Лерер Міріам (?, Володимир, Волинська губернія, Російська імперія, нині — Волинської області, України — ?, Аргентина) — аргентинська драматична акторка єврейського походження, антрепренер. Учасниця багатьох театральних труп єврейських театрів в Аргентині.
Міріам Лерер | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Лерер Міріам | |||
Народився | Володимир, Волинська губернія, Російська імперія | |||
Помер | Аргентина | |||
Національність | єврейка | |||
Громадянство | Російська імперія→ Аргентина | |||
Діяльність | акторка | |||
Роки діяльності | 1921—? | |||
Чоловік | ||||
| ||||
Життєпис
Міріам Лерер народилася у місті Володимир на Волині, що тоді входило до Російської імперії в родині керівника мильної фабрики. У 1910-х роках, втікаючи від «російського антисемітизму», родина Лерер залишила Володимир. Пан Лерер отримав «сільськогосподарський грант» від єврейського банкіра і філантропа барона [ru], Морис дета вирушив колонізувати аргентинські пампаси. Саме в Аргентині й розпочалася театральна кар'єра Міріам Лерер.
Дебютувала 1921 року у театрі під керівництвом Марієнгофа та Глазунова в Буенос-Айресі. Дівчина дебютувала в ролі Єгудіт у п'єсі, присвяченій португальському філософу-раціоналісту єврейського походження Уріелю Акості. Після цього актриса була учасницею багатьох театральних труп, якими керували також переважно емігранти з тодішньої Російської імперії: один сезон грала з Лобелем та Борисом Авербахами, другий з Томашевським, третій з Соколовим. У 1924 році Міріам увійшла до складу театру Марка Арнштейна та вирушила у турне єврейськими колоніями Аргентини.
Через два роки жінка стала акторкою Народного театру під керівництвом Заславського. У тому 1926 році вона вийшла заміж за (06.08.1895—26.10.1964), журналіста, письменника, який писав на їдиші, театрального постановника, драматурга. Родом також з українських теренів, а саме з містечка Кілія, що на Одещині. Після еміграції до Аргентини Яків став однією з важливих фігур культурної спільноти аргентинських євреїв. Зокрема, впродовж багатьох десятиліть був редактором щоденної аргентинської їдишомовної газети «Ді Пресс». Потім вона грала в інших трупах, зокрема у трупі Моріса Шварца.
Незабаром Міріам відкрила у собі талант антрепренера — театрального менеджера. Досвід, отриманий у багатьох колективах, вроджене чуття на таланти допомогли досягти успіху. І ось вже про Міріам говорять як про важливу бізнесвумен у театрі «Mitre», яка формує зіркові акторські склади, вдало підбирає репертуар і час від часу стає майже казковою «феєю-хрещеною» для юних артистів. З чоловіком Яковом вони складали вдалий творчий тандем.
Але в акторстві набагато більшого успіху з точки зору слави й популярності досягла молодша сестра Міріам, Шифре, народжена вже у Буенос-Айресі. Ця дівчинка стала актрисою театру Томашевського у п'ятирічному віці, і впродовж наступних 90 років, майже до своєї смерті, грала на сцені й в кіно. Вона знімалася у фільмах Вуді Аллена «Розбираючи Гаррі» 1997 року. І все це великою мірою завдяки втручанню старшої сестри, адже саме Міріам представила п'ятирічну Шифру керівнику театру Томашевському, коли той потребував виконавця дитячої ролі. Втім, дівчата мали сумнів, чи батько відпустить малечу на гастролі. На це Томашевський заявив Міріам: «Приведи дитину, з батьком я домовлюся сам!».
Нитка біографії Міріам Лерер губиться у невідомості, а її постать — у тіні більш відомих сестри та чоловіка. Дата смерті та місце поховання Міріам Лерер не відомі, проте Яків Ботошанський помер 26 жовтня 1964 року під час виступів з циклом літературних лекцій і семінарів у Йоганнесбузі (Південно-Африканська Республіка).
Участь у спектаклях
Брала участь у спектаклях:
- Янче в Америці (ісп. Janche en América);
- Хайме Шаї стане батьком (ісп. Jaime Shaie será papá);
- Колесо життя (ісп. La rueda de la vida);
- Варшавська співачка (ісп. La cantante de Varsovia);
- Щаслива Розіта (ісп. La dichosa Rosita);
- Наречена без приданого (ісп. La novia sin dote);
- Розпечений мільйонер (ісп. La millonaria avivada);
- Велика компанія музичних комедій Дженні Ловітц (ісп. Gran compañía de Comedias Musicales Jenny Lovitz);
- Щасливий дім (ісп. Mi hogar feliz).
Джерела
- Zalmen Zylbercweig. Miriam Lerer. museumoffamilyhistory.com (англ.). Museum of Family History. оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 23 листопада 2022.
