Костелу в селі не мали, а добирались до Старих Петликовець, де здавна діяла римо-католицька парафія.
Пам'ятки
Церква (1912) та поряд дзвіниця.
Обидві муровані з бутового каменю, не штукатурені. Дзвіниця споруджена у вигляді стінки з проймами для розміщення дзвонів.
У квітні — липні 1944 року село опинилося в прифронтовій зоні німецько — радянської війни і верхня частина церкви була зруйнована. Дзвони вивезли окупанти.
У 2014—2015 роках, зусиллями і коштом в основному вихідців із села, було проведено роботи з відновлення церкви. 28 серпня 2016 року відбулося освячення відновленої церкви.
Соціальна сфера
З 1997 року діє американсько-українське ТзОВ «Чайка», яке вирощує лікарські рослини.
Населення
Женились курдибанівці переважно між собою. Рідше обирали подружжя із-за меж села і то, як правило, із людей шляхетського походження. До таких, зокрема, належали: Кушицькі - ймовірно із Золотого Потока, Рогатинські - із сусідніх Білявинців, та інші. Таким чином утворилась окрема, замкнута громада. Проте, у другій половині XIX ст. (після скасування кріпацтва) в село почали переселятися поляки.
| Рік | К-ть мешк. | В тому числі укр./ пол./ євр. | Дворів |
|---|---|---|---|
| 1779 — 1782 | - | - | 17 |
| 1841 | 284 | 284 / — / - | - |
| 1880 | 379 | 256 / 117/ 6 | - |
| 1900 | 475 | 369 / 102/ 4 | - |
| 1915 | 408 | - | - |
| 1921 | 494 | - | 79 |
| 1931 | 548 | - | 117 |
| 1939 | 590 | - | |
| 1941 | - | - | 117 |
За роки Першої світової війни, у тому числі російської окупації Галичини, населення зазнало значних втрат (див. 1915 р.) та руйнувань в ході бойових дій та обстрілів. Люди вмирали також від епідемічних захворювань, що спалахували (холера, тиф, віспа). Багатьох було мобілізовано до австро — угорського війська, з яких більше загинуло, окремі повернулися додому каліками. За таких обставин деякі курдибанівські жінки одружувалися з хлопами (простолюдинами) із навколишніх сіл. Таким чином у Курдибанівці появилися родини: Шевчук, Костів, Лесній, Лагошняк (з Мозолівки), Мандебура, Шуфляда.
За Польської Республіки (1918—1939) в село прибули нові колоністи — т. зв. мазури та оселились неподалік, на землях дідича (див.1939 р.).
Станом на 1944—1945 роки в Курдибанівці проживали наступні родини:
| Прізвища | К-ть дворів |
|---|---|
| Крушельницькі, Чайковські | по 19 |
| Драгомирецькі | 12 |
| Амборські | 9 |
| Білинські | 8 |
| Голинські | 6 |
| Кушицькі, Солтиси | по 4 |
| Гординські, Кільчицькі, Шевчуки | по 3 |
| Бачинські, Винницькі, Корчинські, Попелі, Яворські, Ригілі | по 2 |
| Волянські, Гошівські, Завадські, Крижанівські, Ломницькі, Скотницькі, Сузанські, Уруські, Ясінські, Рогатинські, Котовські, Закревські, Яновичі, Костіви, Лесній, Лагошняк, Мандебура, Шуфляда | по 1 |
У 2001 році в селі проживало 23 особи.
Відомі люди
Уродженці села — жертви репресій комуністичного режиму: Амборський Петро Степанович,1914 р., Білинська Іванна Антонівна,1929 р., Білинська Надія Петрівна,1930 р., Білинський Володимир Іванович,1929 р., Білинський Йосип Антонович,1909 р., Білинський Михайло Сильвестрович,1920 р., Білинський Нестор Антонович,1919 р., Драгомирецький Володимир Іванович,1920 р., Драгомирецький Володимир Костянтинович,1922 р., Драгомирецький Йосип Омелянович,1922 р., Драгомирецький Михайло Йосипович,1891 р., Крижанівський Михайло Йосипович,1900 р., Крушельницький Антон Михайлович,1921., Крушельницький Михайло Григорович,1902 р., Крушельницький Михайло Іванович,1888 р., Чайковський Йосип Іванович,1902 р.;
Уродженець села — інвалід Німецько-польської війни 1939 р. Кушицький Іван Степанович, 1909 р.
Мешканець села — інвалід Першої світової війни Олекса Рогатинський,1896 р.
