Сліпче також Слепче пол Ślipcze село село в Польщі у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства Населе

Сліпче (також Слепче, пол. Ślipcze) — село село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 375 осіб (2011).

Село

Сліпче

пол. Ślipcze

Координати 50°44′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 50.733° пн. ш. 23.983° сх. д. / 50.733; 23.983Координати: 50°44′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 50.733° пн. ш. 23.983° сх. д. / 50.733; 23.983

Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Грубешівський повіт
Гміна	Грубешів
Перша згадка	1376
Населення	375 осіб (2011)
Часовий пояс	, влітку
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-500
Автомобільний код	LHR
SIMC	0889580
GeoNames	758934
OSM	↑2690107 ·R (гміна Грубешів)

Сліпче

Сліпче (Польща)

Сліпче

Сліпче (Люблінське воєводство)

Сліпче у Вікісховищі

Історія

Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі.

Однак король Ян І Ольбрахт не зважив на це і подарував коло 1497 року село Якубу Сарницькому.

Податковий реєстр 1578 року фіксує православну церкву і корчму, а село уже було королівщиною. Прибутки з села становили 58 злотих 12 грошів, водночас селяни займали 5,75 лана (96,6 га) землі.

На зламі XVIII i XIX століть село перейшло в руки приватні, як і більшість давніх королівщин (у 1846 році належала Цємнєвським).

Перепис 1827 року налічив 65 будинків і 423 мешканці, які, крім рільництва, займалися виробленням грубого полотна.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

На початку ХХ ст. тут існувала давня дерев'яна післяуніатська церква з 1760 року.

Перепис 1921 року налічив 42 будинки та 351 мешканця, з них 31 єврей і 310 українців.

1816 — греко-католицький парох Матвій Полухотович 1770—1828

1863 — греко-католицький священик, Лишкевич Григорій, 1797—1869, син Теодора

1927—1930 — православний священик був Ілля Сегеда, пізніше його перевели до Черничина.

У липні-серпні 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву.

19 березня 1944 року на село напала польська банда і вбила 9 українців.

16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 6 українців. У селі залишилося 170 поляків. Ще 6 невиселених українців підлягали виселенню.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	185	36	124	25
Жінки	190	42	99	49
Разом	375	78	223	74

Сліпче на мапах

с.Сліпче на військовій мапі Австро-Угорської імперії з 1889р.
с.Сліпче на німецькій військовій мапі з 1915 року
с.Сліпче на військовій німецькій мапі з 1916р
с.Сліпче на мапі польського військового географічного інституту 1933р.
с.Сліпче на окупаційній німецькій мапі з 1940 р.
с.Сліпче на мапі Генерального Штабу СРСР з 1977р.]]

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сліпче

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
25. Юрій Холмський дарує церкві пресвятої богоматері у Холмі села Стрижово, Сліпче, Космово i Цуцнево
Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

Сліпче // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 765. (пол.)

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[Крип'якевич-2] Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.

[Наше_слово-3] Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.

[4] 25. Юрій Холмський дарує церкві пресвятої богоматері у Холмі села Стрижово, Сліпче, Космово i Цуцнево

[Чубинський-5] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)

[Місило-6] Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)

[age-7] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.