Харитоненки

Харитоненки — рід українських цукрозаводчиків зі Слобожанщини, землевласників, купців, промисловців, благодійників, меценатів середини 19 — початку 20 століть. З 18 квітня 1899 отримав дворянський статус.

Харитоненки

Держава	Російська імперія
House of Kharytonenko у Вікісховищі

Герб Харитоненків

Історія

Походили з військових обивателів Харківської губернії. Розквіт роду припав на покоління Івана Харитоненка, який у 1850 разом з Д. І. Сухановим відкрив власну справу у Сумах, заручившись кредитом московських купців. Торгівлю цукром почав комісіонером у петербурзьких купців Молво та братів Єлисеєвих, займаючись в Україні від імені своїх довірителів купівлею та продажем цього продукту. Перші цукрові заводи орендував у с. Улянівка та Старе (нині Старе Село) Сумського повіту.

У кінці життя володів у Харківській та Курській губерніях власними землями до 40 тис. дес. і орендував до 18 тис. дес.; мав 7 цукрових заводів, зокрема у Сумському повіті в с. Кияниця та Миколаївка-Вирівська (нині смт Миколаївка Сумського р-ну), в Охтирському повіті в с. Янковий Ріг (нині смт Киріківка Охтирського р-ну), у Богодухівському повіті в с. Пархомівка та Мурафа (нині Богодухівського р-ну Харківської області), у Гайворонському повіті в с. Червона Яруга (нині Ракитного р-ну Бєлгородської області) та в Сумах Павлівський Рафінадний завод. Заснував торговий дім «І. Г. Харитоненко з сином», головна контора якого знаходилась в Сумах; забезпечував цукром Центр, Південь, Сибір і Далекий Схід. Представництва торгового дому розміщувались у Москві, Баку, Томську, Владивостоці та за кордоном — Османська імперія, Іран.

На цукрових заводах Харитоненків, оснащених найновітнішим обладнанням, застосовувались передові технології цукроваріння. Незмінно високої якості продукція постійно утримувала нагороди на Всеросійських та міжнародних виставках: у Санкт-Петербурзі у 1870; у Москві у 1882, у Нижньому Новгороді у 1896; у Відні у 1873; у Філадельфії у 1876; у Ніцці у 1884; в Антверпені у 1885 та у Парижі у 1878 та 1889.

Постійна благодійна діяльність Харитоненків принесла процвітання Сумам і була, в свою чергу, відзначена вищими нагородами. У 1865 нагороджений золотою медаллю за значні пожертвування на влаштування в Сумах пожежної команди. При відкритті у Сумах окружного суду вніс 100 000 карбованців для налагодження його роботи, піклувався про розширення будинку суду.

Чоловіча лінія роду перервалася 1927 через самогубство Івана Харитоненка.

Галерея

• Сестри Харитоненко
• Іван та Павло Харитоненки (1911, )
• Харитоненко Іван Герасимович

Джерела та література

• О. М. Донік. Харитоненки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 346. — .
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
• Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. Звагельський В. Б. — Суми, 2003.

Посилання

• Формування нового типу особистості. Риси українського модернізатора^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Етика підприємництва. Благодійництво та меценацтво^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• До 185-річчя від дня народження Івана Герасимовича Харитоненка (рос.)
• Династії українських цукрозаводчиків (рос.)
• До біографії Харитоненків. "Контракти" №5 02.02.2004(укр.)
• Фото Івана та Павла Харитоненків
• (рос.)
• Інтер'єри будинку Харитоненко (рос.)
• Маєток Харитоненка в Натальївці (рос.)
• (рос.)