У Курдибанівці народився господарник В. Винницький.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- Лист Інституту української мови Національної академії наук України від 7.09.2009 р.
- Лист Rady Jezyka Polskiego przy Prezydium Polskiej Akademii Nauk № RJP-4/W/2011 dnia 05 stycznia 2011 roku.
- Документи Центрального державного історичного архіву України у м. Львові.
- Державний архів Львівської області, Ф. ф-1245, Самбірський музей товариства «Бойківщина», м. Самбір, оп. 2, спр. 24, Отчет председателя общества «Товариство руської шляхти в Галичині» и сведения, 4 февраля 1909, 6 арк.
- Державний архів Тернопільської області, «<Личное дело инвалида Рогатынского Александра, начато 1922, окончено 1925, на 17 листах».
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 573–574.
- Захарчишин О., В. Уніят. Курдибанівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 288-289. — .
- Захарчишин О., Крушельницький М., Уніят В. Курдибанівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 617—618. — .
- Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга перша. http://www.reabit.org.ua/files/store/Ternopol.1.pdf — [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Тернопіль: Збруч, 2008. — С. 659–666.
- Сіреджук П. С. (Львів), Заселення Галицької землі в XIV—XVIII ст. / Український історичний журнал. — К., № 6 за листопад-грудень 1984 року. — С. 89.
- Шематизм греко-католицької єпархії Станіславської, деканату Чортківського: 1893 р. — С. 154., 1895 р. — С. 158., 1900 р. — С. 160., 1901 р. — С. 165., 1909 р. — С. 164., 1927 р. — С. 124.
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewódstwa ruskiego. — Kraków, 2007. — tom 15. (пол.)
- Kurdwanówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 893. (пол.). — S. 893. (пол.)
- dr. Aleksander Tarnawski. Szlachta zagrodowa w Polsce południowo-wschodniej // Materiały do bibliografii. — Lwow, 1938. — S 45. (пол.)
Посилання
- Метрикальні книги римсько-католицької парафії Старі Петликівці (в т. ч. Курдибанівка), 1872 — 1892 рр. [ 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Головний архів давніх актів у Варшаві.
- Володимир Чайківський. Спомин, смуток… і свято спонукали вихідців з Курдибанівки Бучацького району організувати зустрічі односельців [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Вільне життя плюс. — 2009. — № 71 (4 верес.). — С. 6.
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Колодій, Н. Курдибанівка – село на краю ромашкової цивілізації. Репортаж [ 28 липня 2017 у Wayback Machine.] / Наталя Колодій // Доба. — 2017. — 26 липня.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni veresen 2016 Kurdiba nivka selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Buchacka miska gromada Pidporyadkovuvalosya kolishnij Perevolockij silradi selo Kurdibanivka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Buchacka miska gromada Oblikova kartka Kurdibanivka Osnovni dani Persha zgadka 1710 Naselennya 23 Teritoriya 0 642 km Gustota naselennya 35 83 osib km Poshtovij indeks 48420 Telefonnij kod 380 3544 Katojkonimi kurdibanivci Geografichni dani Geografichni koordinati 49 09 32 pn sh 25 17 43 sh d 49 15889 pn sh 25 29528 sh d 49 15889 25 29528 Koordinati 49 09 32 pn sh 25 17 43 sh d 49 15889 pn sh 25 29528 sh d 49 15889 25 29528 Najblizhcha zaliznichna stanciya Buchach Misceva vlada Adresa radi 48400 Ternopilska obl Buchackij r n m Buchach majdan Voli 1 Starosta Nepip Mariya Danilivna Karta Kurdibanivka Kurdibanivka Mapa Kurdibanivka u Vikishovishi Doroga v selo Cerkva Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Cerkva Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Cerkovna dzvinicyaNazva selaNazva utvorilas vid prizvisha polyaka pomishika Kurdvanovskogo vlasnika zemel dovkola susidnogo sela kolis mista Petlikivci z 1807 r Stari Petlikivci