Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голінська волость — адміністративно-територіальна одиниця Конотопського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Голінка. Сформована після анексії Гетьманщини Російською імперією 1782 року. В основному відповідала попередній території Голінської сотні Прилуцького полку.
| Голінська волость | ||||
| Центр | Голінка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 202,13 (1885) | |||
| Населення | 10 835 осіб (1885) | |||
| Попередники | Голінська сотня | |||
Географія
Голінська волость була однією з 11 волостей Конотопського повіту, належала до 2-го територіального стану і межувала з чотирма волостями повіту: Тиницькою, Дмитрівською, Красноколядинською, Великосамбірською. Посутня прикмета Голінської волості — найбільша щільність населення у Конотопському повіті, одна з найвищих взагалі в Лівобережній Україні. Це спричиняло численні земельні конфлікти між мешканцями волості. Демографічна динаміка села була справді приголомшливою: на 1886 рік у Голінці був 351 двір з населенням 3246 жителів, а 1897 (всього за 11 років) вже 770 дворів з населенням 5778 жителів. Відтак з кінця XIX століття почалася еміграція багатьох родин (в тому числі козацьких, наприклад рід Ковалівських та Гузів) до Алтаю та Казахстану, що до певної міри розрядило напругу в містечку.
Населення волості
Станом на 1864-1865 роки до складу Голінської волості входило 12 поселень. Станова приналежність: крестяни - 365 чоловіків та 417 жінок; козаки - 4,400 чоловіків та 4,527 козачок; нижчі чини - 66 чоловіків та 63 жінки; посадові особи - 24 чоловіки; старости - 10. Тобто кількість станових козаків у Голінській волості складала 8,927 осіб, що вдесятеро перевищувало представників інших станів. Більша питома вага козаків була лише у Красноколядинській волості Конотопського повіту.
Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 21 сільська громада. Населення — 10835 осіб (5427 чоловічої статі та 5408 — жіночої), 1872 дворове господарство. Більшість господарств у Голінці та Гайвороні належала становим козакам, які зберегли окремий привелійований статус після ліквідації полкового устрою Гетьманщини (з 1782 по 1923 - до запровадження совєцьких окупаційних систем розподілу населення).
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 10930 | 10073 |
| Приватної власності | 9017 | 6468 |
| Іншої власності | 266 | 216 |
| Загалом | 20213 | 16757 |
Основні села волості
- Голінка — колишнє державне та власницьке село при річці за 28 верст від повітового міста, 3608 осіб, 663 двори, 2 православні церкви, школа, постоялий двір, 7 постоялих будинків, 4 лавки, 3 ярмарки на рік, 3 вітряних млини.
- Білі Вежі — колишнє власницьке село, 1022 особи, 198 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
- Гайворон — колишнє державне та власницьке село при річці , 4274 особи, 654 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, базари по четвергах, 2 вітряних млини, маслобійний і цегельний заводи.
- Григорівка — колишнє власницьке село, 980 осіб, 251 двір, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, лавка, 3 ярмарки на рік, 2 вітряних млини.
Земська та поліцейська приналежність волості
До 1898 року Земським начальником 3-го стану, до якого входили Бахмацька та Голінська волості, був надвірний радник Олександр Іванович Константинов. Його замінив поручник Іван Васильович Занкевич(земська садиба Голінської волості містилася у Гайвороні), батько російського еміграційного політика Андрія Дикого.
Голінська волость відносилася до 2-го поліційного стану Конотопського повіту, становий пристав перебував у селі Голінка на кутку Хільківка. З 1 липня 1888 по вересень 1898 рік ним був Павло Самійлович Лось. Його наступником у вересні 1898 став колезький асесор Владимир Нилович Аммосов
Волосна влада
1900 керівниками Голінської волості та членами волосного суду були:
- волосний старшина козакъ Н. Ріпа;
- волосний писар - посада вакантна;
- голова волосного суду крестянин Я.М. Пономаренко;
- волосний суддя крестянин Є.О. Гришко;
- волосний суддя крестянин Д.П. Ткаченко;
- волосний суддя козакъ В.В. Ковалевський.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- Сведения о числе волостей, селений и числе государственных поселян в Черниговской губернии, у: Материалы для географии и статистики России. Черниговская губерния / сост. подп. М. Домонтович. - СПб, 1865.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896-97 гг. - Чернигов, 1896. - С.16
- Черниговская памятка на 1898-1899 гг. - Чернигов, 1898. - С.16
- Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.140
- Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896-97 гг. - Чернигов, 1896. - С.31
- Черниговская памятка на 1898-1899 гг. - Чернигов, 1898. - С.32
- Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.148
- Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.179
- Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.197
