Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сучасна утопія» (англ. A Modern Utopia) — фантастичний роман англійського письменника Герберта Веллса. Написаний в 1905 році, коли Веллс був учасником соціалістичного Фабіанського товариства.
 | |
| Автор | Герберт Велз |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | A Modern Utopia |
| Мова | англійська |
| Жанр | фантастика, філософський трактат |
| Видавництво | |
| Видано | 1905 |
| Попередній твір | Їжа богів і як вона прийшла на землю |
| Наступний твір | Кіппс |
| У «Гутенберзі» | 6424 |
Роман оповідає про двох чоловіків, які потрапили до паралельного всесвіту, що є копією Землі, але там панує утопічне суспільство. Веллс через серію нарисів відтворює власні ідеї про те, яким повинне бути ідеальне суспільство.
Зміст
Книга написана як трактат з фрагментами розповіді Власника Голосу (в тексті трактату вони виділені курсивом) — звичайного вигляду чоловіка, що зі своїм товаришем під час подорожі Швейцарією потрапив до паралельного світу. Це планета, розташована десь «за Сіріусом», але фізично ідентична Землі. На планеті є ті самі міста, споруди, технології. Проте людство там морально розвиненіше, позаяк історія там розвивалася іншим шляхом. Точка розходження міститься в часи Римської імперії, котра в паралельному світі була ліберальніша, ніж на Землі. Подорожуючи світом, Власник Голосу знаходить свого двійника в Лондоні, від якого дізнається деталі влаштування «сучасної утопії».
Автор згадує різні книги про ідеальне влаштування суспільства, зазначаючи, що вони описують утопії або надто обмеженими географічно (як «Держава» чи «Утопія»), або нежиттєздатними. Утопія паралельного світу — це вся Земля, що включає різноманітність рас і культур, не вивищуючи одних над іншими. Там панують свобода пересування, свобода вибору професії, свобода думки та віросповідання.
В утопії Веллса задля загального добробуту застосовується не покарання та обмеження, а створення таких умов, у яких шкідлива чи злочинна поведінка стає неможливою. Передусім здорове харчування (переважно вегетаріанське, хоча м'ясо та алкоголь зрідка вживаються, а також поширені страви з риби), безкоштовна медицина та обов'язкова середня освіта забезпечують продуктивне життя. Не існує речей, володіння якими було б прерогативою окремих людей чи верств суспільства, вся власність спільна. Жодна праця не вважається ганебною, бо всі професії необхідні. Більше немає «чоловічих» і «жіночих» професій. Цьому сприяє автоматизація праці, що позбавляє від обтяжливої, небезпечної чи рутинної роботи. Забезпечення благами відбувається завдяки базі даних відбитків пальців і особистих шифрів, за якими можна будь-де ідентифікувати людину та визначити її потреби. Хоча приватна власність відсутня (і цьому сприяє висока свобода пересування, за якої людині нераціонально мати з собою багато речей), гроші існують для адекватної оцінки товарів і послуг.
Керування суспільством належить товариству «самураїв», увійти до якого можуть лише найздібніші та найдисциплінованіші фахівці з двох головних верств: «кінетиків» і «поетиків». Верства «кінетиків» — менеджерів і торговців, і «поетиків» — митців і священнослужителів. Виділяються також соціально ризиковані «нижчі» та інтелектуально пасивні «нерозумні», які не допускаються до управління. Належність до кожної верстви визначається особистими якостями людини і її можна змінювати. «Самураї» ведуть напіваскетичний спосіб життя та зобов'язані підтримувати себе в хорошій фізичній та інтелектуальній формі регулярними тренуваннями.
Одруження відбувається між чоловіком і жінкою виключно на основі взаємного потягу, без якої-небудь корисливої мети. Вільні стосунки до одруження вважаються нормальними. Одружуватися дозволено тим, хто отримали освіту, і хто не мають важких хвороб. Після народження дитини жінка отримує все, потрібне для виховання і вільна обрати місце для цього. Веллс засуджує «казармене» виховання, коли діти віддаються колективу. Розлучення дозволяється, але повинне отримати законне обґрунтування. Подружня невірність при цьому є злочином. У школі багато предметів, які були обов'язковими в часи Веллса, існують як факультативи. Освіта дуже наочна: географія вивчається в подорожах, ботаніка — в лісі тощо.
Єдиним покаранням (якщо злочин є наслідком вільного вибору, а не психічної хвороби) є вигнання на спеціальний острів, де злочинці можуть жити як їм заманеться. Дозволяється евтаназія, щоб уникнути страждань. Разом з тим Веллс зауважує, що почуття жалю та благочинність відсутні в утопії, бо немає пригноблених і нещасних. В утопії є релігія, зокрема «самураї» вірять в єдиного Бога, але заперечують першородний гріх.
Закінчується книга словами Власника Голосу про те, що описана ним утопія не марні фантазування, і не заклик до революції. Сучасна Земля має все, щоб поступово побудувати саме таке суспільство.
Вплив
У відповідь на ідеї, викладені в «Сучасній утопії», було створено кілька «самурайських» товариств. Веллс познайомився з членами одного з них у квітні 1907 року в Клубі нових реформ.
На меморіальній службі в Королівському інституті 30 жовтня 1946 року, через два з половиною місяці після смерті Веллса, британський економіст, ліберал Вільям Беверідж зачитав уривки з цієї книги та назвав її твором, який найбільше вплинув на нього.
За словами Вінсента Брома, першого повного біографа Веллса після його смерті, «Сучасну утопію» читали багато студентів і через неї Веллс «ввів сотні молодих людей у сексуальні пригоди». Історик і футурист Вінсент Воррен Вагар високо оцінив роман, описуючи його та інші утопічні романи Веллса («Люди, як боги» та «Форма прийдешнього») як «орієнтири в цьому надзвичайно важкому жанрі».
Польсько-британський новеліст Джозеф Конрад скаржився Веллсу, що той «не враховує достатньо людську дурість, яка є хитрою та віроломною». Письменниця-анархістка Марі-Луїза Бернері також критично оцінила книгу, стверджуючи, що «Веллс припускається помилок своїх попередників, вводячи величезну кількість законодавства в свою утопію», і що «уявлення Веллса про свободу виявляється дуже вузьким».
Примітки
- Smith, David C. (1986). H.G. Wells : desperately mortal : a biography. New Haven: Yale University Press. с. 101. ISBN . OCLC 13397366.
- Smith, David C. (1986). H.G. Wells : desperately mortal : a biography. New Haven: Yale University Press. с. 484. ISBN . OCLC 13397366.
- Brome, Vincent (1951). H.G. Wells: A Biography (англ.). Longmans, Green. с. 96.
- Smith, Curtis C. (1986). Twentieth-century science-fiction writers (вид. 2nd ed). Chicago: St. James Press. с. 779—783. ISBN . OCLC 14238382.
- Smith, David C. (1986). H.G. Wells : desperately mortal : a biography. New Haven: Yale University Press. с. 100. ISBN . OCLC 13397366.
- Berneri, Marie Louise (1950). Journey Through Utopia: A Critical Assessment of Utopian Writings (англ.). Routledge & Kegan Paul. с. 295.
