Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
46°49′ пн. ш. 36°54′ сх. д. / 46.817° пн. ш. 36.900° сх. д.
| Петрівська фортеця (Дніпровська лінія) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Петровська фортеця | ||||
46°49′ пн. ш. 36°54′ сх. д. / 46.817° пн. ш. 36.900° сх. д.Координати: 46°49′ пн. ш. 36°54′ сх. д. / 46.817° пн. ш. 36.900° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Країна |  Україна | |||
| Засновано | 1770 | |||
  Петрівська фортеця (Дніпровська лінія) (Україна) | ||||
Петрівська фортеця — одна з фортець Дніпровської лінії, що була розтошована на узбережжі Озівського моря біля гирла річки Берди. Будівництво було розпочато 1770 року під час Російсько-турецької війни 1768–1774 років і тривало до 1782 року. Гарнізон фортеці мав складатися з чотирьох батальйонів і п'ятисот козаків при підтримці 170 гармат, 30 мортир, 6 гаубиць, 100 мортирців.
Територія, на якій знаходилася фортеця, тепер є частиною села Новопетрівка Бердянського району Запорізької області.
Будівництвом керував інженер-полковник Рігельман. Планувалося завершити будівництво фортеці у 1771 році, однак воно завершилося лише 1782 року. Згідно з річною «Работной ведомостью» («Роботним кошторисом») в 1775 р. на будівництві Петровської фортеці працювало 831 чоловік повітових селян, 350 колодників і солдати Азовського та Білозірського піхотних полків . На 1776 р. були виконані майже всі земляні фортифікаційні споруди: рів, гласіс, бруствер, равелін. Збудовано землянки, капоніри, цейхгаузи, декілька казарм, лазарет, цегляний завод, комендантський дім, провіантський магазин, обер-офіцерський інженерний дім, майстерня, кузня та ін. На наступний рік планувалося закінчити будівництво церкви, яке розпочалося ще в 1773 р., збудувати купецькі лавки, службові покої для плац-майора, цейхгаузи для зберігання матеріалів та інструментів, квартал для лікаря з його служниками, дома для священиків і купецтва, порохові та провіантські магазини, батальйонний магазин для зберігання зброї та амуніції. Згідно з описом міст і повітів Азовської губернії в 1782 р. будівництво Олександрівської та Петровської фортеці було завершено.
У фортецях Дніпровської лінії, а в першу чергу в Олександрівській та Петрівський, вперше в Російській імперії було запроваджено використання капонірного або полігонального фронтів. Ця система будівництва дозволяла вести вогонь не лише перпендикулярно стінам, а й вздовж них.
Комендантом Петровської фортеці було призначено полковника де Роберті, а значно пізніше комендантом був А. Соколов.
Після приєднання в 1783 р. Кримського ханства до Російської імперії Дніпровська лінія втратила військово-стратегічне значення. Після цього фортеці Нової Дніпровської лінії були за наказом імператриці Катерини II переведені в статус міст і посадів. Навколо цих фортець із самого початку їхнього існування оселялися відставні солдати, однодворці, колодники.
Втративши своє воєнне значення, фортеця дуже скоро прийшла у занепад. На 1790 р. в Петровській фортеці залишався невеличкий гарнізон, який переважно складався із солдатів-інвалідів — 74 чоловіки, що були тут оселені. Усього гарнізон нараховував 161 чоловіка, тоді як за штатним розкладом повинен був налічувати понад 600 осіб. Працювала гарнізонна й артилерійська школи, які були збудовані ще в 1776 р., там навчалося 22 дитини віком від 7 до 14 років. Про умови життя свідчить той факт, що такими страшними хворобами, як ломотою (радикуліт) та ранами (фурункульоз) хворіли всі — як рядові, так і батальйонний командир.
Тут був дерев'яний причал, куди приходили кораблі і фортеця використовувалася як пункт переправки різноманітних товарів, переважно збіжжя.
Від фортеці на сьогодні залишилися лише земляні вали, розташовані у межах села Новопетрівки.
Література
- Р. Л. Молдавський. Історія Петрівської фортеці Нової Дніпровської лінії (1770–1791 рр.). // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя: Просвіта, 2005. — Вип. XIX. — 428 с. [недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Р. Л. Молдавський. Історія Петрівської фортеці Нової Дніпровської лінії (1770–1791 рр.). // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя: Просвіта, 2005. — Вип. XIX. — 428 с. [недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
46 49 pn sh 36 54 sh d 46 817 pn sh 36 900 sh d 46 817 36 900Petrivska fortecya Dniprovska liniya Petrovska fortecya46 49 pn sh 36 54 sh d 46 817 pn sh 36 900 sh d 46 817 36 900 Koordinati 46 49 pn sh 36 54 sh d 46 817 pn sh 36 900 sh d 46 817 36 900TipzamokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Zasnovano1770Petrivska fortecya Dniprovska liniya Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Petrivska fortecya Petrivska fortecya odna z fortec Dniprovskoyi liniyi sho bula roztoshovana na uzberezhzhi Ozivskogo morya bilya girla richki Berdi Budivnictvo bulo rozpochato 1770 roku pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv i trivalo do 1782 roku Garnizon forteci mav skladatisya z chotiroh bataljoniv i p yatisot kozakiv pri pidtrimci 170 garmat 30 mortir 6 gaubic 100 mortirciv Teritoriya na yakij znahodilasya fortecya teper ye chastinoyu sela Novopetrivka Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Budivnictvom keruvav inzhener polkovnik Rigelman Planuvalosya zavershiti budivnictvo forteci u 1771 roci odnak vono zavershilosya lishe 1782 roku Zgidno z richnoyu Rabotnoj vedomostyu Robotnim koshtorisom v 1775 r na budivnictvi Petrovskoyi forteci pracyuvalo 831 cholovik povitovih selyan 350 kolodnikiv i soldati Azovskogo ta Bilozirskogo pihotnih polkiv Na 1776 r buli vikonani majzhe vsi zemlyani fortifikacijni sporudi riv glasis brustver ravelin Zbudovano zemlyanki kaponiri cejhgauzi dekilka kazarm lazaret ceglyanij zavod komendantskij dim proviantskij magazin ober oficerskij inzhenernij dim majsternya kuznya ta in Na nastupnij rik planuvalosya zakinchiti budivnictvo cerkvi yake rozpochalosya she v 1773 r zbuduvati kupecki lavki sluzhbovi pokoyi dlya plac majora cejhgauzi dlya zberigannya materialiv ta instrumentiv kvartal dlya likarya z jogo sluzhnikami doma dlya svyashenikiv i kupectva porohovi ta proviantski magazini bataljonnij magazin dlya zberigannya zbroyi ta amuniciyi Zgidno z opisom mist i povitiv Azovskoyi guberniyi v 1782 r budivnictvo Oleksandrivskoyi ta Petrovskoyi forteci bulo zaversheno U fortecyah Dniprovskoyi liniyi a v pershu chergu v Oleksandrivskij ta Petrivskij vpershe v Rosijskij imperiyi bulo zaprovadzheno vikoristannya kaponirnogo abo poligonalnogo frontiv Cya sistema budivnictva dozvolyala vesti vogon ne lishe perpendikulyarno stinam a j vzdovzh nih Komendantom Petrovskoyi forteci bulo priznacheno polkovnika de Roberti a znachno piznishe komendantom buv A Sokolov Pislya priyednannya v 1783 r Krimskogo hanstva do Rosijskoyi imperiyi Dniprovska liniya vtratila vijskovo strategichne znachennya Pislya cogo forteci Novoyi Dniprovskoyi liniyi buli za nakazom imperatrici Katerini II perevedeni v status mist i posadiv Navkolo cih fortec iz samogo pochatku yihnogo isnuvannya oselyalisya vidstavni soldati odnodvorci kolodniki Vtrativshi svoye voyenne znachennya fortecya duzhe skoro prijshla u zanepad Na 1790 r v Petrovskij forteci zalishavsya nevelichkij garnizon yakij perevazhno skladavsya iz soldativ invalidiv 74 choloviki sho buli tut oseleni Usogo garnizon narahovuvav 161 cholovika todi yak za shtatnim rozkladom povinen buv nalichuvati ponad 600 osib Pracyuvala garnizonna j artilerijska shkoli yaki buli zbudovani she v 1776 r tam navchalosya 22 ditini vikom vid 7 do 14 rokiv Pro umovi zhittya svidchit toj fakt sho takimi strashnimi hvorobami yak lomotoyu radikulit ta ranami furunkuloz hvorili vsi yak ryadovi tak i bataljonnij komandir Tut buv derev yanij prichal kudi prihodili korabli i fortecya vikoristovuvalasya yak punkt perepravki riznomanitnih tovariv perevazhno zbizhzhya Vid forteci na sogodni zalishilisya lishe zemlyani vali roztashovani u mezhah sela Novopetrivki LiteraturaR L Moldavskij Istoriya Petrivskoyi forteci Novoyi Dniprovskoyi liniyi 1770 1791 rr Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu Zaporizhzhya Prosvita 2005 Vip XIX 428 s nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PosilannyaR L Moldavskij Istoriya Petrivskoyi forteci Novoyi Dniprovskoyi liniyi 1770 1791 rr Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu Zaporizhzhya Prosvita 2005 Vip XIX 428 s nedostupne posilannya z kvitnya 2019