na zemlyah yakogo j vinikla Kurdibanivka U pisemnih dzherelah XVIII XIX st nazvu sela zgadano u napisanni Kurdvanuvka pol Kurdwanowka Pislya skasuvannya kripactva v 1848 roci pid chas ukrayinskogo nacionalnogo pidnesennya v krayu bulo zrobleno svoyeridnij pereklad tiyeyi nazvi Korin kurdwan bulo zamineno na vidpovidne dialektne slovo kurdiban Takim chinom utvorivsya ukrayinskij variant nazvi sela Kurdibanivka GeografiyaSelo roztashovane u verhiv yi bezimennogo potichka dovzhinoyu blizko 7 km u basejni richki Stripa za 13 km na pivnichnij zahid vid rajcentru na pogranichchi z Monastiriskim ta Pidgayeckim rajonami Kurdibanivka nevelichke selo sered pil viddalene vid shlyahiv spoluchennya Richki lisu nema korisnih kopalin ne viyavleno Yedine prirodne bagatstvo chornozem IstoriyaKurdibanivka na mapi fon Miga XVIII st Poselennya Kurdvanuvka pol Kurdwanowka bulo zasnovane pid kinec XVII stolittya a pismovo vpershe zgaduyetsya v 1710 roci Zrostannya magnatskogo zemlevolodinnya na zahidno ukrayinskih zemlyah z kincya XVII st prizvelo do zanepadu dribnih gospodarstv Faktorom yih obezzemelennya takozh stavav prirodnij pririst naselennya zbilshennya chiselnosti i rozgaluzhennya rodin Prisadibna dilyanka z plinom chasu rozpodilena i pererozpodilena pomizh nashadkami vzhe ne mogla yih usih utrimati Vnaslidok chogo nemalo rodin ruskoyi ukrayinskoyi shlyahti z Bojkivshini perebiralisya na malozaselene Podi llya Yihnij shlyah na shid prolyagav i cherez Buchachchinu yaka na toj chas bula vzhe dosit shilno zaselena i najbilsh vigidni miscya kolo richok lisiv shlyahiv spoluchennya i t in buli zajnyati Prote na korist utvorennya Kurdibanivki buli svoyi prichini V comu buv zacikavlenij zemlevlasnik Adzhe todi shob distatisya z panskogo dvoru v Petlikivcyah do poliv roztashovanih u verhiv yi vishezgadanogo potichka optimalnim shlyahom cherez Bilyavinci Osivci treba bulo podolati do 7 km iz nih bilshe polovini polovoyu dorogoyu yaka u doshovu pogodu stavala nepridatnoyu Za takih umov vchasno obrobiti tu zemlyu zibrati urozhaj i dostaviti jogo na misce zberigannya bulo dosit skladno Tomu potribni buli trudivniki yaki b sered tih pil i zhili Pereselennyu u volodinnya pana Kurdvanovskogo konkretnih lyudej mogli spriyati shlyahtichi odnogo z nim prizvisha yaki na toj chas prozhivali v m Strij Mozhlivo sho jogo predki pohodili z tih krayiv i vin viddav perevagu zemlyakam Novoposelenci todi na pevnij termin vid 10 do 30 rokiv zvilnyalisya vid povinnostej i podatkiv a pan dlya pochatku mig navit nadati svoyeridnij kredit u viglyadi posivnogo zerna rogatoyi hudobi tosho Spriyatlivoyu umovoyu dlya nih bulo takozh te sho ne treba bulo daleko dobiratis do polya Za takih obstavin bula zasnovana Kurdwanowka a pershimi yiyi poselencyami bula nevelichka grupa osib nezamozhnoyi ukrayinskoyi shlyahti sho pribula z Bojkivshini Yednist pohodzhennya spilna dolya blizkist svitoglyadu poselenciv ta vidsutnist korinnih zhiteliv na novomu misci davali mozhlivist zhiti skromno ale zatishno spokijno Zgidno vishenavedenoyi karti F fon Miga 1779 1782 r r tobto cherez blizko 100 rokiv pislya zasnuvannya Kurdwanowka skladalas iz okremih dvorish gospodarskogo vidriznyayetsya bilshoyu budivleyu jmovirno panska komora ta 17 ti individualnih sho roztashuvalis na odnij vulici uzdovzh pravogo berega u verhiv yi strumka dvorisha poznacheni zelenim kolorom budivli chervonim Na vidminu vid navkolishnih davnishih sil Bobulinci Osivci Bilyavinci Petlikivci Perevoloka Olesha cerkvi v Kurdibanivci todi she ne bulo Predstavniki kolis privilejovanoyi socialnoyi verstvi sho mala svij gerb Sas pohodzhennya rusko voloske u novih umovah ta shlyahta za materialnim stanovishem ne zavzhdi vidriznyalasya vid miscevih selyan i vela odnakovij z nimi sposib zhittya Prote u neyi zbereglasya pevna etnokulturna