Округ | Львівський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Львів |
Створений | 1854 |
Площа | 1249,949 км² (1880) |
Населення | 98 461 (1880) |
Найбільші міста | Львів, Новий Яричів, Щирець |
Львівський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія).
Історія
Повіт існував з 1854 року, коли була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. 1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Львівський повіт залишився і після реформи — до нього приєднані Винниківський і Щирецький повіти.
Адміністративним органом, що управляв повітом було Львівське староство, яке з 1902 року знаходилось у Львові на вул. 3 травня (сучасна вул. Січових Стрільців) в будинку № 8.
У 1883 році села Черкаси і Горбачі передані з Рудківського повіту до Львівського. 1884 року повіт складався зі 130 самоврядних громад (гмін) і 105 фільварків, поділявся на 122 кадастральні гміни.
Статус міст у Львівському повіті мали Новий Яричів і Щирець, містечок — Кукезів і Наварія.
Львівський політичний повіт складався з трьох судових повітів: , Винниківського та .
Старостою повіту та радником намісника щонайменше до 1916 року був .
Львівський повіт як адміністративна одиниця зберігався в наступних державних утвореннях — ЗУНР, Польщі і СРСР до його ліквідації 17 січня 1940 року.
Мова
На 1880 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 47728 осіб, польською — 42116, німецькою — 8388, іншими — 56.
Після надання краю автономії у 1867 році влада була передана полякам, які повели політику спольщення і до Першої світової війни змінили національний склад населення повіту:
- На 1890 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 50,35%, польською — 43,68%, німецькою — 5,93%.
- На 1900 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 47,64%, польською — 46,39%, німецькою — 5,94%.
- На 1910 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 36,61%, польською — 61,56%, німецькою — 1,8%.
Конфесії
На 1880 р. було: 49076 греко-католиків, 38425 римо-католиків, 3 армініан, 8 православних, 3638 лютеран, 214 кальвіністів, 11 англікан, 110 менонітів, 7 унітаріан і 7969 юдеїв.
Див. теж
Примітки
- Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник. — № 444–445.
- Barański F. Przewodnik po Lwowie [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: H. Altenberg, 1904. — S. 143. (пол.)
- Powiat Lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 548. (пол.)
- Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 28. (пол.)
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 (нім.)
Джерела
- Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
- Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник. — 2013. — № 444—445 (листопад—грудень).
- Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник. — 2013. — № 446-447 (31 грудня).
- Байцар А. Літопис Винник // Винниківський вісник. — 2013. — № 437-438 (серпень).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lvivskij povit II Rich Pospolita Lvivskij povit Okrug Lvivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr LvivStvorenij 1854Plosha 1249 949 km 1880 Naselennya 98 461 1880 Najbilshi mista Lviv Novij Yarichiv Shirec Lvivskij povit administrativna odinicya koronnogo krayu Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi u skladi Avstro Ugorshini do 1867 roku nazva derzhavi Avstrijska imperiya IstoriyaPovit isnuvav z 1854 roku koli bula provedena administrativna reforma zgidno z yakoyu u skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi buli utvoreni poviti 1867 roku buli skasovani okrugi a poviti reorganizovani chastina znikla a chastina zbilshilasya za rahunok inshih Lvivskij povit zalishivsya i pislya reformi do nogo priyednani Vinnikivskij i Shireckij poviti Zbori navproti Lvivskogo starostva Lviv vul Sichovih Strilciv 8 1919 rik Administrativnim organom sho upravlyav povitom bulo Lvivske starostvo yake z 1902 roku znahodilos u Lvovi na vul 3 travnya suchasna vul Sichovih Strilciv v budinku 8 U 1883 roci sela Cherkasi i Gorbachi peredani z Rudkivskogo povitu do Lvivskogo 1884 roku povit skladavsya zi 130 samovryadnih gromad gmin i 105 filvarkiv podilyavsya na 122 kadastralni gmini Status mist u Lvivskomu poviti mali Novij Yarichiv i Shirec mistechok Kukeziv i Navariya Lvivskij politichnij povit skladavsya z troh sudovih povitiv Vinnikivskogo ta Starostoyu povitu ta radnikom namisnika shonajmenshe do 1916 roku buv Lvivskij povit yak administrativna odinicya zberigavsya v nastupnih derzhavnih utvorennyah ZUNR Polshi i SRSR do jogo likvidaciyi 17 sichnya 1940 roku MovaNa 1880 rik v tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 47728 osib polskoyu 42116 nimeckoyu 8388 inshimi 56 Pislya nadannya krayu avtonomiyi u 1867 roci vlada bula peredana polyakam yaki poveli politiku spolshennya i do Pershoyi svitovoyi vijni zminili nacionalnij sklad naselennya povitu Na 1890 rik v tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 50 35 polskoyu 43 68 nimeckoyu 5 93 Na 1900 rik v tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 47 64 polskoyu 46 39 nimeckoyu 5 94 Na 1910 rik v tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 36 61 polskoyu 61 56 nimeckoyu 1 8 KonfesiyiNa 1880 r bulo 49076 greko katolikiv 38425 rimo katolikiv 3 arminian 8 pravoslavnih 3638 lyuteran 214 kalvinistiv 11 anglikan 110 menonitiv 7 unitarian i 7969 yudeyiv Div tezhLvivskij povit Vinnikivskij povit Vinnikivskij sudovij povit Avstro Ugorshina Lvivskij okrugPrimitkiBajcar A Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini vid knyazhoyi dobi do suchasnosti prodovzhennya Vinnikivskij visnik 444 445 Baranski F Przewodnik po Lwowie 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Lwow H Altenberg 1904 S 143 pol Powiat Lwowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 548 pol Bajcar A Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini vid knyazhoyi dobi do suchasnosti 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 S 28 pol Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 nim DzherelaBajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki Drukservis 2016 312 s Bajcar A Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini vid knyazhoyi dobi do suchasnosti Vinnikivskij visnik 2013 444 445 listopad gruden Bajcar A Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini vid knyazhoyi dobi do suchasnosti prodovzhennya Vinnikivskij visnik 2013 446 447 31 grudnya Bajcar A Litopis Vinnik Vinnikivskij visnik 2013 437 438 serpen