Посилання
- Текст твору [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suchasna utopiya angl A Modern Utopia fantastichnij roman anglijskogo pismennika Gerberta Vellsa Napisanij v 1905 roci koli Vells buv uchasnikom socialistichnogo Fabianskogo tovaristva Suchasna utopiya AvtorGerbert VelzNazva movoyu originaluA Modern UtopiaMovaanglijskaZhanrfantastika filosofskij traktatVidavnictvoChapman amp HallVidano1905Poperednij tvirYizha bogiv i yak vona prijshla na zemlyuNastupnij tvirKippsU Gutenberzi 6424 Roman opovidaye pro dvoh cholovikiv yaki potrapili do paralelnogo vsesvitu sho ye kopiyeyu Zemli ale tam panuye utopichne suspilstvo Vells cherez seriyu narisiv vidtvoryuye vlasni ideyi pro te yakim povinne buti idealne suspilstvo ZmistKniga napisana yak traktat z fragmentami rozpovidi Vlasnika Golosu v teksti traktatu voni vidileni kursivom zvichajnogo viglyadu cholovika sho zi svoyim tovarishem pid chas podorozhi Shvejcariyeyu potrapiv do paralelnogo svitu Ce planeta roztashovana des za Siriusom ale fizichno identichna Zemli Na planeti ye ti sami mista sporudi tehnologiyi Prote lyudstvo tam moralno rozvinenishe pozayak istoriya tam rozvivalasya inshim shlyahom Tochka rozhodzhennya mistitsya v chasi Rimskoyi imperiyi kotra v paralelnomu sviti bula liberalnisha nizh na Zemli Podorozhuyuchi svitom Vlasnik Golosu znahodit svogo dvijnika v Londoni vid yakogo diznayetsya detali vlashtuvannya suchasnoyi utopiyi Avtor zgaduye rizni knigi pro idealne vlashtuvannya suspilstva zaznachayuchi sho voni opisuyut utopiyi abo nadto obmezhenimi geografichno yak Derzhava chi Utopiya abo nezhittyezdatnimi Utopiya paralelnogo svitu ce vsya Zemlya sho vklyuchaye riznomanitnist ras i kultur ne vivishuyuchi odnih nad inshimi Tam panuyut svoboda peresuvannya svoboda viboru profesiyi svoboda dumki ta virospovidannya V utopiyi Vellsa zadlya zagalnogo dobrobutu zastosovuyetsya ne pokarannya ta obmezhennya a stvorennya takih umov u yakih shkidliva chi zlochinna povedinka staye nemozhlivoyu Peredusim zdorove harchuvannya perevazhno vegetarianske hocha m yaso ta alkogol zridka vzhivayutsya a takozh poshireni stravi z ribi bezkoshtovna medicina ta obov yazkova serednya osvita zabezpechuyut produktivne zhittya Ne isnuye rechej volodinnya yakimi bulo b prerogativoyu okremih lyudej chi verstv suspilstva vsya vlasnist spilna Zhodna pracya ne vvazhayetsya ganebnoyu bo vsi profesiyi neobhidni Bilshe nemaye cholovichih i zhinochih profesij Comu spriyaye avtomatizaciya praci sho pozbavlyaye vid obtyazhlivoyi nebezpechnoyi chi rutinnoyi roboti Zabezpechennya blagami vidbuvayetsya zavdyaki bazi danih vidbitkiv palciv i osobistih shifriv za yakimi mozhna bud de identifikuvati lyudinu ta viznachiti yiyi potrebi Hocha privatna vlasnist vidsutnya i comu spriyaye visoka svoboda peresuvannya za yakoyi lyudini neracionalno mati z soboyu bagato rechej groshi isnuyut dlya adekvatnoyi ocinki tovariv i poslug Keruvannya suspilstvom nalezhit tovaristvu samurayiv uvijti do yakogo mozhut lishe najzdibnishi ta najdisciplinovanishi fahivci z dvoh golovnih verstv kinetikiv i poetikiv Verstva kinetikiv menedzheriv i torgovciv i poetikiv mitciv i svyashennosluzhiteliv Vidilyayutsya takozh socialno rizikovani nizhchi ta intelektualno pasivni nerozumni yaki ne dopuskayutsya do upravlinnya Nalezhnist do kozhnoyi verstvi viznachayetsya osobistimi yakostyami lyudini i yiyi mozhna zminyuvati Samurayi vedut napivasketichnij sposib zhittya ta zobov yazani