svoyeridnist yaka proyavlyalasya v odyazi movi maneri povedinki u rodinnih tradiciyah ta gromadskomu zhitti V 1909 roci Tovaristvo ruskoyi shlyahti v Galichini rozislalo vidomim gromadskim diyacham zapitalniki Pro Buchackij povit vidpoviv Volodislav Noskovskij iz s Soroki Vityag iz zapitalnika dialekt zberezheno lt lt 1 Chi ye u Vashim poviti yaki shlyahetski sela Skilko yih Yak zvutsya Chislo dush shlyahti v kozhnim seli 1 Kijdaniv od 1500 shlyahti a 500 hlopiv 2 Dobropole od 800 shlyahti ruskoyi 800 polskoyi 3 Kurdibanivka od kilkasot rusiniv dribka polyakiv Bachus ya troha shlyahti v Oleshi j Slobidci Dolishnij gt gt Vlasniki didichi sela Period Im ya Prizvishe Prim Ostannya chvert XVII st Oleksandr Kurdvanovskij Pochatok XVIII st Mauricij Goluhovskij Kinec XVIII st Byelski Persha polovina XIX st Russocki Z 1870 h i do 1939 r Vanda Erast Feliciyan Koritovski grafi Diyali tovaristvo Prosvita kooperativa Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Buchackogo rajonu Z 11 grudnya 2020 r nalezhit do Buchackoyi miskoyi gromadi ReligiyaBilshist meshkanciv buli greko katolikami Nechislenna gromada nespromozhna samostijno utrimuvati svyashenika tomu cerkva zavzhdi bula v priluchenni do yakoyis parohiyi yak dochirnya Rik Parohiya Paroh K t virnih 1841 s Perevoloka 1893 s Stari Petlikivci o Kostyantin Manastirskij 407 1895 400 1900 o Roman Rudnickij 416 1901 406 1909 426 1927 o Volodimir Guk 465 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi zbudovana i blagoslovlena 1860 r derev yana 1912 r murovana Chastka meshkanciv v osnovnomu polyaki buli katolikami Kostelu v seli ne mali a dobiralis do Starih Petlikovec de zdavna diyala rimo katolicka parafiya Pam yatkiCerkva 1912 ta poryad dzvinicya Obidvi murovani z butovogo kamenyu ne shtukatureni Dzvinicya sporudzhena u viglyadi stinki z projmami dlya rozmishennya dzvoniv U kvitni lipni 1944 roku selo opinilosya v prifrontovij zoni nimecko radyanskoyi vijni i verhnya chastina cerkvi bula zrujnovana Dzvoni vivezli okupanti U 2014 2015 rokah zusillyami i koshtom v osnovnomu vihidciv iz sela bulo provedeno roboti z vidnovlennya cerkvi 28 serpnya 2016 roku vidbulosya osvyachennya vidnovlenoyi cerkvi Socialna sferaZ 1997 roku diye amerikansko ukrayinske TzOV Chajka yake viroshuye likarski roslini NaselennyaZhenilis kurdibanivci perevazhno mizh soboyu Ridshe obirali podruzhzhya iz za mezh sela i to yak pravilo iz lyudej shlyahetskogo pohodzhennya Do takih zokrema nalezhali Kushicki jmovirno iz Zolotogo Potoka Rogatinski iz susidnih Bilyavinciv ta inshi Takim chinom utvorilas okrema zamknuta gromada Prote u drugij polovini XIX st pislya skasuvannya kripactva v selo pochali pereselyatisya polyaki Rik K t meshk V tomu chisli ukr pol yevr Dvoriv 1779 1782 17 1841 284 284 1880 379 256 117 6 1900 475 369 102 4 1915 408 1921 494 79 1931 548 117 1939 590 1941 117 Za roki Pershoyi svitovoyi vijni u tomu chisli rosijskoyi okupaciyi Galichini naselennya zaznalo znachnih vtrat div 1915 r ta rujnuvan v hodi bojovih dij ta obstriliv Lyudi vmirali takozh vid epidemichnih zahvoryuvan sho spalahuvali holera tif vispa Bagatoh bulo mobilizovano do avstro ugorskogo vijska z yakih bilshe zaginulo okremi povernulisya dodomu kalikami Za takih obstavin deyaki kurdibanivski zhinki odruzhuvalisya z hlopami prostolyudinami iz navkolishnih sil Takim chinom u Kurdibanivci poyavilisya rodini Shevchuk Kostiv Lesnij Lagoshnyak z Mozolivki Mandebura Shuflyada Za Polskoyi Respubliki 1918 1939 v selo pribuli novi kolonisti t zv mazuri ta oselilis nepodalik na zemlyah didicha div 1939 r Stanom na 1944 1945 roki v Kurdibanivci prozhivali nastupni rodini Prizvisha K t dvoriv Krushelnicki Chajkovski po 19 Dragomirecki 12 Amborski 9 Bilinski 8 Golinski 6 Kushicki Soltisi po 4 Gordinski Kilchicki Shevchuki po 3 Bachinski Vinnicki Korchinski Popeli Yavorski Rigili po 2 Volyanski Goshivski Zavadski Krizhanivski Lomnicki Skotnicki Suzanski Uruski Yasinski Rogatinski Kotovski Zakrevski Yanovichi Kostivi Lesnij Lagoshnyak Mandebura Shuflyada po 1 U 2001 roci v seli prozhivalo 23 osobi Vidomi lyudiUrodzhenci sela zhertvi represij komunistichnogo rezhimu Amborskij Petro Stepanovich 1914 r Bilinska Ivanna Antonivna 1929 r Bilinska Nadiya Petrivna 1930 r Bilinskij Volodimir Ivanovich 1929 r Bilinskij Josip Antonovich 1909 r Bilinskij Mihajlo Silvestrovich 1920 r Bilinskij Nestor Antonovich 1919 r Dragomireckij Volodimir Ivanovich 1920 r Dragomireckij Volodimir Kostyantinovich 1922 r Dragomireckij Josip Omelyanovich 1922 r Dragomireckij Mihajlo Josipovich 1891 r Krizhanivskij Mihajlo Josipovich 1900 r Krushelnickij Anton Mihajlovich 1921 Krushelnickij Mihajlo Grigorovich 1902 r Krushelnickij Mihajlo Ivanovich 1888 r Chajkovskij Josip Ivanovich 1902 r Urodzhenec sela invalid Nimecko polskoyi vijni 1939 r Kushickij Ivan Stepanovich 1909 r Meshkanec sela invalid Pershoyi svitovoyi vijni Oleksa Rogatinskij 1896 r U Kurdibanivci narodivsya gospodarnik V Vinnickij PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rishennya Buchackoyi miskoyi radi vid 11 grudnya 2020 roku 27 Pro reorganizaciyu silskih rad shlyahom priyednannya 12 sichnya 2021 u Wayback Machine List Institutu ukrayinskoyi movi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini vid 7 09 2009 r List Rady Jezyka Polskiego przy Prezydium Polskiej Akademii Nauk RJP 4 W 2011 dnia 05 stycznia 2011 roku Dokumenti Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini u m Lvovi Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti F f 1245 Sambirskij muzej tovaristva Bojkivshina m Sambir op 2 spr 24 Otchet predsedatelya obshestva Tovaristvo ruskoyi shlyahti v Galichini i svedeniya 4 fevralya 1909 6 ark Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti lt Lichnoe delo invalida Rogatynskogo Aleksandra nachato 1922 okoncheno 1925 na 17 listah DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 573 574 Zaharchishin O V Uniyat Kurdibanivka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 288 289 ISBN 966 528 199 2 Zaharchishin O Krushelnickij M Uniyat V Kurdibanivka Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 617 618 ISBN 978 966 457 228 3 Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast Kniga persha http www reabit org ua files store Ternopol 1 pdf 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Ternopil Zbruch 2008 S 659 666 Siredzhuk P S Lviv Zaselennya Galickoyi zemli v XIV XVIII st Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 6 za listopad gruden 1984 roku S 89 Shematizm greko katolickoyi yeparhiyi Stanislavskoyi dekanatu Chortkivskogo 1893 r S 154 1895 r S 158 1900 r S 160 1901 r S 165 1909 r S 164 1927 r S 124 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego Krakow 2007 tom 15 pol Kurdwanowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 893 pol S 893 pol dr Aleksander Tarnawski Szlachta zagrodowa w Polsce poludniowo wschodniej Materialy do bibliografii Lwow 1938 S 45 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Metrikalni knigi rimsko katolickoyi parafiyi Stari Petlikivci v t ch Kurdibanivka 1872 1892 rr 3 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Golovnij arhiv davnih aktiv u Varshavi Volodimir Chajkivskij Spomin smutok i svyato sponukali vihidciv z Kurdibanivki Buchackogo rajonu organizuvati zustrichi odnoselciv 20 grudnya 2014 u Wayback Machine Vilne zhittya plyus 2009 71 4 veres S 6 Zhniborodi Buchachchina Ternopillya 12 travnya 2017 u Wayback Machine Kolodij N Kurdibanivka selo na krayu romashkovoyi civilizaciyi Reportazh 28 lipnya 2017 u Wayback Machine Natalya Kolodij Doba 2017 26 lipnya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi