Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ста́ричі — село в Новояворівській міській громаді, Яворівського району Львівської області.
| село Старичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Новояворівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46140050190073914 |
| Облікова картка | Старичі |
| Основні дані | |
| Населення | 3443 |
| Площа | 1,06 км² |
| Густота населення | 3248,11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81052 |
| Телефонний код | +380 3259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 273 м |
| Водойми | р. Терешка |
| Відстань до обласного центру | 48,7 км |
| Відстань до районного центру | 21 км |
| Найближча залізнична станція | Шкло-Старжиська |
| Відстань до залізничної станції | 2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Новояворівськ, вул.Шевченка,2 |
| Сільський голова | Мацелюх Володимир Ярославович |
| Карта | |
  Старичі | |
 Старичі | |
| Мапа | |
Село розташоване в лісистій місцевості за 6 кілометрів на північ від знаменитого курорту, тепер санаторію Шкло. Саме тут проходить гористе пасмо Розточчя, яке розмежовує водні басейни Чорного та Балтійського морів. Саме в цих широтах винищували села, давні церкви використовували, як мішені для стрільби та інші звірства робили комуністи в'язниці народів СРСР.
Походження назви
Назва села виникла від патронімічного давньослов'янського особового імені з коренем «стар-». Мабуть тут поселився рід якогось «Стар(…)ича». Можливо, що початки села сягають ще VII—VIII століттях. До такого висновку можна прийти на основі дослідження О. А. Купчинського про походження назв поселень із закінченнями на «-ичі». Точніше про це можуть сказати результати археологічного обстеження місцевості. Хоча до XX ст село мало назву Стариська, яка вживалася у всіх документах. На перший погляд виглядає, що ця назва означає «село, що виникло на місці старого села».
Але припускають, що коріння поселення йдуть у ще більшу глибину, до перших століть нашої ери. До такого припущення схиляє порівняння його назви з назвами більшості галицьких річок (Стариська — Стрий, Стрипа, Стир, Стара, Дністер, Бистриця, Верещиця та інші). В деяких з цих назв корінь «стр» проглядається чітко, в інших він видозмінений. В українській мові цей корінь означає «текуча вода» (струмінь, струмок). Але те саме значення він має і в польській (strumyk), і в німецькій (Strom, strim) мовах. Спільність звучання може виходити ще з тих часів, коли на території Галичини в перших століттях мешкали готи, які прибули з території теперішньої Мазурії (Польща). Цікаво, що на схід від річки Збруч назви річок з коренем «стр» не зустрічаються. Отже з цього мало би виходити, що Стариська перекладаються з 3—4 століття як «село біля річки» (як Стратин, Страдч, Стремільче, Стриганці). Та яке село в Галичині не знаходилося біля річки. Якщо до цього додати, що річки і взимку, і влітку були вигідними засобами сполучення з іншими поселеннями (бо ліси були дикі і малопрохідні), а також забезпечували мешканців поселень їжею (рибою), то в таке припущення хочеться вірити.
Історія
Тому Старичі можуть бути одним з найдавніших поселень в цій околиці. Слово за археологією. В околицях села знайдені сліди поселення з ранньої залізної доби (І тисячоліття до н. е.). При земляних роботах трапляються уламки глиняних черепків, виготовлених вручну. Історики вважають, що на гончарному крузі посуд почали виробляти приблизно з початку нашої ери. Цікаво, що за на карті XIX століття був позначений ліс . Недалеко знаходився ліс . На Бабиній долині мусив колись знаходитися ідол дохристиянського божества, якому поклонялися місцеві мешканці («баба»). А може тут було в давніші часи болото, в якому втопили ідола. В старослов'янській мові слово «заклепеніє» означало в'язницю, а «заклеп» — засув. Тому цілком ймовірно, що на місці лісу Закля колись міг знаходитися якийсь об'єкт, пов'язаний з цими поняттями.
Цілком можливо, що ХІ—ХІІ ст сюди проходила дорога з Волинського удільного князівства до Перемишльського князівства. Вона могла вести через село Княжий Міст (тепер Мостиського району). Цілком можливо, що в ті часи нею возили сіль з Прикарпаття на Волинь. До такої думки підштовхує запис у львівських судових книгах з 1466 року, в якому зазначено, що з Городка до Старич віз сіль якийсь Яків з Колпця і був пограбований державцями села Шкло. В Старичах купці в той час сплачували мито за проїзд.
14 листопада 1903 р. відкрили «Локальну залізницю Львів (Клепарів) — Яворів», яка проходила через Янів, Верещицю та Старичі. В Старичах було дві станції: Шкло-Старжиська та Старжиська-Двур.
В 1930 році село мало присілки Солтиси та Зеліски. Найдавнішим з них може бути перший. Солтисами називали вільних від панщини людей, які могли проживати в окремій частині села (часто вона називалася війтівство). Це могло бути в XVI століття і нижче буде подано точніше пояснення. Як буде зазначено нижче, є непрямі докази того, що село згадувалося в документах вже в часи правління короля Владислава Опольського. Тобто у 1370 роки (кметі Купчета мали від нього привілей на місцеві землі). У грудні 1936 р. у селі відбувся страйк робітників деревообробного промислу. Тією акцією керувала профспілка. Спочатку страйкувало 130 осіб, але згодом до них приєднались селяни з навкоолишніх сіл, які займалися вирубкою й перевозкою лісу. Селяни зі Старич і Волі-Старицької не допустили штрейкбрехерів. Нічого не дали арешти активістів профспілки. Бачачи стійкість страйкуючих, 14 січня були задоволені вимоги робітників.
У Старичах діяло аж 3 осередки КПЗУ. У роки Другої Світової війни через старицькі ліси проходило партизанське з'єднання під командуванням М. І. Наумова.
Поблизу с. Старичі у 1963 році побудовано керамзитовий завод.
20 грудня 2018 року в селі були відкриті нові гуртожитки для військовослужбовців 184 навчального центру та Міжнародного центру миротворчості та безпеки.
Відомі особи
- Микола Гошко — сотник УГА, військовий комендант міст Стрий та Станиславів (нині Івано-Франківськ) часів ЗУНР.
- Марія Барандій — українська поетеса.
- Марина Павленко — українська поетеса, письменниця, художниця, науковець, педагог.
- Перон Ігор (11.05.1995 – 5.05.2022) – військовик.
- Трубилко Руслан Миколайович (1997—2019) — військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни.
В селі Старичі похований Костів Юрій Миронович (1989-2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 під Зеленопіллям.
Див. також
Джерела
- Starzyska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 283. (пол.) — S. 283. (пол.)
Посилання
- Сайт Старицького ЗЗСО I-III ступенів ім. Юрія Костіва (школа села Старичі)
Примітки
- . suvd.com.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2018.
- [1]
- Руслан Миколайович Трубилко
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sta richi selo v Novoyavorivskij miskij gromadi Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo StarichiKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Novoyavorivska miska gromadaKod KATOTTG UA46140050190073914Oblikova kartka Starichi Osnovni daniNaselennya 3443Plosha 1 06 km Gustota naselennya 3248 11 osib km Poshtovij indeks 81052Telefonnij kod 380 3259Geografichni daniGeografichni koordinati 49 58 38 pn sh 23 33 24 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 273 mVodojmi r TereshkaVidstan do oblasnogo centru 48 7 kmVidstan do rajonnogo centru 21 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Shklo StarzhiskaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 kmMisceva vladaAdresa radi 81053 Lvivska obl Yavorivskij r n m Novoyavorivsk vul Shevchenka 2Silskij golova Macelyuh Volodimir YaroslavovichKartaStarichiStarichiMapa Selo roztashovane v lisistij miscevosti za 6 kilometriv na pivnich vid znamenitogo kurortu teper sanatoriyu Shklo Same tut prohodit goriste pasmo Roztochchya yake rozmezhovuye vodni basejni Chornogo ta Baltijskogo moriv Same v cih shirotah vinishuvali sela davni cerkvi vikoristovuvali yak misheni dlya strilbi ta inshi zvirstva robili komunisti v yaznici narodiv SRSR Pohodzhennya nazviNazva sela vinikla vid patronimichnogo davnoslov yanskogo osobovogo imeni z korenem star Mabut tut poselivsya rid yakogos Star icha Mozhlivo sho pochatki sela syagayut she VII VIII stolittyah Do takogo visnovku mozhna prijti na osnovi doslidzhennya O A Kupchinskogo pro pohodzhennya nazv poselen iz zakinchennyami na ichi Tochnishe pro ce mozhut skazati rezultati arheologichnogo obstezhennya miscevosti Hocha do XX st selo malo nazvu Stariska yaka vzhivalasya u vsih dokumentah Na pershij poglyad viglyadaye sho cya nazva oznachaye selo sho viniklo na misci starogo sela Ale pripuskayut sho korinnya poselennya jdut u she bilshu glibinu do pershih stolit nashoyi eri Do takogo pripushennya shilyaye porivnyannya jogo nazvi z nazvami bilshosti galickih richok Stariska Strij Stripa Stir Stara Dnister Bistricya Vereshicya ta inshi V deyakih z cih nazv korin str proglyadayetsya chitko v inshih vin vidozminenij V ukrayinskij movi cej korin oznachaye tekucha voda strumin strumok Ale te same znachennya vin maye i v polskij strumyk i v nimeckij Strom strim movah Spilnist zvuchannya mozhe vihoditi she z tih chasiv koli na teritoriyi Galichini v pershih stolittyah meshkali goti yaki pribuli z teritoriyi teperishnoyi Mazuriyi Polsha Cikavo sho na shid vid richki Zbruch nazvi richok z korenem str ne zustrichayutsya Otzhe z cogo malo bi vihoditi sho Stariska perekladayutsya z 3 4 stolittya yak selo bilya richki yak Stratin Stradch Stremilche Striganci Ta yake selo v Galichini ne znahodilosya bilya richki Yaksho do cogo dodati sho richki i vzimku i vlitku buli vigidnimi zasobami spoluchennya z inshimi poselennyami bo lisi buli diki i maloprohidni a takozh zabezpechuvali meshkanciv poselen yizheyu riboyu to v take pripushennya hochetsya viriti IstoriyaTomu Starichi mozhut buti odnim z najdavnishih poselen v cij okolici Slovo za arheologiyeyu V okolicyah sela znajdeni slidi poselennya z rannoyi zaliznoyi dobi I tisyacholittya do n e Pri zemlyanih robotah traplyayutsya ulamki glinyanih cherepkiv vigotovlenih vruchnu Istoriki vvazhayut sho na goncharnomu kruzi posud pochali viroblyati priblizno z pochatku nashoyi eri Cikavo sho za na karti XIX stolittya buv poznachenij lis Nedaleko znahodivsya lis Na Babinij dolini musiv kolis znahoditisya idol dohristiyanskogo bozhestva yakomu poklonyalisya miscevi meshkanci baba A mozhe tut bulo v davnishi chasi boloto v yakomu vtopili idola V staroslov yanskij movi slovo zaklepeniye oznachalo v yaznicyu a zaklep zasuv Tomu cilkom jmovirno sho na misci lisu Zaklya kolis mig znahoditisya yakijs ob yekt pov yazanij z cimi ponyattyami Cilkom mozhlivo sho HI HII st syudi prohodila doroga z Volinskogo udilnogo knyazivstva do Peremishlskogo knyazivstva Vona mogla vesti cherez selo Knyazhij Mist teper Mostiskogo rajonu Cilkom mozhlivo sho v ti chasi neyu vozili sil z Prikarpattya na Volin Do takoyi dumki pidshtovhuye zapis u lvivskih sudovih knigah z 1466 roku v yakomu zaznacheno sho z Gorodka do Starich viz sil yakijs Yakiv z Kolpcya i buv pograbovanij derzhavcyami sela Shklo V Starichah kupci v toj chas splachuvali mito za proyizd 14 listopada 1903 r vidkrili Lokalnu zaliznicyu Lviv Klepariv Yavoriv yaka prohodila cherez Yaniv Vereshicyu ta Starichi V Starichah bulo dvi stanciyi Shklo Starzhiska ta Starzhiska Dvur V 1930 roci selo malo prisilki Soltisi ta Zeliski Najdavnishim z nih mozhe buti pershij Soltisami nazivali vilnih vid panshini lyudej yaki mogli prozhivati v okremij chastini sela chasto vona nazivalasya vijtivstvo Ce moglo buti v XVI stolittya i nizhche bude podano tochnishe poyasnennya Yak bude zaznacheno nizhche ye nepryami dokazi togo sho selo zgaduvalosya v dokumentah vzhe v chasi pravlinnya korolya Vladislava Opolskogo Tobto u 1370 roki kmeti Kupcheta mali vid nogo privilej na miscevi zemli U grudni 1936 r u seli vidbuvsya strajk robitnikiv derevoobrobnogo promislu Tiyeyu akciyeyu keruvala profspilka Spochatku strajkuvalo 130 osib ale zgodom do nih priyednalis selyani z navkoolishnih sil yaki zajmalisya virubkoyu j perevozkoyu lisu Selyani zi Starich i Voli Starickoyi ne dopustili shtrejkbreheriv Nichogo ne dali areshti aktivistiv profspilki Bachachi stijkist strajkuyuchih 14 sichnya buli zadovoleni vimogi robitnikiv U Starichah diyalo azh 3 oseredki KPZU U roki Drugoyi Svitovoyi vijni cherez staricki lisi prohodilo partizanske z yednannya pid komanduvannyam M I Naumova Poblizu s Starichi u 1963 roci pobudovano keramzitovij zavod 20 grudnya 2018 roku v seli buli vidkriti novi gurtozhitki dlya vijskovosluzhbovciv 184 navchalnogo centru ta Mizhnarodnogo centru mirotvorchosti ta bezpeki Vidomi osobiMikola Goshko sotnik UGA vijskovij komendant mist Strij ta Stanislaviv nini Ivano Frankivsk chasiv ZUNR Mariya Barandij ukrayinska poetesa Marina Pavlenko ukrayinska poetesa pismennicya hudozhnicya naukovec pedagog Peron Igor 11 05 1995 5 05 2022 vijskovik Trubilko Ruslan Mikolajovich 1997 2019 vijskovosluzhbovec ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni V seli Starichi pohovanij Kostiv Yurij Mironovich 1989 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv 2014 pid Zelenopillyam Div takozh184 j navchalnij centr Ukrayina DzherelaStarzyska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 283 pol S 283 pol PosilannyaSajt Starickogo ZZSO I III stupeniv im Yuriya Kostiva shkola sela Starichi Primitki suvd com ua Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 20 grudnya 2018 1 Ruslan Mikolajovich Trubilko Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi