Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Си́льна, мов смерть», або «Си́льна як смерть» (фр. Fort comme la mort) — роман французького письменника Гі де Мопассана, виданий у 1889 році. Твір розповідає про кохання художника до аристократки, яке поступово згасає на тлі зів'ялої краси коханки і розквітлої свіжості її дочки.
 Перша сторінка видання 1889 року. | |
| Автор | Гі де Мопассан |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | фр. Fort comme la mort |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Тема | історія кохання |
| Жанр | роман |
| Місце | Париж |
| Укр. видавництво | Книгоспілка |
| Видавництво | |
| Видано | 1 лютого — 16 травня 1889 |
| Видано українською | 1928 |
| Перекладач(і) | Валер'ян Підмогильний |
| Тип носія | на папері |
Історія
Письменник започаткував роботу над романом у 1888 році, а вже на початку 1889-го почалася його публікація у видавництві . Роман друкували частинами з 1 лютого по 16 травня 1889 року. Він отримав схвальні відгуки публіки і критиків, оскільки на той час Гі де Мопассан вже був відомим письменником. Українською мовою твір переклав Валер'ян Підмогильний. Перше українське видання роману побачило світ у київському видавництві «Книгоспілка» в 1928 році під назвою «Сильна як смерть». Пізніше його двічі перевидавало видавництво художньої літератури «Дніпро»: у восьмитомнику 1969—1972 року випуску і в двотомнику 1990 року. В останньому виданні назву твору скорегували згідно сучасних правописних норм, роман опублікували під назвою «Сильна, мов смерть».
Сюжет
Олів'є Бертен — прославлений і дорогий художник, який малює портрети виключно багатих жінок. Йому позує графиня Анне де Гійруа, яка приходить разом із шестирічною дочкою Аннетою. Робота над портретом триває довго, під час одного із сеансів, коли графиня була сама, Бертен освідчується їй у коханні. Під напором його шалу графиня поступається, але потім через докори сумління тримається з коханцем холодно. Втім, на заваді обопільному коханні вже ніщо не може стати. Художник і графиня стають коханцями, але настільки вміло приховують свої почуття під маскою дружньої приязні, що протягом 12 років ніхто ні про що не здогадується.
Закоханість художника поступово згасає, тепер до графині його вабить скоріше відчуття домашнього затишку. Графиня ж, навпаки, починає палко ревнувати і всі роки їхнього зв'язку присвячує невпинній боротьбі за серце коханця. Вона дбає про те, щоби виглядати в його очах найгарнішою, найрозумнішою, найвитонченішою; їй таки вдається відсторонити від Олів'є усіх потенційних конкуренток. Життя Олів'є і Анне усталене настільки, що стає майже сімейним.
Аж ось із села повертається дочка графині. Під час «родинної» прогулянки утрьох Бертен здивовано помічає що голос, манери і вигляд юної Аннети точнісінько такі, як у її матері на початку відносин з портретистом. Ці враження наче оживляють потьмянілі почуття. Художник не помічає, як поступово переносить на дочку почуття, які він мав до її матері. Проте чуйне серце графині вже б'є на сполох. Вона сама вказує Олів'є на неналежне для його віку захоплення юнкою. Той спочатку палко заперечує, але згодом визнає непереможну силу пристрасті до свіжої вроди. Графиня ж переживає люті ревнощі і муки від усвідомлення того, що її неперевершена краса безупинно згасає. Навіть у світському товаристві всі вже звертають увагу на дочку, а не на неї. Болючий любовний трикутний розв'язує нещасний випадок: Олів'є потрапляє під омнібус, останні години життя він проводить наодинці з графинею де Гійруа. Символом їхнього померлого кохання стають любовні листи, яке художник вимагає від графині знищити, щоби уникнути скандалу після його смерті.
Аналіз твору
Роман «Сильна, мов смерть» не є звичайною любовною історією, оскільки вирізняється глибоким психологізмом. Гі де Мопассану вдалося відтворити еволюцію почуттів двох головних героїв у найменших деталях, завдяки чому їхні портрети набувають особливої яскравості і життєвої сили. У творі превалюють настрої приреченості, марноти буття. Світські розваги як графині, так і художника однаково замкнені в колі усталених знайомств, перевірених «друзів родини», одних і тих самих заходів, належних їхньому суспільному становищу. Попри яскравість такого життя в ньому відчувається брак сенсу, одухотвореності, відсутність кінцевої мети.
