Олександр Миколайович Несмєянов (1899—1980) — радянський хімік-органік, організатор радянської науки. Президент Академії наук СРСР у 1951—1961 роках; ректор Московського державного університету імені Ломоносова. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань (1950—1962).
Несмєянов Олександр Миколайович | |
---|---|
рос. Александр Николаевич Несмеянов | |
Народився | 28 серпня (9 вересня) 1899 Москва, Російська імперія[1] |
Помер | 17 січня 1980[2] (80 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | МДУ (1922) |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | МДУ d d d |
Посада | d[3][4], депутат Верховної ради СРСР[d] і президент[d] |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук (1934) |
Науковий керівник | Зелінський Микола Дмитрович |
Відомі учні | d Реутов Олег Олександрович |
Аспіранти, докторанти | d Реутов Олег Олександрович d d d d |
Членство | Лондонське королівське товариство Академія наук СРСР Леопольдина Американська академія мистецтв і наук Індійська національна академія наук Академія наук СРСР Польська академія наук |
Партія | ВКП(б) |
Війна | німецько-радянська війна |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Несмєянов Олександр Миколайович у Вікісховищі |
Академік АН СРСР (1943; член-кореспондент 1939). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1979). Лауреат Ленінської премії (1966) і Сталінської премії першого ступеня (1943). Член ВКП(б) з 1944 року. Активний пропагандист веганства.
Біографія
Народився у Москві в учительській родині. Батько — Микола Васильович Несмеянов, закінчив із золотою медаллю Владимирську гімназію, а потім — юридичний факультет Московського університету, захопився просвітництвом, 10 років займав місце народного вчителя в селі Бушове Тульської губернії; після одруження у 1898 році став службовцям Московської міської управи, потім завідував сирітським притулком в Москві (1901—1917); мати — Людмила Данилівна, уроджена Рудницька (1878—1958), була різнобічно обдарованим педагогом. Після Олександра народилися дві сестри (які померли в дитинстві), потім у родині народилися Василь (1904), Тетяна (1908) та Андрій (1911).
У 1911 році Олександр став вегетаріанцем. Зацікавився хімією з тринадцятирічного віку, пройшовши до цього часу захоплення різними гілками біології: ентомологією, гідробіологією, орнітологією. У 1917 році закінчив з срібною медаллю приватну Московську гімназію Страхова і поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Навчання в революційну епоху вимагала великої самопожертви і фанатичної відданості: займалися в неопалюваних приміщеннях, не вистачало лабораторного обладнання. Працюючи нічним сторожем на факультеті, він жив у лабораторії Миколи Зелінського, віддаючи весь час наукових експериментів. Влітку 1920 року разом з родичами і друзями вирушав у село за хлібом.
По закінченні університету (1922) Несмєянов залишається на кафедрі академіка Миколи Зелінського, де в 1924—1938 роках він обіймав посади асистента, доцента, професора (з 1935 року).
З 1938 року завідував кафедрою органічної хімії Інституту тонкої хімічної технології, у 1939—1954 роках працював директором Інституту органічної хімії АН СРСР. У 1939 році обраний членом-кореспондентом, а в 1943 році — академіком АН СРСР по Відділенню хімічних наук (у 1946—1951 роках академік-секретар відділення). Член ВКП(б) з 1944 року.
Наприкінці німецько-радянської війни повернувся в рідний університет: очолював кафедру органічної хімії, в 1945—1948 роках був деканом хімічного факультету, а у 1948—1951 роках — ректором Московського державного університету імені Ломоносова.
Після смерті президента АН СРСР Сергія Вавилова на позачерговій сесії загальних зборів Академії Наук 16 лютого 1951 був обраний її Президентом. Пішов з поста президента АН СРСР за власним бажанням 19 травня 1961 року.
Був одним з найбільших хіміків-органіків XX століття. Він виконав ряд основоположних робіт з теорії хімічної будови і реакційної здатності органічних сполук і створив нову дисципліну, що лежить на кордоні неорганічної та органічної хімії, яка, за його пропозицією, отримала назву хімія елементоорганічних сполук. У 1954 році Несмєянов заснував Інститут елементоорганічних сполук АН СРСР, яким керував аж до своєї смерті (тепер інститут носить ім'я Несмєянова).
Цікавився літературою, писав вірші.
Помер Олександр Миколайович Несмєянов 17 січня 1980 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 9).
Нагороди та премії
Роботи Олександра Миколайовича з хімії елементоорганічних сполук принесли йому славу і визнання не тільки в СРСР, але і в світі. Він був обраний почесним членом кількох десятків зарубіжних національних академій і наукових товариств.
- Сталінська премія першого ступеня (1943) — за дослідження в області металоорганічних сполук, результати яких опубліковані в 1941 і 1942 роках в серії статей: «Про взаємодію діазоуксусного ефіру з хлорним оловом і хлорним залізом», «З області ртутноорганічних сполук», «Про реакції нітрозосполук з окисом азоту» та в монографії «Синтетичні методи в області металоорганічних сполук ртуті» (1942)
- Ленінська премія (1966) — за цикл досліджень в області елементоорганічних сполук
- Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1979).
- Золота медаль імені Дмитра Менделєєва (1977) — за цикл робіт у галузі металоорганічних сполук і одержання продуктів харчування з нетрадиційних джерел.
- Велика золота медаль імені М. в. Ломоносова АН СРСР (1962)
- сім орденів Леніна (04.11.1944; 10.06.1945; 19.09.1953; 08.09.1959; 27.04.1967; 13.03.1969; 07.09.1979)
- орден Жовтневої Революції (13.09.1974)
- орден Трудового Червоного Прапора (14.09.1949)
Пам'ять
- Інститут елементоорганічних сполук імені Олександра Миколайовича Несмєянова РАН.
- Його ім'ям названа одна з вулиць Гагарінського району міста Москви.
- Російська академія наук заснувала премію імені Несмєянова, що присуджується з 1995 року за видатні роботи в області хімії елементоорганічних сполук.
Примітки
- Несмеянов Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія Брокгауз
- https://bigenc.ru/chemistry/text/2262889
- http://letopis.msu.ru/peoples/8094
Посилання
- Несмеянов Александр Николаевич на сайте «Летопись Московского университета»
- Несмеянов А. Н. в энциклопедии «Кругосвет»
- Мемориальный музей-кабинет академика А. Н. Несмеянова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Mikolajovich Nesmyeyanov 1899 1980 radyanskij himik organik organizator radyanskoyi nauki Prezident Akademiyi nauk SRSR u 1951 1961 rokah rektor Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 5 go sklikan 1950 1962 Nesmyeyanov Oleksandr Mikolajovichros Aleksandr Nikolaevich NesmeyanovNarodivsya28 serpnya 9 veresnya 1899 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer17 sichnya 1980 1980 01 17 2 80 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthimikAlma materMDU 1922 Galuzorganichna himiyaZakladMDU d d dPosadad 3 4 deputat Verhovnoyi radi SRSR d i prezident d Vchene zvannyaakademik AN SRSR d Naukovij stupindoktor himichnih nauk 1934 Naukovij kerivnikZelinskij Mikola DmitrovichVidomi uchnid Reutov Oleg OleksandrovichAspiranti doktorantid Reutov Oleg Oleksandrovich d d d dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Akademiya nauk SRSR Leopoldina Amerikanska akademiya mistectv i nauk Indijska nacionalna akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Polska akademiya naukPartiyaVKP b Vijnanimecko radyanska vijnaBrati sestridNagorodiZolota medal imeni D I Mendelyeyeva 1977 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1961 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 27 kvitnya 1961 d 1964 Avtograf Nesmyeyanov Oleksandr Mikolajovich u Vikishovishi Akademik AN SRSR 1943 chlen korespondent 1939 Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 1979 Laureat Leninskoyi premiyi 1966 i Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1943 Chlen VKP b z 1944 roku Aktivnij propagandist veganstva BiografiyaNarodivsya u Moskvi v uchitelskij rodini Batko Mikola Vasilovich Nesmeyanov zakinchiv iz zolotoyu medallyu Vladimirsku gimnaziyu a potim yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu zahopivsya prosvitnictvom 10 rokiv zajmav misce narodnogo vchitelya v seli Bushove Tulskoyi guberniyi pislya odruzhennya u 1898 roci stav sluzhbovcyam Moskovskoyi miskoyi upravi potim zaviduvav siritskim pritulkom v Moskvi 1901 1917 mati Lyudmila Danilivna urodzhena Rudnicka 1878 1958 bula riznobichno obdarovanim pedagogom Pislya Oleksandra narodilisya dvi sestri yaki pomerli v ditinstvi potim u rodini narodilisya Vasil 1904 Tetyana 1908 ta Andrij 1911 U 1911 roci Oleksandr stav vegetariancem Zacikavivsya himiyeyu z trinadcyatirichnogo viku projshovshi do cogo chasu zahoplennya riznimi gilkami biologiyi entomologiyeyu gidrobiologiyeyu ornitologiyeyu U 1917 roci zakinchiv z sribnoyu medallyu privatnu Moskovsku gimnaziyu Strahova i postupiv na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Navchannya v revolyucijnu epohu vimagala velikoyi samopozhertvi i fanatichnoyi viddanosti zajmalisya v neopalyuvanih primishennyah ne vistachalo laboratornogo obladnannya Pracyuyuchi nichnim storozhem na fakulteti vin zhiv u laboratoriyi Mikoli Zelinskogo viddayuchi ves chas naukovih eksperimentiv Vlitku 1920 roku razom z rodichami i druzyami virushav u selo za hlibom Po zakinchenni universitetu 1922 Nesmyeyanov zalishayetsya na kafedri akademika Mikoli Zelinskogo de v 1924 1938 rokah vin obijmav posadi asistenta docenta profesora z 1935 roku Z 1938 roku zaviduvav kafedroyu organichnoyi himiyi Institutu tonkoyi himichnoyi tehnologiyi u 1939 1954 rokah pracyuvav direktorom Institutu organichnoyi himiyi AN SRSR U 1939 roci obranij chlenom korespondentom a v 1943 roci akademikom AN SRSR po Viddilennyu himichnih nauk u 1946 1951 rokah akademik sekretar viddilennya Chlen VKP b z 1944 roku Naprikinci nimecko radyanskoyi vijni povernuvsya v ridnij universitet ocholyuvav kafedru organichnoyi himiyi v 1945 1948 rokah buv dekanom himichnogo fakultetu a u 1948 1951 rokah rektorom Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova Pislya smerti prezidenta AN SRSR Sergiya Vavilova na pozachergovij sesiyi zagalnih zboriv Akademiyi Nauk 16 lyutogo 1951 buv obranij yiyi Prezidentom Pishov z posta prezidenta AN SRSR za vlasnim bazhannyam 19 travnya 1961 roku Buv odnim z najbilshih himikiv organikiv XX stolittya Vin vikonav ryad osnovopolozhnih robit z teoriyi himichnoyi budovi i reakcijnoyi zdatnosti organichnih spoluk i stvoriv novu disciplinu sho lezhit na kordoni neorganichnoyi ta organichnoyi himiyi yaka za jogo propoziciyeyu otrimala nazvu himiya elementoorganichnih spoluk U 1954 roci Nesmyeyanov zasnuvav Institut elementoorganichnih spoluk AN SRSR yakim keruvav azh do svoyeyi smerti teper institut nosit im ya Nesmyeyanova Cikavivsya literaturoyu pisav virshi Pomer Oleksandr Mikolajovich Nesmyeyanov 17 sichnya 1980 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 9 Nagorodi ta premiyiRoboti Oleksandra Mikolajovicha z himiyi elementoorganichnih spoluk prinesli jomu slavu i viznannya ne tilki v SRSR ale i v sviti Vin buv obranij pochesnim chlenom kilkoh desyatkiv zarubizhnih nacionalnih akademij i naukovih tovaristv Stalinska premiya pershogo stupenya 1943 za doslidzhennya v oblasti metaloorganichnih spoluk rezultati yakih opublikovani v 1941 i 1942 rokah v seriyi statej Pro vzayemodiyu diazouksusnogo efiru z hlornim olovom i hlornim zalizom Z oblasti rtutnoorganichnih spoluk Pro reakciyi nitrozospoluk z okisom azotu ta v monografiyi Sintetichni metodi v oblasti metaloorganichnih spoluk rtuti 1942 Leninska premiya 1966 za cikl doslidzhen v oblasti elementoorganichnih spoluk Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 1979 Zolota medal imeni Dmitra Mendelyeyeva 1977 za cikl robit u galuzi metaloorganichnih spoluk i oderzhannya produktiv harchuvannya z netradicijnih dzherel Velika zolota medal imeni M v Lomonosova AN SRSR 1962 sim ordeniv Lenina 04 11 1944 10 06 1945 19 09 1953 08 09 1959 27 04 1967 13 03 1969 07 09 1979 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 13 09 1974 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 14 09 1949 Pam yatInstitut elementoorganichnih spoluk imeni Oleksandra Mikolajovicha Nesmyeyanova RAN Jogo im yam nazvana odna z vulic Gagarinskogo rajonu mista Moskvi Rosijska akademiya nauk zasnuvala premiyu imeni Nesmyeyanova sho prisudzhuyetsya z 1995 roku za vidatni roboti v oblasti himiyi elementoorganichnih spoluk PrimitkiNesmeyanov Aleksandr Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https bigenc ru chemistry text 2262889 http letopis msu ru peoples 8094PosilannyaNesmeyanov Aleksandr Nikolaevich na sajte Letopis Moskovskogo universiteta Nesmeyanov A N v enciklopedii Krugosvet Memorialnyj muzej kabinet akademika A N Nesmeyanova