Синиця каліфорнійська source source Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eu

Синиця каліфорнійська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Синицеві (Paridae)
Рід:	Американська синиця (Baeolophus)
Вид:	Синиця каліфорнійська

Біноміальна назва

Baeolophus inornatus
(, 1842)

Ареал виду

Підвиди

B. i. inornatus (Gambel, 1845)
B. i. affabilis Grinnell & Swarth, 1926
B. i. mohavensis (Miller, AH, 1946)
B. i. cineraceus (Ridgway, 1883)

Синоніми

Parus inornatus

Посилання

Вікісховище:	Baeolophus inornatus
Віківиди:	Baeolophus inornatus
ITIS:	554140
МСОП:	22711978
NCBI:	142467

Синиця каліфорнійська (Baeolophus inornatus) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в США і Мексиці..

Опис

Верхня частина тіла птаха оливково-коричнево-сіра, нижня частина тіла сіра або сірувато-біла. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

B. i. inornatus (Gambel, 1845) — південно-західний Орегон, північна і центральна Каліфорнія;
B. i. affabilis Grinnell & Swarth, 1926 — південно-західна Каліфорнія. північ Баха-Каліфорнії;
B. i. mohavensis (Miller, AH, 1946) — гори ^[en];
B. i. cineraceus (Ridgway, 1883) — Баха-Каліфорнія.

Ялівцева синиця раніше вважалася підвидом каліфорнійської синиці, однак була визнана окремим видом в 1996 році

Поширення і екологія

Каліфорнійські синиці поширені на заході Північної Америки, від південного Орегону до Баха-Каліфорнії, на схід до Сьєрра-Невади. Долина Сан-Хоакін знаходяться в центрі ареалу поширення виду, однак там каліфорнійські синиці не мешкають. Вони віддають перевагу дубовим і сосновим рідколіссям, зустрічаються на висоті до 2500 м над землею. Є осілими.

Поведінка

Каліфорнійські синиці живляться безхребетними, а також ягодами, горіхами і насінням. Під час сезону розмноження живуть парами, в негніздовий період утворюють зграйки, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздяться в природних дуплах або в покинутих дятлових дуплах. Сезон розмноження триває з березня по липень, з піком в квітні-травні. В кладці від 3 до 9 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів, пташенята покидають гніздо на 16-21 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 3-4 тижні.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.
Banks, Richard C.; Fitzpatrick, John W.; Howell, Thomas R.; Johnson, Ned K.; Monroe, Burt L.; Ouellet, Henri; Remsen, J. V.; Storer, Robert W. (July 1997). (PDF). The Auk. 114 (3): 542—552. doi:10.2307/4089270. JSTOR 4089270. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

Джерела

Alsop, Fred J., III (2001). Smithsonian Birds of North America, Western Region. New York City: DK Publishing, Inc. ISBN .
(2000). The Sibley Guide to Birds. New York: Knopf. с. 483. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.

[Banks1997-4] Banks, Richard C.; Fitzpatrick, John W.; Howell, Thomas R.; Johnson, Ned K.; Monroe, Burt L.; Ouellet, Henri; Remsen, J. V.; Storer, Robert W. (July 1997). (PDF). The Auk. 114 (3): 542—552. doi:10.2307/4089270. JSTOR 4089270. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.