Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Січневі події у Ризі, або Барикади — спроби придушення радянськими керівниками та підконтрольними їм підрозділами МВС громадських протестів у столиці Латвії Ризі, здійснені у січні 1991, незадовго після прийняття Декларації про незалежність Латвії від СРСР 4 травня 1990. Основним засобом оборони населення Риги від наступаючих радянських військ стали барикади, зведені на території всього міста, включаючи вулиці, прилеглі до стратегічно важливих споруд.
| Барикади латис. Barikāžu laiks | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Розпад СРСР | |||||||
 Ризькі барикади, січень 1991 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Латвія
|  СРСР
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Алоїз Вазніс | Чеслав Млиннік | ||||||
| Втрати | |||||||
| 5 чоловік загинуло, ~10 поранено | Невідомо | ||||||
Хід подій
Латвійська РСР відновила суверенітет 4 травня 1990 після прийняття Верховною Радою республіки відповідного документу — Декларації про незалежність. Майже через рік після цієї події, у січні 1991, радянське керівництво почало здійснювати спроби повернути під свою юрисдикцію відновлену Латвійську державу.
13 січня 1991 у Ризі відбулася масова (більше півмільйона чоловік; тогочасна преса наводить дані у 800 тис. осіб) акція протесту проти здійснення радянською армією та спецпризначенцями насильницьких дій щодо протестувальників у столиці сусідньої Литви Вільнюсі. Жителі Риги, передбачаючи сутички з радянськими військовими, почали споруджувати у своєму місті барикади, особливо біля об'єктів, які мають важливе стратегічне значення, — Верховної Ради, Ради міністрів, місць ведення теле- та радіотрансляції та ін.
Комуністична партія Латвії цього ж дня прийняла постанову, у якій пролунали наступні вимоги до Верховної Ради та Ради міністрів Латвії: зупинення процесу підвищення цін, призначення позачергових виборів у Ради народних депутатів та добровільна відставка; у разі невиконання цих вимог латвійська Компартія погрожувала переходом усієї повноти влади до Вселатвійського комітету громадського порятунку. Разом з тим Комуністична партія Латвії попросила М. Горбачова взяти республіку під свій особистий контроль.
Голова Верховної Ради Латвії разом зі своїми колегами з Росії, Литви та Естонії підписав у Таллінні спільне звернення голів парламентів чотирьох республік до Генерального секретаря ООН із закликом терміново провести міжнародну конференцію під егідою ООН, у ході якої повинні бути врегульовані важливі питання стосовно країн Балтії. Також між цими країнами юридично були встановлені міждержавні відносини.
Серед усіх важливих об'єктів найнадійніше захищеною барикадами була Верховна рада Латвії.
15 січня на території ризького стадіону СКА був проведений мітинг, ініційований Комуністичною партією Латвії та низкою прорадянських організацій. Кількість учасників, за різними даними, коливалася від 8—10 до 100 тис. осіб. Учасники мітингу прийняли низку звернень та резолюцій, серед яких головну роль відігравали три: Резолюція Вселатвійських народних зборів, Політична заява Вселатвійського комітету громадського порятунку та Звернення до народів Росії, Верховної Ради СРСР, Верховної Ради РРФСР та президента СРСР М. С. Горбачова. Прийняттям цих документів учасники мітингу вимагали визнання Вселатвійського комітету громадського порятунку як носія державної влади у Латвії та прямого правління М. Горбачова на території Латвії. Політику тодішнього голови Верховної Ради РРФСР Б. Єльцина учасники мітингу піддали жорсткій критиці.
Верховна Рада Латвії 17 січня визнала незаконною діяльність Вселатвійського комітету громадського порятунку. Однак карну справу проти комітету так і не було порушено — причиною цьому стала відмова тодішнього Генерального прокурора Латвії.
20 січня — в ході збройної провокації була обстріляна Вецрига; обстріл призвів до загибелі п'яти чоловік — двох міліціонерів, одного цивільного мешканця та двох працівників місцевого телебачення. Поранення отримали близько десяти співробітників міліції.
Ризький ЗМОП
Ризький ЗМОП не підтримав нову владу Латвії та відмовився переходити на службу до відновленої незалежної республіки. Ще більше ускладнила й без цього непросту ситуацію навколо спецпідрозділу ліквідація тодішнім міністром внутрішніх справ Латвії А. Вазнісом кооперативу «Вікінг», який нараховував надбавку до зарплатні бійцям ЗМОПу. Після цього вони перейшли на постійну службу до комуністів.
Восени 1990 А. Вазніс попросив тодішнього міністра внутрішніх справ СРСР Бакатіна вивести всіх бійців ЗМОПу з території його держави; останній у відповідь на це перепідпорядкував ЗМОП СРСР.
20 січня з території бази ЗМОПу до центральної частини Риги ввечері під'їхала колона автомобілів. Після стрілянини бійці ЗМОПу атакували й захопили будівлю республіканського МВС. Пізно вночі, залишивши захоплену будівлю МВС, ЗМОПівці повернулися до постійного місця дислокації, безрезультатно відвідавши перед цим ЦК Комуністичної партії Латвії.
Під час інтерв'ю місцевій телекомпанії вже наступного дня бійці ризького ЗМОПу заявили, що лише відстрілювалися від учасників протесту, які, за їхніми словами, відкрили вогонь першими.
Розслідування
За словами колишньої слідчої Прокуратури Латвії Вілми Умпаце, стрілянину по автомобілях бійців ЗМОПу здійснювала група людей із п'ятого поверху будівлі МВС, яку вони зайняли ще до того, як туди увійшли бійці ризького ЗМОПу. Також вона наводить дані, згідно з якими по будівлі МВС стріляли особи у спортивних костюмах, які дислокувалися в районі Бастіонної гірки; цих осіб помітили деякі захисники Верховної Ради Латвії.
Рита Аксенока, яка в ті часи працювала начальником Управління з розслідування особливо важливих справ Прокуратури Латвії, стверджує, що будівлю МВС обстрілювали з кулемета, розташованого в парку біля пам'ятника Р. Блауманісу.
В ті часи мало місце дуже багато загадкових випадків, значна частина яких була задокументована операторами.
Алоїз Вазніс, колишній міністр МВС Латвії, наводить дані про досить численну групу російськомовних молодих людей (40 чоловік) у Юрмалі — вони прибули туди ще до початку подій у Вільнюсі та видавали себе за спортсменів з Болгарії. Однак Вазніс робить припущення, що то були бійці групи «Альфа».
Колишній заступник начальника оперативного управління військової частини Андрій Галвиньш стверджує, що у січневих подіях біля будівлі МВС брали участь п'ять формувань: працівники МВС, бійці ризького ЗМОПу, бійці спецпідрозділу КДБ СРСР «Альфа», співробітники ГРУ СРСР; при цьому Галвиньш не називає ще одну, останню сторону конфлікту, натомість каже, що її добре знають нерядові учасники конфлікту, серед яких тодішній очільник МВС Латвії Алоїз Вазніс.
Пам'ять
19 січня 2016 в історичній частині Риги відкрили площу, названу на честь ризьких січневих подій 1991, які отримали назву «Барикади». В січні 2016 Барикадам виповнилося 25 років. Площа віднині матиме назву «Площа Барикад 1991 року».
20 січня відзначається латвійцями як день пам'яті захисників барикад 1991 року.
У Ризі також працює Музей барикад.
У фільмі Цвітіння кульбаби (1992) згадуються січневі події у Ризі, брат головного героя служить в Ризькому ЗМОП.
Примітки
- Музей баррикад 1991-ого года — сайт Live Riga (рос.)
- Фоторепортаж: в Риге вспоминают баррикады 1991 года — сайт DELFI (рос.)
- Виктор ГУЩИН. Тревожный январь 1991–го — сайт Ves.LV (рос.)
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2016.
- В Старой Риге откроют площадь Баррикад 1991 года — Focus (рос.)
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sichnevi podiyi u Rizi abo Barikadi sprobi pridushennya radyanskimi kerivnikami ta pidkontrolnimi yim pidrozdilami MVS gromadskih protestiv u stolici Latviyi Rizi zdijsneni u sichni 1991 nezadovgo pislya prijnyattya Deklaraciyi pro nezalezhnist Latviyi vid SRSR 4 travnya 1990 Osnovnim zasobom oboroni naselennya Rigi vid nastupayuchih radyanskih vijsk stali barikadi zvedeni na teritoriyi vsogo mista vklyuchayuchi vulici prilegli do strategichno vazhlivih sporud Barikadi latis Barikazu laiks Rozpad SRSR Rizki barikadi sichen 1991 Rizki barikadi sichen 1991 Data 13 20 sichnya 1991 Misce Latviya Riga Rezultat Radyansko latvijskij kondominium na teritoriyi Latviyi Storoni Latviya Civilni meshkanci Verhovna Rada Latviyi MVS Latviyi SRSR Komunistichna partiya Latviyi ru Komanduvachi Aloyiz Vaznis Cheslav Mlinnik Vtrati 5 cholovik zaginulo 10 poraneno NevidomoHid podijLatvijska RSR vidnovila suverenitet 4 travnya 1990 pislya prijnyattya Verhovnoyu Radoyu respubliki vidpovidnogo dokumentu Deklaraciyi pro nezalezhnist Majzhe cherez rik pislya ciyeyi podiyi u sichni 1991 radyanske kerivnictvo pochalo zdijsnyuvati sprobi povernuti pid svoyu yurisdikciyu vidnovlenu Latvijsku derzhavu 13 sichnya 1991 u Rizi vidbulasya masova bilshe pivmiljona cholovik togochasna presa navodit dani u 800 tis osib akciya protestu proti zdijsnennya radyanskoyu armiyeyu ta specpriznachencyami nasilnickih dij shodo protestuvalnikiv u stolici susidnoyi Litvi Vilnyusi Zhiteli Rigi peredbachayuchi sutichki z radyanskimi vijskovimi pochali sporudzhuvati u svoyemu misti barikadi osoblivo bilya ob yektiv yaki mayut vazhlive strategichne znachennya Verhovnoyi Radi Radi ministriv misc vedennya tele ta radiotranslyaciyi ta in Komunistichna partiya Latviyi cogo zh dnya prijnyala postanovu u yakij prolunali nastupni vimogi do Verhovnoyi Radi ta Radi ministriv Latviyi zupinennya procesu pidvishennya cin priznachennya pozachergovih viboriv u Radi narodnih deputativ ta dobrovilna vidstavka u razi nevikonannya cih vimog latvijska Kompartiya pogrozhuvala perehodom usiyeyi povnoti vladi do Vselatvijskogo komitetu gromadskogo poryatunku Razom z tim Komunistichna partiya Latviyi poprosila M Gorbachova vzyati respubliku pid svij osobistij kontrol Golova Verhovnoyi Radi Latviyi razom zi svoyimi kolegami z Rosiyi Litvi ta Estoniyi pidpisav u Tallinni spilne zvernennya goliv parlamentiv chotiroh respublik do Generalnogo sekretarya OON iz zaklikom terminovo provesti mizhnarodnu konferenciyu pid egidoyu OON u hodi yakoyi povinni buti vregulovani vazhlivi pitannya stosovno krayin Baltiyi Takozh mizh cimi krayinami yuridichno buli vstanovleni mizhderzhavni vidnosini Sered usih vazhlivih ob yektiv najnadijnishe zahishenoyu barikadami bula Verhovna rada Latviyi 15 sichnya na teritoriyi rizkogo stadionu SKA buv provedenij miting inicijovanij Komunistichnoyu partiyeyu Latviyi ta nizkoyu proradyanskih organizacij Kilkist uchasnikiv za riznimi danimi kolivalasya vid 8 10 do 100 tis osib Uchasniki mitingu prijnyali nizku zvernen ta rezolyucij sered yakih golovnu rol vidigravali tri Rezolyuciya Vselatvijskih narodnih zboriv Politichna zayava Vselatvijskogo komitetu gromadskogo poryatunku ta Zvernennya do narodiv Rosiyi Verhovnoyi Radi SRSR Verhovnoyi Radi RRFSR ta prezidenta SRSR M S Gorbachova Prijnyattyam cih dokumentiv uchasniki mitingu vimagali viznannya Vselatvijskogo komitetu gromadskogo poryatunku yak nosiya derzhavnoyi vladi u Latviyi ta pryamogo pravlinnya M Gorbachova na teritoriyi Latviyi Politiku todishnogo golovi Verhovnoyi Radi RRFSR B Yelcina uchasniki mitingu piddali zhorstkij kritici Verhovna Rada Latviyi 17 sichnya viznala nezakonnoyu diyalnist Vselatvijskogo komitetu gromadskogo poryatunku Odnak karnu spravu proti komitetu tak i ne bulo porusheno prichinoyu comu stala vidmova