Змальоване письменником повільне в'янення душ стає особливо помітним на тлі фізичної старості, що непомітно насувається на чоловіка і жінку. Хоча обидва намагаються приховати її ознаки один від одного (очевидно, вважаючи, що партнер виглядає краще), однак як Олів'є, так і графиня однаково гостро відчувають занепад сил, брак жвавості, інтересу до навколишнього світу і, водночас, гостру потребу в лестощах, визнанні. Каталізатором цієї прихованої депресії стає поява Аннети — юної, гарної, невимушеної. Її наївні та незрілі риси перевершують життєвий досвід, відточені манери, мудрість матері. Однак і Олів'є марно сподівається вхопити щось від цього блискучого створіння: Аннета міркує практично і згодна вийти заміж без кохання за запропонованого їй маркіза Фарандаля. Наприкінці життя коханець особливо гостро відчуває свій непевний стан, фактичну самотність, яку не здатні приховати найпалкіші щоденні побачення з Анне де Гійруа, він заздрить одруженим чоловікам і мріє про сімейне життя з графинею.
Фатальність старечої пристрасті до юності відтворюють слова Олів'є: його кохання до дівчини стало «чимось нездоланним, руйнівним, сильнішим за смерть». Власне сама ця фраза узята письменником з біблійної Пісні над піснями («бо сильна любов, як смерть»). Показово, що ці слова лунають у творі задовго до того, як одинокий Бертен піде блукати нічними вулицями Парижа. Автор не дає остаточної відповіді на питання: потрапив той під омнібус випадково чи все ж таки намагався скоїти самогубство. Депресивно-фаталістичні настої твору частково обумовлені настоєм самого письменника, який в останній період життя страждав від депресії, параної і мав слабке фізичне здоров'я через ураження сифілісом.
Джерела
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 149—324.
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 3.
- Пісн 8:6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Si lna mov smert abo Si lna yak smert fr Fort comme la mort roman francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidanij u 1889 roci Tvir rozpovidaye pro kohannya hudozhnika do aristokratki yake postupovo zgasaye na tli ziv yaloyi krasi kohanki i rozkvitloyi svizhosti yiyi dochki Silna mov smert Persha storinka vidannya 1889 roku AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr Fort comme la mortKrayinaFranciyaMovafrancuzkaTemaistoriya kohannyaZhanrromanMisceParizhUkr vidavnictvoKnigospilkaVidavnictvoVidano1 lyutogo 16 travnya 1889Vidano ukrayinskoyu1928Perekladach i Valer yan PidmogilnijTip nosiyana paperiIstoriyaPismennik zapochatkuvav robotu nad romanom u 1888 roci a vzhe na pochatku 1889 go pochalasya jogo publikaciya u vidavnictvi Roman drukuvali chastinami z 1 lyutogo po 16 travnya 1889 roku Vin otrimav shvalni vidguki publiki i kritikiv oskilki na toj chas Gi de Mopassan vzhe buv vidomim pismennikom Ukrayinskoyu movoyu tvir pereklav Valer yan Pidmogilnij Pershe ukrayinske vidannya romanu pobachilo svit u kiyivskomu vidavnictvi Knigospilka v 1928 roci pid nazvoyu Silna yak smert Piznishe jogo dvichi perevidavalo vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro u vosmitomniku 1969 1972 roku vipusku i v dvotomniku 1990 roku V ostannomu vidanni nazvu tvoru skoreguvali zgidno suchasnih pravopisnih norm roman opublikuvali pid nazvoyu Silna mov smert SyuzhetOliv ye Berten proslavlenij i dorogij hudozhnik yakij malyuye portreti viklyuchno bagatih zhinok Jomu pozuye grafinya Anne de Gijrua yaka prihodit razom iz shestirichnoyu dochkoyu Annetoyu Robota nad portretom trivaye dovgo pid chas odnogo iz seansiv koli grafinya bula sama Berten osvidchuyetsya yij u kohanni Pid naporom jogo shalu grafinya postupayetsya ale potim cherez dokori sumlinnya trimayetsya z kohancem holodno Vtim na zavadi obopilnomu kohanni vzhe nisho ne mozhe stati Hudozhnik i grafinya stayut kohancyami ale nastilki vmilo prihovuyut svoyi pochuttya pid maskoyu druzhnoyi priyazni sho protyagom 12 rokiv nihto ni pro sho ne zdogaduyetsya Zakohanist hudozhnika postupovo zgasaye teper do grafini jogo vabit