Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рома́н Різня́к (псевдо: «Макомацький», «Тарас»; нар.12 березня 1921, м.Трускавець — пом.18 липня 1948, м.Трускавець) — український військовик, діяч ОУНР, керівник боївки СБ Дрогобицького надрайонного проводу ОУНР (1945), референт СБ Дрогобицького міського проводу ОУНР, референт СБ Дрогобицького районного проводу ОУНР (1948), небіж Василя Біласа.
| Роман Різняк | ||
|---|---|---|
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 12 березня 1921 м. Трускавець, нині Львівська область | |
| Смерть | 18 липня 1948 (27 років) м. Трускавець, Львівська область | |
| Псевдо | «Макомацький» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Українська держава (1941) | |
| Вид ЗС |  УПА ОУНР | |
| Війни / битви | Друга Світова війна | |
| Командування | ||
| референт Служби безпеки ОУН Дрогобицького районного проводу ОУН | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Різняк Роман у Вікісховищі | ||
Життєпис
Народився у багатодітній сім'ї з одинадцяти дітей, з яких вижило сім. Постать Романа Різняка-«Макомацького» овіяна багатьма міфами. Точних біографічних даних про нього немає. Про довоєнну діяльність його відомо мало. Згідно даних ГДА СБУ, батьки Романа Різняка в 1940 були виселені до віддалених районів СРСР.
У 1941–1943 служив у поліції міста Трускавця Львівської області, потім свою діяльність здійснював на теренах сучасної Польщі. Роман Різняк розгорнув на території Дрогобиччини широку діяльність. Існує навіть інформація, що ця діяльність була відзначена у підпіллі трьома Срібними хрестами бойової заслуги. Про три Срібні хрести чекісти писали декілька разів у звітах, проте вони повністю не розбиралися у нагородах, які існували у підпіллі. Тому, на нашу думку, його справді тричі нагороджували, але срібними зірками за поранення. Окрім цього Роман Різняк-«Макомацький» і два члени його боївки — -«Лилик», Дранівський Ярослав-«Ярко» наказом ГВШ/ГК ч. 2/50 від 30.07.1950 були нагороджені одними із найвищих відзнак підпілля — Золотими хрестами бойової заслуги 1-го класу. Підтвердження інформації про те, що «Макомацький» був поранений, отримуємо із протоколу допиту Магура Євгена Степановича, у якому він давав такий опис зовнішньості «Макомацького»: «… Низького зросту, на обличчі чорне волосся, брови великі, чорні зрослися, ніс великий, поранений в ногу-п'яту, трохи накульгує, одітий у військову форму, в погонах в чині капітана, погони щоденні, носить невеликі вуса». Треба зазначити, що «Макомацький» користувався великою популярністю і підтримкою серед населення.
«Макомацький» як талановитий есбіст зумів завербувати не тільки кількох працівників міліції, двоє із них Макарчук Андрій Ільїч і Мосейко Дмитро Антонович, протягом 1946–1947 років передавали боївці Романа Різняка набої та розвідувальні дані, ще й завербував в інформатори дружину радянського генерала Сабурова Ніну, яка допомогла врятувати життя тисяч галичан, зірвати цілий ряд каральних операцій НКВД проти мирного населення. Під керівництвом Макомацького підпільники викрали самого генерала Сабурова і обміняли його на 200 арештованих повстанців. Це унікальний випадок в історії радянської армії, який ще нікому не вдавалося повторити.
Роман Різняк-«Макомацький» виконував окремі завдання провідників Дрогобицького надрайонного проводу ОУН. Зокрема, влітку 1946 через Добромильський район закордон була направлена підпільниця Ірина Савицька-«Бистра», яка йшла в супроводі бойовиків Дрогобицького надрайонного проводу ОУН «Макомацького» і «Ярка».
Боївка «Макомацького» відзначалася серйозною діяльністю. Її керівник був діяльним есбістом у боротьбі проти агентури, організатором дієвої розвідувальної і контррозвідувальної системи, ефективним провідником. А в період з січня 1946 по липень 1948 боївка на чолі з «Макомацьким» здійснила 23 акції, під час яких було вбито 66 ворогів, з них совєтського партійного активу — 27, військовослужбовців МВС-МДБ — 14, запроданців-колаборантів — 25, окрім цього здійснено 7 диверсійних актів. Так, 1 липня 1946 в смт. Стебник Дрогобицького району Львівської області боївка на чолі з «Макомацьким» вбила три сім'ї партійно-радянського керівництва. 11 жовтня 1946 група Романа Різняка вбила двох бійців винищувального батальйону Бориславського МДБ, а в смт. Східниця Бориславської міської ради Львівської області — Журавчика Михайла Івановича і Сенишина Павла Дмитровича.
Ще активніше боївка діяла у 1947. Так, 14 квітня 1947 в місті Бориславі вбили двох колишніх солдат Червоної армії — Івасечка Михайла Михайловича і Межельського Михайла Миколайовича. 12 травня 1947 у Мражниці, тепер частина міста Борислава Львівської області вбили двох бійців винищувального батальйону Брюзчик Сергія Васильовича і Жупицу Петра Ілларіоновича. У ніч з 12 червня на 13 червня 1947 підпільники «Макомацького» в Східниці вбили міліціонера Бориславського МВ УМВС Журавчика Мирослава Дмитровича, Коцко Анну Михайлівну і водія 5-го нафтопромислу Мазуренка Сергія та спалили лісопильний цех Бориславського тарного заводу. 3 серпня 1947 у Трускавці бійцями Романа Різняка із засідки було вбито трьох військовослужбовців 91 сп ВВ МДБ: командира господарчої роти капітана Князькова, старшого сержанта Кириченка, солдата Садикова і тяжко поранено старшого лейтенанта Никифорова.
Наприкінці вересня 1947 у с. Тустановичі, тепер частина м. Борислава Львівської області, вбили уповноваженого дільничного міліції Бориславського МВ УМВС Сидоренка. 21 вересня 1947 в смт. Стебник Дрогобицького району Львівської області вбили голову Дрогобицького райвиконкому Кулика П. І., голову Стебницької с/р Кисиличника, директора школи Шумилова і двох військовослужбовців ВВ МГБ.
Боївка Романа Різняка 22 лютого 1948 року в селі Солець вбила 4 військовослужбовців 97 танкового полку, а 26 лютого в тому ж селі здійснила атентат на старшого сержанта Дневалька І. Л., сержанта Гончарук С. А. і рядового Марченка і Зубкова. Через місяць — 26 березня в тому ж селі вбили голову земельної комісії Підгайного І. П.
На розшук Романа Різняка та його боївки були кинуті значні сили. Станом на грудень місяць 1947 для «розробки» боївки «Макомацького» була залучена ціла агентурна сітка. В ніч на 29 березня 1948 боївка «Макомацького» перебувала у селі Губичі, переховувалася у будинках Фірмана С. В. і Гірняка А. М. Отримавши ці дані Бориславським МВ МДБ, спільно із взводом військ 91 сп ВВ МДБ 29 березня 1948 під керівництвом начальника МВ капітана Зубакова і командира взводу 91 сп ВВ МДБ мол. лейтенанта Медвєдєва блоковані вищезгадані будинки. Після півторагодинного бою будинки були закидані гранатами, внаслідок чого 7 осіб було вбито, 2 — захоплені живими. «Макомацькому» вдалося втекти.
Обставини загибелі
17 липня 1948 року в с. Орів було вбито 4 бандерівців кущовий провідник Федір Герасим'як-«Чумак» 1923 р.н., с. Доброгостів, Роман Веприк-«Вільха» 1922 р.н., с. Тустановичі, тепер частина м. Борислав, Роман Колос-«Зарічний» 1920 р.н., с. Зимівники, Анна Боднар-«Ліщина» 1926 р.н., с. Орів, був захоплений живим спецкур'єр Дрогобицького надрайонного проводу ОУН М. Гладкий-«Крупняк», який на допиті розповів про ряд акцій, які здійснювала боївка «Макомацького». Окрім того, він розповів, що в ніч на 18 липня 1948 у час від 24.00 до 2.00 біля урочища Помірки йому призначена зустріч з «Макомацьким». Реалізуючи ці дані, 18 липня 1948 у вказане місце була направлена оперативно-військова група під керівництвом начальника РВ — підполковника Журавльова і помічника начальника штабу 91 сп ВВ МДБ — капітана Кочкіна. Чекісти організували біля вказаного місця дві засідки, на одну із яких вночі вийшов Роман Різняк. Під час бою з внутрішніми військами Міністерства державної безпеки підпільник загинув. У вбитого було вилучено: автомат, пістолет, дві гранати і оунівські документи, серед яких протоколи допиту СБ.
Нагороди
- Згідно з Постановою УГВР від 25.07.1950 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/50 від 30.07.1950 р. референт СБ Дрогобицького районного проводу ОУН Роман Різняк – «Тарас» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
Вшанування пам'яті
- У 1995 році в Трускавці встановлено пам'ятник Роману Різняку — «Макомацькому». Ініціатор та організатор спорудження пам'ятника член історико-просвітницької і правозахисної організації «Сумління» трускавчанин Богдан Гуцило. Створив пам'ятник скульптор Володимир Ропецький зі Львова.
- Про легендарного трускавчанина, у 1996 році, Роман Горак написав повість-есе «Месник Макомацький».
- Ім'ям Романа Різняка-«Макомацького» названо вулицю у місті Трускавці.
- 13.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Трускавець Львівської обл. Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу (№ 003) переданий Оксані Дмитречко, сестрі Романа Різняка – «Тараса».
- У листопаді 2019 року на VIII Трускавецькому кінофестивалі «Корона Карпат» відбулася презентація кіносценарію Бориса Савченка, Юрія Голіченка і Тараса Метика «Заповіт форпосту „Тут стань!“», присвяченого Роману Різняку.
Див. також
Література
- Горак Роман Дмитрович. Месник Макомацький: док. повість-есе про легендар. трускавчанина, командира спецбоївки УПА Романа Різняка (Макомацького). — Л. : Каменяр, 2007.
- Василь Ільницький. Історичний портрет працівника Служби безпеки ОУН: відомий та невідомий Роман Різняк-«Макомацький» (1944 – 1948) // Східноєвропейський історичний вісник. — 2017. — С. 134-153
Примітки
- Борис Савченко: «Головне в людській поставі - гідно піднята голова». Кіно-Театр. — 2021. — № 5. — С. 40-41.
Посилання
- Шухевич, Різняк, Білас, Данилишин — Почесні громадяни Трускавця
- Полум'яному меснику Різняку—«Макомацькому» виповнилось би 92
- Роман Різняк-«Макомацький» Трускавецька міська рада
- Особистості. Роман Різняк-«Макомацький» Дрогобичина
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roma n Riznya k psevdo Makomackij Taras nar 12 bereznya 1921 m Truskavec pom 18 lipnya 1948 m Truskavec ukrayinskij vijskovik diyach OUNR kerivnik boyivki SB Drogobickogo nadrajonnogo provodu OUNR 1945 referent SB Drogobickogo miskogo provodu OUNR referent SB Drogobickogo rajonnogo provodu OUNR 1948 nebizh Vasilya Bilasa Roman RiznyakZagalna informaciyaNarodzhennya12 bereznya 1921 1921 03 12 m Truskavec nini Lvivska oblastSmert18 lipnya 1948 1948 07 18 27 rokiv m Truskavec Lvivska oblastPsevdo Makomackij Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPA OUNRVijni bitviDruga Svitova vijnaKomanduvannyareferent Sluzhbi bezpeki OUN Drogobickogo rajonnogo provodu OUNNagorodi ta vidznaki Riznyak Roman u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u bagatoditnij sim yi z odinadcyati ditej z yakih vizhilo sim Postat Romana Riznyaka Makomackogo oviyana bagatma mifami Tochnih biografichnih danih pro nogo nemaye Pro dovoyennu diyalnist jogo vidomo malo Zgidno danih GDA SBU batki Romana Riznyaka v 1940 buli viseleni do viddalenih rajoniv SRSR U 1941 1943 sluzhiv u policiyi mista Truskavcya Lvivskoyi oblasti potim svoyu diyalnist zdijsnyuvav na terenah suchasnoyi Polshi Roman Riznyak rozgornuv na teritoriyi Drogobichchini shiroku diyalnist Isnuye navit informaciya sho cya diyalnist bula vidznachena u pidpilli troma Sribnimi hrestami bojovoyi zaslugi Pro tri Sribni hresti chekisti pisali dekilka raziv u zvitah prote voni povnistyu ne rozbiralisya u nagorodah yaki isnuvali u pidpilli Tomu na nashu dumku jogo spravdi trichi nagorodzhuvali ale sribnimi zirkami za poranennya Okrim cogo Roman Riznyak Makomackij i dva chleni jogo boyivki Lilik Dranivskij Yaroslav Yarko nakazom GVSh GK ch 2 50 vid 30 07 1950 buli nagorodzheni odnimi iz najvishih vidznak pidpillya Zolotimi hrestami bojovoyi zaslugi 1 go klasu Pidtverdzhennya informaciyi pro te sho Makomackij buv poranenij otrimuyemo iz protokolu dopitu Magura Yevgena Stepanovicha u yakomu vin davav takij opis zovnishnosti Makomackogo Nizkogo zrostu na oblichchi chorne volossya brovi veliki chorni zroslisya nis velikij poranenij v nogu p yatu trohi nakulguye oditij u vijskovu formu v pogonah v chini kapitana pogoni shodenni nosit neveliki vusa Treba zaznachiti sho Makomackij koristuvavsya velikoyu populyarnistyu i pidtrimkoyu sered naselennya Roman Riznyak sered truskvaeckoyi molodi shostij zliva poryad iz divchinoyu Sofiyeyu Makomackij yak talanovitij esbist zumiv zaverbuvati ne tilki kilkoh pracivnikiv miliciyi dvoye iz nih Makarchuk Andrij Ilyich i Mosejko Dmitro Antonovich protyagom 1946 1947 rokiv peredavali boyivci Romana Riznyaka naboyi ta rozviduvalni dani she j zaverbuvav v informatori druzhinu radyanskogo generala Saburova Ninu yaka dopomogla vryatuvati zhittya tisyach galichan zirvati cilij ryad karalnih operacij NKVD proti mirnogo naselennya Pid kerivnictvom Makomackogo pidpilniki vikrali samogo generala Saburova i obminyali jogo na 200 areshtovanih povstanciv Ce unikalnij vipadok v istoriyi radyanskoyi armiyi yakij she nikomu ne vdavalosya povtoriti Roman Riznyak Makomackij vikonuvav okremi zavdannya providnikiv Drogobickogo nadrajonnogo provodu OUN Zokrema vlitku 1946 cherez Dobromilskij rajon zakordon bula napravlena pidpilnicya Irina Savicka Bistra yaka jshla v suprovodi bojovikiv Drogobickogo nadrajonnogo provodu OUN Makomackogo i Yarka Boyivka Makomackogo vidznachalasya serjoznoyu diyalnistyu Yiyi kerivnik buv diyalnim esbistom u borotbi proti agenturi organizatorom diyevoyi rozviduvalnoyi i kontrrozviduvalnoyi sistemi efektivnim providnikom A v period z sichnya 1946 po lipen 1948 boyivka na choli z Makomackim zdijsnila 23 akciyi pid chas yakih bulo vbito 66 vorogiv z nih sovyetskogo partijnogo aktivu 27 vijskovosluzhbovciv MVS MDB 14 zaprodanciv kolaborantiv 25 okrim cogo zdijsneno 7 diversijnih aktiv Tak 1 lipnya 1946 v smt Stebnik Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti boyivka na choli z Makomackim vbila tri sim yi partijno radyanskogo kerivnictva 11 zhovtnya 1946 grupa Romana Riznyaka vbila dvoh bijciv vinishuvalnogo bataljonu Borislavskogo MDB a v smt Shidnicya Borislavskoyi miskoyi radi Lvivskoyi oblasti Zhuravchika Mihajla Ivanovicha i Senishina Pavla Dmitrovicha She aktivnishe boyivka diyala u 1947 Tak 14 kvitnya 1947 v misti Borislavi vbili dvoh kolishnih soldat Chervonoyi armiyi Ivasechka Mihajla Mihajlovicha i Mezhelskogo Mihajla Mikolajovicha 12 travnya 1947 u Mrazhnici teper chastina mista Borislava Lvivskoyi oblasti vbili dvoh bijciv vinishuvalnogo bataljonu Bryuzchik Sergiya Vasilovicha i Zhupicu Petra Illarionovicha U nich z 12 chervnya na 13 chervnya 1947 pidpilniki Makomackogo v Shidnici vbili milicionera Borislavskogo MV UMVS Zhuravchika Miroslava Dmitrovicha Kocko Annu Mihajlivnu i vodiya 5 go naftopromislu Mazurenka Sergiya ta spalili lisopilnij ceh Borislavskogo tarnogo zavodu 3 serpnya 1947 u Truskavci bijcyami Romana Riznyaka iz zasidki bulo vbito troh vijskovosluzhbovciv 91 sp VV MDB komandira gospodarchoyi roti kapitana Knyazkova starshogo serzhanta Kirichenka soldata Sadikova i tyazhko poraneno starshogo lejtenanta Nikiforova Portret Romana Riznyaka z muzeyu Istoriya Truskavcya Naprikinci veresnya 1947 u s Tustanovichi teper chastina m Borislava Lvivskoyi oblasti vbili upovnovazhenogo dilnichnogo miliciyi Borislavskogo MV UMVS Sidorenka 21 veresnya 1947 v smt Stebnik Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti vbili golovu Drogobickogo rajvikonkomu Kulika P I golovu Stebnickoyi s r Kisilichnika direktora shkoli Shumilova i dvoh vijskovosluzhbovciv VV MGB Boyivka Romana Riznyaka 22 lyutogo 1948 roku v seli Solec vbila 4 vijskovosluzhbovciv 97 tankovogo polku a 26 lyutogo v tomu zh seli zdijsnila atentat na starshogo serzhanta Dnevalka I L serzhanta Goncharuk S A i ryadovogo Marchenka i Zubkova Cherez misyac 26 bereznya v tomu zh seli vbili golovu zemelnoyi komisiyi Pidgajnogo I P Na rozshuk Romana Riznyaka ta jogo boyivki buli kinuti znachni sili Stanom na gruden misyac 1947 dlya rozrobki boyivki Makomackogo bula zaluchena cila agenturna sitka V nich na 29 bereznya 1948 boyivka Makomackogo perebuvala u seli Gubichi perehovuvalasya u budinkah Firmana S V i Girnyaka A M Otrimavshi ci dani Borislavskim MV MDB spilno iz vzvodom vijsk 91 sp VV MDB 29 bereznya 1948 pid