Зозуля-велет

Зозуля-велет
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes) Родина: Зозулеві (Cuculidae) Підродина: Зозулині (Cuculinae) Рід: Зозуля-велет (Scythrops) Latham, 1790 Вид: Зозуля-велет
Біноміальна назва
Scythrops novaehollandiae Latham, 1790
Синоніми
Scythrops psittaceus Kerr, R. 1792 Scythrops australasiae Shaw, 1812 Scythrops australis Swainson, 1837 Cuculus praesagus Bonaparte, 1850
Посилання
Вікісховище: Scythrops novaehollandiae Віківиди: Scythrops novaehollandiae EOL: 45517819 ITIS: 554721 МСОП: 22684079 NCBI: 30394

Зозуля-велет (Scythrops novaehollandiae) — вид птахів з родини зозулевих (Cuculidae).

Поширення

Вид поширений на півночі і сході Австралії, на сході Індонезії, у Новій Гвінеї та архіпелазі Бісмарка. Бродяжні птахи спостерігалися у Новій Каледонії і Новій Зеландії, на решті території Австралії, та на Самоа.

Підвиди

Відомо три підвиди:

• S. n. novaehollandiae Latham, 1790 — номінальна форма. Райони розмноження цього підвиду знаходяться вздовж узбережжя північно-східної Австралії, круглий рік на півдні Нової Гвінеї, зони зимівлі на півночі Нової Гвінеї та Малих Зондських островів;
• S. n. fordi Mason, IJ, 1996 — цілий рік на островах Сулавесі, Муна і Тукангбесі. Підвид більший за номінальну форму;
• S. n. schoddei Mason, IJ, 1996 — цілий рік на Новій Британії. Цей підвид також значно більший за номінальну форму.

Опис

Дуже велика зозуля з довжиною тіла 60—70 сантиметрів; близько третини припадає лише на хвіст. Маса тіла коливається від 535 до 777 грам. Голова досить велика по відношенню до розміру тіла. Впадає в око великий дзьоб, форма якого нагадує дзьоби птахів-носорогів. Кінчик дзьоба загнутий донизу. Дзьоб у сіро-коричневий, лапки світло-сірі. Червона гола смужка шкіри тягнеться від ротової щілини з червоною окантовкою до ока, де вона утворює кільце. На горлі є пір'я, схожі на бороду. Його лапи короткі й слабкі, мають чотири пальці, два спрямовані вперед і два спрямовані назад. Голова, шия і верхня частина грудей світло-блакитно-сірого або сірого кольору. Крила плямисті чорні на темно-сірому або сіро-коричневому тлі з плямами на кінчиках крил. Нижня частина грудей і живота злегка брудно-білі. На боках є сіра горизонтальна смуга, але вона не тягнеться далеко вниз по тілу. На задній частині хвоста є дуже широка чорна поперечна смуга, яка ззаду переходить у білу кінцеву смугу. Інша частина хвоста темно-сіра зі злегка блакитним відтінком.

Спосіб життя

У період розмноження зозулю-велета можна спостерігати окремо або парами. Поза періодом розмноження вони часто відпочивають невеликими групами на високих деревах. її основна активність припадає на світанок і сутінки, хоча іноді літає вночі. Харчується фруктами і комахами, яких шукає серед дерев.

Зозуля-велет є гніздовим паразитом. Вона відкладає яйця в гнізда інших видів птахів. Паразитує на воронових, сорокопудових і сорочицевих птахах. Самець відволікає увагу птаха-господаря, а самиця відкладає яйце в гніздо. Пташеня зозулі-велета не викидає з гнізда яйця або пташенят птаха-господаря, як це спостерігається в інших видів зозуль.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Scythrops novaehollandiae): інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 вересня 2023
2. Australian Biological Resources Study (12 лютого 2010). Subspecies Scythrops novaehollandiae novaehollandiae Latham, 1790. Australian Faunal Directory. Canberra, Australian Capital Territory: Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australian Government. Процитовано 10 жовтня 2019.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Посилання