skorishe vidchuttya domashnogo zatishku Grafinya zh navpaki pochinaye palko revnuvati i vsi roki yihnogo zv yazku prisvyachuye nevpinnij borotbi za serce kohancya Vona dbaye pro te shobi viglyadati v jogo ochah najgarnishoyu najrozumnishoyu najvitonchenishoyu yij taki vdayetsya vidstoroniti vid Oliv ye usih potencijnih konkurentok Zhittya Oliv ye i Anne ustalene nastilki sho staye majzhe simejnim Azh os iz sela povertayetsya dochka grafini Pid chas rodinnoyi progulyanki utroh Berten zdivovano pomichaye sho golos maneri i viglyad yunoyi Anneti tochnisinko taki yak u yiyi materi na pochatku vidnosin z portretistom Ci vrazhennya nache ozhivlyayut potmyanili pochuttya Hudozhnik ne pomichaye yak postupovo perenosit na dochku pochuttya yaki vin mav do yiyi materi Prote chujne serce grafini vzhe b ye na spoloh Vona sama vkazuye Oliv ye na nenalezhne dlya jogo viku zahoplennya yunkoyu Toj spochatku palko zaperechuye ale zgodom viznaye neperemozhnu silu pristrasti do svizhoyi vrodi Grafinya zh perezhivaye lyuti revnoshi i muki vid usvidomlennya togo sho yiyi neperevershena krasa bezupinno zgasaye Navit u svitskomu tovaristvi vsi vzhe zvertayut uvagu na dochku a ne na neyi Bolyuchij lyubovnij trikutnij rozv yazuye neshasnij vipadok Oliv ye potraplyaye pid omnibus ostanni godini zhittya vin provodit naodinci z grafineyu de Gijrua Simvolom yihnogo pomerlogo kohannya stayut lyubovni listi yake hudozhnik vimagaye vid grafini znishiti shobi uniknuti skandalu pislya jogo smerti Analiz tvoruRoman Silna mov smert ne ye zvichajnoyu lyubovnoyu istoriyeyu oskilki viriznyayetsya glibokim psihologizmom Gi de Mopassanu vdalosya vidtvoriti evolyuciyu pochuttiv dvoh golovnih geroyiv u najmenshih detalyah zavdyaki chomu yihni portreti nabuvayut osoblivoyi yaskravosti i zhittyevoyi sili U tvori prevalyuyut nastroyi prirechenosti marnoti buttya Svitski rozvagi yak grafini tak i hudozhnika odnakovo zamkneni v koli ustalenih znajomstv perevirenih druziv rodini odnih i tih samih zahodiv nalezhnih yihnomu suspilnomu stanovishu Popri yaskravist takogo zhittya v nomu vidchuvayetsya brak sensu oduhotvorenosti vidsutnist kincevoyi meti Zmalovane pismennikom povilne v yanennya dush staye osoblivo pomitnim na tli fizichnoyi starosti sho nepomitno nasuvayetsya na cholovika i zhinku Hocha obidva namagayutsya prihovati yiyi oznaki odin vid odnogo ochevidno vvazhayuchi sho partner viglyadaye krashe odnak yak Oliv ye tak i grafinya odnakovo gostro vidchuvayut zanepad sil brak zhvavosti interesu do navkolishnogo svitu i vodnochas gostru potrebu v lestoshah viznanni Katalizatorom ciyeyi prihovanoyi depresiyi staye poyava Anneti yunoyi garnoyi nevimushenoyi Yiyi nayivni ta nezrili risi perevershuyut zhittyevij dosvid vidtocheni maneri mudrist materi Odnak i Oliv ye marno spodivayetsya vhopiti shos vid cogo bliskuchogo stvorinnya Anneta mirkuye praktichno i zgodna vijti zamizh bez kohannya za zaproponovanogo yij markiza Farandalya Naprikinci zhittya kohanec osoblivo gostro vidchuvaye svij nepevnij stan faktichnu samotnist yaku ne zdatni prihovati najpalkishi shodenni pobachennya z Anne de Gijrua vin zazdrit odruzhenim cholovikam i mriye pro simejne zhittya z grafineyu Fatalnist starechoyi pristrasti do yunosti vidtvoryuyut slova Oliv ye jogo kohannya do divchini stalo chimos nezdolannim rujnivnim silnishim za smert Vlasne sama cya fraza uzyata pismennikom z biblijnoyi Pisni nad pisnyami bo silna lyubov yak smert Pokazovo sho ci slova lunayut u tvori zadovgo do togo yak odinokij Berten pide blukati nichnimi vulicyami Parizha Avtor ne daye ostatochnoyi vidpovidi na pitannya potrapiv toj pid omnibus vipadkovo chi vse zh taki namagavsya skoyiti samogubstvo Depresivno fatalistichni nastoyi tvoru chastkovo obumovleni nastoyem samogo pismennika yakij v ostannij period zhittya strazhdav vid depresiyi paranoyi i mav slabke fizichne zdorov ya cherez urazhennya sifilisom DzherelaGi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 149 324 Gi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 3 Pisn 8 6