kerivnictvom nachalnika MV kapitana Zubakova i komandira vzvodu 91 sp VV MDB mol lejtenanta Medvyedyeva blokovani vishezgadani budinki Pislya pivtoragodinnogo boyu budinki buli zakidani granatami vnaslidok chogo 7 osib bulo vbito 2 zahopleni zhivimi Makomackomu vdalosya vtekti Obstavini zagibeli17 lipnya 1948 roku v s Oriv bulo vbito 4 banderivciv kushovij providnik Fedir Gerasim yak Chumak 1923 r n s Dobrogostiv Roman Veprik Vilha 1922 r n s Tustanovichi teper chastina m Borislav Roman Kolos Zarichnij 1920 r n s Zimivniki Anna Bodnar Lishina 1926 r n s Oriv buv zahoplenij zhivim speckur yer Drogobickogo nadrajonnogo provodu OUN M Gladkij Krupnyak yakij na dopiti rozpoviv pro ryad akcij yaki zdijsnyuvala boyivka Makomackogo Okrim togo vin rozpoviv sho v nich na 18 lipnya 1948 u chas vid 24 00 do 2 00 bilya urochisha Pomirki jomu priznachena zustrich z Makomackim Realizuyuchi ci dani 18 lipnya 1948 u vkazane misce bula napravlena operativno vijskova grupa pid kerivnictvom nachalnika RV pidpolkovnika Zhuravlova i pomichnika nachalnika shtabu 91 sp VV MDB kapitana Kochkina Chekisti organizuvali bilya vkazanogo miscya dvi zasidki na odnu iz yakih vnochi vijshov Roman Riznyak Pid chas boyu z vnutrishnimi vijskami Ministerstva derzhavnoyi bezpeki pidpilnik zaginuv U vbitogo bulo vilucheno avtomat pistolet dvi granati i ounivski dokumenti sered yakih protokoli dopitu SB NagorodiZgidno z Postanovoyu UGVR vid 25 07 1950 r i Nakazom Golovnogo vijskovogo shtabu UPA ch 2 50 vid 30 07 1950 r referent SB Drogobickogo rajonnogo provodu OUN Roman Riznyak Taras nagorodzhenij Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu Vshanuvannya pam yatiU 1995 roci v Truskavci vstanovleno pam yatnik Romanu Riznyaku Makomackomu Iniciator ta organizator sporudzhennya pam yatnika chlen istoriko prosvitnickoyi i pravozahisnoyi organizaciyi Sumlinnya truskavchanin Bogdan Gucilo Stvoriv pam yatnik skulptor Volodimir Ropeckij zi Lvova Pro legendarnogo truskavchanina u 1996 roci Roman Gorak napisav povist ese Mesnik Makomackij Im yam Romana Riznyaka Makomackogo nazvano vulicyu u misti Truskavci 13 10 2017 r vid imeni Koordinacijnoyi radi z vshanuvannya pam yati nagorodzhenih Licariv OUN i UPA u m Truskavec Lvivskoyi obl Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu 003 peredanij Oksani Dmitrechko sestri Romana Riznyaka Tarasa U listopadi 2019 roku na VIII Truskaveckomu kinofestivali Korona Karpat vidbulasya prezentaciya kinoscenariyu Borisa Savchenka Yuriya Golichenka i Tarasa Metika Zapovit forpostu Tut stan prisvyachenogo Romanu Riznyaku Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Licari OUN ta UPALiteraturaGorak Roman Dmitrovich Mesnik Makomackij dok povist ese pro legendar truskavchanina komandira specboyivki UPA Romana Riznyaka Makomackogo L Kamenyar 2007 Vasil Ilnickij Istorichnij portret pracivnika Sluzhbi bezpeki OUN vidomij ta nevidomij Roman Riznyak Makomackij 1944 1948 Shidnoyevropejskij istorichnij visnik 2017 S 134 153PrimitkiBoris Savchenko Golovne v lyudskij postavi gidno pidnyata golova Kino Teatr 2021 5 S 40 41 PosilannyaShuhevich Riznyak Bilas Danilishin Pochesni gromadyani Truskavcya Polum yanomu mesniku Riznyaku Makomackomu vipovnilos bi 92 Roman Riznyak Makomackij Truskavecka miska rada Osobistosti Roman Riznyak Makomackij Drogobichina