todishnogo Generalnogo prokurora Latviyi 20 sichnya v hodi zbrojnoyi provokaciyi bula obstrilyana Vecriga obstril prizviv do zagibeli p yati cholovik dvoh milicioneriv odnogo civilnogo meshkancya ta dvoh pracivnikiv miscevogo telebachennya Poranennya otrimali blizko desyati spivrobitnikiv miliciyi Rizkij ZMOPRizkij ZMOP ne pidtrimav novu vladu Latviyi ta vidmovivsya perehoditi na sluzhbu do vidnovlenoyi nezalezhnoyi respubliki She bilshe uskladnila j bez cogo neprostu situaciyu navkolo specpidrozdilu likvidaciya todishnim ministrom vnutrishnih sprav Latviyi A Vaznisom kooperativu Viking yakij narahovuvav nadbavku do zarplatni bijcyam ZMOPu Pislya cogo voni perejshli na postijnu sluzhbu do komunistiv Voseni 1990 A Vaznis poprosiv todishnogo ministra vnutrishnih sprav SRSR Bakatina vivesti vsih bijciv ZMOPu z teritoriyi jogo derzhavi ostannij u vidpovid na ce perepidporyadkuvav ZMOP SRSR 20 sichnya z teritoriyi bazi ZMOPu do centralnoyi chastini Rigi vvecheri pid yihala kolona avtomobiliv Pislya strilyanini bijci ZMOPu atakuvali j zahopili budivlyu respublikanskogo MVS Pizno vnochi zalishivshi zahoplenu budivlyu MVS ZMOPivci povernulisya do postijnogo miscya dislokaciyi bezrezultatno vidvidavshi pered cim CK Komunistichnoyi partiyi Latviyi Pid chas interv yu miscevij telekompaniyi vzhe nastupnogo dnya bijci rizkogo ZMOPu zayavili sho lishe vidstrilyuvalisya vid uchasnikiv protestu yaki za yihnimi slovami vidkrili vogon pershimi RozsliduvannyaZa slovami kolishnoyi slidchoyi Prokuraturi Latviyi Vilmi Umpace strilyaninu po avtomobilyah bijciv ZMOPu zdijsnyuvala grupa lyudej iz p yatogo poverhu budivli MVS yaku voni zajnyali she do togo yak tudi uvijshli bijci rizkogo ZMOPu Takozh vona navodit dani zgidno z yakimi po budivli MVS strilyali osobi u sportivnih kostyumah yaki dislokuvalisya v rajoni Bastionnoyi girki cih osib pomitili deyaki zahisniki Verhovnoyi Radi Latviyi Rita Aksenoka yaka v ti chasi pracyuvala nachalnikom Upravlinnya z rozsliduvannya osoblivo vazhlivih sprav Prokuraturi Latviyi stverdzhuye sho budivlyu MVS obstrilyuvali z kulemeta roztashovanogo v parku bilya pam yatnika R Blaumanisu V ti chasi malo misce duzhe bagato zagadkovih vipadkiv znachna chastina yakih bula zadokumentovana operatorami Aloyiz Vaznis kolishnij ministr MVS Latviyi navodit dani pro dosit chislennu grupu rosijskomovnih molodih lyudej 40 cholovik u Yurmali voni pribuli tudi she do pochatku podij u Vilnyusi ta vidavali sebe za sportsmeniv z Bolgariyi Odnak Vaznis robit pripushennya sho to buli bijci grupi Alfa Kolishnij zastupnik nachalnika operativnogo upravlinnya vijskovoyi chastini Andrij Galvinsh stverdzhuye sho u sichnevih podiyah bilya budivli MVS brali uchast p yat formuvan pracivniki MVS bijci rizkogo ZMOPu bijci specpidrozdilu KDB SRSR Alfa spivrobitniki GRU SRSR pri comu Galvinsh ne nazivaye she odnu ostannyu storonu konfliktu natomist kazhe sho yiyi dobre znayut neryadovi uchasniki konfliktu sered yakih todishnij ochilnik MVS Latviyi Aloyiz Vaznis Pam yat19 sichnya 2016 v istorichnij chastini Rigi vidkrili ploshu nazvanu na chest rizkih sichnevih podij 1991 yaki otrimali nazvu Barikadi V sichni 2016 Barikadam vipovnilosya 25 rokiv Plosha vidnini matime nazvu Plosha Barikad 1991 roku 20 sichnya vidznachayetsya latvijcyami yak den pam yati zahisnikiv barikad 1991 roku U Rizi takozh pracyuye Muzej barikad U filmi Cvitinnya kulbabi 1992 zgaduyutsya sichnevi podiyi u Rizi brat golovnogo geroya sluzhit v Rizkomu ZMOP PrimitkiMuzej barrikad 1991 ogo goda sajt Live Riga ros Fotoreportazh v Rige vspominayut barrikady 1991 goda sajt DELFI ros Viktor GUShIN Trevozhnyj yanvar 1991 go sajt Ves LV ros Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2016 V Staroj Rige otkroyut ploshad Barrikad 1991 goda Focus ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2016 Procitovano 5 lyutogo 2016