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golinska volost administrativno teritorialna odinicya Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi z centrom u seli Golinka Sformovana pislya aneksiyi Getmanshini Rosijskoyu imperiyeyu 1782 roku V osnovnomu vidpovidala poperednij teritoriyi Golinskoyi sotni Priluckogo polku Golinska volostCentr GolinkaPlosha 202 13 1885 Naselennya 10 835 osib 1885 Poperedniki Golinska sotnyaGeografiyaGolinska volost bula odniyeyu z 11 volostej Konotopskogo povitu nalezhala do 2 go teritorialnogo stanu i mezhuvala z chotirma volostyami povitu Tinickoyu Dmitrivskoyu Krasnokolyadinskoyu Velikosambirskoyu Posutnya prikmeta Golinskoyi volosti najbilsha shilnist naselennya u Konotopskomu poviti odna z najvishih vzagali v Livoberezhnij Ukrayini Ce sprichinyalo chislenni zemelni konflikti mizh meshkancyami volosti Demografichna dinamika sela bula spravdi prigolomshlivoyu na 1886 rik u Golinci buv 351 dvir z naselennyam 3246 zhiteliv a 1897 vsogo za 11 rokiv vzhe 770 dvoriv z naselennyam 5778 zhiteliv Vidtak z kincya XIX stolittya pochalasya emigraciya bagatoh rodin v tomu chisli kozackih napriklad rid Kovalivskih ta Guziv do Altayu ta Kazahstanu sho do pevnoyi miri rozryadilo naprugu v mistechku Naselennya volostiStanom na 1864 1865 roki do skladu Golinskoyi volosti vhodilo 12 poselen Stanova prinalezhnist krestyani 365 cholovikiv ta 417 zhinok kozaki 4 400 cholovikiv ta 4 527 kozachok nizhchi chini 66 cholovikiv ta 63 zhinki posadovi osobi 24 choloviki starosti 10 Tobto kilkist stanovih kozakiv u Golinskij volosti skladala 8 927 osib sho vdesyatero perevishuvalo predstavnikiv inshih staniv Bilsha pitoma vaga kozakiv bula lishe u Krasnokolyadinskij volosti Konotopskogo povitu Stanom na 1885 rik skladalasya z 7 poselen 21 silska gromada Naselennya 10835 osib 5427 cholovichoyi stati ta 5408 zhinochoyi 1872 dvorove gospodarstvo Bilshist gospodarstv u Golinci ta Gajvoroni nalezhala stanovim kozakam yaki zberegli okremij privelijovanij status pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu Getmanshini z 1782 po 1923 do zaprovadzhennya sovyeckih okupacijnih sistem rozpodilu naselennya Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 10930 10073 Privatnoyi vlasnosti 9017 6468 Inshoyi vlasnosti 266 216 Zagalom 20213 16757 Osnovni sela volosti Golinka kolishnye derzhavne ta vlasnicke selo pri richci za 28 verst vid povitovogo mista 3608 osib 663 dvori 2 pravoslavni cerkvi shkola postoyalij dvir 7 postoyalih budinkiv 4 lavki 3 yarmarki na rik 3 vitryanih mlini Bili Vezhi kolishnye vlasnicke selo 1022 osobi 198 dvoriv pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih budinki lavka Gajvoron kolishnye derzhavne ta vlasnicke selo pri richci 4274 osobi 654 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok 3 lavki bazari po chetvergah 2 vitryanih mlini maslobijnij i cegelnij zavodi Grigorivka kolishnye vlasnicke selo 980 osib 251 dvir pravoslavna cerkva kaplicya shkola postoyalij budinok lavka 3 yarmarki na rik 2 vitryanih mlini Zemska ta policejska prinalezhnist volosti Do 1898 roku Zemskim nachalnikom 3 go stanu do yakogo vhodili Bahmacka ta Golinska volosti buv nadvirnij radnik Oleksandr Ivanovich Konstantinov Jogo zaminiv poruchnik Ivan Vasilovich Zankevich zemska sadiba Golinskoyi volosti mistilasya u Gajvoroni batko rosijskogo emigracijnogo politika Andriya Dikogo Golinska volost vidnosilasya do 2 go policijnogo stanu Konotopskogo povitu stanovij pristav perebuvav u seli Golinka na kutku Hilkivka Z 1 lipnya 1888 po veresen 1898 rik nim buv Pavlo Samijlovich Los Jogo nastupnikom u veresni 1898 stav kolezkij asesor Vladimir Nilovich AmmosovVolosna vlada1900 kerivnikami Golinskoyi volosti ta chlenami volosnogo sudu buli volosnij starshina kozak N Ripa volosnij pisar posada vakantna golova volosnogo sudu krestyanin Ya M Ponomarenko volosnij suddya krestyanin Ye O Grishko volosnij suddya krestyanin D P Tkachenko volosnij suddya kozak V V Kovalevskij DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PrimitkiSvedeniya o chisle volostej selenij i chisle gosudarstvennyh poselyan v Chernigovskoj gubernii u Materialy dlya geografii i statistiki Rossii Chernigovskaya guberniya sost podp M Domontovich SPb 1865 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Chernigovskaya pamyatka Karmannaya spravochnaya knizhka na 1896 97 gg Chernigov 1896 S 16 Chernigovskaya pamyatka na 1898 1899 gg Chernigov 1898 S 16 Chernigovskaya pamyatka Spravochnaya knizhka na 1900 1901 gg Chernigov 1900 S 140 Chernigovskaya pamyatka Karmannaya spravochnaya knizhka na 1896 97 gg Chernigov 1896 S 31 Chernigovskaya pamyatka na 1898 1899 gg Chernigov 1898 S 32 Chernigovskaya pamyatka Spravochnaya knizhka na 1900 1901 gg Chernigov 1900 S 148 Chernigovskaya pamyatka Spravochnaya knizhka na 1900 1901 gg Chernigov 1900 S 179 Chernigovskaya pamyatka Spravochnaya knizhka na 1900 1901 gg Chernigov 1900 S 197 Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi