Кафак

Кафак — гіпотетично представник/розпорядник скіфського царя Атея в Ольвіополісі, згаданий у двох (наразі відомих) навроченнях з Ольвіополісу, які датуються 340-ми роками до н. е.

Найінформативнішим є наврочення, відоме як IGDOlbia 106, у якому Кафака згадано в одному (останньому) рядку з антропонімами Атай та Демокон (грец. Καφακης, Δημο̣κῶν, Ἀταης). Якщо припустити, що Атай наврочення це власне цар скіфів Атай, а Демокон це епонім 349 р. до н. е. Демокон Евбіотів (грец. Δημοκῶν Εὐβιότου), то, ймовірно, Кафак — представник/розпорядник царя Атая у Ольвії, з великою вірогідністю скіф та родич Атая, а саме наврочення датується 349 р. до н. е.

Окрім Кафака та Атая в цьому навроченні згадано ще одне іранське (скіфське) ім'я — Таторак, але воно йде у загальному списку ольвіополітів, і статус Таторака, судячи з цього, був дещо нижчий.

У навроченні, відомому як IGDOlbia 104, Кафака також згадано в останньому рядку після також іранського (скіфського) антропоніму Пінак (грец. ΠΙΝΑΚ ΚΑΦΑΚΕΜ — Пінак Кафака). Статус Пінака, навіть гіпотетично, визначити наразі неможливо. Датується це наврочення близько 340 р. до н. е.

Етимологія імені.

грец. Καφακης < скіф. *kaf-aka < праір. *kap- — різати, розщеплювати.

Варто зазначити, що зафіксований у цьому імені перехід *-p- (*-ph-) > *-f- (в інтервокальній позиції), ймовірно, ще не став регулярним, є свідченням поступового переходу скіфської від давньоіранського до середньоіранського етапу розвитку скіфської мови.

Примітки. Джерела. Посилання.

1. (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
2. (рос.) Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».