pidtrimuvati sebe v horoshij fizichnij ta intelektualnij formi regulyarnimi trenuvannyami Odruzhennya vidbuvayetsya mizh cholovikom i zhinkoyu viklyuchno na osnovi vzayemnogo potyagu bez yakoyi nebud korislivoyi meti Vilni stosunki do odruzhennya vvazhayutsya normalnimi Odruzhuvatisya dozvoleno tim hto otrimali osvitu i hto ne mayut vazhkih hvorob Pislya narodzhennya ditini zhinka otrimuye vse potribne dlya vihovannya i vilna obrati misce dlya cogo Vells zasudzhuye kazarmene vihovannya koli diti viddayutsya kolektivu Rozluchennya dozvolyayetsya ale povinne otrimati zakonne obgruntuvannya Podruzhnya nevirnist pri comu ye zlochinom U shkoli bagato predmetiv yaki buli obov yazkovimi v chasi Vellsa isnuyut yak fakultativi Osvita duzhe naochna geografiya vivchayetsya v podorozhah botanika v lisi tosho Yedinim pokarannyam yaksho zlochin ye naslidkom vilnogo viboru a ne psihichnoyi hvorobi ye vignannya na specialnij ostriv de zlochinci mozhut zhiti yak yim zamanetsya Dozvolyayetsya evtanaziya shob uniknuti strazhdan Razom z tim Vells zauvazhuye sho pochuttya zhalyu ta blagochinnist vidsutni v utopiyi bo nemaye prignoblenih i neshasnih V utopiyi ye religiya zokrema samurayi viryat v yedinogo Boga ale zaperechuyut pershorodnij grih Zakinchuyetsya kniga slovami Vlasnika Golosu pro te sho opisana nim utopiya ne marni fantazuvannya i ne zaklik do revolyuciyi Suchasna Zemlya maye vse shob postupovo pobuduvati same take suspilstvo VplivU vidpovid na ideyi vikladeni v Suchasnij utopiyi bulo stvoreno kilka samurajskih tovaristv Vells poznajomivsya z chlenami odnogo z nih u kvitni 1907 roku v Klubi novih reform Na memorialnij sluzhbi v Korolivskomu instituti 30 zhovtnya 1946 roku cherez dva z polovinoyu misyaci pislya smerti Vellsa britanskij ekonomist liberal Vilyam Beveridzh zachitav urivki z ciyeyi knigi ta nazvav yiyi tvorom yakij najbilshe vplinuv na nogo Za slovami Vinsenta Broma pershogo povnogo biografa Vellsa pislya jogo smerti Suchasnu utopiyu chitali bagato studentiv i cherez neyi Vells vviv sotni molodih lyudej u seksualni prigodi Istorik i futurist Vinsent Vorren Vagar visoko ociniv roman opisuyuchi jogo ta inshi utopichni romani Vellsa Lyudi yak bogi ta Forma prijdeshnogo yak oriyentiri v comu nadzvichajno vazhkomu zhanri Polsko britanskij novelist Dzhozef Konrad skarzhivsya Vellsu sho toj ne vrahovuye dostatno lyudsku durist yaka ye hitroyu ta virolomnoyu Pismennicya anarhistka Mari Luyiza Berneri takozh kritichno ocinila knigu stverdzhuyuchi sho Vells pripuskayetsya pomilok svoyih poperednikiv vvodyachi velicheznu kilkist zakonodavstva v svoyu utopiyu i sho uyavlennya Vellsa pro svobodu viyavlyayetsya duzhe vuzkim PrimitkiSmith David C 1986 H G Wells desperately mortal a biography New Haven Yale University Press s 101 ISBN 0 300 03672 8 OCLC 13397366 Smith David C 1986 H G Wells desperately mortal a biography New Haven Yale University Press s 484 ISBN 0 300 03672 8 OCLC 13397366 Brome Vincent 1951 H G Wells A Biography angl Longmans Green s 96 Smith Curtis C 1986 Twentieth century science fiction writers vid 2nd ed Chicago St James Press s 779 783 ISBN 0 912289 27 9 OCLC 14238382 Smith David C 1986 H G Wells desperately mortal a biography New Haven Yale University Press s 100 ISBN 0 300 03672 8 OCLC 13397366 Berneri Marie Louise 1950 Journey Through Utopia A Critical Assessment of Utopian Writings angl Routledge amp Kegan Paul s 295 PosilannyaTekst tvoru 24 veresnya 2009 u Wayback Machine angl