- Віталіна Макарик, Орися Вознюк. Київська дворянка, польська адвокатка, єврейська акторка — три непересічні жінки з історії Володимира. slovopravdy.com.ua. Володимирська газета «Слово Правди». Процитовано 23 листопада 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Miriam Lerer. Espectáculos en los que participó. alternativateatral.com (ісп.). Процитовано 23 листопада 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Toker Eliahu Sitios de la memoria: los cementerios judíos de Liniers y Tablada. — Buenos Aires: AMIA, Comunidad Judía, 2005. — 184 p. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lerer Miriam Volodimir Volinska guberniya Rosijska imperiya nini Volinskoyi oblasti Ukrayini Argentina argentinska dramatichna aktorka yevrejskogo pohodzhennya antreprener Uchasnicya bagatoh teatralnih trup yevrejskih teatriv v Argentini Miriam LererIm ya pri narodzhenniLerer MiriamNarodivsyaVolodimir Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomerArgentinaNacionalnistyevrejkaGromadyanstvoRosijska imperiya ArgentinaDiyalnistaktorkaRoki diyalnosti1921 CholovikZhittyepisMiriam Lerer narodilasya u misti Volodimir na Volini sho todi vhodilo do Rosijskoyi imperiyi v rodini kerivnika milnoyi fabriki U 1910 h rokah vtikayuchi vid rosijskogo antisemitizmu rodina Lerer zalishila Volodimir Pan Lerer otrimav silskogospodarskij grant vid yevrejskogo bankira i filantropa barona ru Moris deta virushiv kolonizuvati argentinski pampasi Same v Argentini j rozpochalasya teatralna kar yera Miriam Lerer Debyutuvala 1921 roku u teatri pid kerivnictvom Mariyengofa ta Glazunova v Buenos Ajresi Divchina debyutuvala v roli Yegudit u p yesi prisvyachenij portugalskomu filosofu racionalistu yevrejskogo pohodzhennya Urielyu Akosti Pislya cogo aktrisa bula uchasniceyu bagatoh teatralnih trup yakimi keruvali takozh perevazhno emigranti z todishnoyi Rosijskoyi imperiyi odin sezon grala z Lobelem ta Borisom Averbahami drugij z Tomashevskim tretij z Sokolovim U 1924 roci Miriam uvijshla do skladu teatru Marka Arnshtejna ta virushila u turne yevrejskimi koloniyami Argentini Cherez dva roki zhinka stala aktorkoyu Narodnogo teatru pid kerivnictvom Zaslavskogo U tomu 1926 roci vona vijshla zamizh za 06 08 1895 26 10 1964 zhurnalista pismennika yakij pisav na yidishi teatralnogo postanovnika dramaturga Rodom takozh z ukrayinskih tereniv a same z mistechka Kiliya sho na Odeshini Pislya emigraciyi do Argentini Yakiv stav odniyeyu z vazhlivih figur kulturnoyi spilnoti argentinskih yevreyiv Zokrema vprodovzh bagatoh desyatilit buv redaktorom shodennoyi argentinskoyi yidishomovnoyi gazeti Di Press Potim vona grala v inshih trupah zokrema u trupi Morisa Shvarca Nezabarom Miriam vidkrila u sobi talant antreprenera teatralnogo menedzhera Dosvid otrimanij u bagatoh kolektivah vrodzhene chuttya na talanti dopomogli dosyagti uspihu I os vzhe pro Miriam govoryat yak pro vazhlivu biznesvumen u teatri Mitre yaka formuye zirkovi aktorski skladi vdalo pidbiraye repertuar i chas vid chasu staye majzhe kazkovoyu feyeyu hreshenoyu dlya yunih artistiv Z cholovikom Yakovom voni skladali vdalij tvorchij tandem Ale v aktorstvi nabagato bilshogo uspihu z tochki zoru slavi j populyarnosti dosyagla molodsha sestra Miriam Shifre narodzhena vzhe u Buenos Ajresi Cya divchinka stala aktrisoyu teatru Tomashevskogo u p yatirichnomu vici i vprodovzh nastupnih 90 rokiv majzhe do svoyeyi smerti grala na sceni j v kino Vona znimalasya u filmah Vudi Allena Rozbirayuchi Garri 1997 roku I vse ce velikoyu miroyu zavdyaki vtruchannyu starshoyi sestri adzhe same Miriam predstavila p yatirichnu Shifru kerivniku teatru Tomashevskomu koli toj potrebuvav vikonavcya dityachoyi roli Vtim divchata mali sumniv chi batko vidpustit malechu na gastroli Na ce Tomashevskij zayaviv Miriam Privedi ditinu z batkom ya domovlyusya sam Nitka biografiyi Miriam Lerer gubitsya u nevidomosti a yiyi postat u tini bilsh vidomih sestri ta cholovika Data smerti ta misce pohovannya Miriam Lerer ne vidomi prote Yakiv Botoshanskij pomer 26 zhovtnya 1964 roku pid chas vistupiv z ciklom literaturnih lekcij i seminariv u Jogannesbuzi Pivdenno Afrikanska Respublika Uchast u spektaklyahBrala uchast u spektaklyah Yanche v Americi isp Janche en America Hajme Shayi stane batkom isp Jaime Shaie sera papa Koleso zhittya isp La rueda de la vida Varshavska spivachka isp La cantante de Varsovia Shasliva Rozita isp La dichosa Rosita Narechena bez pridanogo isp La novia sin dote Rozpechenij miljoner isp La millonaria avivada Velika kompaniya muzichnih komedij Dzhenni Lovitc isp Gran compania de Comedias Musicales Jenny Lovitz Shaslivij dim isp Mi hogar feliz DzherelaZalmen Zylbercweig Miriam Lerer museumoffamilyhistory com angl Museum of Family History originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 23 listopada 2022 Vitalina Makarik Orisya Voznyuk Kiyivska dvoryanka polska advokatka yevrejska aktorka tri neperesichni zhinki z istoriyi Volodimira slovopravdy com ua Volodimirska gazeta Slovo Pravdi Procitovano 23 listopada 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Miriam Lerer Espectaculos en los que participo alternativateatral com isp Procitovano 23 listopada 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Toker Eliahu Sitios de la memoria los cementerios judios de Liniers y Tablada Buenos Aires AMIA Comunidad Judia 2005 184 p isp