Андрі́й Анато́лійович Денщико́в (8 березня 1985 — 29 серпня 2014) — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Денщиков Андрій Анатолійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 8 березня 1985 Запоріжжя | |
Смерть | 29 серпня 2014 (29 років) Осикове | |
Поховання | Запоріжжя | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Короткий життєпис
Народився 1985 року в місті Запоріжжя. Проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район.
Призваний за мобілізацією 14 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги-радіотелефоніст зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.
Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, 31 серпня були підірвані терористами разом з машиною.
3 вересня 2014-го останки Андрія Денщикова з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезені до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований.
Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв. 29 серпня 2015-го перепохований на Леваневському кладовищі Запоріжжя.
Без Андрія лишились мама та сестра.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 27
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно)
Примітки
- Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела
- Денщиков Андрій Анатолійович [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Небесна Гвардія [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Невиплакані сльози України
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andri j Anato lijovich Denshiko v 8 bereznya 1985 19850308 29 serpnya 2014 soldat 93 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Denshikov Andrij Anatolijovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya8 bereznya 1985 1985 03 08 ZaporizhzhyaSmert29 serpnya 2014 2014 08 29 29 rokiv OsikovePohovannyaZaporizhzhyaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 93 OMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Ilovajskij kotelNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Denshikov Korotkij zhittyepisNarodivsya 1985 roku v misti Zaporizhzhya Prozhivav u misti Zaporizhzhya Shevchenkivskij rajon Prizvanij za mobilizaciyeyu 14 kvitnya 2014 roku soldat nomer obslugi radiotelefonist zenitno raketnogo vzvodu 93 tya okrema mehanizovana brigada Zaginuv pid chas vihodu z otochennya pid Ilovajskom na dorozi pomizh selami Kutejnikove ta Osikove Starobeshivskij rajon Perebuvav bilya zenitnoyi ustanovki u kuzovi ZIL 131 buv vbitij snajperom Koli mashinu bulo pidbito bijci peresili do inshoyi Tila vbitih Andriya Denshikova ta Sergiya Kalinina zalishilisya v kuzovi 31 serpnya buli pidirvani teroristami razom z mashinoyu 3 veresnya 2014 go ostanki Andriya Denshikova z tilami 96 inshih zagiblih u Ilovajskomu kotli privezeni do dnipropetrovskogo morgu 16 zhovtnya 2014 go timchasovo pohovanij Upiznanij za ekspertizoyu DNK sered pohovanih pid Dnipropetrovskom nevidomih Geroyiv 29 serpnya 2015 go perepohovanij na Levanevskomu kladovishi Zaporizhzhya Bez Andriya lishilis mama ta sestra Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij 16 sichnya 2016 roku ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 3 ryad 6 misce 27 Vshanovuyetsya 29 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi Ilovajskij Hrest posmertno Orden Za zaslugi pered Zaporizkim krayem III stupenya posmertno PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 16 sichnya 2016 roku 9 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Rankovij ceremonial vshanuvannya zagiblih geroyiv 29 serpnyaDzherelaDenshikov Andrij Anatolijovich 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Kniga pam yati zagiblih Nebesna Gvardiya 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Neviplakani slozi Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi