Георгій Борисович Бокій (нар. 26 вересня (9 жовтня) 1909, Санкт-Петербург — пом. 4 вересня 2001, Москва) — творець і організатор радянської кристалохімії, професор, член-кореспондент Академії Наук СРСР.
Георгій Борисович Бокій | |
---|---|
рос. Георгий Борисович Бокий | |
Народився | 26 вересня (6 вересня) 1909 Санкт-Петербург |
Помер | 4 вересня 2001 (91 рік) Москва |
Поховання | Ніколо-Архангельський цвинтар |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | кристалограф, хімік |
Alma mater | Ленінградський гірничий інститут |
Галузь | Кристалографія |
Заклад | |
Посада | завідувач лабораторії рентгеноструктурного аналізу |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Науковий керівник | Болдирєв Анатолій Капітонович Курнаков Микола Семенович |
Вчителі | d і Курнаков Микола Семенович |
Аспіранти, докторанти | d |
Відомий завдяки: | основоположник кристалохімії в СРСР |
Батько | Бокій Борис Іванович |
Нагороди | |
член-кореспондент Академії Наук СРСР |
Біографія
Народився 9 жовтня 1909 р. в Санкт-Петербурзі в родині видатного потомственого гірничого інженера, професора Санкт-Петербурзького гірничого інституту Бориса Івановича Бокія.
Закінчив Ленінградський Гірничий інститут, де його головними вчителями були А. К. Болдирєв і М. С. Курнаков. Після закінчення в 1930 р. інституту почав працювати в Ломоносовському інституті під керівництвом . Займався визначенням оптичних властивостей кристалів , а з 1931 р. — вирощуванням кристалів сегнетоелектриків у Фізико-технічному інституті АН СРСР .
У 1934 р. Ломоносовський інститут, де працював Г. Б. Бокій, переїхав до Москви. У 1935 р. він організував в лабораторію кристалографії, згодом перейменовану в лабораторію кристалохімії, що вивчала комплексні сполуки платинових металів. З 1939 р. почав займатися рентгено-структурним аналізом. Спільно з провів дослідження з вивчення округлих кристалів алмазу. Під час Другої світової війни інститут був евакуйований до Казані, Г. Б. Бокій читає свій перший курс кристалохімії за пропозицією О. М. Несмєянова.
У 1942 р. захистив докторську дисертацію, в 1943 р. отримав звання професора. У 1944 р. Г. Б. Бокій повернувся до Москви. З 1945 р. почав викладати кристалографію в МДУ. В цьому ж році ним була організована кафедра кристалографії і кристалохімії на геологічному та хімічному факультетах. У 1958 р. обранний членом-кореспондентом АН СРСР. З цього ж року Георгій Борисович переїздить до Сибіру, де він був одним з двох рівнозначних організаторів та творцем і керівником рентгеноструктурної лабораторії. Там же Г. Б. Бокій засновує «Журнал структурної хімії» і стає його головним редактором.
Після повернення у 1963 р. до Москви, працює в різних установах. З 1972 р. Г. Б. Бокій до останніх днів працював в , де завідував лабораторією рентгеноструктурного аналізу, був радником при дирекції Інституту.
Наукова діяльність
З 1955 р. Г. Б. Бокій багато займався питаннями інформатики і систематики кристалічних структур та систематикою мінералів. Ним розроблені нові принципи класифікації, заснованій на Періодичній системі хімічних елементів і названій ним природною. З 1979 р. Г. Б. Бокій — голова комісії з класифікації Ради наукових та інженерних товариств. З 1993 року очолював роботу по продовженню випуску багатотомного довідника «Мінерали», багатотомної і фундаментальної праці, що включає вичерпну інформацію, в тому числі структурну, по всіх відомих мінеральних видах.
Основні праці
- «Основи кристалографії» (1939, в співавторстві з і ).
- Перший том підручника «Практичний курс рентгено-структурного аналізу» (1951, спільно з ).
- Підручник «Кристалохімія» (1954, витримав три видання).
- Монографія «До теорії дальтонідів і бертолідів» (1956, в 1958 — її англійський переклад).
- «Тезаурус по мінералах» (1976—1981 рр., 4 томи)
- «Систематика природних силікатів» (1997, в 1998 р. — її англійський переклад).
- «Систематика природних оксидів» (2000).
Нагороди
- Лауреат (2000).
- Орден Трудового Червоного Прапора (1975),
- Орден «Знак Пошани» (1944, 1953).
Джерела
- (рос.)
Посилання
- Бокій, Георгій Борисович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Borisovich Bokij nar 26 veresnya 9 zhovtnya 1909 Sankt Peterburg pom 4 veresnya 2001 Moskva tvorec i organizator radyanskoyi kristalohimiyi profesor chlen korespondent Akademiyi Nauk SRSR Georgij Borisovich Bokijros Georgij Borisovich BokijNarodivsya26 veresnya 6 veresnya 1909 1909 09 06 Sankt PeterburgPomer4 veresnya 2001 2001 09 04 91 rik MoskvaPohovannyaNikolo Arhangelskij cvintarKrayina SRSR RosiyaDiyalnistkristalograf himikAlma materLeningradskij girnichij institutGaluzKristalografiyaZakladPosadazaviduvach laboratoriyi rentgenostrukturnogo analizuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor himichnih naukNaukovij kerivnikBoldiryev Anatolij Kapitonovich Kurnakov Mikola SemenovichVchitelid i Kurnakov Mikola SemenovichAspiranti doktorantidVidomij zavdyaki osnovopolozhnik kristalohimiyi v SRSRBatkoBokij Boris IvanovichNagorodichlen korespondent Akademiyi Nauk SRSR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bokij BiografiyaNarodivsya 9 zhovtnya 1909 r v Sankt Peterburzi v rodini vidatnogo potomstvenogo girnichogo inzhenera profesora Sankt Peterburzkogo girnichogo institutu Borisa Ivanovicha Bokiya Zakinchiv Leningradskij Girnichij institut de jogo golovnimi vchitelyami buli A K Boldiryev i M S Kurnakov Pislya zakinchennya v 1930 r institutu pochav pracyuvati v Lomonosovskomu instituti pid kerivnictvom Zajmavsya viznachennyam optichnih vlastivostej kristaliv a z 1931 r viroshuvannyam kristaliv segnetoelektrikiv u Fiziko tehnichnomu instituti AN SRSR U 1934 r Lomonosovskij institut de pracyuvav G B Bokij pereyihav do Moskvi U 1935 r vin organizuvav v laboratoriyu kristalografiyi zgodom perejmenovanu v laboratoriyu kristalohimiyi sho vivchala kompleksni spoluki platinovih metaliv Z 1939 r pochav zajmatisya rentgeno strukturnim analizom Spilno z proviv doslidzhennya z vivchennya okruglih kristaliv almazu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni institut buv evakujovanij do Kazani G B Bokij chitaye svij pershij kurs kristalohimiyi za propoziciyeyu O M Nesmyeyanova U 1942 r zahistiv doktorsku disertaciyu v 1943 r otrimav zvannya profesora U 1944 r G B Bokij povernuvsya do Moskvi Z 1945 r pochav vikladati kristalografiyu v MDU V comu zh roci nim bula organizovana kafedra kristalografiyi i kristalohimiyi na geologichnomu ta himichnomu fakultetah U 1958 r obrannij chlenom korespondentom AN SRSR Z cogo zh roku Georgij Borisovich pereyizdit do Sibiru de vin buv odnim z dvoh rivnoznachnih organizatoriv ta tvorcem i kerivnikom rentgenostrukturnoyi laboratoriyi Tam zhe G B Bokij zasnovuye Zhurnal strukturnoyi himiyi i staye jogo golovnim redaktorom Pislya povernennya u 1963 r do Moskvi pracyuye v riznih ustanovah Z 1972 r G B Bokij do ostannih dniv pracyuvav v de zaviduvav laboratoriyeyu rentgenostrukturnogo analizu buv radnikom pri direkciyi Institutu Naukova diyalnistZ 1955 r G B Bokij bagato zajmavsya pitannyami informatiki i sistematiki kristalichnih struktur ta sistematikoyu mineraliv Nim rozrobleni novi principi klasifikaciyi zasnovanij na Periodichnij sistemi himichnih elementiv i nazvanij nim prirodnoyu Z 1979 r G B Bokij golova komisiyi z klasifikaciyi Radi naukovih ta inzhenernih tovaristv Z 1993 roku ocholyuvav robotu po prodovzhennyu vipusku bagatotomnogo dovidnika Minerali bagatotomnoyi i fundamentalnoyi praci sho vklyuchaye vicherpnu informaciyu v tomu chisli strukturnu po vsih vidomih mineralnih vidah Osnovni praci Osnovi kristalografiyi 1939 v spivavtorstvi z i Pershij tom pidruchnika Praktichnij kurs rentgeno strukturnogo analizu 1951 spilno z Pidruchnik Kristalohimiya 1954 vitrimav tri vidannya Monografiya Do teoriyi daltonidiv i bertolidiv 1956 v 1958 yiyi anglijskij pereklad Tezaurus po mineralah 1976 1981 rr 4 tomi Sistematika prirodnih silikativ 1997 v 1998 r yiyi anglijskij pereklad Sistematika prirodnih oksidiv 2000 NagorodiLaureat 2000 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1975 Orden Znak Poshani 1944 1953 Dzherela ros PosilannyaBokij Georgij Borisovich Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr